АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11/1690/752/2012
Головуючий по 1-й інстанції Матвієнко
Суддя-доповідач: Давиденко Е. В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 серпня 2012 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді: Давиденка Е.В.
суддів: Денисенко Л.М., Герасименко В.М.
з участю прокурора: Акулової С.М.
адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3
засудженого ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві матеріали кримінальної справи за апеляцією потерпілого ОСОБА_5 на вирок Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 8 лютого 2012 року,-
УСТАНОВИЛА:
Цим вироком:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, уродженця смт. Решетилівка Полтавської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, працюючого приватним підприємцем, освіта вища, одруженого, на утриманні троє неповнолітніх дітей, раніше не судимого
засудженого за ст.122 ч.1 КК України у виді 1 року позбавлення волі, за ст.296 ч.2 КК України у виді 4 років позбавлення волі, за ст.296 ч.1 КК України у виді 6 місяців арешту.
Відповідно до ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено покарання у виді 4 років позбавлення волі.
Звільнено ОСОБА_4 від призначеного покарання на підставі п.»в» ст.1 ЗУ «Про амністію у 2011 році» від 8 липня 2010 року.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 2420 гривень майнової шкоди.
За вироком суду ОСОБА_4 25.07.2010 року близько 23 год. 00 хв. знаходився в стані алкогольного сп'яніння в кафе-барі «Фараон», що розташований в Центральному парку культури м. Лубни Полтавської області, директором якого він являється. В тому ж закладі, на літньому майданчику знаходились ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 разом з його колишньою дружиною ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_8, які разом за столиком розпивали спиртні напої. ОСОБА_6, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, почав ображати оточуючих, висловлюватися в адресу осіб, які сиділи поряд брутальними словами після чого кинув в офіціантку ОСОБА_9 прейскурант зі здачею. ОСОБА_5 намагаючись уникнути конфлікту, підібравши з підлоги гроші та прейскурант, пішов їх віддавати офіціантці, яка в свою чергу скаржилась на дії клієнтів ОСОБА_4. Останній, не розібравшись в ситуації, безпричинно, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, почав наносити удари руками по голові ОСОБА_5. Скориставшись ситуацією що склалась, ОСОБА_6 підбіг до ОСОБА_5 ззаду та на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю почав також наносити удари руками та ногами, разом з ОСОБА_4, по голові, тулубу та кінцівках ОСОБА_5. В результаті хуліганських дій, ОСОБА_4 та ОСОБА_6, ОСОБА_5 згідно висновку судово-медичної експертизи № 433 від 23.09.2010 року, були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: уламковий перелом передньої верхньої та латеральної стінок лівої верхньощелепної пазухи та латеральної стінки лівої орбіти, гострий лівобічний пост травматичний гайморит, струсу головного мозку, гематоми навколо лівого ока з розповсюдженням на ліву скроневу ділянку, крововилив в білочну оболонку лівого ока у зовнішнього кута ока, крововиливи в білочну оболонку правого ока у внутрішнього кута ока, синців: в області перенісся, в області підборіддя справа, в правій підключичній ділянці, в області шиї справа в нижній третині, крововилив на слизовій оболонці нижньої губи справа з забитою раною, садна: в області спинки носу зліва, по задній поверхні правого ліктьового суглобу, по задній поверхні лівого ліктьового суглобу, в лівій поперековій ділянці, в області куприка зліва, по тильній поверхні правого променево-зап'ястного суглобу чотири садна, які по ступеню тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.
Повторно 24.08.2010 року близько 23 год. 40 хв., гр. ОСОБА_4 разом з невстановленою слідством особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння в кафе-барі «Фараон», що розташований в Центральному парку культури м. Лубни Полтавської області, безпричинно, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, почали висловлюватися в адресу ОСОБА_11, який підійшов до власника, вищевказаного кафе, ОСОБА_4 зi скаргою на обслуговування, брутальними словами, при цьому ущипнув офіціантку ОСОБА_12 за груди, за що та дала йому ляпасу, від чого останній впав зі стільця на підлогу. З метою уникнути побоїв ОСОБА_11 підвівся та намагався втекти, але ОСОБА_4 та невстановлена слідством особа, відносно якої виділені матеріали кримінальної справи в окреме провадження, наздогнали останнього, ударом в ноги повалили на землю, та почали наносити йому удари руками та ногами в область голови, тулубу та кінцівок. В результаті хуліганських дій, ОСОБА_4 та невстановленої слідством особи, ОСОБА_11, згідно висновку судово-медичної експертизи №430 від 22.09.2010 року, були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: синця з садном навколо лівого ока, в правій тім'яно-скроневій ділянці, по боковій поверхні грудної клітки справа, саден в ділянці крила правої підвздожної кістки, в ділянці правої лопатки, різаної рани в ділянці лівої сідниці, забитої рани в ділянці правого ліктьового суглобу, забитої рани на слизовій нижньої губи з крововиливом навколо, які по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Повторно 31.08.2010 року близько 22 год. 00 хв. ОСОБА_4, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння в кафе-барі «Фараон», що розташований в Центральному парку культури м. Лубни Полтавської області, директором якого він являється, побачив сварку яка відбувалась в приміщенні кафе, та в якій приймали участь його знайомі, після чого підбіг до ОСОБА_13, який в свою чергу намагався розборонити учасників сварки, серед яких був його товариш ОСОБА_14 та безпричинно, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, наніс два удари по обличчю ОСОБА_13, в результаті чого, згідно висновку судово-медичної експертизи № 429 від 22.09.2010 року, спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді гематоми навколо лівого ока, забитої рани в ділянці верхньої повіки лівого ока, субконьюнктивального крововиливу лівого очного яблука, які по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
