Справа № 22-1206-2006 року    Головуючий суддя в 1 інстанції - Грипіч Л.А.

Суддя-доповідач: Демянчук С.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

24  жовтня 2006 року                                                              м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого судді: Василевича B.C. Суддів: Демянчук С.В., Гордійчук С.О. при секретарі: Колесовій Л.В. з участю позивача, його представника ОСОБА_1 розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за апеляційними  скаргами ОСОБА_2 та директора ТОВ "Свиспан Лімітед" на рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 28.07.2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ "Свиспан Лімітед" про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 28 липня 2006 року позовну заяву ОСОБА_2 до ТОВ "Свиспан Лімітед" про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди задоволено частково.

Визнано недійсним наказ НОМЕР_1 "Про переведення" в частині переведення ОСОБА_2 та наказ НОМЕР_2 "Про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з роботи " щодо звільнення ОСОБА_2.

Поновлено ОСОБА_2 на посаді контролера служби внутрішнього контролю ТзОВ "Свиспан Лімітед" з 25.05.2006 року.

Визнано недійсним запис № 2 в трудовій книжці ОСОБА_2, щодо звільнення за прогул.

Стягнуто з ТзОВ "Свиспан Лімітед" на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 1764 грн. 40 коп. за мінусом вирахувань податку та інших обов'язкових платежів та 200 грн. на відшкодування моральної шкоди.

На дане рішення ОСОБА_2 та директор ТзОВ "Свиспан Лімітед" подали апеляційні скарги.

ОСОБА_2 не погодився з рішення суду в частині відшкодування моральної шкоди в сумі 200 грн..

Вважає, що суд, визначаючи розмір грошового відшкодування, не навів в рішенні аргументованих мотивів визначеної суми, не було дотримано

вимог виваженості та справедливості. Розмір грошового відшкодування в сумі 200 грн. не відповідає характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних), які він зазнав, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення). Не надана оцінка судом і стану його здоров'я та погіршення здоров'я після психологічної травми, викликаної незаконним звільненням за порушення трудової дисципліни.

Просив змінити рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 28 липня 2006 року в частині визначення розміру грошового відшкодування моральної шкоди в сумі 200 грн. і постановити рішення про стягнення 5000 грн. моральної шкоди з ТзОВ "Свиспан Лімітед".

Директор ТзОВ "Свиспан Лімітед" також вважає вказане рішення безпідставним та необгрунтованим, таким, що винесено з порушенням матеріального права.

Вказує, що нормою ч. 2 ст. 33 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган має право перевести працівника строком до одного місяця на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди, якщо вона не протипоказана працівникові за станом здоров'я, в тому числі за інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, з оплатою праці за виконану роботу не нижче, ніж середній заробіток за попередньою роботою.

Під час видання по ТзОВ "Свиспан Лімітед" наказу НОМЕР_1 як умову тимчасового переведення ОСОБА_2 було обумовлено необхідність термінового розвантаження залізничних вагонів із імпортною плитою.

Крім того зазначає, що позивач не надав суду доказів в підтвердження спричинення йому моральної шкоди, тому рішення в цій частині також є незаконним.

По наведених підставах просив про скасування рішення Костопільського районного суду від 28 липня 2006 року та постановлення нового рішення, яким відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_1 подану позивачем апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі, а апеляційну скаргу ТзОВ "Свиспан Лімітед"не визнали, просили її відхилити.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, а також вимог, заявлених в суді першої інстанції, правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 до ТзОВ "Свиспан Лімітед" про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції правильно виходив, що позивача було переведено вантажником без достатніх підстав і наказ директора ТзОВ "Свиспан Лімітед"    НОМЕР_1 про переведення ОСОБА_2 є незаконним.А, при таких обставинах, і звільнення ОСОБА_2 з посади контролера внутрішнього контролю охорони підприємства відповідача через його невихід на роботу через незаконне переведення є незаконним, оскільки в такому разі невихід позивача на роботу не можна вважати прогулом без поважних причин.

В результаті незаконного звільнення було порушено права позивача у сфері трудових відносин, що призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків та потребувало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

На підтвердження такого висновку в рішенні наведені відповідні мотиви та докази з якими погоджується апеляційний суд.

Оскільки , при винесенні рішення в частині часткового задоволення вимог позивача про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції врахував характер порушення законного права на працю позивача з боку адміністрації підприємства так і глибину перенесених в зв"язку з таким порушенням душевних страждань, тому , колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги позивача.

Безпідставними є і доводи апеляційної скарги ТОВ "Свиспан Лімітед" про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, так як вони законно провели переведення позивача з урахуванням вимог ч.2 ст.ЗЗ КЗпП України.

Однак, відповідно до положень вказаної статті, тимчасове переведення працівника на іншу роботу , не обумовлену трудовим договором, допускається лише за його згодою. Крім того, вказана стаття не містить випадків такого переведення позивача без його згоди, на який посилається представник відповідача , а несвоєчасне розвантаження вагонів з плиткою не є таким випадком, який би ставив під загрозу нормальні життєві умови людей.

Таким чином, оскільки суд повно та всебічно з'ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку зібраним у справі доказами і постановив рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та директора ТОВ "Свиспан Лімітед" відхилити.

Рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 28.07.2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом

двох місяців з дня набрання нею чинності.