УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД  ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Рішення

Іменем України

"10" жовтня 2007року

Колегія  суддів  судової  палати  у  цивільних  справах апеляційного суду Житомирської області в складі: головуючого-судді: Худякова A.M.,  суддів: Зарицькоі Г.В.,  Олексієнка М. М. ,  при секретарі судового засідання: Хоменко Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від 30 травня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ВАТ "Андрушівське хлібоприймальне підприємство",  третя особа ОСОБА_2 про стягнення заробітної плати за вимушений прогул,  відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2003 року ОСОБА_1 звернувся із вказаним позовом.  Свої вимоги обґрунтовував тим,  що працював у ВАТ "Андрушівське хлібоприймальне підприємство" на посаді інженера-механіка. Наказом №39 від 15.07.2002 року був звільнений з роботи на підставі п.3  ст. 40 КЗпП України. Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 22.05.2003 року позовні вимоги ОСОБА_1 про поновлення на роботі задоволені та визнані незаконними накази про застосування до нього дисциплінарних стягнень.

Посилаючись на те,  що незаконним звільненням з роботи з боку відповідача він зазнав моральних страждань,  позивач просив стягнути з підприємства 2000 грн. на відшкодування моральної шкоди та середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Рішенням Андрушівського районного суду Житомирської області від ЗО травня 2007 року позов задоволено частково. Стягнуто з ВАТ "Андрушівське хлібоприймальне підприємство" на користь ОСОБА_1 200 грн. на відшкодування моральної шкоди та на користь держави 8 грн. 50 коп. судового збору і 7 грн. 50 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

У  апеляційній  скарзі  позивач  порушує  питання  про

Справа № 22ц/1642                                                                 Головуючий в суді 1' інст Брагін В І

Категорія 41                                                                            Доповідач Худяков АІУІ

2

скасування постановленого по справі судового рішення в частині відшкодування моральної шкоди та ухвалення нового рішення,  яким задовольнити позов в цій частині. Апелянт посилається на те,  що суд не врахував тривалість фізичних і моральних страждань,  які були заподіяні внаслідок дій директора щодо його незаконного звільнення з роботи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги,  колегія суддів вважає,  що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи,  ОСОБА_1 працював на посаді на посаді інженера-механіка у ВАТ "Андрушівське хлібоприймальне підприємство".

Наказом №39 від 15 липня 2002 року був звільнений з роботи на підставі п.3  ст. 40 КЗпП України.

Згідно рішення апеляційного суду Житомирської області від 22.05.2003 року ОСОБА_1 поновлений на роботі і накази про застосування до нього дисциплінарних стягнень визнані незаконними.

За вказаних обставин правильним є висновок суду першої інстанції щодо права ОСОБА_1 на моральне відшкодування,  проте визначений судом розмір не відповідає характеру негативних наслідків,   які настали,   тривалості  та  глибини

моральних  страждань  позивача,   що  виникли  у  зв'язку  із незаконним звільненням з роботи.

Приймаючи до уваги принцип справедливості та усталені критерії щодо розміру компенсації за заподіяну позивачу моральну шкоду,  колегія суддів вважає,  що ВАТ "Андрушівське хлібоприймальне підприємство" має виплатити позивачу 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

В решті рішення суду не оскаржувалось,  тому апеляційним судом не перевірялось.

На підставі викладеного,  рішення суду відповідно до  ст. 309 ЦПК України підлягає зміні.

Керуючись  ст.  ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України,  колегія суддів  -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від ЗО травня 2007 року в частині відшкодування моральної шкоди змінити,  збільшивши розмір відшкодування моральної шкоди з 200 грн. до 1000 грн. В решті рішення залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців.