Справа №1819/5327/12 Головуючий у суді у 1 інстанції - Стародубцева

Номер провадження 10/1890/353/12 Суддя-доповідач - Моїсеєнко

Категорія -

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2012 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Моїсеєнко Т. М.,

суддів - Забари І. К., Філонової Ю. О.,

з участю прокурора - Білана Г.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми матеріали справи за апеляцією прокурора Сергієнка А.В., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 1 жовтня 2012 року, якою подання слідчого СВ Шосткинського МВ УМВС України в Сумській області Ходькової Ю.О., щодо обрання відносно ОСОБА_3, обвинуваченого за ст.ст.309 ч.2,3, 311 ч.2 КК України запобіжного заходу у вигляді взяття під варту - залишено без задоволення.

ВСТАНОВИЛА:

До Шосткинського міськрайонного суду Сумської області з поданням, погодженим з Шостинським міжрайонним прокурором Кобяковим О.В., звернулась слідча СВ Шосткинського МВ УМВС України в Сумській області Ходькова Ю.О., щодо обрання відносно ОСОБА_3, обвинуваченого за ст.ст.309 ч.2,3, 311 ч.2 КК України запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, мотивуючи тим, що санкції статей за якими обвинувачується ОСОБА_3 передбачають покарання у вигляді позбавлення волі строком понад п'ять років, обвинувачений не працює, перебуває на обліку у лікаря нарколога, а також з метою уникнення перешкоджання встановленню істини по справі, унеможливлення його ухилення від слідства та суду, недопущення продовження зайняттям злочинною діяльністю.

Постановою судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 1 жовтня 2012 року в задоволенні вище зазначеного подання було відмовлено та обрано відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд. Суд своє рішення обґрунтував тим, що слідчим не наведено достатніх підстав, які б давали змогу вважати, що обвинувачений ОСОБА_3 буде ухилятися від слідства або суду чи перешкоджати встановленню істини по справі або продовжувати злочину діяльність.

В поданій апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, вказує, що ОСОБА_3 обвинувачується за статтями, санкції яких передбачають покарання понад п'ять років, крім того, є підстави вважати, що він буде ухилятися від виконання процесуальних рішень по справі, а тому вважає постанову суду необґрунтованою та незаконною, просить її скасувати з направленням на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, думку прокурора на підтримку поданої апеляції, провівши судові дебати, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Для відмови в досудовому звільненні або застосуванню іншого запобіжного заходу не пов'язаного з взяттям під варту особи, принципи конвенційного права передбачають основні підстави: ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд; ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку обрання не пов'язаного з взяттям під варту запобіжного заходу, процесові здійснення правосуддя і встановленню істини по справі.

Відмовляючи в задоволенні подання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно ОСОБА_3, суд врахував вимоги ст.ст. 148, 150, 155 КПК України, всі обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення, і вірно відмовив в його задоволенні.

В матеріалах справи відсутні будь-які вмотивовані підстави для обрання відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Як в суді першої інстанції так і при апеляційному розгляді справи, слідством не надано доказів, які б давали достатніх підстав вважати, що обвинувачений ОСОБА_3 буде ухилятися від слідства і суду та перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність, а самі санкції статей кримінального закону, за якими обвинувачується ОСОБА_3, не можуть бути основною підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту на чому зосереджує увагу прокурор.

Доводи про те, що обвинувачений може ухилятися від слідства і суду та перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність є необґрунтованими, так як з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 вину визнає та співпрацює зі слідством.

Якщо держава не наведе «відповідних і достатніх» підстав для тримання під вартою обвинуваченої особи, така особа завжди має бути звільнена після затримання і перебувати на волі до початку судового розгляду її справи ( див. рішення Європейського Суду „Вемгофф проти Німеччини").

Таким чином, врахувавши дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3, обставин злочину, у вчиненні яких він обвинувачується, суд першої інстанції законно та обґрунтовано дійшов висновку про відсутність підстав для застосування відносно нього запобіжного заходу не пов'язаного з взяттям під варту, у вигляді підписки про невиїзд.

На підставі викладеного, колегія суддів не вбачає будь-яких законних підстав для скасування постанови суду та задоволення поданої апеляції прокурора.

Керуючись ст.ст. 362, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Постанову Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 1 жовтня 2012 року, про відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно ОСОБА_3 - залишити без зміни, а апеляцію прокурора Сергієнка А.В., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, - без задоволення.

СУДДІ:

Моїсеєнко Т. М. Забара І. К. Філонова Ю. О.