УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 ц - 4190 / 06 Головуючий у І -й інстанції - Мороховець О.В.
Категорія - 9 / 16 Доповідач- Гайдук В.І.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі: головуючого - Гайдук В.І. суддів - Дерев'янко О.Г., Козлова С.П. при секретарі - Сидоренко А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Новомосковського міськрайонного суду від 23 березня 2006 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу -
встановила: Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення суми боргу еквівалетної 2000 доларів США та грошової винагороди у розмірі 350 грн. щомісячно, починаючи з 01.01.2005 року по день винесення рішення, посилаючись на те, що 7 січня 2005 року ОСОБА_2 взяв у неї в борг 2000 доларів США, про що на її ім'я написав розписку, якою зобов'язався повернути борг до 7 травня 2005 року, а також щомісяця до погашення боргу виплачувати винагороду у розмірі 350 грн., однак до теперешнього часу борг не повернув. Тому позивачка просила стягнути з відповідача на її користь грошову суму, еквівалентну 2000 доларів США, щомісячну винагороду у розмірі 350 гривень, починаючи з 01.01.2005 року до дня винесення рішення, а також понесені нею судові виграти у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 101 грн. та витрат, пов'язаних з послугами адвоката у розмірі 46,86 грн., а також послуг "Укрпошти" за доставку повідомлень відповідачеві у розмірі 26 грн. 30 коп.
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду від 23 березня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено частково: стягнуто з відповідача на її користь сума боргу у розмірі 10100 грн. та судові витрати у розмірі 674,14 грн. В решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про зміну рішення суду та постановлення нового рішення про задоволення позову у повному обсязі, як необгрунтованого, оскільки судом неправильно застосовані норми матеріального права.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить про скасування рішення суду та постановлення нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі, як необґрунтованого, оскільки судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, колегія суддів не находить підстав для задоволення апеляційних скарги.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом 07.01.2005 року ОСОБА_2 взяв у борг у ОСОБА_1 2000 доларів США строком до 7.05.2005 року з виплатою щомісячно по 350 грн. (а.с.56). В зазначений строк відповідачем сума боргу повернута не була. Як посилався відповідач в судовому засіданні, розписка від 07.01.2005 р. була безгрошова, оскільки гроші він позичав раніше і виплачуючи по 350 грн. і тому розрахувався з позивачкою. Позивачка зазначала, що відповідно до розписки сума 350 грн. щомісячних стосувалася винагороди, а що стосується грошей, які передавали її чоловікові свідки, то це була заробітна плата чоловіка, який працював у відповідача. Письмових доказів щодо повернення боргу ОСОБА_2 суду не надав.
За таких обставин суд обгрунтовано, на підставі ст. 1049 ЦК України, стягнув з відповідача на користь позивачки суму боргу 10100 грн.
Доводи позивачки, що суд необгрунтовано відмовив їй у стягнення суми винагороди по договору позики, є безпідставними, оскільки ці вимоги не ґрунтуються на нормах закону. В ст.1048 ЦК України передбачено по договору позики отримання позикодавцем процентів від суми позики, але таких вимог позивачкою не було заявлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 218,203,307,308 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Новомосковського міськрайонного суду від 23 березня 2006 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.