ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________

__________________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 "17" жовтня 2006 р.                                                          Справа №  12/2398

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого   судді                                                  Пасічник С.С.

суддів:                                                                        Гулової А.Г.

                                                                                   Шкляр Л.Т.

при секретарі                                                             Підковенко О.С.,

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом:

Сторожука О.В. - керівника,

Левчук Т.В. - представника за довіреністю від 11.11.2005р.;

від відповідача за первісним позовом:

Лаврінця В.С. - представника за довіреністю від 27.09.2005р.,

Головатенко І.Й. - представника за довіреністю від 04.07.2006р.,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного виробничо-комерційного підприємства "Будресурси", м.Житомир на  рішення господарського суду Житомирської області

від "15" березня 2006 р. у справі №  12/2398 ( суддя Сікорська Н.А.)

за позовом Приватного виробничо-комерційного підприємства "Будресурси", м.Житомир  

до Приватного транспортно-експедиційного підприємства "Байкал", м.Житомир

про розірвання договору купівлі - продажу транспортних засобів від 02.06.2003р. та повернення  сторін в первинний стан (згідно із заявою про   зміну і уточнення первісних позовних вимог)

та за зустрічним позовом Приватного транспортно-експедиційного підприємства "Байкал", м. Житомир

до Приватного виробничо-комерційного підприємства "Будресурси", м. Житомир

про стягнення 20000,00грн. неустойки, зарахування її в часткове погашення боргу та  видачу видаткової й податкових накладних,

 ВСТАНОВИВ:

  

Рішенням господарського суду Житомирської області від 15.03.2006р. у справі №12/2398 в первісному позові Приватного виробничо-комерційного підприємства "Будресурси" (м. Житомир) до Приватного транспортно-експедиційного підприємства "Байкал" (м. Житомир) про розірвання договору купівлі-продажу транспортних засобів від 02.06.2003р. та повернення сторін в первинний стан відмовлено; зустрічний позов Приватного транспортно-експедиційного підприємства "Байкал" до Приватного виробничо-комерційного підприємства "Будресурси" про стягнення 20000,00грн. неустойки задоволено: стягнуто з Приватного виробничо-комерційного підприємства "Будресурси" на користь Приватного транспортно-експедиційного підприємства "Байкал" 20 000,00 грн. штрафу, 200,00 грн. витрат по сплаті державного мита,            118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видано наказ.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Приватне виробничо-комерційне підприємство "Будресурси" подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити первісний позов Приватного виробничо-комерційного підприємства "Будресурси" до Приватного транспортно-еспедиційного підприємства "Байкал" про розірвання договору купівлі-продажу транспортних засобів від 02.06.2003р. в повному обсязі та відмовити в зустрічному позові Приватного транспортно-експедиційного підприємства "Байкал" до Приватного виробничо-комерційного підприємства "Будресурси" про стягнення 20000,00грн. неустойки.

Апеляційну скаргу первісного позивача мотивовано тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції невірно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права; неповно з'ясовано та не доведено обставини, які суд визнав встановленими; висновки суду, викладені в рішенні, не відповідають фактичним обставинам справи, а саме:

-  суд першої інстанції неправомірно змінив резолютивну частину проголошеного в судовому засіданні у присутності сторін рішення, вказавши в описовій частині рішення, що суд помилково оголосив стягнути з Приватного виробничо-комерційного підприємства "Будресурси" на користь Приватного транспортно-експедиційного підприємства "Байкал" 200000,00грн. витрат по сплаті держмита, замість 200,00грн.;  крім того, дії судді протягом періоду розгляду справи свідчили про необ'єктивність та упередженість суду до Приватного виробничо-комерційного підприємства "Будресурси", що спричиняло порушення норм процесуального права та звернення з заявами про відвід, які було відхилено;

