АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-10462/2006 Головуючий в першій
Категорія №21 інстанції -Кулігіна Т.Д.
Доповідач -Барильська А.П.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Барильської А.П.
суддів - Ляховської І.Є., Карнаух В.В.
при секретарі - Чубіній А.В.
за участю - представника відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Мороз Нінель Юріївни, представника відкритого акціонерного товариства "Суха Балка" Слюсарчук Юрія Миколайовича та Харитонової Марії Олегівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційними скаргами Відкритого акціонерного товариства "Суха Балка" та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 25 жовтня 2005 року за позовом Прокурора Жовтневого району м. Кривого Рогу в інтересах ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка», Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального-страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про відшкодування шкоди, ВСТАНОВИЛА: Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 25 жовтня 2005 року позов Прокурора Жовтневого району м. Кривого Рогу в інтересах ОСОБА_1 задоволений частково: з Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» (надалі - ВАТ «Суха Балка») на користь позивача стягнуто заборгованість по щомісячних виплатах відшкодування втраченого заробітку в сумі 17065грн. 18 коп., компенсацію за несвоєчасну виплату частини щомісячних платежів відшкодування шкоди в сумі 8450 грн.47коп., та державне мито на користь держави в сумі 255грн. 15коп. Крім того, з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі (надалі - Фонду соціального страхування) на його користь стягнуто заборгованість по щомісячним страховим виплатам в сумі 12622грн.70коп. та щомісячні страхові виплати в сумі 789грн.90коп., починаючи з 01 травня 2005р. до зміни обставин, що тягнуть їх перерахунок.
В апеляційній скарзі ВАТ «Суха Балка» ставить питання про скасування рішення суду в частині стягнення з нього сум та ухвалення нового рішення про відмову в задоволені позовних вимог, оскільки суд не взяв до уваги, що перерахунок сум відшкодування шкоди у зв'язку з пошкодженням здоров'я проводиться одночасно із підвищенням тарифних ставок (посадових окладів) не на коефіцієнт їх підвищення, а на коефіцієнт фактичного підвищення заробітної плати, розмір якої фактично не збільшився, тому висновки суду про необхідність застосування коефіцієнтів 2- з 01.07.1994 року, 2,5 - з 01 січня 1996 року необгрунтовані. Крім того, суд не застосував строк позовної давності та необгрунтовано стягнув компенсацію сум відшкодування шкоди.
Фонд соціального страхування в своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду в частині стягнення з нього сум та направити справу на новий розгляд, оскільки постановляючи рішення, суд першої інстанції не взяв до уваги, що Фонд соціального страхування не є належним відповідачем по справі; не перевірив, чи були застосовані ВАТ "Суха Балка" коефіцієнти підвищення тарифних ставок (посадових окладів) з 01 січня 1996 року 2,5 та з 01 липня 1994р. - 2; не прийняв до уваги, що після збільшення тарифів середня заробітна плата не збільшилася у зв"язку із зміною структури заробітної плати; неправильно застосував п. 28 "Правил відшкодування шкоди...", який встановив лише випадки перерахунку сум відшкодування шкоди, а не сам механізм такого перерахунку; не надав правової оцінки економічному обгрунтуванню застосування чи не застосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок (посадових окладів), що призвело до неправильного вирішення спору.
Представники ВАТ "Суха Балка" Слюсарчук Ю.М. та Харитонова М.О. ( кожен окремо) підтримали апеляційну скаргу і просили скасувати рішення суду в частині стягнення з ВАТ "Суха Балка" сум та ухвалити нове рішення про відмову в задоволені позовних вимог, оскільки суд не взяв до уваги, що перерахунок сум відшкодування шкоди у зв'язку з пошкодженням здоров'я проводиться одночасно із підвищенням тарифних ставок (посадових окладів) не на коефіцієнт їх підвищення, а на коефіцієнт фактичного підвищення заробітної плати, розмір якої фактично не збільшився, тому висновки суду про необхідність застосування коефіцієнтів 2- з 01.07.1994 року, 2,5 - з 01 січня 1996 року необгрунтовані. Крім того, суд не застосував строк позовної давності та необгрунтовано стягнув компенсацію сум відшкодування шкоди. З апеляційною скаргою Фонду соціального страхування згодні частково.
Представник Фонду соціального страхування Мороз Н.Ю. просила скасувати рішення суду та направити справу на новий розгляд, оскільки постановляючи рішення, суд першої інстанції не взяв до уваги, що Фонд соціального страхування не є належним відповідачем по справі; не перевірив, чи були застосовані ВАТ "Суха Балка" коефіцієнти підвищення тарифних ставок (посадових окладів) з 01 січня 1996 року 2,5 та з 01 липня 1994р. - 2; не прийняв до уваги, що після збільшення тарифів середня заробітна плата не збільшилася у зв"язку із зміною структури заробітної плати; неправильно застосував п. 28 "Правил відшкодування шкоди...", який встановив лише випадки перерахунку сум відшкодування шкоди, а не сам механізм такого перерахунку; не надав правової оцінки економічному обгрунтуванню застосування чи не застосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок (посадових окладів), що призвело до неправильного вирішення спору.
Перевіривши матеріали справи, законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню, з таких підстав.
Судом встановлено та сторонами не оспорюється, що позивач працював у відповідача кріпильником з повним робочим днем у підземних умовах.
За висновком МСЕК від 16.05.1994 року позивачеві було встановлено 40 % втрати професійної працездатності з 14.04.1994 року. При переогляді 22.05.1995р. позивачеві ступінь втрати працездатності не змінилася і встановлена безстроково з 01.06.19945 року.
Згідно наказу НОМЕР_1 відповідач призначив позивачеві щомісячне відшкодування втраченого заробітку в сумі 758120крб, виходячи із середньої заробітної плати кріпильника в розмірі 1895289 крб.. Наказом НОМЕР_2 позивачу призначені щомісячні виплати відшкодування втраченого заробітку в сумі 4549000крб., виходячи із середнього заробітку кріпильника 11372000крб. Наказом НОМЕР_3 позивачу перераховані раніше призначені щомісячні виплати відшкодування шкоди за період з 12.02.2000року по 01.04.2001 року та додатково призначено до виплати 759грн.36коп..
Частково задовольняючи вимоги позивача в межах, які перевищують строк позовної давності, суд першої інстанції виходив із того, що перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов, а право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права (ст. 76 ЦК України в редакції 1963р.).
На думку колегії суддів, такий висновок суду є невірним .
Згідно пункту 41 «Правил відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків"(,далі "Правил відшкодування шкоди"), затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року № 472, якщо заяву на відшкодування шкоди потерпілий або заінтересовані особи подали через три роки з дня визначення МСЕК стійкої втрати працездатності, відшкодування шкоди проводиться з дня подання заяви.
Згідно пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», виплати, призначені, але своєчасно не одержані потерпілим, або особою, яка має право на їх одержання, а також вимоги про перерахунок сум щомісячних платежів, раніше визначених судом або роботодавцем, підлягають задоволенню за час, що не перевищує трьох років.
Однак, всупереч зазначених "Правил відшкодування шкоди", суд стягнув недоплачені виплати за весь період.
Крім того, відповідно до пункту 28 "Правил відшкодування шкоди", перерахований або нарахований розмір втраченого заробітку у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути більшим від середнього заробітку відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного календарного або у перерахунку на повний календарний місяць роботи.
Вирішуючи спір суд не звернув уваги на зазначене положення й не з'ясував розмір середньомісячного заробітку відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного календарного місяця або у перерахунку на повний календарний місяць роботи, та чи не буде перевищувати розмір відшкодування нарахованого позивачу встановлені обмеження.
В зв'язку з тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, ухвалене рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
Керуючись ст. 303,307, 311,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги відкритого акціонерного товариства "Суха Балка" та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кривому Розі задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 25 жовтня 2005 року скасувати. Справу направити на новий розгляд в той же суд в іншому складі.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.