Галицький районний суд Івано-Франківської області

77100, Івано-Франківська область, м. Галич, вул. Караїмська, 10, тел. 2-30 -07, 2-13-71, e-mail: inbox@gl.if.court.gov.u

Справа № 1-5/2012

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2012 року м. Галич

Галицький районний суд Івано - Франківської області

в складі: головуючого судді Клюби В. В.

секретаря Борисевич Н. В.

з участю: прокурора Головашкіна В. А.

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Галичі справу про обвинувачення: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, одруженого, який має середню освіту, підприємця, несудимого, у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 190 ч. 4, 209 ч. 1, 212 ч. 3, 358 ч. 1, 358 ч. 3 КК України, -

установив:

ОСОБА_4, будучи зареєстрованим як суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа -підприємець, будучи службовою особою, умисно ухилився від сплати податків, інших обов'язкових платежів, що входять в систему оподаткування, введених в установленому порядку, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах; умисно підробив документи, які видаються і посвідчуються громадянином -підприємцем, які надають права та звільняють від обов'язків, а також використав завідомо неправдиві документи. Злочини вчинено при таких обставинах:

Будучи зареєстрованим із 03 квітня 2003 року Галицькою районною державною адміністрацією згідно свідоцтва НОМЕР_2 як суб'єкт підприємницької діяльності і взятим на облік в державній податковій інспекції в Галицькому районі, та зареєстрованим як платник податку на додану вартість згідно свідоцтва НОМЕР_3 від 28 грудня 2004 року, з метою ухилення від сплати податків, при складанні і подачі до державної податкової інспекції в Галицькому районі звітів та декларацій про доходи фізичних осіб, декларацій з податку на додану вартість, знаючи про обсяги проведених ним господарських операцій, оскільки вони були здійснені ним особисто протягом 2005 -2007 років, занижував суми валових доходів та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, внаслідок чого умисно ухилився від сплати податку з доходів від підприємницької діяльності за 2005 -2007 роки на суму 467 559 гривень та податку на додану вартість на суму 708 680 гривень.

Зокрема, в період з 01 січня 2005 року по 31 грудня 2007 року проводив фінансово - господарські операції з надання послуг та продажу товарно - матеріальних цінностей з приватним підприємством «Знаюбудінвест», приватним вищим навчальним закладом «Івано - Франківський університет права ім. Короля Данила», товариством з обмеженою відповідальністю «Інкомбуд», приватною фірмою «Галицький двір», приватним підприємством «Арс -дім», товариством з обмеженою відповідальністю «Арс -Дім», закритим акціонерним товариством «Прикарпаття і К», товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпромет», приватним підприємством «Захід -капітал -інвест», підприємцем ОСОБА_5, підприємцем ОСОБА_1, товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд -2», товариством з обмеженою відповідальністю «Новекс», колективним підприємством «Ремона», товариством з обмеженою відповідальністю «Моноліттрансбуд», приватним підприємством «ОСОБА_20», приватним підприємством «Свон», товариством з обмеженою відповідальністю «Станіславська торгова компанія», товариством з обмеженою відповідальністю «Кран -ресурс», товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємством «Будінвест», товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд -1», товариством з обмеженою відповідальністю «Західбудсервіс», відділом освіти Тисменицької районної державної адміністрації, товариством з обмеженою відповідальністю «Ітерком», закритим акціонерним товариством «Прикарпаттянафтопродукт», закритим акціонерним товариством «Івано -Франківськтурист», підприємцем ОСОБА_6, підприємцем ОСОБА_7, товариством з обмеженою відповідальністю «Сюрприз», управлінням праці та соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації, які за отримані послуги та товарно -матеріальні цінності перераховували йому кошти.

В свою чергу підсудний ОСОБА_4, отримуючи кошти від зазначених суб'єктів господарської діяльності, не відображав їх по бухгалтерському та податковому обліку, внаслідок чого занижував суми чистого доходу та податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Тобто, діючи з умислом на ухилення від сплати податків, порушуючи вимог ст. 19 п. 1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», ст. 5 п. п. 5.3, 5.3.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства», при складанні декларацій з податку про доходи, одержані за відповідні періоди 2006 -2007 років, в п. 1.3 розділу «1»«Доходи одержані мною від підприємницької діяльності, та інші доходи, оподаткування яких проводять податкові органи»відображав завідомо неправдиві дані про суми отриманого чистого доходу та вказав їх на загальну суму 1800 гривень, яка фактично і за даними перевірки склала 3 233 641 гривня. У такий спосіб умисно приховав від оподаткування кошти в сумі 3 231 841 гривень. Таким чином підсудний ОСОБА_4 умисно ухилився від сплати податку з доходів від підприємницької діяльності за 2006 -2007 роки, що призвело до ненадходження до бюджету 428 297 гривень.

Крім цього, діючи з умислом, спрямованим на ухилення від сплати податків, при складані декларацій з податку на додану вартість за період з січня 2005 року по грудень 2007 року, в порушення вимог ст. 7 п.п. 7.3.1, 7.4.5, 7.7.1 Закону України «Про податок на додану вартість», у колонці «Б»«Сума ПДВ»рядків «1»«Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків, крім імпорту товарів»та рядку «9»«Усього податкових зобов'язань», не відобразив суму податку на додану вартість від фактично проведених ним господарських операцій в сумі 708 680 гривень.

Також, будучи протягом 2005 року при здійсненні підприємницької діяльності платником єдиного податку, застосовував спрощену систему оподаткування. При складанні «Звіту суб'єкта малого підприємництва -фізичної особи -платника єдиного податку»за четвертий квартал 2005 року відобразив завідомо неправдиві дані щодо суми отриманої виручки в розмірі 480 000 гривень в той час як фактично і за даними перевірки вона склала 872 098 гривень, тобто перевищила встановлений Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»ліміт -500 000 гривень. Тому повинен був перейти на загальну систему оподаткування. Внаслідок таких дій підсудний ОСОБА_4 ухилився від сплати податку з доходів від підприємницької діяльності на суму 39 262 гривні.

В загальному підсудний ОСОБА_4, будучи особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, фізичною особою -підприємцем, умисно ухилився від сплати податків до бюджету, що входять в систему оподаткування, введених в установленому законом порядку протягом 2005 - 2007 років в сумі 1 176 239 гривень, тобто в особливо великих розмірах.

З метою ухилення від сплати податків, підсудний ОСОБА_4 підробив документи, що видаються і посвідчуються громадянином -підприємцем, надають права та звільняють від обов'язків, тобто вніс завідомо неправдиві відомості до «Звіту суб'єкта малого підприємництва -фізичної особи -платника єдиного податку», «Декларацій про доходи від підприємницької діяльності»та «Декларацій з податку на додану вартість». Вищевказані підроблені документи подав в державну податкову інспекцію в Галицькому районі протягом 2005 -2007 років, тобто використав їх.

Підсудний ОСОБА_4 свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні визнав частково і дав показання, що зареєстрований в Галицькій районній державній адміністрації як суб'єкт підприємницької діяльності, фізична особа -підприємець за місцем свого проживання і перебуває на обліку з 30 квітня 2003 року, а як платник податку на додану вартість з 28 грудня 2004 року. Весь бухгалтерський та податковий облік він веде самостійно і самостійно подає звітність до державної податкової інспекції в Галицькому районі як суб'єкт малого підприємництва і платник єдиного податку. Оскільки він не вів документального обліку всіх господарських операції, тому не орієнтувався, яку саме виручку отримав і вважав, що вона не перевищує 500 000 гривень. Крім цього, він вважав виручкою різницю між ціною, за яку було придбано товарно -матеріальні цінності та ціною реалізації. Тому і не перейшов на загальну систему оподаткування та не сплатив податок з суми перевищення, а помітив, що перевищив ліміт валового доходу, який давав йому право перебувати на спрощеній системі оподаткування тільки в червні 2006 року. Тому з липня 2006 року перейшов на загальну систему оподаткування, проте і після цього не включив суму перевищення ліміту до складу загального річного оподатковуваного доходу. Кошти він отримував в основному від продажу будівельної техніки та комплектуючих до неї. Після отримання коштів, він знімав їх з банківського рахунку за чековою книжкою і використовував для розрахунків за придбання кранів, техніки, особисті витрати (проведення ремонтів у себе дома) тощо. Техніку та комплектуючі він купував в основному в республіці Білорусь, а також в українських суб'єктів господарювання: ПВП «Едгард», приватному підприємстві «Авто -практик», товаристві з обмеженою відповідальністю «Мехтрансбуд».

Із всіх зазначених у обвинуваченні суб'єктів господарювання не проводив жодних операцій з: приватним вищим навчальним закладом «Івано -Франківський університет права ім. Короля Данила», приватним підприємством «Захід -капітал -інвест», підприємцем ОСОБА_5, товариством з обмеженою відповідальністю «Моноліттрансбуд», відділом освіти Галицької районної державної адміністрації та закритим акціонерним товариством «Прикарпаттянафтопродукт». Цивільного позову не визнає, оскільки наданий ним згідно договору кран був у справному стані, проте ПП «Знаюбудінвест»безпідставно відмовилося від отримання крана.

Щодо пред'явленого йому обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 190 ч. 4, 209 ч. 1 КК України з приводу отриманих ним на підставі кредитного договору з ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»коштів, своєї вини не визнає, так як кошти отримав згідно договору. Жодної неправдивої інформації з метою укладення кредитного договору та отримання коштів банкові не подавав. Крім цього, ним було передано в заставу банку баштовий кран КБ -403 А, 1989 року випуску, заводський номер НОМЕР_4. На момент укладення договору кран знаходився на будівельному майданчику товариства з обмеженою відповідальністю «Станіславська торгова компанія». В подальшому хотів продати кран для повернення кредиту і отримав попередню оплату в сумі 200 000 гривень, за які мав намір придбати ще один кран. Проте кран він не придбав, оскільки ОСОБА_9, якому він передав кошти, протягом трьох років так і не поставив йому крана, а також не повернув кошти. В 2009 році він разом з працівниками банку та державної виконавчої служби поїхали до місця знаходження крана -будівельного майданчика ТзОВ «Моноліттрансбуд», що по вул. Шкільній, 1 у м. Івано -Франківську і він виявив, що на його крані на місці заводського номера були змінені цифри з номера НОМЕР_4 на номер НОМЕР_5.

Крім часткового визнання вини підсудним ОСОБА_4, його винуватість у вчиненому повністю доводиться: показаннями свідків в судовому засіданні; показаннями свідків, даними на досудовому слідстві і відповідно до ст. 306 ч. 1 п. 2 КПК України оголошеними в судовому засіданні; показаннями підсудного, даними на досудовому слідстві і оглошеними згідно ст. 301 ч. 1 п.1 КПК України в суджовому засіданні; актами та матеріалами документальних перевірок органів державної податкової служби; вилученими у суб'єктів господарювання бухгалтерськими та податковими документами; деклараціями про дохід, звітами суб'єкта малого підприємницьва платника єдиного податку та податковими деклараціями.

Так, свідок ОСОБА_3 дала показання в судовому засіданні, що нею разом із працівником державної податкової адміністрації Івано -Франківської області ОСОБА_10 з 24 квітня по 07 травня 2008 року проводилась позапланова перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства підприємцем ОСОБА_4, який не надав необхідних для перевірки документів. Тому при проведенні перевірки використовувались дані інформаційної системи АІС, інформація з АРМ «Митниця», центру зайнятості населення в Галицькому районі. Крім цього при перевірці ними було отримано рух коштів по рахунку підприємця ОСОБА_4 в Івано -Франківській філії АТ «Укрінбанк»за період з 01 квітня 2004 року по 31 грудня 2007 року. Згідно виписки з банку за період перевірки на рахунок підприємця ОСОБА_4 надійшло: у 2005 році -872 098 гривень, у 2006 році - 3 321 323 гривні і у 2007 рці -617 967 гривень.

Оскільки, згідно отриманих в ході перевірки даних підприємець ОСОБА_4, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування в 2005 році мав обсяг виручки від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг понад 500 000 гривень та не перейшов, починаючи з 2006 року на загальну систему оподаткування, обліку та звітності зі сплатою податку з доходів фізичних осіб, то його дохід за період з перше півріччя 2006 року підлягав оподаткуванню за ставкою, що застосовується при загальній системі оподаткування.

В подальшому були отримані додаткові дані і матеріали, зокрема: вантажно -митні декларації, дані, що підтверджують здійснення операцій з іншими суб'єктами господарювання, тому в результаті документальної перевірки, проведеної 04 серпня 2008 року сума донарахованих зобов'язань за 2005 -2007 роки становить: 467 559 гривень 89 коп. податку з доходів фізичних осіб та 708 680 гривень податку на додану вартість.

Згідно показань свідка ОСОБА_11, у 2007 році він проводив перевірку дотримання підсудним вимог податкового законодавства і дорахував йому 18 000 гривень податків згідно представлених ним документів. В подальшому працівники податкової служби м. Івано -Франківська провели перевірку в підприємствах, які здійснювали фінансово -господарські операції з підсудним та зустрічні звірки із суб'єктами господарювання. При цьому, якщо у суб'єкта господарювання сума доходу перевищує 500 000 гривень, він зобов'язаний самостійно перейти на загальну систему оподаткування.

Як вбачається з рапортів працівника відділу податкової міліції державної податкової інспекції в м. Івано -Франківську від 31 травня 2008 року, акта від 07 травня 2008 року «Про результати позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог законодавства про оподаткування підприємця ОСОБА_4 за період з 01 січня 2005 року по 31 грудня 2007 року»та акта №591/2457720335/10/17 «Про результати невиїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог законодавства про оподаткування підприємця ОСОБА_4 за період з 01 січня 2005 року по 31 грудня 2007 року»протягом вказного періоду підсудний, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, отримуючи кошти від суб'єктів господарської діяльності, не відображав їх по бухгалтерському та податковому обліку, внаслідок чого занижував суми чистого доходу та податкових зобов'язань з податку на додану вартість. Порушуючи вимог ст. 19 п. 1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», ст. 5 п. п. 5.3, 5.3.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства», при складанні декларацій з податку про доходи, одержані за відповідні періоди 2006 -2007 років, в п. 1.3 розділу «1»«Доходи одержані мною від підприємницької діяльності, та інші доходи, оподаткування яких проводять податкові органи»відображав завідомо неправдиві дані про суми отриманого чистого доходу та вказав їх загальну суму 1800 гривень, в той час як фактично і за даними перевірки вона склала 3 233 641 гривня. Це призвело до ухилення від сплати податку з доходів від підприємницької діяльності за 2006 -2007 роки. Крім цього при складані декларацій з податку на додану вартість за період з січня 2005 року по грудень 2007 року, в порушення вимог ст. 7 п.п. 7.3.1, 7.4.5, 7.7.1 Закону України «Про податок на додану вартість», у колонці «Б»«Сума ПДВ»рядків «1»«Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків, крім імпорту товарів»та рядку «9»«Усього податкових зобов'язань», не відобразив суму податку на додану вартість від фактично проведених ним господарських операцій. Також, будучи протягом 2005 року при здійсненні підприємницької діяльності платником єдиного податку, застосовував спрощену систему оподаткування. При складанні «Звіту суб'єкта малого підприємництва -фізичної особи -платника єдиного податку»за четвертий квартал 2005 року відобразив завідомо неправдиві дані щодо суми отриманої виручки, яка фактично перевищила встановлений Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»ліміт - 500 000 гривень. Тому повинен був перейти на загальну систему оподаткування (Том 1 а. с. 6, 7, 13 -29).

Згідно довідки АТ «Український інноваційний банк»від 19 лютого 2008 року №03/144 та документів, отриманих в ході виїмки у Івано -Франківській філії АТ «Укрінкомбанк»підприємець ОСОБА_4 із 01 квітня 2004 року по 31 грудня 2007 року отримував кошти від здійснення господарських операцій приватним підприємством «Знаюбудінвест», приватним вищим навчальним закладом «Івано -Франківський університет права ім. Короля Данила», товариством з обмеженою відповідальністю «Інкомбуд», приватною фірмою «Галицький двір», приватним підприємством «Арс -дім», товариством з обмеженою відповідальністю «Арс -Дім», закритим акціонерним товариством «Прикарпаття і К», товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпромет», приватним підприємством «Захід -капітал -інвест», підприємцем ОСОБА_5, підприємцем ОСОБА_1, товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд -2», товариством з обмеженою відповідальністю «Новекс», колективним підприємством «Ремона», товариством з обмеженою відповідальністю «Моноліттрансбуд», приватним підприємством «ОСОБА_20», приватним підприємством «Свон», товариством з обмеженою відповідальністю «Станіславська торгова компанія», товариством з обмеженою відповідальністю «Кран -ресурс», товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємством «Будінвест», товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд -1», товариством з обмеженою відповідальністю «Західбудсервіс», відділом освіти Тисменицької районної державної адміністрації, товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерком», закритим акціонерним товариством «Прикарпаттянафтопродукт», закритим акціонерним товариством «Івано -Франківськтурист», підприємцем ОСОБА_6, підприємцем ОСОБА_7, товариством з обмеженою відповідальністю «Сюрприз», управлінням праці та соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації (Том 1 а. с. 105 -112, Том 6 а. с. 38 -134).

В ході проведення виїмок у суб'єктів господарювання та запитів, були отримані документи, які підтверджують факт здійснення підприємцем ОСОБА_4 фінансово -господарських операцій із вказаними суб'єктами, а саме:

- придбання і переміщення через державний кордон техніки, що підтверджується товарно -транспортними накладними, рахунками фактурами, митними деклараціями, контрактами, які були отримані в ході проведення виїмки 16 липня 2008 року на митниці у смт. Ратне Волинської області (Том 2 а. с. 5 -95);

- з приватним виробничим підприємством «Едгар»по придбанню підсудним ОСОБА_4 баштових кранів відповідно за 106 000 гривень, 109 000 гривень, 100 000 гривень, 50 000 гривень, що підтверджується видатковими та податковими накладними, актом звіряння розрахунків (Том 1 а. с. 168 -187; Том 4 а. с. 96 -133);

- з товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестшляхбуд -4»по придбанню підсудним ОСОБА_4 крана марки КС -5363 за 40 000 гривень, що підтверджується рахунком -фактурою, видатковою та податковою накладними, передавальним актом (Том 4 а. с. 141 -158);

- з підприємцем ОСОБА_7 по придбанню нею пиломатеріалів у підсудного ОСОБА_4 на суму 110 000 гривень згідно накладних та платіжних доручень (Том 4 а. с. 174 -181);

- з товариством з обмеженою відповідальністю «Сюрприз» з приводу придбання у лютому 2007 року у підсудного ОСОБА_4 розчинно -бетонного вузла за 180 000 гривень на підставі договору купівлі - продажу, платіжних доручень і накладних (Том 4 а. с. 186 -196);

- з товариством з обмеженою відповідальністю «Мехтрансбуд», у якого підсудний ОСОБА_4 купував запчастини для крана на суму 15 096 гривень згідно накладних та довідки про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Мехтрансбуд»від 12 березня 2008 року (Том 2 а. с. 60 -66; Том 4 а. с. 200 -205)

- із приватним підприємством «Арс -дім»та товариством з обмеженою відповідальністю «Арс -дім», з якими були укладені договори про придбання у підсудного ОСОБА_4 баштового крану за 260 000 грирень, який непоставлений і кошти було повернуто. В подальшому були укладені два договори на поставку двох кранів на загальну суму 492 000 гривень, які були перераховані підприємцю ОСОБА_4, але крани він не поставив, в зв'язку з чим на даний час у нього є заборгованість перед підприємством на суму 392 000 гривень (Том 3 а. с. 70 -94, Том 5 а. с. 5 -25);

- з товариством з обмеженою відповідальністю «Інкомбуд», яке придбало в підсудного ОСОБА_4 баштовий кран за 183 000 гривень, за що підприємство з ним розрахувалося і що підтверджується договором купівіл -продажу, накладними, квитанціями, платіжними дорученнями та актом звірки розрахунків (Том 3 а. с. 48 - 69, Том 5 а. с. 28 -60);.

- з підприємцем ОСОБА_1, який у 2006 році придбав у підсудного ОСОБА_4 баштовий кран за 150 000 гривень, що підтверджується договором купівлі -продажу, платіжними дорученнями (Том 5 а. с. 65 -82);

- з приватною фірмою «Галицький двір», яка придбала у підсудного ОСОБА_4 баштовий кран за 178 000 гривень, що підтверджується договором купівлі -продажу, платіжними дорученнями, накладними та Технічним паспортом крана (Том 3 а. с. 25 -47, Том 5 а. с. 85 -110);

- з КП «Ремона», яке отримувало від підсудного ОСОБА_4 послуги з перевезення та купувало комплектуючі до баштових кранів і всього отримало таких послуг у 2006 - 2007 роках на суму 33 500 гривень. Це підтверджується накладними про надання послуг і поставку товарів та платіжними дорученнями (Том 2 а. с. 198 -209; Том 5 а. с. 112 -123);

- з товариством з обмеженою відповідальністю «Моноліттрансбуд», якому підсудний ОСОБА_4 надавав послуги по перевезенню грунту на загальну суму 5200 гривень, що підтверджується накладними, платіжними дорученнями, актом виконаних робіт, талонами замовлення та реєстром талонів (Том 2 а. с. 190 -194; Том 5 а. с. 125 -144);

- з товариством «Станіславська торгова компанія», яка придбала у підсудного ОСОБА_4 два баштових крани за 362 200 гривень, що підтверджується договором купівлі -продажу та видатковими накладними (Том 5 а. с. 146 -152);

- із товариством з обмеженою відповідальністю «Західбудсервіс», яке придбало у підсудного ОСОБА_4 товарів на суму 267 800 гривень, що підтверджується накладними та платіжними дорученнями (Том 2 а. с. 40 -58; Том 5 а. с. 186 -204);

- з приватним підприємством «ОСОБА_20», яке перерахувало підсудному ОСОБА_4 42 000 гривень за поставку пиломатеріалів і що стверджується платіжним дорученням (Том 5 а. с. 205 -208);

- з управлінням праці та соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації та відділом освіти Тисменицької районної державної адміністрації, які придбали у підсудного ОСОБА_4 відповідно лавки за 348 гривень та шкільні меблі на суму 900 гривень, що підтверджується накладними та платіжним дорученням (Том 2 а. с. 27 -29, 37 -38; Том 5 а. с. 209 -212);

- з товариством з обмеженою відповідальністю «Комфортбуд -2», яке придбало у підсудного ОСОБА_4 баштовий кран за 168 000 гривень згідно накладної №141 від 25 червня 2005 року (Том 2 а. с. 210);

- з товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпромет», яке придбало у 2007 році у підсудного ОСОБА_4 поворотний підшипник за 25 000 гривень, що підтверджується рахунком, платіжним дорученням та накладними (Том 2 а. с. 1 -9; Том 5 а. с. 218 -224);

- із закритим акціонерним товариством «Прикарпаття і К», яке 2006 році придбало у підсудного ОСОБА_4 баштовий кран за 161 300 гривень, що підтверджується договорами, актом прийому -передачі, накладними та платіжними дорученнями (Том 5 а. с. 227 -243);

- із закритим акціонерним товариством «Івано - Франківськтурист», яке 28 листопада 2006 року уклало угоду з підсудним ОСОБА_4 на поставку товару. ОСОБА_4 була видана податкова і видаткова накладні на суму 619 812 гривень, а підприємством було частково в сумі 105 000 гривень перераховано кошти, що підтверджується договором на поставку, платіжним дорученням, накладними. Крім цього було укладено договори про переведення боргу перед ЗАТ «Івано -Франківськтурист»із товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Катальпа», у якого підсудний придбав віконні та дверні конструкції (Том 3 а. с. 121 -123, Том 7 а. с. 4 -10; 188 -211);.

- з товариством з обмеженою відповідальністю «Новекс», яке на початку 2006 року придбало у підсудного ОСОБА_4 баштовий кран за 155 000 гривень, що підтверджується договором, накладними та платіжними дорученнями (Том 2 а. с. 176 -186; Том 7 а. с. 38 -53);

- з підприємцем ОСОБА_6, який у 2005 році придбав у підсудного ОСОБА_4 баштовий кран за 130 000 гривень, що підтвреджується договором, платіжним дорученням, накладною ( Том 7 а. с. 75 -80);

- з товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельне сервісне підприємство «Агро -Союз», яке реалізувало підсудному ОСОБА_4 товарів на суму 1 295 гривень 62 коп. згідно накладних (Том 2 а. с. 187 -189; Том 7 а. с. 82 -84);

- з товариством з обмеженою відповідальністю «Авто -практик», яке продало підсудному ОСОБА_4 баштовий кран, що підтверджується договором, платіжним дорученням, актом прийому -передачі (Том 7 а. с. 93 -97);

- з приватним підприємством «Захід -капітал -інвест», яке у 2007 році проводило фінансово -господарські операції з підприємцем ОСОБА_4 по придбанню запчастин до баштових кранів (Том 7 а. с. 98, 99);

- з приватним вищим навчальним закладом «Івано - Франківський університет права ім. Короля Данила»та приватним підприємством «Знаюбудінвест». Зокрема, приватне підприємство «Знаюбудінвест»мало намір придбати у підсудного ОСОБА_4 баштовий кран і 01 березня 2007 року було укладено договір купівлі -продажу та перераховано йому кошти в сумі 190 000 гривень. Проте кран не було поставлено. Крім цього, 03 травня 2007 року між підсудним ОСОБА_4, приватним підприємством «Знаюбудінвест»та приватним вищим навчальним закладом «Івано -Франківський університет права ім. Короля Данила»укладено договір відступлення права вимоги, за яким приватне підприємство «Знаюбудінвест»перерахувало 78 000 гривень за отримання крану від ОСОБА_4 на підставі договору від 01 березня 2007 року, так як інститут відмовився від крану, що не відповідав вимогам. Це підтверджується договорами купівлі -продажу та договором уступлення права вимоги, накладними і платіжними дорученнями (Том 3 а. с. 34 -47; Том 7 а. с. 104 -116, 140 -146);

- з підприємцем ОСОБА_5, закритим акціонерним товариством «Прикарпаттянафтопродукт», товариством з обмеженою відповідальністю «Ітерком», які здійснювали господарські операції з підсудним ОСОБА_4 з приводу оренди у останнього майна, придбання будівельних матеріалів, бетонно - розчинного вузла. Загальна сума придбаних у підсудного ОСОБА_4 послуг та товарно -матеріальних цінностей склала: підприємцем ОСОБА_5 - 612 100 гривень, товариством з обмеженою відповідальністю «Ітерком»- 1 073 900 гривень, закритим акціонерним товариством «Прикарпаттянафтопродукт»- 795 000 гривень (Том 7 а. с. 121 -134);

- з товариством з обмеженою відповідальністю «ВП Будінвест», яке придбало у 2005 році у підсудного ОСОБА_4 баштовий кран за 87 000 гривень, що підтверджується договором купівлі -продажу, платіжним дорученням та накладною (Том 7 а. с. 149 -157);

- з товариством з обмеженою відповідальністю «Кран -ресурс», яке у 2005 році придбало у підсудного ОСОБА_4 баштовий кран за 18 000 гривень і що підтверджується накладними та договором купівлі -продажу (Том 7 а. с. 158 -164);

- з товариством з обмеженою відповідальністю «БК Комфортбуд -1», яке у 2005 році заключило з підсудним ОСОБА_4 договір на придбання баштового крану і попередньо перерахувало 80 000 гривень. Проте ОСОБА_4 баштовий кран не поставив, що підтверджується договором купівлі -продажу, платіжними дорученнями (Том 7 а. с. 170 -177).

Згідно показань свідка ОСОБА_7, даних на досудовому слідстві і відповідно до ст. 306 ч. 1 п. 2 КПК України оголошених в судовому засіданні, у 2006 -2007 роках вона, як підприємець купувала у підсудного пиломатеріали на загальну суму 110 000 гривень, що підтверджується платіжними дорученнями, податковими та видатковими накладними. Дана операція була відображена по податковому обліку (Том 4 а. с. 171 -172).

Як вбачається з показань свідка ОСОБА_14, даних на досудовому слідстві і на підставі ст. 306 ч. 1 п. 2 КПК України оголошених в судовому засіданні, товариство з обмеженою відповідальністю «Сюрприз», директором якого є він, у 2007 році придбало у підсудного бетонно -розчинний вузол за 180 000 гривень. Оплата проводилася по перерахунку і дана операція була відображена по бухгалтерському обліку підприємства (Том 4 а. с. 184 -185).

Відповідно до оголошених в судовому засіданні згідно ст. 306 ч. 1 п. 2 КПК України показань свідка ОСОБА_15, даних ними на досудовому слідстві, він є директором директор ПП «Арс -дім »та ТОВ «Арс -дім». З підсудним було укладено договір про придбання ТОВ «Арс -дім»баштового крану за 260 000 гривень, проте підсудний не поставив кран і повернув кошти ТОВ «Арс -дім». Крім цього з підсудним ОСОБА_4 були укладені два договори з ПП «Арс - дім»на поставку двох кранів на загальну суму 492 000 грн. За це ПП «АРС - дім»перерахувало підсудному 392 000 гривень в якості передоплати, проте підсудний знову не поставив кран. ПП «Арс - дім»пред'явив позов до господарського суду Івано - Франківської області і згідно судового рішення на даний час підсудний має перед підприємством заборгованість в сумі 392 000 гривень (Том 5 а. с. 3 -4).

З показань свідка ОСОБА_16, даних на досудовому слідстві і відповідно до ст. 306 ч. 1 п. 2 КПК України оглошених в судовому засіданні, ТзОВ «Інкомбуд», директором якої є він,було придбано баштовий кран у підсудного за 183 000 гривень. Кошти частково в сумі 143 000 гривень були перераховані на разрахунковий рахунок підсудного, 40 000 гривень було оплачено готівкою (Том 5 а. с. 26 -27).

Згідно показань на досудовому слідстві свідка ОСОБА_1, які згідно ст. 306 ч. 1 п. 2 КПК України були оголошені в судовому засіданні, він, як підприємець придбав в 2006 році у підсудного баштовий кран за 150 000 гривень. Проте кран не був в робочому стані, тому розрахунки не були проведені до кінця (Том 5 а. с. 64).

Відповідно до показань свідка ОСОБА_17, даних на досудовому слідстві і відповідно до ст. 306 ч. 1 п. 2 КПК України оголошених в судовому засіданні, він є директором ПФ «Галицький двір», яка у 2006 році придбала у підсудного баштовий кран за 178 000 гривень. Підсудному було проведено попередню оплату і після поставки крана підприємство повністю розрахувалося з підсудним (Том 5 а. с. 83 -84).

З оголошених відповідно до ст. 306 ч. 1 п. 2 КПК України в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_18, даних на досудовому слідстві, КП «Ремона», яке він очолює, систематично проводило фінансово - господарські операції з підсудним по наданню ним послуг з перевезення баштових кранів та запчастин до них (Том 5 а. с. 111).

Як вбачається з показань свідка ОСОБА_19, даних на досудовому слідстві і оголошених в судовому засіданні відповідно до ст. 306 ч. 1 п. 2 КПК України, він працює бухгалтером ТОВ «Моноліттрансбуд». Підсудним надавалися послуги підприємству по перевезенню грунту на загальну суму 5200 гривень (Том 5 а. с. 124).

Згідно даних на досудовому слідстві показань свідком ОСОБА_13, оголошених відповідно до ст. 306 ч. 1 п. 2 КПК України в судовому засіданні, у 2006 році ТзОВ «Станіславська торгова компанія»було придбано у підсудного баштовий кран, за який з підсудним проведено розрахунок в безготівковій формі (Том 5 а. с. 145).

Відповідно до показнь свідка ОСОБА_20, даних на досудовому слідстві і відповідно до ст. 306 ч. 1 п. 2 КПК України оголошених в судовому засіданні, він є директором ПП «ОСОБА_20». У 2005 році у підприємства виникла необхідність у пиломатеріалах. Він познайомився з підсудним, якому в якості попередньої оплати перерахував 42 000 гривень. Проте підсудний тільки частково виконав свої зобов'язання і не поставив всієї обумовленої кількості пиломатеріалів (том 5 а. с. 205).

З оголошених в судовому засіданні відповідно до ст. 306 ч. 1 п. 2 КПК України показань свідка ОСОБА_21, даних на досудовому слідстві, вбачається, що ЗАТ «Прикарпаття і К»в лютому 2006 року придбало у підсудного баштовий кран, який був в незадовільному стані і потребував ремонту. Тому ціну було зменшено із 210 000 гривень до 161 300 гривень. Розрахунок проведено в безготівковій формі (Том 5 а. с. 225 -226).

З показань свідка ОСОБА_22, даних ним на досудовому слідстві і відповідно до ст. 306 ч. 1 п.2 КПК України оголошених в судовому засіданні вбачається, що він є головою правління ВАТ «Івано -Франківськтурист», яке на 2007 рік запланувало проведення ремонту і зокрема, заміну вікон і даху. З підсудним було укладено договір на постаку вікон і металочерепиці на суму 619 812 гривень, а також підсудним були видані видаткова і податкова накладні на цю суму. Підприємство перерахувало підсудному 105 000 гривень, проте товар не було поставлено, тому підприємство уклало договір з фірмою «Катальпа ЛТД», а також договоір про переведення боргу підсудного перед підприємством. Тобто розрахунки з фірмою «Катальпа ЛТД»проводилися на підстві договорів про переведення боргу і накладні виписувалися на підсудного, так як саме по договірних зобов'язаннях з підсудним був створений податковий кредит (Том 7 а. с. 2 -3).

Як вбачається з оголошених в порядку ст. 306 ч. 1 п. 2 КПК України показань свідка ОСОБА_23, даних ним на досудовому слідстві, ТзОВ «Новекс»займається проведенням будівельних робіт і в 2005 році у підприємства виникла потреба в придбанні крана і договір на поставку крана був укладений з підсудним. Кран було поставлено і підприємство провело повний розрахунок з підсудним на суму 150 000 гривень (Том 7 а. с. 37).

Згідно покзань свідка ОСОБА_24, даних на досудовому слідстві і на підставі ст. 306 ч. 1 п. 2 КПК України оголошених в судовому засіданні, вона згідно довіреності представляє інтереси підприємця ОСОБА_6, який уклав договір з підсудним на поставку крана за 172 000 гривень. Також підсудним було виписано податкову накладну і поставлено кран. Дана операцію була відображена по бухгалтерському та податковому обліку (Том 7 а. с. 73 -74).

Відповідно до оголошених згідно ст. 306 ч. 1 п. 2 КПК України в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_25, даних на досудовому слідстві, очолюване ним підприємство «Захід -капітал -інвест»проводило операції з підсудним по придбанню у нього запасних частин до баштових кранів. Розрахунки проводилися у безготівковій формі і показані у бухгалтерському обліку (Том 7 а. с. 100).

З показань свідка ОСОБА_5, даних ним на досудовому слідстві і на підставі ст. 306 ч. 1 п. 2 КПК України оголошених в судовому засіданні, він зареєстрований як фізична особа -підприємець, а також є директором ЗАТ «Прикарпаттянафтопродукт»і ТзОВ «Інтерком». Він особисто та вказні підприємства проводили фінансово -господарські операції з підсудним. Зокрема підсудним були надані послуги по оренді майна, реалізовано ТзОВ «Інтерком»будівельні матеріали та комплектуючі. Крім цього ЗАТ «Прикарпаттянафтопродукт»придбало у підсудного розчинно -бетонний вузол (том 7. а. с. 118 -120).

Як убачається з оголошених відповідно до ст. 306 ч. 1 п. 2 КПК України в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_26, даних ним на досудовому слідстві, приватне підприємство «Знаюбудінвест» уклало з підсудним договір на поставку крану і провело попередню оплату в сумі 190 000 гривень. Проте кран не було поставлено, тому підсудний має заборгованість перед підприємством (Том 7 а. с. 139).

Згідно показань свідка ОСОБА_27, даних на досудовому слідстві і відповідно до ст. 306 ч. 1 п. 2 КПК України оглошених в судовому засіданні, ТОВ «Кран -ресурс»проводило господарські операції з підсудним, у якого було придбано вантажно -підйомний механізм і проведено повністю розрахунок в сумі 18 000 гривень (Том 7 а. с. 160).

Відповідно до показань свідка ОСОБА_28, даних на досудовому слідстві і відповідно до ст. 306 ч. 1 п. 2 КПК України оголошених в судовому засіданні, ТОВ «Комфортбуд -1»уклало договір з підсудним про придбання у нього вантажно -підйомного механізму і здійснило попередню оплату в сумі 80 000 гривень. Проте підсудний не виконав свої зобов'язання за договором і на письмові вимоги - претензії не реагував (Том 7 а. с. 165 -166).

Як вбачається з показань свідка ОСОБА_10, даних нею на досудовому слідстві і відповідно до ст. 306 ч. 1 п. 2 КПК України оголошених в судовому засіданні, що з 24 квітня по 07 травня 2008 року нею спільно з заступником начальника відділу оподаткування фізичних осіб державної податкової інспекції в Галицькому районі ОСОБА_3 проводилась позапланова перевірка з дотримання вимог податкового та валютного законодавства підсудним, який документів для перевірки не надав, про що зазначив в письмовому поясненні. При перевірці підприємницької діяльності підсудного, нею використовувались завірені копії документів, які надходили на відділ податкової міліції державної податкової інспекції в м. Івано - Франківську та дані інформаційної системи АІС, інформація з АРМ «Митниця», центру зайнятості населення в Галицькому районі.

Крім цього при перевірці ними було отримано дані рух коштів по рахунку приватного підприємця ОСОБА_4 в Івано -Франківській філії АТ «Укрінбанк»за період 01 квітня 2004 року по 31 грудня 2007 року з розшифровками контрагентів. Згідно вказаної виписки з банку за охоплений перевіркою період на рахунок підсудного надійшло: у 2005 році -872 098 гривень, в 2006 році -3 321 323 гривні, за 2007 рік -617 967 гривень. Оскільки в четвертому кварталі 2005 року обсяг виручки, одержаної підсудним ОСОБА_4, перевищив передбачений ст. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»граничний рівень на 392 098 гривень, при тому ним не включено цю суму перевищення до складу загального річного оподатковуваного доходу та не сплачено з неї податок з доходів фізичних осіб за ставкою, визначеною ст. 7 п. 7.1 ЗаконуУкраїни «Про податок з доходів фізичних осіб», перевіркою донараховано податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності в сумі 49 012 грривень 34 коп., враховуючи витрати, які підтверджено банківськими виписками. У разі порушення вимог ст. 1 вищевказаного Указу Президента України, зокрема, перевищення обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за календарний рік понад 500 000 гривень, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності починаючи з наступного звітного періоду (кварталу) зі сплатою податку з доходів фізичних осіб за правилами, встановленими розділом ІV Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян». Такий перехід платник податку повинен здійснити самостійно, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу) шляхом подання до податкового органу за його податковою адресою податкової декларації за наслідками звітного кварталу, наступного за тим, в якому виникло перевищення обсягу виручки. Оскільки, згідно використаних при перевірці документів (виписки банків, накладні, підтверджуючі матеріали від суб'єктів господарювання) підсудний за таких обставин не перейшов починаючи з 2006 року на загальну систему оподаткування, обліку та звітності зі сплатою податку з доходів фізичних осіб, то внаслідок вищезазначеного, дохід отриманий ним за перше півріччя 2006 року підлягає оподаткуванню за ставкою, що застосовується при загальній системі оподаткування.