- оскаржуване рішення постановленого також й без врахування норм матеріального права, а саме ст.ст. 610, 611, 638, 651, 653 ЦК України, адже помилковим є висновок суду, що не встановлено істотного порушення умов договору, оскільки факт порушення зобов'язань Приватним транспортно-еспедиційним підприємствам "Байкал" по оплаті куплених транспортних засобів (їх неповна оплата) за умовами договору купівлі-продажу транспортних засобів від 02.06.2003р. підтверджується матеріалами справи і є підставою для захисту прав Приватного виробничо-комерційного підприємства "Будресурси" шляхом розірвання цього договору;

- суд, незважаючи на те, що рішенням по справі 2/22"Д" було встановлено, що всі документи, в тому числі документи на відпуск автотехніки і сам договір купівлі-продажу були у засновника ПТЕП "Байкал" Луцака І.М., які він відправив 25.07.2003р. рекомендованим листом ПВКП "Будресурси" (отримані останнім 28.07.2003р.), прийшов до неправильного висновку про порушення ПВКП "Будресурси" умов п. 4.1 договору та стягнув з Приватного виробничо-комерційного підприємства "Будресурси" на користь Приватного транспортно-еспедиційного підприємства "Байкал" 20000,00 грн. штрафу.

Представники ПВКП "Будресурси" в судовому засіданні підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги.

ПТЕП "Байкал" у письмовому відзиві за №55 від 22.06.2006р. та поясненнях за №91 від 17.10.2006р. на апеляційну скаргу та його представники в судовому засіданні зазначили, що не погоджуються з її доводами, вважаючи необгрунтованою, просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення  - без змін, зазначивши що:

- у скаржника немає ніяких підстав посилатись на порушення судом норм процесуального права, оскільки сума 200000 грн. не існує взагалі, це лише є звичайною язиковою обмовою;

- скаржник на протязі 2003-2004 років активно протидіяв настанню правових наслідків по договору купівлі-продажу транспортних засобів від 02.06.03р. і навіть повернув перераховані гроші в сумі 9065,70грн., свідомо створюючи прострочку кредитора;

- позивачу в порядку взаємних розрахунків на підставі видаткової накладної №0004 від 30.03.2004р. і довіреності №601681 від 30.03.2004р., виписаної на ім'я Щирого С.І., було видано ремонтний комплект автозапчастин вартістю 488,40 грн., що в подальшому зараховано сторонами, як часткове погашення боргу по акту звірки взаєморозрахунків від 14.11.2005р.;

- відповідно до  акту звірки взаєморозрахунків від 14.11.2005р., завіреним представниками з обох сторін, заборгованість Приватного транспортно-експедиційного підприємства "Байкал" перед Приватним виробничо-комерційним підприємством "Будресурси" становила 33782,00 грн., яка була повністю погашена за платіжними дорученнями в грудні 2005р.

Представники ПТЕП "Байкал" в судовому засіданні заперечили з приводу обставин, викладених в апеляційній скарзі, навівши доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених у ній фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

02.06.2003р. між Приватним виробничо-комерційним підприємством "Будресурси" (за договором - продавець)  та Приватним транспортно-експедиційним підприємством "Байкал" (за договором -покупець ) укладено договір купівлі-продажу транспортних засобів, згідно п.1.1 якого продавець продав, а покупець купив транспортні засоби: сідловий тягач Scania, R 124GA4, 1997 року випуску, білого кольору, номер шасі YS2R4X20001232960; напівпричеп KRONE SDP 273728, 1995 року випуску, червоного кольору, номер шасі SW 1063728; напівпричеп SOMMER SP 240 C, 1997 року випуску, синього кольору, номер шасі W09111111V5S24264 (а.с.12 т.1).

Згідно з умовами п.2.1 договору Покупець зобов'язався сплатити Продавцю за транспортні засоби 52984,17грн., в тому числі ПДВ - 8830,69 грн., шляхом перерахування коштів на поточний рахунок на протязі 90 календарних днів з моменту підписання цього договору.

Вартість транспортних засобів було визначено на підставі актів автотоварознавчих досліджень ЗАТ "Український центр післяаварійного захисту "Експерт-Сервіс" №44, 45, 46  від 31.05.03р. (а.с. 14-16, 1 том).

Відповідно до п.3.1. Договору право власності виникає у покупця з моменту підписання договору.

ПВКП "Будресурси" свої зобов'язання за даним договором виконало та передало ПТЕП "Байкал" транспортні засоби: сідловий тягач Scania, R 124GA4, 1997 року випуску, білого кольору, номер шасі YS2R4X20001232960; напівпричеп KRONE SDP 273728, 1995 року випуску, червоного кольору, номер шасі SW 1063728; напівпричеп SOMMER SP 240 C, 1997 року випуску, синього кольору, номер шасі W09111111V5S24264, що підтверджується видатковою накладною № 120 від 27.06.03, актом приймання - передачі транспортних засобів від 02.06.2003р. та угодами по переоформленню транспортного засобу при зміні його власника за №1,2,3 від 03.06.2003р. (а.с.8, 13,17-19 т.1).

04.11.2003р. сторони уклали угоду про зміну порядку виконання зобов'язання за договором купівлі-продажу транспортних засобів від 02.06.2003р., за умовами п.2 якої ПТЕП "Байкал" зобов'язався здійснювати платежі, починаючи з 01.01.2004р. й закінчуючи 25.12.2004р., вносячи їх щомісячно до 25  числа рівними частинами у розмірі по 4415,35 грн. з урахуванням щомісячного індексу інфляції на суму несплаченого боргу (а.с.107 т.1).

23.08.2005р. Приватне виробничо-комерційне підприємство "Будресурси" звернулося до господарського суду Житомирської області з позовною заявою із врахуванням заяви про її зміну і уточнення (а.с. 90, 1 том), в якій виклало вимоги про розірвання договору купівлі - продажу транспортних засобів від 02.06.2003р. та повернення  сторін в первинний стан, посилаючись на істотне порушення умов договору ПТЕП "Байкал", а саме невиконання ним обумовлених договором зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати вартості купленого товару.

Оцінивши наявні у справі матеріали, суд першої інстанції, враховуючи норми ч. 4 ст. 612, ч. 1, 2 ст. 613, ч. 2 ст. 651 ЦК України, ч.2 ст.193 ГК України прийшов до висновку, що  ПВКП "Будресурси" не довів наявність істотного порушення договору ПТЕП "Байкал".

Колегія суддів погоджується з таким висновком господарського суду  Житомирської області, й вважає за потрібне зазначити наступне.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі, зокрема, істотного порушення договору другою стороною. Істотним є порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критерію, що встановлений абзацом другим ч. 2 ст. 651 ЦК України. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що сталися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

Зважуючи на наведені приписи та прийнявши до уваги ті обставини, що Приватне виробничо-комерційне підприємство "Будресурси" за своєю волею надало згоду на відстрочку проведення розрахунків за договором від 02.06.03р. до 25.12.04р., уклавши 04.11.03р. угоду про зміну порядку виконання зобов'язання за цим договором; доводило своєю поведінкою небажання настання правових наслідків за договором купівлі-продажу, намагаючись визнати останній недійсним, звертаючись до суду як першої, так й апеляційної й касаційних інстанцій (справа №2/22"Д", що оглядалась в судовому засіданні); повернуло грошові кошти Приватному транспортно-експертному підприємству "Байкал", перераховані ним на виконання умов договору в сумі 9065,70грн. за платіжними дорученнями №283, 284 від 22.03.04р. (а.с. 115-116, 1том), де в графі "призначення платежу" вказувалось "в зв'язку з розглядом справи №2/22"Д" в господарському суді", місцевий  суд обгрунтовано прийшов до висновку (також врахувавши приписи ч. 4 ст. 612 та частин 1, 2 ст. 613 ЦК України, за якими з огляду на дії ПВКП "Будресурси" встановлено прострочення його як кредитора), що останнім не доведено наявності істотного порушення договору Приватним ТЕП "Байкал", яке призвело до позбавлення його того, на що він розраховував при укладенні договору.

