Справа № 22-1008 2006 року                      Головуючий суддя у І інстанції - Панас О.В.

Суддя-доповідач в Апеляційному суді - Буцяк З.І.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

26 жовтня 2006 року                                                                                     місто Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області у складі:     головуючого Буцяка З.І.

суддів Шимківа С.С., Ковалевича С.П.

з участю секретаря судового засідання Іванової І.С.,

представника позивача та відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду в м. Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду від 14 червня 2006 року у справі за позовом КТП "Комуненергія" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за теплопо­стачання,

встановила:

Рішенням Рівненського міського суду від 14 червня 2006 року задоволено позов КТП "Комуненергія" до ОСОБА_1 про стягнення 3522,55 грн. боргу за теплопостачання.

В поданій на це рішення апеляційній скарзі відповідач просить апеляційний суд його скасувати і справу направити на новий розгляд. При цьому посилається на те, що він є пенсіонером податкової міліції і відповідно до закону має право на 50-відсоткову пільгу з оплати комунальних платежів. Постановляючи рішення про стягнення коштів на користь позивача, місцевий суд безпідставно відхилив усі подані ним докази та по­рушив встановлений законом 3-річний строк позовної давності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явилися в судове засідання, перевіривши подані докази та доводи апелянта, колегія су­ддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвалене місцевим судом рішення частковому скасуванню з ухваленням у справі апеля­ційним судом нового рішення з таких підстав.

Судом першої інстанції встановленого, що між сторонами була укладена угода про теплопостачання, що ними не оспорюється.

Проте позивач неналежним чином виконував свої зобов'язання за цим договором, у зв"язку з чим у житловому приміщенні відповідача температура була нижчою від встановленої норми, про що свідчать відповідні акти та інші документи, які є в справі.

Через це позивач проводив відповідачу відповідні перерахунки за неналежне теп­лопостачання. З урахуванням наведеного місцевий суд прийшов до цілком правильного висновку про те, що ОСОБА_1 зобов'язаний сплатити позивачу за те тепло, яке фа­ктично було поставлено в його квартиру.

Твердження апелянта про односторонню оцінку доказів у справі є безпідставни­ми.

Разом з тим, виходячи з правил ст. ст. 71 і 76 ЦК України 1963 p., ст. ст. 257, 261 чинного ЦК України та встановленого сторонами у п. 8 договору про теплопостачання порядку розрахунків, апеляційний суд приходить до висновку про те, що в суду першої інстанції не було законних підстав вважати, що епізодична сплата боржником позивачу частини коштів за теплопостачання, платежі по яких повинні були здійснюватися щомі­сяця, тягнула за собою переривання перебігу позовної давності, та стягувати з відпові­дача на користь позивача заборгованість за теплопостачання понад встановлений зако­ном 3-річний строк позовної давності.

У зв"язку з наведеним рішення місцевого суду підлягає частковому скасуванню з ухваленням апеляційним судом у цій частині нового рішення про часткове задоволення позову у межах 3-річного строку позовної давності, тобто з січня 2003 року, в сумі 2144,86 грн.

Доводи апелянта про його право на 50-відсоткову знижку з оплати комунальних платежів не можуть бути враховані, оскільки в матеріалах справи немає доказів про те, що відповідач подавав позивачу з цього приводу відповідні документи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 257, 261, 525 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 303, 307, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Рівненського міського суду від 14 червня 2006 року частково скасувати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь КТП "Комуненергія" 2144,86 грн. боргу за теплопостачання.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

В решті рішення місцевого суду залишити без зміни, а подану апеляційну скаргу відхилити.

Рішення Апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.