ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" жовтня 2006 р. Справа № 14/7194
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Пасічник С.С.
суддів: Гулової А.Г.
Шкляр Л.Т.
при секретарі Швидченко О.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: Погребняка О.В. - засновника,
Гопки В.В. - представника за довіреністю №37 від 18.10.2006 року,
від відповідача: Андрєєвої Л.Є. - представника за довіреністю №15-10-1171 від 14.09.2006 року,
розглянувши апеляційну скаргу Приватного малого підприємства "Ярема", м. Хмельницький
на рішення господарського суду Хмельницької області
від "06" березня 2006 р. у справі № 14/7194 (суддя Гладюк Ю.В.)
за позовом Приватного малого підприємства "Ярема", м. Хмельницький
до Управління житлово-комунального господарства, м. Хмельницький
про стягнення 113438,37 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 06.03.2006р. у справі №14/7194 в задоволенні позову Приватного малого підприємства "Ярема" (м.Хмельницький), заявленому до Управління житлово-комунального господарства (м.Хмельницький) про стягнення 113438,37грн., відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить дане рішення скасувати з викладених у скарзі підстав та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.
Апеляційну скаргу мотивовано неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також порушенням норм чинного законодавства, про що, на думку скаржника, свідчить наступне:
- суд не прийняв до уваги погоджену в договорі (в п.1.3) умову про те, що підрядник організовує виконання робіт на свій розсуд з дотриманням вимог діючого законодавства, тобто підрядник може виконувати роботу і без проектно-кошторисної документації, але з дотриманням вимог діючого законодавства;
- як свідчать матеріали справи, виконавець - ПМП "Ярема" на виконання п. 3.3 договору №152 від 28.07.2003р. повідомило листом №84 від 03.10.2003р. замовника - Управління житлово-комунального господарства про фактичне збільшення об'ємів робіт, що значно перевищують складений кошторис, замовник в свою ж чергу не відмовився від договору та не заперечив щодо виконання ремонтно-будівельних робіт лазні №1, про що свідчать зміни та доповнення до дефектного акту, в якому визначено перелік додаткових робіт, які необхідно виконати підряднику, а тому й збільшилася їх загальна вартість порівняно з узгодженою в 99980 грн.;
- суд першої інстанції при винесенні рішення зіслався на термін дії договору №152 від 28.07.2003р., який визначений п.1.2 договору з 28 липня 2003р. по грудень 2003 р., не врахувавши ч.4 ст.631 ЦК України та п. 2.3 договору №152 від 28.07.2003р., згідно яких закінчення договору не звільняє сторони від прийняття та оплати робіт;
- встановивши, що позовні вимоги є необґрунтованими, так як зміни до договору №152 від 28.07.2003р. в установленому порядку не вносились, а акти виконаних робіт №7 за грудень 2003р., №8 за квітень 2004р. не підписувались, суд не зважив на те, що відповідачем не доведено відсутності необхідності у виконанні робіт, що вказані в цих актах, а за таких обставин останній не може звільнятися від відшкодування понесених витрат виконавцем - ПМП "Ярема"; крім того, відповідач відповідно до приписів ст.882 ЦК України в судовому засіданні не довів та необгрунтував відмови від підписання актів виконаних робіт №7, №8;
- крім того, суд першої інстанції залишив поза увагою й те, що кошторис на суму 75458,00 грн. був розроблений на підставі дефектного акту шляхом змін і доповнень, що є порушенням ч.1, ч.2 ст. 878 ЦК України.
В судовому засіданні представники позивача підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу №15-10-1694 від 16.10.2006р. та його представник в засіданні, не погоджуючись з доводами апеляційної скарги, вважають, що рішення господарського суду Хмельницької області прийнято у відповідності з чинним законодавством та фактичними обставинами справи й просять останнє залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, зазначивши, що рішенням сесії міської ради №2 від 12.02.2003р. на капітальний ремонт лазні були передбачені кошти в сумі 100тис.грн., а тому, щоб не перевищувати кошти, які були виділені бюджетом, комісією у складі представників управління ЖКГ, ПМП "Ярема" та лазні шляхом змін та доповнень до дефектного акту був змінений перелік робіт. На підставі зміненого дефектного акту був розроблений кошторис та договірна ціна на залишкову суму 75458,00 грн. Роботи, які були виконані позивачем відповідно до договору №152 від 28.07.2003р. та відображені в актах №№1-6 включно прийняті та оплачені управлінням в сумі, визначеній договором в межах дії договору; що ж стосується актів виконаних робіт №№7-8, то відповідно до п.3.3 договору підрядник позбавлений права вимагати відшкодування вартості виконаних без дозволу замовника понадкошторисних витрат, оскільки позивач не надав суду жодних доказів, які б підтвердили факт звернення до відповідача з обгрунтуванням необхідності проведення додаткових робіт відповідно до приписів ч.4 ст. 877 ЦК України, а відповідач, в свою чергу, не надав дозволу на продовження робіт. Крім того, відповідач не давав ніяких вказівок щодо влаштування підвісної стелі, роботи, які були виконані відповідно до акту №8, останній лише вказав підряднику на необхідність спільно з спеціалістами інституту "Укрпроектреконструкція" розробити пропозиції щодо усунення недоліків у вигляді почорніння стелі. Отже, в процесі ремонту змінювались види робіт, уточнювались кошториси і договірні ціни - при цьому загальна вартість робіт не збільшувалася і додаткові угоди не підписувалися.
Вислухавши представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши дану судом першої інстанції юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
12.02.2003 року рішенням 10 сесії Хмельницької міської ради №2 "Про бюджет міста Хмельницького на 2003 рік" на капітальний ремонт лазні №1 за рахунок коштів міського бюджету передбачені кошти в сумі 100 тис. грн. (а.с.68-69).
28.07.2003р. між сторонами укладено договір №152 на виконання капітального ремонту приміщення Хмельницької міської лазні №1 загальною вартістю 99980,00 грн., з терміном дії з 28 липня 2003р. по грудень 2003р. (п.1.1, п.1.2).
Відповідно до п.1.3, п.2.1, п.2.3, п.3.1 договору №152 від 28.07.2003р., виконавець (ПМП "Ярема") взяв на себе зобов'язання вчасно та якісно виконувати роботи, що є предметом цього договору, використовуючи для цього матеріали, які відповідають вимогам діючих державних норм та стандартів та організовувати їх виконання на свій розсуд з дотриманням вимог діючого законодавства, а замовник (ЖКГ) - прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість на підставі актів виконаних робіт, погоджених сторонами. Остаточний розрахунок по договору здійснюється замовником після виконання всього об'єму робіт, передбачених проектно-кошторисною документацією (п.3.2).
Пунктом 3.3 договору №152 від 28.07.2003р. передбачено, що в разі виникнення необхідності значно перевищити складений кошторис, Виконавець зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. В цьому разі Замовник має право відмовитися від договору, відшкодувавши Виконавцю понесені ним витрати. Якщо Виконавець не попередив Замовника про перевищення кошторису, він зобов'язаний виконати роботу, не вимагаючи відшкодування надкошторисних витрат.
Згідно пункту 6.3 договору №152 від 28.07.2003р. роботи вважаються виконаними у повній відповідності до умов даного договору та прийнятими Замовником у випадку підписання акту виконаних робіт.
Комісією за участю працівників міського житлово-комунального управління, ПМП "Ярема" та лазні було визначено перелік робіт, необхідний для здійснення капітального ремонту міської лазні №1 по вул. І Франка, 28, в м. Хмельницькому, що знайшов відображення в дефектному акті з доповненням (а.с.13-21, 31-32), затвердженому, як пояснила представник відповідача в засіданні та вказав позивач в позові, в.о. начальника Хмельницького УЖКГ Кривим А.С.
