Справа №2-6326 Головуючий у суді у 1 інстанції - Бурда
Номер провадження 22-ц/1890/1741/12 Суддя-доповідач - Лузан
Категорія - 57
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2012 року м.Суми
Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Лузан Л. В.,
суддів - Гагіна М. В., Сибільової Л. О.,
за участю секретаря - Чуприни В.І.,
розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2
на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 26 липня 2012 року
у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на дії державного виконавця ВДВС Сумського міського управління юстиції Козир Олени Володимирівни,
в с т а н о в и л а :
Ухвалою суду від 26 липня 2012 року скарга ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволена частково.
Визнані незаконними дії державного виконавця ВДВС Сумського міського управління юстиції Козир Олени Володимирівни з приводу недотримання строків проведення виконавчих дій з примусового виконання рішення.
В задоволенні скарги в іншій частині відмовлено у зв'язку з її необґрунтованістю .
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування ухвали суду і постановлення нової про задоволення скарги з тих підстав, що висновки суду не відповідають обставинам справи та що судом були порушені та невірно застосовані норми матеріального і процесуального права .
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
З матеріалів справи вбачається наступне.
Заочним рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 02 серпня 2010 року, постановленим у справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_2,ОСОБА_1, зобов'язано ОСОБА_5, ОСОБА_6 привести за власний рахунок квартиру АДРЕСА_1 до попереднього стану, що існував до проведення незаконного перепланування та перебудов в цій квартирі, та знести прибудову з іншого боку будинку.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 15 вересня 2011 року назване заочне рішення було роз'яснено наступним чином :
приведення за власний рахунок квартири АДРЕСА_1 до попереднього стану, що існував до проведення незаконного перепланування та перебудов в цій квартирі, та знесення прибудови з іншого боку будинку, ОСОБА_5, ОСОБА_6 необхідно виконати шляхом:
відновити дверні та віконні прорізи в приміщеннях «2» , «3», «4» (додаток 1-2 плану квартири до і після перепланування).
демонтувати унітаз, ванну, умивальник і замурувати каналізаційний отвір у підвальне приміщення будинку в приміщенні «3», демонтувати перегородку і дверний блок між приміщеннями «2» та «3» (додаток 2 плану квартири після перепланування). „Демонтувати зі стіни в приміщеннях «2» та «3» всі комунікаційні мережі (водопровід, електричні мережі), відновити звукоізоляцію стіни.
відновній фрагмент фронтальної стіни у приміщенні «4» (додаток 2- позначено пунктиром плину квартири після перепланування).
установити дверний та віконний блоки (балконний блок) у приміщенні «4», щоб відновити вихід на балкон.
демонтувати самочинно встановлений металічний дверний блок та відновити балконну перегородку (вхід з протилежного боку будинку НОМЕР_1 .
демонтувати самочинно прибудований ґанок і металеві сходи з протилежного боку будинку НОМЕР_1.
На підставі Заочного рішення Зарічного районного суду м. Суми від 02 серпня 2010 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримали виконавчі листи № 2-2015.
Судом встановлено, що 14 листопада 2011 року державним виконавцем Зарічного ВДВС СМУЮ відкрите виконавче провадження з примусового виконання вищеназваного Заочного рішення Зарічного районного суду м. Суми від 02 серпня 2010 року.
21 березня 2012 року державний виконавець Зарічного ВДВС Сумського міського управління юстиції Козир О.В. винесла постанови про закінчення виконавчого провадження :
у виконавчому провадженні № 29955292 (стягувач ОСОБА_1, боржник ОСОБА_5) ,
у виконавчому провадженні № 29951246 (стягувач ОСОБА_1, боржник ОСОБА_6),
у виконавчому провадженні № 29953757 (стягувач ОСОБА_2, боржник ОСОБА_6).
З матеріалів справи вбачається, що постанови про закінчення виконавчого провадження від 21 березня 2012 року були надіслані скаржникам лише 10 травня 2012 року.