При цьому, суд першої інстанції об'єктивно взяв до уваги й те, що узгодивши на вимогу останнього (ухвала від 25.10.05р., а.с. 78) суму решти коштів, які мали бути перераховані за придбані транспортні засоби - 33782 грн. (акт звірки, а.с. 92-94),             ПТЕП "Байкал" негайно сплатив їх, підтвердженням чому є платіжні доручення №494 від 15.12.05р., №496 від 19.12.05р. (а.с. 113-114, 1 том).

Таким чином, істотні важелі для розірвання договору, в даному випадку, відсутні.

Щодо вимог зустрічного позову, який було подано Приватним транспортно-експедиційним  підприємством "Байкал" (а.с. 52-53, 1 том), то судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

ПТЕП "Байкал" у зустрічному позові просить суд стягнути з ПВКП "Будресурси" неустойку в сумі 20000,00грн., зарахувати цю суму в часткове погашення свого боргу перед ПВКП "Будресурси" та зобов'язати останнього видати видаткову та податкову накладні на суму відчудження транспортних засобів за договором купівлі-продажу транспортних засобів від 02.06.2003р.

В обгрунтування своїх позовних вимог посилається на п.4.6. договору, яким передбачено, що у разі невиконання будь-якої з умов договору, в тому числі ненадання видаткової,податкової накладної, продавець (тобто ПВКП "Будресурси") зобов'язаний сплатити покупцю (ПТЕП "Байкал") штраф у розмірі 20000,00грн.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 06.04.2004р. й постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 19.10.04р. по справі № 2/22"Д"  встановлено, що реалізація транспортних засобів  здійснювалась згідно видаткової накладної  № 120 від 27.06.03р. Факт отримання  транспортних засобів  первісним відповідачем не заперечується, оскільки сторонами  був підписаний акт приймання - передачі  від 02.06.2003р. (а.с.13, т.1) та  укладено угоди сторонами по справі по переоформленню транспортного засобу при зміні його власника за №1, 2, 3 від 03.06.2003р. (а.с.17-19 т.1). Таким чином, у ПТЕП "Байкал" є необхідний перелік документів, який засвідчує придбання транспортних засобів.  

В силу ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову під час розгляду іншої справи між тими ж сторонами.

Що ж стосується податкової накладної, то суд зазначає слідуюче.

Як вказало ПВКП "Будресурси",  зокрема, у відзиві на зустрічну заяву та пояснив його представник в засіданні, податкова накладна була виписана засновником обох підприємств Луцаком І.М. та надіслана поштовим зв'язком в липні 2003р. (конверт,            а.с. 67, 1 том) разом з іншими документами (договором купівлі-продажу від 02.06.03р., актом приймання-передачі від 02.06.03р., видатковою накладною від 27.06.03р. тощо) Приватному виробничо-комерційному підприємству "Будресурси", отже такий же пакет документів було й у ПТЕП "Байкал".

Представники ПТЕП "Байкал" в засіданні, не заперечуючи наявності вказаних документів, вказали, що податкова накладна мала дефекти форми, а тому не була прийнята, як належний документ для здійснення відповідних бухгалтерських проводок, пов'язаних з податковим обліком.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, також не спростовуючи наявності податкової накладної за №120 від 27.06.03р. (а.с. 9, 1 том) як такої, у тому числі   у     ПТЕП "Байкал", зазначив з посиланням на норми Закону України "Про податок на додану вартість" та акт Житомирської ОДПІ від 12.11.04р. №547/23-01/22064302/0355, складений за результатами позапланової перевірки ПВКП "Будресурси" (а.с. 30-38,               2 том), що податкова накладна №120 від 27.06.03р. оформлена з порушенням приписів законодавства.

Слід вказати, що в згаданому акті Житомирської ОДПІ (а.с. 34, 2 том) останньою встановлено той факт, що податкова накладна була виписана.

Отже, з огляду на викладене, колегія суддів вважає, що підстави для застосування умов пункту 4.6 договору купівлі-продажу від 02.06.03р. відсутні, що виключає стягнення з ПВКП "Будресурси" 20000 грн. штрафу за зустрічним позовом.

Одночасно, апеляційний суд звертає увагу й на таке.

Договір купівлі-продажу, як зазначалось вище, було укладено 02.06.03р.

Акт приймання-передачі транспортних засобів було підписано також 02.06.03р., а додаткова угода про зміну проведення порядку розрахунків 04.11.03р.

Тобто, ПВКП "Байкал", який провів операцію купівлі-продажу (довідка Житомирської ОДПІ від 5.11.04р. №542/32066811/0355 (а.с. 58, 1 том) за актом приймання-передачі був обізнаний ще в червні 2003р., а в подальшому й в листопаді 2003р. про неотримання ним податкової накладної, якби б вона дійсно не була в нього.

А тому, беручи до уваги норми як ЦК УРСР 1963р. про позовну давність щодо стягнення штрафу (в межах шестимісячного строку, ст. 72), так і ЦК України 2003р. (в межах річного строку, ст. 258) з врахуванням п. 6 його Прикінцевих та перехідних положень, строк позовної давності на дату звернення із зустрічним позовом у даній справі (10.10.05р., а.с. 64, 1 том) щодо вимоги про стягнення штрафу в розмірі 20000 грн. закінчився.

Що ж до вимоги позивача про зарахування 20000,00грн. неустойки в часткове погашення боргу, то зважуючи на приписи ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України даний предмет позову не відповідає способам захисту прав суб’єктів господарювання.

Вимога ж про видачу видаткової та податкової накладних не є підставною за викладених вище встановлених обставин справи.

Одночасно, колегія суддів вказує на те, що суд першої інстанції припустився помилки, зазначивши в резолютивній частині рішення про задоволення зустрічного позову (тобто в повному обсязі), оскільки з мотивувальної частини рішення вбачається про його часткове задоволення в частині стягнення 20000,00 грн. штрафу, припинення провадження у справі в частині  зарахування суми 20000,00 грн. в часткове погашення боргу позивача перед відповідачем  за п. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, й відмову в частині видачі видаткової й податкової накладних.

Враховуючи  викладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого господарського суду в частині задоволення зустрічного позову - скасуванню з прийняттям нового рішення: в позові (зустрічному) відмовити. В решті рішення слід залишити без змін.

Доводи скаржника про необ'єктивність й  упередженість судді спростовуються  ухвалами голови та заступника голови господарського суду Житомирської області від 28.11.2005р., від 02.02.06р. (а. с.102 т.1, а. с.24 т.2) про відхилення заяв про відвід судді Сікорської Н.А.

Посилання ж на те, що суд, оголошуючи вступну та резолютивну частини рішення, зазначив про стягнення 200000 грн. витрат по сплаті держмита, то щодо цього в оскаржуваному повному тексті рішення судом вказано про помилковість такого проголошення, тобто язикову обмову.

  Керуючись ст.ст.101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного виробничо-комерційного підприємства "Будресурси", м.Житомир задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Житомирської області від 15 березня 2006 року у справі №12/2398  в частині задоволення зустрічного позову скасувати та

прийняти нове рішення: в позові відмовити.

3. В решті рішення  господарського суду Житомирської області від 15 березня 2006 року залишити без змін.

4. Справу №12/2398 повернути  до господарського суду Житомирської області.

 Головуючий - суддя:                                                              Пасічник С.С.

                

 судді:

                                                                                           Гулова А.Г.  

                                                                                           Шкляр Л.Т.  

 

відрукувати 4 примірника

1- в справу

2,3- сторонам

4- в наряд