СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
30 серпня 2006 року | Справа № 2-13/6705-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Плута В.М.,
суддів Гонтаря В.І.,
Борисової Ю.В.,
секретар судового засідання Лазарева К.С.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Ялтинської міської Ради на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Жукова А.І.) від 04.07.2006 у справі № 2-13/6705-2006А
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Марина і К" (ул. Ленина/Кирова, 15/1,Ялта,98600); (вул. Краснова, 1-Б, м. Ялта)
до Ялтинської міської Ради (пл. Радянська, 1,Ялта,98600)
про спонукання до виконання певних дій
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.07.2006 у справі № 2-13/6705-2006А позов товариства з обмеженою відповідальністю "Марина і К" до Ялтинської міської Ради про спонукання до виконання певних дій задоволено.
Визнано за товариством з обмеженою відповідальністю „Маріна і К” право на оренду літньої площадки площею 0,0036 га., для обслуговування підприємства громадського харчування, розташованого за адресою: м. Ялта вул. Леніна, 11.
Визнано право користування товариства з обмеженою відповідальністю "Марина і К" на підставі договору оренди на долю земельної ділянки площею 72,3 кв.м., розташованої під будівлею за адресою: м. Ялта вул. Леніна, 11.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Марина і К" державне мито у розмірі 3,40 грн.
В основу постанови покладено головний висновок суду про те, що, оскільки має факт обґрунтованого звернення товариства з обмеженою відповідальністю "Марина і К" до Ялтинської міської Ради, в межах передбачених законодавством, з клопотанням про передачу у оренду земельної ділянки та, в свою чергу, факт незаконної бездіяльності, а саме необґрунтоване незадоволення вимог позивача, то таки вимоги повинні бути задоволені у судовому порядку. Так, господарський суд, при прийнятті рішення, керувався нормами та вимогами статті 48 Закону України „Про власність”, частинами 1, 4 і 5 статті 120 Земельного кодексу України та частиною 2 статті 377 Цивільного кодексу України.
Не погодившись з цим судовим актом, Ялтинська міська Рада звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що господарський суд порушив норми матеріального та процесуального права. Так, відповідач зазначає, що суд прийняв рішення без участі всіх співвласників нежитлових приміщень по вул. Леніна 11 у м. Ялта, що може привести до порушення прав співвласників будівлі. Ялтинська міська Рада вказує, що позивач не надав суду доказів звернення до відповідача з заявою про передачу йому в оренду земельної ділянки, в якій би була зазначена доля земельної ділянки, на яку позивач хоче укласти договір оренди.
Крім того, відповідач посилається на відсутність доказів прийняття відповідачем рішення про передачу позивачу земельної ділянки під будову.
Також відповідач вважає необхідним зазначити відсутність порушення будь-яких прав позивача взагалі, оскільки товариство з обмеженою відповідальністю "Марина і К" не дотрималося вимог закону (порядку) звернення з відповідними бажаннями до Ялтинській міській Ради.
Перевіривши зміст апеляційної скарги, суд другої інстанції вважає необхідним зазначити той факт, що Ялтинська міська Рада по всьому тексту апеляційної скарги посилається на те, що позивачем у справі є - товариство з обмеженою відповідальністю „Айра” і суд повинен прийняти рішення про відмову у задоволенні вимог товариства з обмеженою відповідальністю „Айра”, тоді як насправді позивачем у даній справі є товариство з обмеженою відповідальністю "Марина і К".
Враховуючи, що чинне законодавство не обмежує коло представників юридичних осіб при розгляді адміністративної справи, а також те, що згідно з пунктом 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи, судова колегія вважає можливим розглянути скаргу за відсутності нез’явившихся представників сторін.
Повторно розглянувши справу у порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Ялтинської міської Ради не підлягає задоволенню з наступних підстав.
25 листопада 2002 року між Фондом комунального майна Ялтинської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю „Маріна і К" був укладений договір купівлі-продажу. Відповідно до пункту 1.2 договору об'єктом приватизації є нежитлові приміщення літ „А” № 12-1, по 12-6 загальною площею 74,8 м. кв. розташованого за адресою м. Ялта вул. Ленина, 11.
Договір було зареєстровано у Книзі реєстрації договорів купівлі-продажу під № 6535.
Пунктом 3.2 договору зазначено, що передача об'єкту приватизації Продавцем та прийняття Покупцем засвідчується Актом прийому-передачі, який підписується сторонами.
Відповідно до акта прийому-передачі від 09.04.2002 товариство з обмеженою відповідальністю „Маріна і К" прийняло майно - нежитлове приміщення літ „А” № 12-1, по 12-6 загальною площею 74,8 м. кв. розташованого за адресою м. Ялта вул. Ленина, 11 (а.с. 49).
Згідно з частиною 5 статті 120 Земельного Кодексу України, під час переходу права власності на будову або споруду до громадян або юридичних осіб, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташована будова або споруда.
Відповідно до частини 1 статті 120 Земельного кодексу України, при переході права власності на будівлю і споруду, право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.
Частиною 4 статті 120 вказаного кодексу передбачено, що при переході права власності на будівлю чи споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі чи споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.
Таким чином, апеляційна інстанція вважає обґрунтованим призначення місцевим господарським судом судової-землевпоряджувальної експертизи для визначення частки земельної ділянки, яка належить позивачу пропорційно часткам інших співкористувачів будівлі по вул. Леніна, 11 у м. Ялта, виходячи з вартості вказаної будівлі.
Висновком зазначеної експертизи визначена доля товариства з обмеженою відповідальністю „Маріна і К" у загальному майні домоволодіння № 11 по вул. Леніна, 11 у м. Ялта, яка складає 27/1000. Визначена дійсна вартість нерухомого майна домоволодіння № 11 по вул. Леніна, 11 у м. Ялта, яка складає 6595217,00 грн. на 12.05.2006. Визначена вартість приміщень, що знаходяться у власності товариства з обмеженою відповідальністю „Маріна і К" –175737,00 грн., та площа земельної ділянки домоволодіння № 11 по вул. Леніна, 11у м. Ялта, яка складає 2679,00 м. кв.
Цим фактом, на думку судової колегії, спростовуються посилання відповідача на те, що місцевий суд прийняв рішення з порушенням норм процесуального права –розглянув справу без участі всіх співвласників нежитлових приміщень по вул. Леніна 11 у м. Ялта. Визначення долі позивача у загальному майні домоволодіння саме і забезпечує відсутність порушення прав будь-яких інших співвласників майна.
Посилання Ялтинської міської Ради на те, що позивач не надав суду доказів звернення до відповідача з заявою про передачу йому в оренду земельної ділянки - не можуть бити прийняти колегією суддів до уваги, тому що спростовуються наступними матеріалами справи. Так, суд другої інстанції зазначає, що матеріали справи містять відповідь № 3222-2/10-25 від 17.10.2001 Ялтинської міської Ради (а.с. 39, том 1), відповідно до якої товариству з обмеженою відповідальністю „Маріна і К" дозволено складання проекту відведення земельної ділянки за адресою вул. Леніна 11 у м. Ялта для організації кафе.
Відповідно до частини 2 статті 377 Господарського кодексу України, якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій в користування, то у разі їх відчуження до набувальника переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, і частиною ділянки, необхідною для їх обслуговування.
Згідно статті 48 Закону України „Про власність” власник може вимагати захисту своїх прав хоча це і не пов'язано з позбавленням його прав власності.
Матеріалами справи підтверджується факт складання позивачем проекту відведення земельної ділянки та проведення експертизи № 776 До -25/106 від 08 липня 2002 року.
Проект відведення земельної ділянки був наданий Ялтинській міській Раді для затвердження. Рішенням 18-ої Сесії 24-го Скликання „Про затвердження проекту відведення земельної ділянки за адресою: м. Ялта, вул. Леніна, 11 і передачі його в оренду на землях м. Ялти” від 16 січня 2004 року вказаний проект відведення був затверджений.
Матеріали та обставини справи свідчать про те, що товариство з обмеженою відповідальністю „Маріна і К" щорічно укладало з відповідачем договір оренди на літній майданчик згідно рішень Ялтинської міської Ради (Рішення № 27 45-ї сесії Ялтинської міської Ради 23-го скликання від 01.03.2002, Рішення № 21 від 11 березня 2003 року і Рішення № 63 від 02.06. 2003, Рішення №6 13-ї сесії Ялтинського міського 24-го скликання від 01.07 2003).
Заперечень з приводу використання земель під літній майданчик Ялтинською міською Радою суду, відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не надано.
Крім того, відповідач також не надав суду належно завіреного Рішення 18-ої Сесії 24-го Скликання „Про затвердження проекту відведення земельної ділянки за адресою: м. Ялта, вул. Леніна, 11 і передачі його в оренду на землях м. Ялти” від 16 січня 2004 року, яке повинно бути у нього та спростовувало би позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Маріна і К".
З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що постанова господарського суду Автономної Республіки Крим є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні.
Керуючись статтями 195, 198 (пункт 1 частини 1), 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Ялтинської міської Ради залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.07.2006 у справі № 2-13/6705-2006А залишити без змін.
Ухвала набирає законну силу з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя В.М. Плут
Судді В.І. Гонтар
Ю.В. Борисова