В подальшому, локальним кошторисом 2-1-1 й договірною ціною ПМП "Ярема" (підрядник) та УЖКГ Хмельницької міської ради (замовник) узгодили певний обсяг та вартість робіт по капремонту міської лазні (а.с.22-30). При цьому, ця вартість склала 99980 грн.
На виконання договору відповідач виконав частину робіт на суму 22160,40 грн., що підтверджується актом за вересень 2003р. та довідкою про вартість виконаних робіт (а.с.74-76), а також поясненням відповідача (а.с.155).
03.10.2003р. ПМП "Ярема" звернулось до начальника міського управління житлово-комунального господарства з письмовою заявою №84 про направлення свого представника для складання повторного дефектного акту та кошторису на необхідні об'єми для закінчення ремонтних робіт міської лазні (арк.спр.37).
Враховуючи звернення ПМП "Ярема", представники замовника, підрядника та лазні підготували та підписали зміни та доповнення (а.с.38-40) до дефектного акту на капремонт міської лазні №1 (чоловічий зал) по вул. Франка, 28 в м. Хмельницький, які були затверджені, як вбачається з позову та пояснила представник відповідача в засіданні, в.о. начальника Хмельницького УЖКГ Кривим А.С.
Взявши до уваги уточнений перелік робіт, сторони розробили кошторис та узгодили договірну ціну на залишок коштів 75458 грн., оскільки, як вже вказувалось, частина робіт на суму 22160 грн. були виконані в вересні 2003 р. (акт №1), а також й оплачені (банківська виписка за 20.09.03р., а.с.44).
Після цього відповідач виконав роботи, передбачені уточненим кошторисом з договірною ціною, й сторони підписали акти виконаних робіт №2, №3 за жовтень 2003р., №4, №5, №6 за листопад 2003р. на загальну суму 77703,60 грн. (а.с.77-99).
Отже, з врахуванням акту виконаних робіт №1 за вересень 2003р., роботи підрядником (ПМП "Ярема") було виконано на загальну суму 99864 грн.
Відповідач оплатив роботи, перерахувавши на рахунок позивача вказану суму (банківська виписка за 20.09.03р., про яку вже згадувалось, та банківські виписки за 30.10.03р., 13.11.03р., 02.12.03р.).
Але 23.12.2005р. ПМП "Ярема" звернулось до господарського суду Хмельницької області з позовом про стягнення з Управління житлово-комунального господарства вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт, що знайшли відображення в актах виконаних робіт №7 за грудень 2003р., №8 за квітень 2004р. в сумі 63296,40 грн., а також 4471,24 грн. пені та 4430,75 грн. штрафу за прострочку в оплаті.
Оцінивши наявні у справі матеріали, суд першої інстанції прийшов до висновку, що у відповідача за цими актами не виникло оплатних зобов'язань.
Колегія суддів погоджується з таким висновком господарського суду Хмельницької області й вважає за потрібне зазначити наступне.
Відповідно до ст.332 ЦК УРСР 1963 р., чинного на момент укладення договору №152 від 28.07.2003р., за договором підряду підрядчик зобов'язується виконати на свій ризик певну роботу за завданням замовника з його або своїх матеріалів, а замовник зобов'язується прийняти й оплатити виконану роботу.
Складання кошторису на виконання робіт за договором підряду передбачено ч.1 ст. 334 ЦК УРСР.
Якщо виникла необхідність значно перевищити складений кошторис, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника.
В цьому разі замовник має право відмовитися від договору, відшкодувавши підряднику понесені ним витрати. Якщо підрядчик не попередив замовника про перевищення кошторису, він зобов'язаний виконати роботу, не вимагаючи відшкодування надкошторисних витрат (ч.2 ст.334 ЦК УРСР).
Аналогічну умову сторони передбачили й у п.3.3 договору №152 від 28.07.03р.