В апеляції потерпілого ОСОБА_5 ставиться питання про скасування вироку, так як він вважає, що суд не мав права застосовувати амністію 2011 року, оскільки засуджений не відшкодував шкоду, як це передбачено законом України
« Про застосування амністії в Україні», тому просив постановити новий вирок та визнати винним ОСОБА_4
Заслухавши суддю доповідача, доводи представника потерпілого адвоката ОСОБА_2, який підтримав апеляцію потерпілого та просив скасувати вирок суду з підстав зазначених в апеляції, думку прокурора, який заперечив проти апеляції, але в свою чергу зазначив про те, що судом першої інстанції при застосуванні акту амністії було порушено вимоги закону про амністію, де зазначено, що засуджений має бути звільнений від кримінальної відповідальності, вислухавши пояснення засудженого ОСОБА_4 та в його інтересах адвоката ОСОБА_3, які вважали вирок законним та не підлягаючим скасуванню, а також всіх учасників судового розгляду в судових дебатах, а засудженого й в останньому слові, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи викладені в апеляції, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд вірно встановив фактичні обставини у справі та обґрунтовано визнав винним ОСОБА_4 у вчиненні злочинів наведених вище.
Крім того обґрунтовано судом першої інстанції було застосовано відносно ОСОБА_4 ЗУ «Про амністію у 2011 році», оскільки під дію статті 1 Закону України «Про амністію у 2011 році» підпадають особи, які не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, або дітей-інвалідів незалежно від їх віку, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України.
Разом з цим, судом першої інстанції при застосуванні акту амністії у 2011 році не враховано положення ст.6 цього Закону.
Згідно ст.6 Закону України «Про амністію у 2011 році» особи, які підпадають під дію статті 1 цього Закону, кримінальні справи стосовно яких
розглянуті судами, але вироки не набрали законної сили, про злочини, вчинені до набрання чинності цим Законом підлягають звільненню від кримінальної відповідальності в порядку та на умовах, визначених цим Законом.
Згідно вимог ст. 376 КПК України, апеляційний суд, встановивши обставини, передбачені статтями 6, 7, 7-1, 7-2, 8, 9, 10, 11-1 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи постанову і закриває справу.
За таких обставин, враховуючи положення ч.2 ст.365 КК України, колегія суддів вважає за необхідне скасувати обвинувальний вирок щодо ОСОБА_4 та закрити справу.
Даючи відповідь на доводи апеляції потерпілого та відмовляючи у її задоволенні, колегія суддів виходить з наступного.
Амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, КК України та базового Закону України «Про застосування амністії в Україні».
Положення частини 1 статті 5 КК України є формою реалізації частини 1 статті 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно із частиною 2 статті 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.
Відповідно до частини 4 статті 5 КК України якщо після вчинення особою діяння, передбаченого КК України, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Порівняльний аналіз положень Закону України «Про амністію у 2011 році» від 08 липня 2011 року та Закону України «Про застосування амністії в Україні» (у редакції Закону від 02 червня 2011 року) дає підстави для висновку, що положення Закону України «Про амністію у 2011 році» є більш сприятливими для осіб, котрі притягуються до кримінальної відповідальності за діяння, які вони вчинили до набрання чинності цим Законом включно.
Крім того, Закон України «Про застосування амністії в Україні» (у редакції Закону від 02 червня 2011 року) є базовим законом, положення якого має бути враховано в майбутньому при підготовці законів про амністію відповідно до визначеної у статті 7 періодичності (закони про амністію, за винятком законів про умовну амністію, Верховна Рада України може приймати не частіше одного разу протягом календарного року).
Закон України «Про застосування амністії в Україні» (у редакції Закону від 02 червня 2011 року) не містить застережень про втрату чинності Законом України «Про амністію у 2011 році» із 01 січня 2012 року, а також Закон України «Про амністію у 2011 році» від 08 липня 2011 року не містить застережень про його незастосування у зв'язку із новою редакцією Закону України «Про застосування амністії в Україні».
Таким чином, враховуючи положення статті 5 КК України, при вирішенні питань застосування амністії за діяння, які були вчиненні до набрання чинності Законом «Про амністію у 2011 році» від 08 липня 2011 року включно необхідно застосовувати положення цього Закону, якщо це поліпшує становище особи.
За таких обставин, апеляція потерпілого є безпідставною та не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 376 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію потерпілого ОСОБА_5 відхилити.
Вирок Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 8 лютого 2012 року щодо ОСОБА_4 скасувати, звільнивши його від кримінальної відповідальності на підставі п.»в» ст.1, ст.6 Закону України «Про амністію у 2011 році», а справу закрити.
Запобіжний захід ОСОБА_4 скасувати.
Головуючий: Е. В. Давиденко
Судді: