СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
30 серпня 2006 року | Справа № 20-5/100 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гонтаря В.І.,
суддів Плута В.М.,
Щепанської О.А.,
за участю представників сторін:
представник позивача - не з'явився;
представник відповідача - не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "ТТТ" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Євдокімов І.В.) від 01.06.2006 у справі № 20-5/100
за позовом дочірнього підприємства "Севастопольський УПРДОР" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. Камишове шосе, 9,Севастополь,99014); (м. Севастополь, вул. Хрустальова, 22, 99029)
до приватного підприємства "ТТТ" (вул. Жиділова, 11-б, Севастополь, 99000); (м. Севастополь, вул. Хрустальова, 22, 99029)
про стягнення 22360,27 грн.
ВСТАНОВИВ:
01.07.1998 між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 2 зі строком дії до 01.07.2003.
Відповідно до пункту 1.1 договору позивач передає, а відповідач приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення загальної площею 21,2кв.м., яке розташоване за адресою: місто Севастополь, вул. Хрустальова, 22 для використання під офіс. Вказані приміщення є державною власністю та знаходяться в оперативному управлінні позивача.
Відповідно до пункту 2.1 договору, вступ орендаря у володіння та користування приміщенням настає одночасно з підписанням сторонами договору та акту прийому-передачі майна.
Як вбачається із акту прийому-передачі від 01.07.1998 (а.с.36) позивач передав, а відповідач прийняв в користування нежитлове приміщення загальною площею 21,2кв.м., яке знаходиться по вул. Хрустальова 22.
В порушення договірних зобов'язань, відповідачем з липня 2004 року, орендна плата не перераховувалась, у зв'язку з чим, дочірнє підприємство "Севастопольський УПРДОР" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулось до господарського суду з позовом до приватного підприємства "ТТТ" про стягнення заборгованості, розірвання договору оренди та звільнення приміщень.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 18.11.2005 у справі № 20-11/089 позовні вимоги були задоволені в повному обсязі.
Суд зобов'язав приватне підприємство "ТТТ" усунути перешкоди в користуванні дочірнім підприємством "Севастопольський УПРДОР" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" нежитловим приміщенням 1-поверхової будівлі боксу загальною площею 69,9кв.м., вбудованими приміщеннями нежитлової 1-поверхової будівлі з навісом загальною площею 72,4кв.м., вбудованими приміщеннями прибудованої нежитлової 1-поверхової будівлі загальною площею 44,6кв.м., нежитловими вбудованими приміщеннями 1-поверхової будівлі боксу загальною площею 234,5кв.м., шляхом їх звільнення у десятиденний строк з моменту набрання рішенням законної сили.
А також розірвати договір оренди № 2 від 01.07.1998 укладений між державним підприємством "Севастопольський УПРДОР" та приватним підприємством "ТТТ".
Крім цього, з приватного підприємства "ТТТ" на користь державного підприємства "Севастопольський УПРДОР" стягнуто 42400,72грн., з яких: 36728,72грн. - основна заборгованість, 5135,36грн. - пеня, 418,64грн. - витрати по сплаті державного мита, 118грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В процесі розгляду справи, приватним підприємством "ТТТ" було заявлено зустрічний позов про стягнення суми заборгованості за договором №19 за виконання робіт по ремонту будівлі позивача.
Відповідно до акту виконаних, затверджених позивачем та відповідачем, робіт, приватним підприємством "ТТТ" за зустрічним позовом було виконано робіт на загальну суму 75703,00грн.
По зустрічному позову судом було стягнуто з дочірнього підприємства "Севастопольський УПРДОР" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь приватного підприємства "ТТТ" 93804,90грн., з яких: 75703,00грн. - сума основної заборгованості, 3526,74грн. - 3% річних, 13561,44грн. - сума індексу інфляції, 927,91грн. - витрати по сплаті державного мита, 85,81грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Дане судове рішення вступило в законну силу.
17.04.2006, дочірнє підприємство "Севастопольський УПРДОР" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулось з позовною заявою в господарський суд з позовом до приватного підприємства "ТТТ" про стягнення заборгованості за користування приміщеннями за договором № 2 від 01.07.1998 в сумі 22360,27грн., а також витрати по державному миту та інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості по орендній платі, комунальних послуг та фактичне використовування нерухомого майна за договором оренди № 2 від 01.07.1998 в розмірі 22360,27грн., з яких: 22138,28грн. –основний борг, 221,99 грн. –пеня.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов’язки щодо внесення орендної плати, комунальних послуг та плати за фактичне використовування нерухомого майна.
