СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
|
31 серпня 2006 року |
Справа № 2-8/695-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Борисової Ю.В.,
суддів Гонтаря В.І.,
Видашенко Т.С.,
за участю представників сторін:
позивача: Сироватського Олександра Сергійовича, довіреність № 01/06 від 10.01.2006;
відповідача: ОСОБА_1, довіреність № НОМЕР_1 від 11.07.2006; ОСОБА_2, довіреність № НОМЕР_2 від 13.01.2004;
розглянувши апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чумаченко С.А.) від 28.04.2006 у справі №2-8/695-2006
за позовом Фонду майна Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 17,Сімферополь,95015)
до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 (вул. АДРЕСА_1,Керч,98300)
про стягнення 1546531,78 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Фонд майна Автономної Республіки Крим, звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовними вимогами до відповідача, суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3, про стягнення збитків у розмірі 1546531,78 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі укладеного між сторонами договору відповідачу було передано в оренду майно, що належить Автономній Республіці Крим, а саме майнового комплексу столярної майстерні та модуль-складу „ІНФОРМАЦІЯ_1”, після закінчення строку якого, при обстеженні зазначеного об'єкту, комісією було встановлено спричинення збитків орендованому майну, розмір яких визначено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 116 від 22.01.1996 і складає 1546531,78 грн.
В процесі розгляду справи у справі призначалась судово-бухгалтерська експертиза, проведення якої було доручено Науково-дослідницькому експертно-криміналістичному центру Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Автономній Республіці Крим.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя С.А. Чумаченко) від 28.04.2006 у справі № 2-8/695-2006 позов Фонду майна Автономної Республіки Крим до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 задоволений у повному обсязі.
З суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3. на користь Фонду майна Автономної Республіки Крим стягнуто збитки у розмірі 1527276,96 грн., 15272,76 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з таким рішенням суду, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_3. звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення місцевого господарського суду та постановити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
Обґрунтування апеляційної скарги полягає в тому, що суд першої інстанції безпідставно залишив поза увагою висновок експерта № НОМЕР_3 від 25.01.2006, згідно з яким визначити суму збитків, заподіяних відповідачем при оренді майнового комплексу столярної майстерні та модуль-складу „ІНФОРМАЦІЯ_1” не можливо у зв'язку з тим, що при передачі майна в оренду був відсутній перелік в розрізі по кожному найменуванню переданого майна, а також не надані документи, що підтверджують факт погіршення стану будівлі модуль-складу „ІНФОРМАЦІЯ_1”.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.07.2006 у зв'язку з відпусткою судді Плута В.М. здійснено його заміну на суддю Гонтаря В.І.
У зв'язку з відпусткою судді Сотула В.В., розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.08.2006, здійснено її заміну на суддю Щепанську О.А.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 31.08.2006 у зв'язку із зайнятістю судді Щепанської О.А. здійснено її заміну на суддю Видашенко Т.С.
При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне. 16.11.1998 між Фондом майна Автономної Республіки Крим (орендодавець) та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_3 (орендар) укладено договір оренди майна, яке належить Автономній Республіці Крим, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв майновий комплекс столярної майстерні та модуль-склад „ІНФОРМАЦІЯ_1” в строкове платне користування за актом прийому-передачі, майно розташоване на земельній ділянці 1,1 га, що знаходиться за адресою: м. Керч, вул. АДРЕСА_2.
Водночас, 16.11.1998 між товариством з обмеженою відповідальністю „Керчторгбудматеріали” та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_3 був підписаний акт прийому-передачі майнового комплексу столярної майстерні та модуль-складу „ІНФОРМАЦІЯ_1” балансовою вартістю 1175,00 грн., знос 375000, 4 грн., залишковою вартістю 799000,6 грн.
Строк дії договору згідно з пунктом 7.1 договору встановлено в період з 01.12.1998 по 01.12.2003.
Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Так, рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.10.2004 у справі № 2-5/5892-2004 за позовом Фонду майна Автономної Республіки Крим, з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 стягнута заборгованість по орендній платі, що виникла за договором оренди від 16.11.1998, відповідача зобов'язано передати Фонду майна Автономної Республіки Крим орендоване майно.
Актом від 12.01.2005, складеним державним виконавцем ВДВС Керченського УЮ встановлено, що наказ, виданий господарським судом Автономної Республіки Крим щодо примусового виконання рішення у справі № 2-5/5892-2004 виконано у повному обсязі, майновий комплекс столярної майстерні та модуль-склад „ІНФОРМАЦІЯ_1”, розташовані в м. Керч, вул. АДРЕСА_2 - передано Фонду майна Автономної Республіки Крим.
З матеріалів справи також вбачається, що згідно з наказом Фонду майна Автономної Республіки Крим № НОМЕР_4 від 03.03.2004 „Про повернення нерухомого майнового комплексу та модуль-складу „ІНФОРМАЦІЯ_1” була створена комісія по обстеженню вищезазначеного об'єкту, за результатами якого встановлено спричинення збитків Автономній Республіці Крим, про що складений акт обстеження від 07.04.2004.
У відповідності з вказаним актом, комісією встановлено, що орендарем не забезпечено збереження чотирьох одиниць устаткування, втрачено дві одиниці устаткування, а також завдано збитків будівлі модуль-складу «ІНФОРМАЦІЯ_1», у зв'язку з чим був проведений розрахунок відшкодування збитків та заподіяних збитків майну на підставі постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей” від 22.01.1996 № 116 на загальну суму 1546531,78 грн.
На підставі зазначеного акту, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги та стягнув з відповідача збитки у розмірі 1527276,96 грн., однак судова колегія не може погодитися з такими висновками, оскільки суд не дав належної правової оцінки тому факту, що на момент укладення договору на підставі наказу позивача № НОМЕР_5 від 31.08.1998, комісією Фонду майна Автономної Республіки Крим 01.09.1998 була проведена інвентаризація основних засобів товариства з обмеженою відповідальністю „Керчторгбудматеріали”, за результатами якої встановлено, що станом на 01.09.1998 загальна сума основних засобів складає 1175041,82 грн.
При цьому, у інвентаризаційному описі відсутній підпис суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3, у графі „прийняв” данні також відсутні.
Згідно з пунктом 14 „Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються, а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 1993 № 158, інвентаризаційні описи підписуються всіма членами інвентаризаційної комісії та матеріально відповідальними особами. При цьому матеріально відповідальні особи дають розписку, в якій підтверджується, що перевірка цінностей відбулася в їх присутності, що вони не мають до членів комісії ніяких претензій та що вони приймають на відповідальне зберігання перелічені в описі цінності.
Копія інвентаризаційного опису, наданого позивачем, в порушення вищезазначених вимог законодавства не містить підпису матеріально-відповідальної особи, що не дає можливості ідентифікувати зазначене майно з майном, яке фактично було передано відповідачу в оренду.
Таким чином, надана копія інвентаризаційного опису не може вважатися доказом у розумінні статті 43 Господарського процесуального кодексу України.
За таких обставин, постановлене у справі рішення не можна визнати законним та обґрунтованим.
Також, матеріали справи свідчать, що в процесі розгляду справи призначалась судово-бухгалтерська експертиза, на висновок (№ НОМЕР_3 від 25.01.2006) якого відповідач посилається як на доказ по справі та згідно з яким визначити суму збитків, заподіяних відповідачем при оренді майнового комплексу столярної майстерні та модуль-складу „ІНФОРМАЦІЯ_1”, не представляється можливим у зв'язку з тим, що при передачі майна в оренду був відсутній перелік в розрізі по кожному найменуванню переданого майна, а також не надані документи, підтверджуючі факт погіршення стану будівлі модуля-складу „ІНФОРМАЦІЯ_1”. (арк. с. 11-22).
Зазначеному документу місцевий господарський суд, як те вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, не надав ніякої оцінки та залишив вказаний висновок експерта поза увагою, що є порушенням статті 43 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність відповідних обставин. При цьому такі дані встановлюються різними засобами доказування, до числа яких належать висновки судових експертів.
Стверджуючи про наявність в матеріалах справи доказів, які підтверджують вину відповідача як умову відповідальності за порушення зобов`язань за договором та задоволення позовних вимог в частині стягнення збитків, місцевим господарським судом не було враховано, що при передачі майна в оренду був відсутній перелік в розрізі по кожному найменуванню переданого майна, а також не надані документи, підтверджуючі факт погіршення стану будівлі модуль-складу „ІНФОРМАЦІЯ_1”, що не дає можливості ідентифікувати його з майном, за яке позивач вимагає стягнення збитків у розмірі 1546531,78 грн.
Крім того, апеляційною інстанцією враховується й той факт, що у виконання вимог, викладених в ухвалах Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.07.2006 та від 22.08.2006, позивачем не надані безперечні докази на підтвердження суми позову та позовних вимог.
З огляду на це, суду першої інстанції, який задовольнив заявлений по справі позов в повному обсязі, належало перевірити обґрунтованість тверджень позивача про наявність правових підстав для покладення на відповідача відповідальності за недбале ставлення до збереження якісного стану орендованого майна, а також і обґрунтованість висунутих проти цього заперечень останнього.
Враховуючи, що господарський суд першої інстанції не з'ясував всі фактичні обставини справи, не дав належної юридичної оцінки наданим сторонами доказам, судове рішення у справі не можна вважати обґрунтованим.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що при винесені оскаржуваного рішення судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, тому колегія Севастопольського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення господарського суду скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у позові.
Державне мито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Вимоги апеляційної скарги про стягнення витрат, пов'язаних із проведенням судової експертизи, задоволенню не підлягають, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, підтверджуючи її оплату.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 2), 104 (частина 1 пункти 2, 3, 4), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 задовольнити.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.04.2006 у справі № 2-8/695-2006 скасувати.
3. Прийняти нове рішення.
У задоволені позову Фонду майна Автономної Республіки Крим до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 про стягнення 1546531,78 грн. -відмовити.
Стягнути з Фонду майна Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 17, р/р 31511905600001 в Управлінні Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, МФО 824026, ідентифікаційний код 23896447) на користь суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 (м. Керч, вул. АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_6 в УСБ, МФО 324098, ідентифікаційний код НОМЕР_7) 850, 00 грн. державного мита.
Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.
Головуючий суддя Ю.В. Борисова
Судді В.І. Гонтар
Т.С. Видашенко