Справа №1-78/12 Головуючий у суді у 1 інстанції - Сінгур

Номер провадження 11/1890/639/12 Суддя-доповідач - Моїсеєнко

Категорія - 46

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2012 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Моїсеєнко Т. М.,

суддів - Ященка В. А., Філонової Ю. О.,

з участю прокурора - Кононової Л.Ф.

захисника - ОСОБА_2

засуджених - ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу за апеляціями прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, захисника ОСОБА_2 в інтересах засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4, представника потерпілого ОСОБА_5 на вирок Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 31 січня 2012 року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, не одруженого, раніше не судимого,-

засуджено за ст. 296 ч.4 КК України до трьох років позбавлення волі; за ст.186 ч.2 КК України з застосуванням ст.69 КК України до одного року шести місяців позбавлення волі.

На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді трьох років позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області витрати за проведення експертиз в розмірі 576 грн. 72 коп.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця і мешканця АДРЕСА_2, громадянина України, не одруженого, раніше не судимого,-

засуджено за ст. 296 ч.4 КК України до трьох років позбавлення волі; за ст.186 ч.2 КК України з застосуванням ст.69 КК України до одного року шести місяців позбавлення волі.

На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді трьох років позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області витрати за проведення експертиз в розмірі 576 грн. 72 коп.

ВСТАНОВИЛА:

За вироком суду ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнані винними і засуджені за скоєння злочинів при наступних обставинах.

5 грудня 2011 року у вечірній час, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, маючи умисел на відкрите з корисливих мотивів викрадення чужого майна, діючи в групі за попередньою змовою між собою перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння знаходячись біля кафе «Роматика» по вул. Леніна в м. Шостка, де ОСОБА_3 відкрито із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, що виразилось в нанесенні ударів руками по обличчю та двома ударами кулаками по тулубу неповнолітньому ОСОБА_6, внаслідок чого останньому було завдано фізичного болю та викрадено у потерпілого кошти в сумі дві гривні.

У подальшому, не припиняючи свої злочинні дії, не зупиняючись на досягнутому, діючи у групі осіб за попередньою змовою між собою, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи у дворі АДРЕСА_2, куди вони привели потерпілого, маючи умисел на вчинення хуліганських дій, безпричинно, діючи з особливою зухвалістю та хуліганських спонукань нанесли потерпілому ОСОБА_6 декілька ударів по обличчю та тулубу причиняючи йому фізичний біль, після чого завели потерпілого до квартири, яка належить ОСОБА_3, де в період часу 00-05 годин7 до 02-00 годин 6 грудня 2011 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4, продовжуючи свої хуліганські дії безпричинно, діючи з особливою зухвалістю продовжили бити неповнолітнього потерпілого, наносячи йому численні удари руками та ногами по обличчю та різним частинам тулубу, завдаючи потерпілому фізичного болю. Після щього, ОСОБА_3, продовжуючи свої хуліганські дії, табуретом наніс близько двох ударів по голові потерпілого спричинивши останньому фізичного болю. Продовжуючи свої хуліганські дії та застосовуючи ніж, як предмет спеціально пристосований для нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 та ОСОБА_4 стали почергово приставляти його до шиї потерпілого та тримаючи лезо ножа на шиї стали проводити ним вперед назад по шиї, спричиняючи при цьому потерпілому тілесні ушкодження у виді подряпин на шиї і фізичний біль та висловлюючи йому погрози щодо позбавлення його життя, якщо він розповість про скоєне. ОСОБА_3 і ОСОБА_4, продовжуючи свої хуліганські дії наказали потерпілому сісти в кут на підлогу, а ОСОБА_4 підійшов до підвіконня, на якому стояв електрочайник, увімкнув його та повідомив ОСОБА_6 про наміри облити його кип'ятком. ОСОБА_3 в коморі взяв штору щоб зв'язати ОСОБА_6 Після того як закіпів чайник ОСОБА_4 взяв чайник з кип'ятком та продовжуючи свої злочинні дії підійшов до потерпілого та став лити йому на голову кип'яток. Відчуваючи гострий біль ОСОБА_6 нахилив голову та закривши обличчя руками став кричати та просити підсудних припинити свої дії. Однак ОСОБА_3 та ОСОБА_4, продовжуючи свої хуліганські дії, не зупиняючись на досягнутому, накинувши потерпілому на шию рушник стали почергово стягувати його кінці на шиї ОСОБА_6 ззаду, здавлюючи йому таким чином шию та не даючи можливості дихати, висловлюючи погрози позбавити потерпілого життя, якщо він розповість про скоєне. ОСОБА_6 сприймав погрози реально та боявся перечити та чинити опір їм, а тому за їх наказом ліг на підлогу, де підсудні зв'язали йому полотенцем руки та ноги і залишили лежати його в такому стані близько 20 хвилин, після чого ОСОБА_3 розв'язав і відпустив ОСОБА_6 додому.