Звертаючись 18 травня 2012 року до суду зі скаргою, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили суд визнати неправомірними дії державного виконавця та скасувати постанови про закінчення провадження від 21 березня 2012 року у виконавчому провадженні №29955292, у виконавчому провадженні №29951246 та у виконавчому провадженні №29953757. При цьому посилались на те, що підстав для закінчення виконавчих проваджень не було, так як заочне рішення Зарічного районного суду м. Суми від 02 серпня 2010 року, постановлене відносно відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6, залишилося не виконаним.
Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що державним виконавцем дотримані вимоги ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» в частині порядку проведення виконавчих дій з примусового виконання такої категорії судових рішень.
Проте погодитись з такими висновками суду не можна з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 і 3 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», яка визначає загальні умови виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення :
1. Після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.
2. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.
Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.
3. У разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.
З матеріалів справи вбачається, що як на підставу для винесення 21 березня 2012 постанов про закінчення виконавчого провадження державний виконавець послалась на те, що рішення суду без участі боржника виконати не можливо. З пояснень державного виконавця у судовому засіданні вбачається, що такої думки вона придержується з огляду на те, що рішенням суду зобов'язано ОСОБА_5, ОСОБА_6 привести за власний рахунок квартиру АДРЕСА_1 до попереднього стану, що існував до проведення незаконного перепланування та перебудов в цій квартирі, та знести прибудову з іншого боку будинку.
З такою точкою зору державного виконавця погодитись на можна, так як вона не узгоджується з вимогами діючого законодавства та змістом рішення суду. Виглядають переконливими доводи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про те, що державний виконавець не використала усіх, передбачених діючим законодавством, можливостей для виконання рішення суду.
Відповідно до ст. 221 ЦПК України якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Статтею 373 ЦПК України передбачається, що за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання, зокрема, про зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення .
Проте вбачається, що державний виконавець не скористалася передбаченими названими нормами права можливостями звернутись до суду за роз'ясненням рішення суду, зокрема, чи повинні ОСОБА_5, ОСОБА_6 особисто привести свою квартиру до попереднього стану та знести прибудову з іншого боку будинку, чи названі у судовому рішенні дії повинні виконати за рахунок боржників спеціалізовані підприємства, які мають відповідні ліцензії на проведення таких робіт, а також державний виконавець не скористалася можливістю звернутись до суду з питання встановлення способу і порядку виконання рішення суду.
Виглядають переконливими доводи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про те, що державний виконавець не обговорила питання щодо реалізації передбаченого п.18 ч.3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» його права у процесі здійснення виконавчого провадження у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням; державний виконавець не з'ясувала питання про те, які кошти необхідні для проведення всіх будівельно-ремонтних та ін. робіт для виконання рішення суду; державний виконавець не прийняла заходів для з'ясування питання про те, які підприємства на території м. Суми мають відповідні ліцензії для здійснення ремонтно-будівельні та ін. робіт, які необхідно виконати для виконання рішення суду та ін.
За наведених обставин ухвала суду у оскаржуваній частині підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про часткове задоволення скарги.
Не підлягають задоволенню вимоги скарги про зобов'язання державного виконавця відновити виконавче провадження і виконати всі необхідні виконавчі дії по примусовому виконанню рішення суду із залученням необхідних суб'єктів господарювання та спеціалістів і при необхідності стягнути з боржників ОСОБА_5 ОСОБА_6 необхідні для цього грошові кошти, так як при здійснення своїх повноважень у майбутньому державний виконавець повинен керуватись положеннями діючого законодавства, зокрема, Законом України «Про виконавче провадження».
Керуючись ст.303, п.2 ч.2 ст.307, п.2 ч.1 ст.312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 26 липня 2012 року у оскаржуваній частині скасувати і ухвалити нову ухвалу.
Визнати незаконними та скасувати постанови державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції Козир Олени Володимирівни від 21 березня 2012 року про закінчення виконавчого провадження
у виконавчому провадженні № 29955292 (стягувач ОСОБА_1, боржник ОСОБА_5) ,
у виконавчому провадженні № 29951246 (стягувач ОСОБА_1, боржник ОСОБА_6),
у виконавчому провадженні № 29953757 (стягувач ОСОБА_2, боржник ОСОБА_6).
В іншій частині у задоволенні скарги відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий -
Судді -