Справа №: 0906/826/12
Провадження №: 2-а/0906/139/12
ПОСТАНОВА
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 жовтня 2012 року селище Вигода
Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
головуючого суддi –ОСОБА_1,
секретаря –Оленюк Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в селищі Вигода справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до інспектора ДПС третього взводу роти ДПС ДАІ лейтенанта міліції ОСОБА_3 про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення та її скасування,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом в якому просить поновити строк на подання адміністративного позов, як такий, що пропущений з поважних причин. Визнати постанову АТ1 № 074013 від 09.09.2012р. про адміністративне правопорушення протиправну та скасувати її, а провадження по справі закрити.
Свої вимоги мотивував тим, що 09 вересня 2012 року, він, ОСОБА_4, керував автомобілем Astra», номерний знак НОМЕР_1 в селі Брошнів по вул.22 Січня Рожятівського району, його було зупинено інспектором ДПС взводу ОСОБА_3 (надалі –співробітник ДПС), який знаходився з іншою сторони дороги і йшов в зустрічному напрямку. Крім нього в автомобілі знаходився громадянин України ОСОБА_5, який сидів на передньому пасажирському сидінні та уважно слідкував за дорогою та відповідними дорожніми знаками. Виконавши вимогу співробітника ДПС він зупинився, співробітник ДПС підійшов до його автомобіля і попросив надати йому посвідчення водія та реєстраційні документи на автомобіль і після отримання від нього документів, сказав пройти з ним і пішов разом з його документами до свого автомобіля, який знаходився з іншої сторони дороги на серединні спуску. Коли він підійшов до автомобіля ДПС і запитав про причину зупинки, співробітник ДПС звинуватив його в нібито порушенні швидкісного режиму (перевищення швидкості) і достав через бокове скло з заднього пасажирського сидіння свого автомобіля прилад для вимірювання швидкості на якому було зафіксовано швидкість руху невідомого автомобіля - 85 км/год. Показана на приладі швидкість (85 км/год) не може бути швидкістю з якою рухався його автомобіль, при проїзді повз тимчасовий знак 1.37 (Дорожні роботи) зі знаком 3.29 (обмеження максимальної швидкості 50 км/год), він звернув увагу на спідометр свого автомобіля, який показував 60 км/год, а коли наближався до людей, які проходили по узбіччі дороги, скинув швидкість до 50 км/год, а через 300 м його було зупинено співробітником ДПС. На його запитання, як можна визначити, що зафіксована швидкість на приладі належить йому співробітник ДПС сказав, що там є час вимірювання, а коли він спитав, яке там показання, співробітник в грубій формі відповів, що не збирається йому нічого пояснювати. Ці факти може довести свідок ОСОБА_5, який в той момент знаходився поруч. На вимогу співробітника ДПС, він надав для огляду права водія і техпаспорт автомобіля. Інспектор ДПС одразу сказав йому, що він перевищив встановлену швидкість руху в населеному пункті, на що він і пояснив, що не перевищував швидкості, оскільки з ним в автомобілі знаходився його товариш ОСОБА_5, який сидів на передньому сидінні авто і уважно слідкував за рухом автомобіля, і що може підтвердити його слова. Проте інспектор нічого не хотів слухати, забрав його права водія і техпаспорт автомобіля і направився в невідомому йому напрямку. Через кілька хвилин інспектор ДПС повернувся, віддав йому документи і повідомив йому, що склав постанову про адміністративне правопорушення. Хоча в його присутності не складались ні постанова про адміністративне правопорушення, ні протокол. Після чого він сів в автомобіль і поїхав у напрямку міста Івано-Франківськ. Постановою серія АТ1 № 074013 від 09.09.2012р. його було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн. (двість п»тдесят п»ять гривень 00 копійок).Вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП є незаконним, необґрунтованим, недоведеним, а постанову серії АТ1 № 074013 від 09.09.2012р. такою, що не відповідає обставинам справи, винесеною з порушенням моїх прав та чинного законодавства, необґрунтованою, незаконною та такою, що підлягає скасуванню з наведених нижче підстав: протокол не складався у його присутності, не надавався йому для ознайомлення та не було повідомлено його про його складання і досі не відомо про його існування, оскільки йому поштою 16.09.2012 року була надіслана тільки постанова серії АТ1 № 074225 від 09.09.2012 р. Фактично йому співробітником ДАІ, що склав постанову, було продемонстровано тільки прилад для вимірювання швидкості, на якому було зафіксовано швидкість руху невідомого автомобіля - 85 км/год, але не показано час вимірювання. Встановити та довести, що вимірювалася швидкість саме його автомобіля, неможливо, а за таких умов різниця у кілька секунд може означати, що насправді виміряна швидкість автомобіля, який рухався у кількох десятках метрах від його автомобіля. На його пояснення інспектор нічого не відповів, забрав його документи і прослідував в службовий автомобіль для оформлення протоколу. Інспектор не пред'явив його не одного доказу відносно нього нібито порушення і проігнорував його пояснення, чим не виконав норму передбачену ст.245 і ст.251 КУпАП, а саме всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин в справі про адміністративне правопорушення; відповідно до змісту постанови (посилання на прилад Візир), в ст. 251 КУпАП вказано: Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Прилад «Візир», яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксацій порушень ПДР України, не є автоматичним засобом фото- чи відеофіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп’ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, абощо, об’єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо). Між тим ст. 14-1 КУпАП передбачає, що для її застосування необхідно, щоб фіксація велася саме засобами фото-, кіно-або відеозйомки, які працюють у автоматичному режимі. За таких умов така фіксація не відповідає вимогам закону. Крім того, вказаний у постанові прилад може за своїми технічними можливостями фіксувати швидкість іншого автомобілю, який рухається поруч, а не його автомобіля. Прилад має регулювання поля зору і воно може бути спеціально звужено при використанні прибору, щоб в це поле не попав сусідній автомобіль. Під час розгляду адміністративної справи на місці, йому не роз’яснили його прав, не надали можливість підготовки до її розгляду та позбавили права на отримання правової допомоги, не надали можливості зазначити свідків, що перебували в моєму автомобілі, мотивуючи, що свідок зацікавлений в його справі, - що порушує його права, передбачені ст.268 КУпАП. За таких умов його права при такому розгляді справи грубо порушено. При спілкуванні інспектор ДПС грубо поводився, чим порушив п. 2.3. Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС (Затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України 27.03.2009 N 111), який говорить про те, що працівники ДПС повинні мати необхідну професійну підготовку, високі моральні якості, бути дисциплінованими та пильними бути ввічливими і тактовними у спілкуванні з громадянами. В судове засідання позивач не прибув, звернувся в суд із заявою в якій просить розгляд справи проводити у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засiдання не прибув та не повідомив про причини своєї неявки, хоч про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно, у встановленому законом порядку, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. З урахуванням цієї обставини та положення ст. 128 КАС України судом вирішено не відкладати розгляд даної справи та вирішити її на підставі наявних доказів.
Дослiдивши та оцінивши здобуті в судовому засiданнi докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлений позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події чи складу правопорушення.
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується копією постанови серії АТ1 № 074013 від 09.09.2012 р. в справі про адміністративне правопорушення, винесену інспектором ДПС третього взводу роти ДПС ДАІ лейтенанта міліції ОСОБА_3, ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн. Зі змісту даної постанови вбачається, що ОСОБА_4, 09.09.2012 р. о 9 год. 53 хв., в смт.Брошнів по вул..22 Січня Рожнятівського району, керуючи транспортним засобом Astra»д.н.з. НОМЕР_2, перевищив встановлену швидкість більш як на 20 км/год. Рухаючись із швидкістю 85 км/год.
З п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено вбачається, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
При винесенні даного рішення суд також враховує те, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, однак, відповідач в суд не представив жодних переконливих доказів, які б спростували твердження позивача.
Суд вважає, що позивач з поважних причин пропустив строк на оскарження винесеної відповідачем постанови, оскільки про її існування дізнався тільки 16.09.2012 року –надіслана йому поштою.
При таких обставинах, постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АТ1 № 074013 від 09.09.2012 р. про накладення на ОСОБА_4 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.1КУпАП, слід скасувати, оскільки він дотримуючись вимог ПДР України обмежень швидкості не порушував, що не є забороненим, а провадження в даній справі закрити в зв’язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення, поновивши йому строк на оскарження даної постанови як пропущений з поважних причин.
На пiдставi викладеного, ст.ст. 9, 122, 247, 251, 268, 280, 288, 293 Кодексу про адміністративні правопорушення України, керуючись ст.ст. 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
П О С Т А Н О В И В
Позов задоволити.
Поновити строк оскарження постанови про адміністративне правопорушення серії АТ1 № 074013 від 09.09.2012 р.
Постанову серії АТ1 № 074013 від 09.09.2012 р., інспектора ДПС третього взводу роти ДПС ДАІ лейтенанта міліції ОСОБА_3, про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн. за вчинення ним правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.1 КпАП України, скасувати, а провадження по адміністративній справі закрити за відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя: