Справа № 1-468 \07

ВИРОК

 ІМ ЕНЕ М   УКРАЇНИ

23.10.2007 року     Деснянський районний суд    М. Чернігова в складі:

головуючого судді - Воронцової С. В.,  при секретарі - Остапенко О.В.,  за участю прокурора - Домашенка О.В.,  потерпілої- ОСОБА_1 ,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в М. Чернігові справу за обвинуваченням

ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,  уродженця м. Суми,  українця,  громадянина України,  з незакінченою вищою освітою,  не працюючого,  не одруженого ,  раніше не судимого ,  проживаючого в АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2,

в скоєнні злочину,  передбаченого  ст. 190 ч. 1 КК України,  -

ВСТАНОВИВ:

24.07.2007 року ,  у денний час ,  ОСОБА_2,  знаходячись в квартирі АДРЕСА_3,  шляхом обману ,  видаючи себе за приватного підприємця що займається поставкою металопластикових вікон,  уклавши договір від 14.07.2007 року,  зловживаючи довірою ОСОБА_1 ,  заволодів грошима останньої на суму 1965 грн.,  чим спричинив останній матеріальну шкоду.

Допитаний в судовому засіданні по пред"явленому обвинуваченню за  ст. 190 ч. 1 КК України підсудний ОСОБА_2 визнав себе винним повністю і підтвердив фактичні обставини скоєного ним злочину .Показав що вчинив злочини в зв"язку з тим що співпрацював з іншими особами які отримавши від нього кошти зникли в зв"язку чим він не мав можливості встановити потерпілій пластикові вікна та повернути отримані в неї гроші. В скоєному щиро кається.В повному обсязі визнав позовні вимоги потерпілої ОСОБА_1  про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,  зобов'язався її відшкодувати.

Факт заволодіння її грошима при зазначених в обвинуваченні обставинах підтвердила в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1  Заявила та підтримала позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Враховуючи,  що фактичні обставини скоєного злочину,  об"єм та вартість викраденого майна,  доведеність вини підсудного , кваліфікація його дій , сума цивільного позову учасниками процесу не оспорюється,  суд вважає недоцільним дослідження інших доказів і знаходить що обвинувачення пред"явлене ОСОБА_2 прокурором знайшло своє підтвердження в судовому засіданні в повному обсязі.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку,  що умисні дії ОСОБА_2 які виразилися в заволодінні майна потерпілої ОСОБА_1 ,  шляхом обману та зловживання довірою останьоі , підлягають кваліфікації за  ст.  190 ч.1 КК України.

Вирішуючи питання про призначення підсудному покарання суд керується вимогами  ст.  ст. 65-67 КК України та Постановою Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" та виходить із принципів законності,  справедливості,  обгрунтованності та індивідуалізації покарання.

При вирішенні питання про призначення підсудному міри покарання,  суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених злочинів,  що відносяться до категорії невеликої тяжкості,  особу підсудного,  що вперше притягується до кримінальної відповідальності,  посередньо характеризується,  приймає до уваги його вік,  сімейні та матеріальні обставини ,  стан його здоров"я ,  наявність обставини,  що пом"якшує покарання,  як щире каяття,  за відсутності таких,  що його обтяжують,  і вважає,  за можливе призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді обмеження волі в межах санкції статті що йому інкримінується.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину,  дані про особу підсудного,  наявність пом"якшуючої покарання обставини ,  суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання відповідно до  ст. 75 КК України з випробуванням,  встановивши іспитовий термін.

Відповідно до  ст. 76 п.2, 3, 4 КК України зобов"язати ОСОБА_2,  не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу КВІ,  повідомляти органи КВІ про зміну місця проживання та роботи і з"являтись періодично для реєстрації.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди обгрунтований підтверджуються матеріалами справи та підлягає задоволенню в повному обсязі.

При вирішенні питання про задоволення позову про відшкодування моральної шкоди суд враховує характер та обсяг моральних страждань що зазнала потерпіла ,  характер злочину , його наслідки час та зусилля необхідні для відновлення попереднього стану ,  виходить із засад виваженності,  розумності , справедливості та законності і вважає що позовні вимоги потерпілої 

про відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню в повному обсязі.

До набрання законної сили обрати у відношенні підсудного міру запобіжного заходу в вигляді - підписки про невиїзд.

На підставі наведеного,  керуючись  ст.  ст.  323,  324 КПК України,  суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні злочину,  передбаченого  ст.  190 ч. 1 КК України і призначити йому покарання в вигляді 2 (двох) років обмеження волі.

Відповідно до вимог  ст.  ст. 75, 76 п.п.2, 3, 4 КК України звільнити ОСОБА_2 від покарання ,  якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину,  буде повідомляти органи КВІ про зміну місця проживання та роботи та періодично з"являтись для реєстрації та зобов"язати його не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу КВІ.

Позовні вимоги потерпілої ОСОБА_1  задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_1 - 2165 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 5000 грн. моральної шкоди ,  а всього на загальну суму 7165 грн..

До набрання вироком законної сили обрати у відношенні засудженого ОСОБА_2 міру запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.