В процесі розгляду справи в суді першої інстанції, позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 22360,27грн., з яких: 20006,77грн. –основний борг, 221,99грн. – пеня, 2131,51грн. –3% річних (вх.№14519 від 31.05.2006).
Відповідач позовні вимоги не визнав мотивуючи свої заперечення тим, що спірне приміщення він фактично не використовує, в період з 21.09.2005 по 23.09.2005 належне йому майно було вивезене, також відповідач посилається на те, що договір оренди нерухомого майна № 2 від 01.07.1998 рішенням господарського суду міста Севастополя від 18.11.2005 по справі № 20-11/089 розірваний.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 01.06.2006 у справі № 20-5/100 позов дочірнього підприємства "Севастопольський УПРДОР" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до приватного підприємства "ТТТ" про стягнення 22360,27 грн. задоволено.
З приватного підприємства "ТТТ" на користь дочірнього підприємства "Севастопольський УПРДОР" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" стягнуто суму заборгованості у розмірі 22360,27грн., з яких: 20006,77грн. –основного боргу, 221,99грн. –пені, 2131,51грн. –3% річних, витрати по сплаті державного мита в сумі 223,60грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00грн.
Не погодившись з цим судовим актом, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
Основний аргумент апеляційної скарги полягає в тому, що рішення суду першої інстанції не відповідає обставинам справи, що мають істотне значення для справи, а також судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до розпорядження першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.07.2006, головуючого суддю у справі Плута В.М. було замінено на суддю Гонтаря В.І. та призначено його головуючим.
Відповідно до розпорядження першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.07.2006, суддю Горошко Н.П. було замінено на суддю Прокопанич Г.К.
Відповідно до розпорядження заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.08.2006, суддю Прокопанич Г.К. було замінено на суддю Котлярову О.Л.
Відповідно до розпорядження заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.08.2006, суддю Котлярову О.Л. було замінено на суддю Плута В.М.
Розглянувши матеріали справи повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України суд встановив, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно акту прийому-передачі підписаного сторонами, орендоване майно було повернуто позивачу 5 січня 2006 року (а.с.118).
Господарський суд міста Севастополя в своєму рішенні встановив, що заборгованість відповідача з листопада 2005 року по грудень 2005 року склала 20006,77грн.
Однак, як вбачається з пункту 3.1.1 договору № 2 від 01.07.1998, орендна плата за орендоване приміщення складає 55,04грн. за місяць і перераховується до 1 числа місяця, слідуючого за звітним місяцем з урахуванням помісячного індексу інфляції.
Судова колегія зобов'язала відповідача надати обґрунтований розрахунок суми позову з вказанням сум орендної плати за кожний місяць.
Згідно пояснень позивача вбачається, що сума позову складає заборгованість по 3-х договорах оренди: №10 від 07.05.2002, № 11 від 07.05.2002, № 2 від 01.07.1998.
Таким чином, позивач в одній позовній заяві об'єднав декілька не пов'язаних між собою вимог.
При об'єднанні в одній позовній заяві кількох не поз'язаних між собою вимог, позовна заява повертається без розгляду згідно пункту 5 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.
Суд має право за своєю ініціативою об'єднати в одну справу кілька однорідних позовних заяв та справ, в яких беруть участь ті ж самі сторони.
Об'єднання позовних заяв або справ можливо як в процесі прийняття позовних заяв, так і в стадії розгляду справи. Про це вказується відповідно в ухвалі про порушення справи, або в рішенні.
Як вбачається з матеріалів справи, дані вимоги ні позивачем ні судом виконані не були.
Приймаючи рішення з господарського спору, господарський суд має право виходити за межі позовних вимог, якщо зацікавлена сторона звернулась до суду з клопотанням про це. Тобто, вийти за межі позовних вимог за власною ініціативою судова колегія не має права.
А тому згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов. Однак, дані факти позивачем уточнені не були.
Неповне встановлення обставин справи призвело до неправильного застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим судове рішення в даній справі підлягає скасуванню. Керуючись статтями 101, 103 (пункт 2), 104 (частина 1 пункти 3, 4), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу приватного підприємства "ТТТ" задовольнити.
Рішення господарського суду міста Севастополя від 01.06.2006 у справі № 20-5/100 скасувати.
В позові відмовити.
Головуючий суддя В.І. Гонтар
Судді В.М. Плут
О.А. Щепанська