Згідно ст.353 ЦК УРСР за договором підряду на капітальне будівництво організація - підрядчик зобов'язується своїми силами і засобами збудувати і здати організації - замовнику передбачений планом об'єкт відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації і у встановлений строк , а замовник зобов'язується надати підрядчику будівельну площадку, передати йому затверджену проектно-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.
Як встановлено ч.1 ст.875 Цивільного кодексу України (2003р.), який також слід застосовувати до спірних відносин, оскільки позивач просить стягнути неоплачену вартість робіт за актами №7 (за грудень 2003р.) та №8 (за квітень 2004р.) (а.с.101-104), за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта (ч.2 ст.875 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.877 ЦК України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.
Підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов'язаний повідомити про це замовника.
У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов'язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності (ч.3 ст.877 ЦК України).
Якщо підрядник не виконав обов'язку, встановленого частиною третьою цієї статті, він позбавляється права вимагати від замовника плату за виконані додаткові роботи і право на відшкодування завданих цим збитків, якщо не доведе, що його негайні дії були необхідними в інтересах замовника, зокрема, у зв'язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об'єкта будівництва (ч.4 ст.877 ЦК України).
Проаналізував наведені приписи цивільного законодавства в сукупності з обставинами та матеріалами справи, суд констатує, що, як вже вказувалось в цій постанові, сторони, хоча й не розробили саме проектно-кошторисної документації, але узгодили в договорі певну ціну - загальну вартість робіт 99980 грн. й в подальшому складали локальні кошториси (перелік та обсяг робіт основний та уточнений) та договірну ціну (вартість цих робіт) й не вийшли за межі 99980 грн.; роботи, які відобразив позивач в актах №7 (за грудень 2003р.), №8 (за квітень 2004р.) за переліком та обсягом не передбачені кошторисами з врахуванням договірних цін, а тому підставно не були прийняті та підписані замовником; до того ж строк дії договору №152, передбачений його пунктом 1.2, визначений "по грудень 2003р.", а роботи згідно акту №8 зазначені, як виконані в квітні 2004р., а тому їх не можна віднести до договору №152 від 28.07.03р. Отже, у ПМП "Ярема" не було підстав для виконання неузгоджених з замовником додаткових робіт, які, крім того, не були такими, які слід вважати вкрай необхідними в розумінні ст.877 ЦК України.
Його ж посилання на те, що він згідно договору виконував обсяг робіт на свій розсуд, спростовуються п.1.3 договору, в якому зазначено, що підрядник (виконавець) саме організовує виконання робіт на свій розсуд, що не є тотожними поняттями.
Що ж до тверджень скаржника, що виконання робіт по влаштуванню підвісної стелі було узгоджено з замовником, виходячи із вказівок складеного акту обстеження приміщень Хмельницької міської лазні №1 від 01.03.04р. (а.с.52), то з цим не можна погодитись, оскільки відповідно до акту саме замовник ( а не підрядник) мав визначитись з питанням запобігання почорніння стелі в парильному відділенні та роздягальні лазні, але, крім цього, подальших дій, які б у тому числі свідчили про доручення Приватному малому підприємству "Ярема" виконати певні роботи, не відбулося.
Посилання ж скаржника на приписи статті 878 ЦК України не є, в даному випадку, доречними, оскільки в останній йдеться про внесення змін саме до проектно-кошторисної документації та в разі, якщо такі потребують додаткових робіт, вартість яких перевищує визначену кошторисну ціну.
Таким чином, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не приймаються апеляційним судом до уваги, оскільки не грунтуються на чинному законодавстві та спростовуються матеріалами справи.
Підсумовуючи наведене, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області від 06 березня 2006 р. у справі №14/7194 є законним та обґрунтованим, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 06 березня 2006 р. у справі №14/7194 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного малого підприємства "Ярема", м. Хмельницький - без задоволення.
2. Матеріали справи №14/7194 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя Пасічник С.С.
судді:
Гулова А.Г.
Шкляр Л.Т.
віддрукувати 4 примірника
1- в справу
2- позивачу
3- відповідачу
4- в наряд