СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
|
19 серпня 2006 року |
Справа № 2-31/6706-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Заплави Л.М.,
суддів Котлярової О.Л.,
Лисенко В.А.,
секретар судового засідання Наконечний О.В.
без участі представників сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (вул. АДРЕСА_1, Севастополь, 99011; вул. АДРЕСА_2, м. Севастополь, 99011)
до Головного управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим (вул. ім. газети "Кримська правда", буд. 61, Сімферополь, 95000)
про скасування постанови
ВСТАНОВИВ:
Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Головного управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим про скасування постанови №21 від 11 січня 2005 року про накладення штрафу у розмірі 14083, 50 грн.
Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 просить відновити строк для звертання до суду з позовом вважає, що він пропущений за поважною причиною, оскільки оскаржувану постанову він отримав 6 лютого 2006 року від державного виконавця.
Позов мотивований тим, що Головне управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим безпідставно застосував штрафні санкції в сумі 14083, 50 грн. відповідно до статті 23 Закону України "Про захист прав споживачів" у розмірі 50% вартості партії товару утриманого для реалізації, тоді як в реалізації знаходились одиничні індивідуальні вироби.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 23 травня 2006 року у справі №2-31/6706-2006А у позові відмовлено.
Не погодившись з даною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати у зв'язку з тим, що вона була прийнята з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального права.
У справі з 15 серпня 2006 року до 19 серпня 2006 року було оголошено перерву.
Під час розгляду справи Севастопольський апеляційний господарський суд встановив таке.
Як вбачається із матеріалів справи, 17 грудня 2004 року Головним управлінням у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим проведена перевірка з питань дотримання чинного законодавства про захист прав споживачів у магазині №НОМЕР_1, який розташований за адресою: м. Сімферополь, АДРЕСА_3, де здійснює свою підприємницьку діяльність з роздрібної торгівлю ювелірними виробами суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1.
За результатами перевірки було встановлено реалізація товарів яка не відповідає вимогам ДСТУ В527-97 по маркіровці, відсутність необхідної достовірної, доступної та своєчасної інформації про товар: найменування товару, найменування нормативного документу вимогам якого повинен відповідати товар.
За результатами перевірки 17 грудня 2004 року було складено акт №НОМЕР_2, в якому було відображено вищевказані правопорушення Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1., акт не був підписаний.
Із акту перевірки вбачається, що перевірка відбулась в відсутність Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1.
На підставі акту перевірки В.о. начальника Головного управління у справах захисту прав споживачів була прийнята постанова № 21 від 11 січня 2005 року про стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1. штрафу у розмірі 50% вартості партії товару утриманого для реалізації в сумі 14083, 50 грн. за реалізацію товару, який не відповідає вимогам нормативного документу (ДСТУ 3527-97) по маркіровці, на підставі статей 5, 23 Закону України "Про захист прав споживачів" та Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року №1177.
Вказана у постанові відповідача міра відповідальності відповідає пункту 2 статті 23 Закону України "Про захист прав споживачів".
Згідно з пунктом 3 Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів покладати на суб'єктів господарювання штрафи, передбаченні пунктом 2 даного Положення, а саме: за реалізацію товарів, надані послуги, які не відповідають вимогам нормативних документів-у розмірі 50 %. вартості утриманої для реалізації партії товарів, наданої послуги, мають право Голова Держстандарту, його заступники, начальники територіальних органів Держстандарту та їх заступники.
Із постанови про накладення штрафу вбачається, що штраф на позивача накладено не належною особою - начальником Головного управління у справах захисту прав споживачів в автономній Республіці Крим.
Судова колегія вважає, що постанова про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів" була прийнята з порушенням пункту 3 вищевказаного Положення.
Крім того відповідачем не надано доказів реалізації товарів, які не відповідають вимогам нормативного документу по маркіровці, а також докази про те, що до реалізації отримана партія товару.
Із матеріалів справи вбачається, що для реалізації партія товарів не передавалась, в магазині для реалізації знаходились одиничні вироби, що підтверджується актом перевірки, оскільки партією товару є група однакових виробів оформлених одним документом до одночасної прийому-здачі.
Із акту перевірки вбачається, що в магазині для реалізації знаходились вироби вироблені із різного металу, різного найменування, оформлених різними документами (накладними).
При таких обставинах судова колегія вважає, що штраф до позивача накладений без достатніх на те підстав та з порушенням чинного законодавства, у зв'язку з чим, позов підлягає задоволенню, а постанова начальника Головного управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим від 11 січня 2005 року підлягає скасуванню.
Судова колегія вважає, що строк для звертання до суду пропущено позивачем за поважною причиною, оскільки оскаржуємо позивачем постанова була утримана ним 6 лютого 2006 року у державного виконавця про що свідчить запис на постанові.
Докази яки спростовують ці обставини відповідач суду не надав.
Постанова господарського суду підлягає скасуванню, оскільки висновки викладені у постанові не відповідають встановленим обставинам справи, постанова прийнята з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального права.
Керуючись пунктом 3 статті 198, пунктами 3, 4 статті 202, частиною 2 статті 205, статті 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 23 травня 2006 року у справі №2-31/6706-2006А скасувати.
Позов задовольнити.
Постанову Головного управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим №21 від 11 січня 2005 року про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів", скасувати.
Постанова може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
Касаційна скарга на судові рішення подається протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя Л.М. Заплава
Судді О.Л. Котлярова
В.А. Лисенко