У поданих апеляціях:

Прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, посилається на невідповідність призначеного судом покарання ступені тяжкості злочину та особам засуджених внаслідок м'якості. Свої вимоги мотивує тим, що судом не враховано те, що підсудні ОСОБА_4 та ОСОБА_3 діяли з особливою зухвалістю та винятковим цинізмом і протягом майже 5 годин з особливою жорстокістю наносили тілесні ушкодження неповнолітньому потерпілому, завдавали фізичного болю та залякували за допомогою ножа, що в результаті вказаних дій підсудних потерпілому спричиненні термічні опіки обличчя, шиї, рук, порізи та забої різних частин тіла. Просить вирок суду скасувати та постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_4 та ОСОБА_3 винними у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.186 ч.2, 296 ч.4 та призначити покарання кожному окремо за ч.2 ст.186 КК України, із застосуванням ст.69 КК України два роки позбавлення волі; за ч.4 ст.296 КК України чотири роки позбавлення волі, і на підставі ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням остаточно визначити до відбуття покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі.

Захисник ОСОБА_2 в апеляції не погоджується з вироком суду, вважає призначене засудженим покарання невідповідним ступеню тяжкості злочину та особам засуджених і що при призначенні покарання суд не в повній мірі врахував обставини, що пом'якшують покарання, а саме: активне сприяння розкриттю злочину, щире каяття, явку з повинною, наявність інвалідності та тяжкого захворювання, відшкодування шкоди. Просить вирок суду змінити відносно обох засуджених в бік пом'якшення.

Представник потерпілого ОСОБА_6 - ОСОБА_5 в поданій апеляції посилається на суворість призначеного ОСОБА_4 та ОСОБА_3 покарання і просить змінити їм покарання в бік пом'якшення.

Вислухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який прохав вирок суду скасувати у зв'язку із призначенням засудженим м'якого покарання і направлення справи на новий судовий розгляд, а інші апеляції прохав залишити без задоволення, пояснення захисника ОСОБА_7 на підтримку поданих апеляцій і пояснення засуджених ОСОБА_3 і ОСОБА_4, котрі теж прохали пом'якшити призначені покарання, провівши судові дебати і вислухавши останнє слово засуджених, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягають

Висновок суду про доведеність вини засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у скоєнні злочинів, за обставин зазначених у вироку відповідає фактичним обставинам, в апеляціях не оспорюється і колегією суддів відповідно до вимог ст. 365 ч. 1 КПК України не перевіряється.

Що стосується доводів апеляцій захисника засуджених ОСОБА_2 та представника потерпілого ОСОБА_5 щодо призначеного засудженим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надто суворого покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості скоєних злочинів і особі засуджених то на думку колегії суддів вони є безпідставними.

Суд першої інстанції призначаючи засудженим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 покарання, на думку колегії суддів виконав вимоги ст. 65 КК України.

Як вбачається із вироку суду, суд при призначенні покарання врахував, що засуджені скоїли два злочини, які обидва, відповідно до вимог ст. 12 КК України, відносяться до тяжких, встановив, що засуджені скоїли злочини за обставин, які обтяжують покарання, а саме, скоєння злочинів в стані алкогольного сп'яніння. Вирішуючи питання про призначення покарання, суд встановив відносно обох засуджених і обставини, що пом'якшують покарання, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування завданої шкоди.

Тому, на думку колегії суддів доводи апеляції захисника ОСОБА_2 та представника потерпілого ОСОБА_5 про те, що суд не врахував те, що засуджені активно сприяли розкриттю злочину, визнали вину, надавши правдиві свідчення та явки з повинною, повне відшкодування шкоди є безпідставними, оскільки у вироку все ці обставини зазначені і враховані.

Як вбачається із вироку суду, суд першої інстанції врахував і дані про особу засуджених, а саме те, що вони є особами, які не мають судимості, позитивно характеризуються, до вчинення злочину малі офіційне місце роботи, їх стан здоров'я , що є тими ж даними про особу на які посилається в своєї апеляції захисник ОСОБА_2 та представник потерпілого ОСОБА_5

На думку колегії суддів, саме ці, вищезазначені обставини, що пом'якшують покарання і дані про особу засуджених, дали можливість суду першої інстанції застосувати відносно засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вимоги ст. 69 КК України при призначенні покарання за ст. 186 ч. 2 КК України і призначити їм порання нижче від найнижчої межі, передбаченої в санкції закону по якому вони засуджені, а за ч. 4 ст. 296 КК України в межах мінімальної санкції закону, по якому вони засуджені.

Тому, враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що апеляції захисника ОСОБА_2 та представника потерпілого ОСОБА_5 щодо суворості призначеного засудженим покарання є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Що стосується доводів апеляції прокурора, який затвердив обвинувальний висновок щодо призначення засудженим надто м'якого покарання, то на думку колегії суддів вони також є необгрунтованими.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд першої інстанції встановив чотири обставини, що пом'якшують покарання і призначаючи покарання за ч. 4 ст. 296 КК України врахував фактичні обставити цього тяжкого злочину, особливу зухвалість засуджених під час скоєння злочину і вік потерпілого, і призначив їм покарання в межах санкції статті закону, по якому вони засуджені. Хоча встановлені судом обставини, що пом'якшують покарання в повної мірі стосувалися обох, скоєних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 злочинів, саме обставини злочину були враховані судом першої інстанції при призначенні покарання, а також і думка потерпілого.

На думку колегії суддів призначене засудженим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 покарання є необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів і підстав для його зміни не вбачається.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 377 КПК України колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Вирок Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 31 січня 2012 року відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - залишити без зміни, а апеляцію прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, захисника ОСОБА_2, та представника потерпілого ОСОБА_5 - без задоволення.

СУДДІ:

Моїсеєнко Т. М. Ященко В. А. Філонова Ю. О.