Працюючи на загальній системі оподаткування, відповідно до виписок банку з 01 липня 2006 року по 30 вересня 2007 року підсудний отримував дохід, проте валовий дохід він занизив: за перший квартал 2006 року -на 499 409 гривень, за другий квартал 2006 року -на 1 230 742 гривень, за третій квартал 2006 року -на 1 214 250 гривень, за четвертий квартал 2006 року -на 376 500 гривень, за перший квартал 2007 року -на 146 632 гривні, за другий квартал 2007 року -на 65 083 гривень і за третій квартал 2007 року -на 33 335 гривень. Внаслідок вищевказаного, підсудним занижено чистий дохід, отриманий від підприємницької діяльності за 2006 рік на 2 959 569 гривень, за три квартали 2007 року на - на суму 375 831 гривень

Відповідно до вимог Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», з урахуванням пункту ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»проведено розрахунок податку з доходів за вказані періоди 2006 -2007 років і встановлено, що всього за період підсудний ухилився від сплати податку з доходів фізичних осіб на суму 440 718 гривень 62 коп..

Проведеною перевіркою правильності визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01 травня 2005 року по 31 грудня 2007 року встановлено, що до складу податкових зобов'язань не включено податок на додану вартість на загальну суму 643 423 гривні, а до податкового кредиту неправомірно включалися суми податку на додану вартість без податкових накладних в розмірі 103 219 гривень. Це призвело до заниження сум, належних до сплати за відповідні періоди в загальному розмірі 746 642 гривні.

04 серпня 2008 року нею проводилась ще одна позапланова документальна перевірка, за результатами якої суми податкових зобов'язань підсудного змінились, оскільки дана перевірка проводилась з урахуванням всіх здобутих в ході слідства документів, які не були враховані при проведенні попередньої перевірки підсудного в квітні -травні 2008 року. Зокрема, були враховані всі витрати, а також враховані додаткові зобов'язання, підтверджені документами, здобутими в ході слідства, а саме: вантажно -митними деклараціями №201030009/7/001014 від 07 травня 2007 року, №201030110/6/000421 від 15 травня 2006 року, № 201030000/6/000334 від 21 квітня 2006 року, № 201030000/6/001134 від 27 жовтня 2006 року, копії контрактів №26/06 від 29 червня 2006 року, №01/2006 від 11 квітня 2006 року, №17/06 від 12 квітня 2006 року, вилучені на Волинській митниці, які засвідчують ввезення підсудним на митну територію України з республіки Білорусь товарно -матеріальних цінностей; документи, які підтверджують взаєморозрахунки підсудного з ПВП «Едгард»на суму 259 000 гривень, ТОВ «Інвестшляхбуд-4»на суму 20 000 гривень, ПП ОСОБА_7 та інші документи. З врахуванням нововиявлених документів, за результатами позапланової документальної перевірки сума донарахованих зобов'язань за 2005 -2007 роки становить: 467 559 гривень 89 коп. податку з доходів фізичних осіб та 708 680 гривень податку на додану вартість (Том 8 а. с. 111 -116).

Як вбачається зі звітів суб'єкта малого підприємництва -платника єдиного податку за 2005 рік, перший -другий квартали 2006 року, декларацій про доходи за 2006 -2007 роки, податкових декларацій з податку на додану вартість, декларацій про доходи та виходячи із досліджених в судовому засіданні бухгалтерських і податкових документів, підсудним до складу податкових зобов'язань не включено податок на додану вартість не включено податок на додану вартість, а до податкового кредиту неправомірно включалися суми податку на додану вартість без податкових накладних (Том 8 а. с. 4 -31, 35 -95).

Згідно показань підсудного ОСОБА_4, даних ним на досудовому слідстві і відповідно до ст. 301 ч.1 п. 1 КПК України оголошених в судовому засіданні, він проводив фінансово -господарські операції з продажу будівельної техніки, будівельних матеріалів з ПП «Знаюбудінвест», ПВНЗ «Івано -Франківський університет права ім. Короля Данила», ТОВ «Інкомбуд», ПФ «Галицький двір», ПП «Арс -дім», ТОВ «Арс -Дім», ЗАТ «Прикарпаття і К», ТОВ «Дніпромет», ПП «Захід -капітал -інвест», підприємцем ОСОБА_5, підприємцем ОСОБА_1, ТОВ «БК Комфортбуд -2», ТОВ «Новекс», КП «Ремона», ТОВ «Моноліттрансбуд», ПП «ОСОБА_20», ПП «Свон», ТОВ «Станіславська торгова компанія», ТОВ «Кран -ресурс», ТОВ «ВП Будінвест», ТОВ «БК Комфортбуд -1», ТОВ «Західбудсервіс», відділом освіти Тисменицької районної державної адміністрації, ТОВ «Інтерком», ЗАТ «Прикарпраттянафтопродукт», ЗАТ «Івано -Франківськтурист», підприємцем ОСОБА_6, підприємцем ОСОБА_7, ТОВ «Сюрприз», управлінням праці та соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації і отримав від цих операцій виручку (Том 8 а. с. 184 -187).

Оцінюючи досліджені у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що дії підсудного слід кваліфікувати за ст. 212 ч. 3 КК України, оскільки він умисно ухилився від сплати податків, що входять в систему оподаткування і вказані дії призвели до фактичного ненадходження до держаного бюджету коштів в особливо великих розмірах. Крім цього підсудний умисно підробив документи, що видаються та посвідчуються громадянином -підприємцем, які надають права та звільняють від обов'язків, вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, а також використав завідомо підроблений документ, а тому його дії підлягають також кваліфікації за ст. ст. 358 ч. 1, 358 ч. 3 КК України в редакції, що діяла до внесення змін Законом України №2808 -VІ від 21 грудня 2010 року в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопрушення»від 07 квітня 2011 року. При цьому винуватість підсудного у вчиненні інкримінованих йому дій повністю підтверджується сукупністю досліджених у справі доказів.

Суд не враховує показання підсудного у тій частині, що його дії не є умисними і не спрямовані на ухилення від сплати податків, а містять ознаки недбалості, оскільки він не мав бухгалтера. Дослідженими в судовому засіданні доказами і зокрема: покзаннями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_11, даними в судовому засіданні, а також показаннями свідків, даних на досудовому слідстві і відповідно до ст. 306 ч. 1 п. 2 КПК України оголошеними в судовому засіданні; отриманими в ході виїмки досудовим слідством та на письмові запити органів дізнання бухгалтерськими та платіжними документами; деклараціями та звітами, поданими підсудним до державної податкової інспекції в Галицькому районі, і які містять неправдиві відомості; актами документальних перевірок повністю доводиться винуватість підсудного у вчиненні інкримінованих йому дій. При цьому, як убачається із оглошених в судовому засіданні в порядку ст. 301 ч. 1 п. 1 КПК України показань підсудного ОСОБА_4, даних на досудовому слідстві, він погодився із пред'явленим йому обвинуваченням в частині умисного підроблення документів, що видаються та посвідчуються громадянином -підприємцем, які надають права та звільняють від обов'язків, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих даних, а також в частині використання завідомо підробленого документа, тобто за ст. ст. 358 ч. 1, 358 ч. 3 КК України. Також підсудний ОСОБА_4 на досудовому слідстві підтвердив здійснення фінансово -господарських операцій із вказаними суб'єктами господарювання, хоча в судовому засіданні щодо окремих із них заперечив факти здійснення операцій і отримання виручки.

Разом з тим суд вважає, що в ході судового слідства не доведено наявність у діях підсудного ОСОБА_4 складів злочинів, передбачених ст. ст. 190 ч. 4, 209 ч. 1 КК України виходячи з наступного.

Як вбачається з кредитного договору №014/14 -20/571, 07 червня 2006 року між Анкціонерним поштово -пенсійним банком «Аваль»та підсудним укладено договір про надання банком, як Кредитором підсудному як Позичальникові кредиту в сумі 40 000 доларів США на строк 60 місяців із сплатою відсотків за ставкою 12,5 відсотка річних. Сплата кредиту повинна відбуватися згідно графіку.

Для забезпечення виконання зобов'язань підсудного за кредитним договором 07 червня 2006 року між сторонами укладено договір застави, відповідно до якого підсудний передав у заставу кран баштовий КБ -403А, 1989 року випуску, заводський номер НОМЕР_4, що підтверджується наявним у матеріалах справи договором застави.

Крім цього згідно Договору страхування майна №217 від 07 червня 2006 року, було застраховано майнові інтереси підсудного, як Страхувальника за договором, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном, а саме: краном баштовим КБ 403А, 1989 року випуску. Страхова сума становить 259 000 гривень.

Відповідно до Акта (Звіту) Перевірки стану та наявності застави №19 -31/09 -217 -1 від 25 серпня 2009 року предмет застави -кран баштовий КБ 403А, 1989 року випуску відсутній за обумовленим місцем зберігання, у с. Комарові Галицького району.

Згідно повідомлень ТзОВ «Станіславська торгова компанія» від 04 лютого 2010 року №128 та від 24 червня 2011 року №92/06, а також видаткових накладних між підсудним та товариством було укладно договір купівлі -продажу, згідно якого підсудному було перераховано 370 000 гривень і отримано у підсудного два крани: МГК -25 та КБ 403, згідно видаткових накладних №ЛНА 000002 від 04 січня 2007 року на загальну суму 344 184 гривні. Розрахунок було проведено повністю, а в подальшому, у червні 2007 року, кран баштовий КБ -403 було продано ТзОВ «Моноліттрансбуд». Проте примірники договорів купівіл -продажу крану між підсудним та ТзОВ «Станіславськак торгова компанія», ТзОВ «Станіславська торгова компанія»та ТзОВ «Моноліттрансбуд»були втрачені.

В свою чергу ТзОВ «Моноліттрансбуд» не надало органам досудового слідства інформації з приводу придбання кранів, мотивуючи це відсутністю будь -яких правовідносин з підсудним, про що свідчить відповідь директора ТзОВ «Моноліттрансбуд» №24/06 -1 від 24 червня 2011 року.

Згідно показань в судовому засіданні свідка ОСОБА_29, банк надав підсудному кредит, для забезпечення якого було укладено договір застави баштового крану. В подальшому державним виконавцем було вчинено виконавчий напис і відкрито виконавче провадження. Проте виконавча служба не змогла знайти кран, а підсудний в свою чергу повідомив, що кран знаходиться на будівельному майданичику ТзОВ «Моноліттрансбуд». Коли він з державними виконавцями оглянули кран, встановили, що цей кран є ідентичним описаному, проте було помітно візуально, що остання цифра реєстраційного номера була виправлена («перебита»), а тому опис вказаного крана не проводився.

Як убачається з показань свідка ОСОБА_13, даних на досудовому слідстві і відповідно до ст. 306 ч. 1 п. 2 КПК України оголошених в судовому засіданні, він за дорученням представляє інтереси ТзОВ «Станіславська торгова компанія». Йому відомо, що підприємство придбало у підсудного два крани: баштовий кран КБ -403 та гусеничний монтажний кран МГК -25, згідно видаткових накладних №ЛНА -000002 від 04 січня 2007 року. Розрахунок було здійснено в повному обсязі. У червні 2007 року ТзОВ «Станіславська торгова компанія»баштовий кран КБ -403 було продано ТзОВ «Моноліттрансбуд»на підставі видаткової накладної №Л -00000025 від 04 червня 2007 року. Представити договори купівлі -продажу про придбання у підсудного крана та про продаж крана ТзОВ «Моноліттрансбуд»в даний час неможливо, оскільки вказані документи втрачено.

Відповідно до змісту пред'явленого підсудному ОСОБА_4 обвинувачення, 07 червня 2006 року, діючи умисно, з метою заволодіння коштами Акціонерного поштово -пенсійного банку «Аваль», шляхом обману, уклав кредитний договір на строк 60 місяців. Того ж дня, для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, уклав договір застави баштового крану КБ 403 А, 1989 року випуску, заводський номер НОМЕР_4. На підставі укладених договорів підсудному були надані кошти в сумі 40 000 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного Банку України становило 202 000 гривень. В подальшому, в порушення вказаних договорів , підсудний кошти не повернув, а заставне мано -продав. Тобто заволодів чужим майном шляхом обману в особливо великих розмірах.

В подальшому отримані внаслідок вчинення протиправного суспільно -небезпечного діяння кошти в сумі 38 235 доларів США 15 грудня 2006 року використав для укладеної із ОСОБА_9 усної угоди, надавши як завдаток для придбання двох баштових кранів. Таким чином підсудний уклав усну угоду з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно -небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації доходів.

Згідно ст. 65 КПК України доказами у кримінальній справі є всякі фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність або відсутність суспільно -небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння. При цьому згідно вищевказаної процесуальної норми доказами є тільки відомості про певні факти, а не міркування.

Дослідивши вищевказані докази, на які посилається досудове слідство, як на докази вчинення підсудним ОСОБА_4 злочинів, передбачених ст. ст. 190 ч. 4, 209 ч. 1 КК України, суд приходить до висновку, що пред'явлене підсудному ОСОБА_4 обвинувачення за вказаними статтями КК України ґрунтується на припущеннях.

Згідно диспозиції ст. 190 КК України, суть шахрайста полягає в умисному вчиненні дій, які вводять в оману та умисне зловживання довірою особи з метою заволодіння майном або придбання права на майно.

Так, під час укладення кредитного договор, підсудним з метою отримання коштів не було подано до установи банку жодних неправдивих відомостей і не вчинено будь -яких інших дій, які б передували укладенню кредитного договору і вводили б в оману установу банку щодо тих чи інших обставин передання коштів та були вчинені з метою отримання коштів. Між сторонами укладено цивільно -правову угоду, згідно якої сторони набули відповідних взаємних прав і обов'язків. Умовами кредитного договору передбачено наслідки невиконання позичальником зобов'язань у вигляді права кредитора вимагати дострокового стягнення заборгованості за кредитом, відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій. Такі умови договору повністю відповідають положенням ст. ст. 610, 612, 625, 1050 Цивільного кодексу України.

Рішенням Галицького районного суду від 17 вересня 2010 року у цивільній справі за позовом ВАТ «Райффайзен Банк «Аваль»до підсудного ОСОБА_4, з нього стягнуто суму заборгованості в тому числі і за вказаним кредитним договором.

При цьому позовні вимоги були пред'явлені з підстав, передбачених ст. ст. 525, 526, 536, 546, 611, 615 Цивільного кодексу України, а не з підстав заподіяння шкоди, так як між сторонами мали місце цивільно -правові відносини, які виникли в зв'язку з укладення кредитного договору і внаслідок невиконання відповідачем (підсудним) своїх зобов'язань за договором у банку виникли відповідні права, а саме: вимагати дострокового поверненя коштів, сплати відсотків за користування коштами та застосування цивільно - правових санкцій за неналежне виконання зобов'язання.

Тому, враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що досудове слідство помилково кваліфікувало дії підсудного, пов'язані з укладенням та виконанням кредитного договору, як кримінально - карне діяння (шахрайство), передбачене ст. 190 ч. 4 КК України.

Оскільки здійсненню в подальшому фінансової операції з кредитними коштами, зокрема по наданню їх ОСОБА_9, як завдатку для придбання в майбутньому двох баштових кранів, не передувало вчинення суспільно -небезпечного, протиправного діяння, внаслідок якого ці кошти були отримані, суд вважає, що в діях підсудного ОСОБА_4 також відсутній склад злочину, передбачений ст. 209 ч. 1 КК України.

В зв'язку з цим підсудного ОСОБА_4 за пред'явленим йому обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 190 ч. 4, 209 ч. 1 КК України слід виправдати за відсутністю в його діях складів вищевказаних злочинів.

Призначаючи підсудному покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Зокрема, пом'якшуючими покарання обставинами суд визнає наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей.

За місцем проживання підсудний, як особа, характеризується позитивно.

За таких обставин суд приходить до висновку, що підсудному слід призначити покарання за ст. 212 ч. 3 КК України і з урахуванням положень ст. 5 КК України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності»від 15 листопада 2011 року, яким пом'якшено кримінальну відповідальність, оскільки за вчинення злочину, передбаченого ст. 212 ч. 3 КК України, встановлено покрання у виді штрафу. Також суд вважає, що при визначенні розміру штрафу, слід керуватися вимогами ст. 53 КК України, згідно якої розмір штрафу не може бути меншим за розмір майнової шкоди, завданої злочином або отримання внаслідок вчинення злочину доходу, незалежно від граничного розміру штрафу, передбаченого санкцією статті КК України. Тобто розмір штрафу становить 1 176 239 гривень. Також слід застосувати додаткове покарання у виді позбавленя права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно -розпорядчих та адміністративно -господарських функцій на підприємствах, установах і організаціях усіх форм власності та у виді конфіскації всього належного підсудному ОСОБА_4 на праві власності майна. За ст. ст. 358 ч. 1, 358 ч. 3 КК України підсудному слід призначити покарання у виді арешту і в межах строку, визначеного санкціями вказаних статей КК України.

Відповідно до ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо минуло три роки з дня вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачено покарання у виді обмеження волі.

Згідно ст. 12 КК України, злочини, передбачені ст. ст. 358 ч. 1, 358 ч. 3 КК України відносяться до злочинів невеликої тяжкості, за які передбачено покарання у видів обмеження волі.

Тому підсудного ОСОБА_4 на підставі ст. 74 ч. 5 КК України слід звільнити від відбування покарання, призначеного за ст. ст. 358 ч. 1, 358 ч. 3 КК України.

На виконання вироку в частині конфіскації майна підсудного, слід конфіскувати в доход держави автомобіль марки «Опель Сенатор», 1986 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який згідно свідоцтва про державну НОМЕР_6 належить ОСОБА_4 (Том 8 а. с. 188 -189).

Вирішуючи цивільний позов, пред'явлений приватним підприємством «Знаюбудінвест»до підсудного ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, суд виходить із наступного.

Відповідно до ст. 28 КПК України особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі при провадженні в кримінальній справі пред'явити до обвинуваченого або до осіб, що несуть матеріальну відповідальність за дії обвинуваченого, цивільний позов, який розглядається разом з кримінальною справою. Суд розглядає цивільний позов не інакше як за зверненням особи і в межах заявлених нею вимог. Згідно змісту позовних вимог, приватне підприємство «Знаюбудінвест»просить стягнути з підсудного ОСОБА_4 322 281 гривню 43 коп. заподіяної шкоди в зв'язку з невиконанням підсудним своїх зобов'язань за договором купівлі -продажу крана, відповідно до умов якого підприємство перерахувало підсудному 268 000 гривень. Проте підсудний не виконав своїх зобов'язань належним чином, так як пред'явив для отримання крану, який був розукомплектований та несправний. Вважає, що підсудний повинен сплатити окрім суми боргу, 10 відсотків штрафу згідно п. 7.2 Договору купівлі -продажу. Тобто в даному випадку між сторонами має місце господарсько -правовий спір, який випливає із діяльності суб'єктів господарювання в процесі укладення та виконання цивільно -правової угоди. Крім цього позовні вимоги не стосуються пред'явленого підсудному ОСОБА_4 обвинувачення і вчинення ним суспільно -небезпечних діянь.

Тому позовні вимоги із викладених у позовній заяві підстав до задоволення не підлягають.

Речові докази по справі: бухгалтерські документи, податкові декларації та звіти, а також документи, що підтверджують здійснення підсудним ОСОБА_4 фінансово -господарських операцій з іншими суб'єктами господарювання і які знаходяться у матеріалах кримінальної справи (Том 8 а. с. 4 -26, 35 -95, 140) відповідно до ст. 81 КПК України слід залишити у матеріалах кримінальної справи.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 323, 324, 327, 328 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 212 ч. 3, 358 ч. 1, 358 ч. 3 КК України і призначити йому покарання:

- за ст. 212 ч. 3 КК України -у виді штрафу в розмірі 1 176 239 (одного мільйона сто сімдесяти шести тисяч двісті тридцять дев'ять) гривень з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно -розпорядчих та адміністративно - господарських функцій на підприємствах, установах і організаціях усіх форм власності на строк два роки з конфіскацією майна, що на праві приватної власності належить ОСОБА_4;

- за ст. 358 ч. 1 КК України -у виді арешту на строк два місяці;

- за ст. 358 ч. 3 КК України -у виді арешту на строк три місяці.

Згідно ст. 74 ч. 5 КК України ОСОБА_4 звільнити від призначеного покарання за вчинення злочинів, передбачених ст. ст. 358 ч. 1, 358 ч. 3 КК України у зв'язку із закінченням, передбачених ст. 49 КК України строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

ОСОБА_4 за пред'явленим йому обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 190 ч. 4, 209 ч. 1 КК України виправдати за відсутністю у його діях складів злочинів, передбачених ст.ст. 190 ч. 4, 209 ч. 1 КК України.

На виконання вироку в частині конфіскації майна, конфіскувати в доход держави автомобіль марки «Опель Сенатор», 1986 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який згідно свідоцтва про державну реєстрацію НОМЕР_6 належить ОСОБА_4.

Речові докази: декларації з податку на додану вартість за період з 01 січня 2005 року по 31 грудня 2007 року; звіти суб'єкта малого підприємництва -платника єдиного податку за 2005 рік 1 -2 квартали 2006 року; декларації про доходи за 2006 -2007 роки; бухгалтерські та податкові документами які підтверджують фінансово -господарські операції фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 з приватним підприємством «Знаюбудінвест», приватним вищим навчальним закладом «Івано -Франківський університет права ім. Короля Данила», товариством з обмеженою відповідальністю «Інкомбуд», приватною фірмою «Галицький двір», приватним підприємством «Арс -дім», товариством з обмеженою відповідальністю «Арс -Дім», закритим акціонерним товариством «Прикарпаття і К», товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпромет», приватним підприємством «Захід - капітал -інвест», підприємцем ОСОБА_5, підприємцем ОСОБА_1, товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Комфортбуд -2», товариством з обмеженою відповідальністю «Новекс», колективним підприємством «Ремона», товариством з обмеженою відповідальністю «Моноліттрансбуд», приватним підприємством «ОСОБА_20», приватним підприємством «Свон», товариством з обмеженою відповідальністю «Станіславська торгова компанія», товариством з обмеженою відповідальністю «Кран -ресурс», товариством з обмеженою відповідальністю «ВП Будінвест», товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд -1», товариством з обмеженою відповідальністю «Західбудсервіс», відділом освіти Тисменицької районної державної адміністрації, товарством з обмеженою відповідальністю «Інтерком», закритим акціонерним товариством «Прикарпаттянафтопродукт», «Івано -Франківськтурист», підприємцем ОСОБА_6, підприємцем ОСОБА_7, товариством з обмеженою відповідальністю «Сюрприз», управлінням праці та соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації; податкові декларації з податку на додану вартість, податку на прибуток підприємства; накладні та податкові накладні, акти прийому -передачі майна, робіт та послуг; платіжні доручення залишити у матеріалах кримінальної справи.

В задовленні позовних вимог приватного підприємства «Знаюбудінвест»до ОСОБА_4 про відшкодування збитків, завданих суб'єкту господарювання від злочину відмовити.

Запобіжний захід ОСОБА_4 залишити попередньо обраний -підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Івано -Франківської області протягом п`ятнадцяти діб з часу проголошення вироку через Галицький районний суд.

Головуючий: