АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 10/1690/714/2012 Головуючий у першій інтсанції:
Категорія: постанова Миронець О.К.
Суддя-доповідач: Голубенко Н. В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 серпня 2012 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого судді Голубенко Н.В.,
суддів Томилка В.П., Гонтар А.А.,
з участю: прокурора Попок О.В., захисника -адвоката ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Полтаві апеляцію захисника -адвоката ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_4 на постанову Карлівського районного суду Полтавської області від 20 червня 2012 року,-
ВСТАНОВИЛА:
Цією постановою задоволено подання ст. інспектора Карлівського РП Чутівського МРВ КВІ УДДУПВП в Полтавській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням щодо
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, не одруженого, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:
· 25 січня 2011 року Карлівським районним судом Полтавської області за ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 1 рік;
· 18 травня 2011 року Карлівським районним судом Полтавської області за ч.2 ст. 185, ч.4 ст. 70 КК України на 3 роки 2 місяці позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 1 рік;
та направлено його для відбування покарання, призначеного вироком Карлівського районного суду Полтавської області від 18 травня 2011 року у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 2 місяці.
Задовольняючи подання суд вказав, що засуджений ОСОБА_4, звільнений від відбування покарання, призначеного йому вироком Карлівського районного суду від 18 травня 2011 року на підставі ст. 75 КК України. Відповідно до ст. 76 КК України на нього покладено обов'язок періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи.
Всупереч названим нормам закону він систематично порушує обов'язки, покладені на нього судом, а саме, 11 разів не з'явився на реєстрацію до відповідних органів, з заявою про встановлення інших днів реєстрації або про те, що він не може з'явитися у встановлені дні не звертався.
В апеляції захисник - адвокат в інтересах засудженого просить скасувати постанову суду, в задоволенні подання ст. інспектора Карлівського РП Чутівського МРВ КВІ УДДУПВП -відмовити. При цьому вказує, що суд першої інстанції не перевірив обставини, на які вказав апеляційний суд в ухвалі від 24 травня 2012 року, зокрема, чи була домовленість між ОСОБА_4 та інспектором про реєстрацію в КВІ в інші дні та чи дійсно він з'являвся в ці дні. В апеляції також зазначено, що договори підряду свідчать про перебування засудженого в дні реєстрації на роботі в період часу з 20 червня по 20 липня 2011 року та з 1 по 18 серпня 2011 року.
Крім того, вказує, що судом не враховано особу ОСОБА_4, який офіційно працює на машинобудівному заводі у м. Карлівка, характеризується позитивно, за час іспитового строку жодного правопорушення чи злочину не вчинив, що свідчить про його бажання стати на шлях виправлення.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, апелянта, який підтримав подану апеляцію, міркування прокурора Попок О.В. про законність та обґрунтованість постанови суду та відсутність підстав для задоволення принесеної апеляції, вислухавши в судових дебатах промови учасників процесу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, вважає її такою, що не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до закону для направлення особи для відбування призначеного покарання під час іспитового строку згідно з ч. 2 ст. 78 КК України достатньо невиконання нею хоча б однієї із двох умов:
- невиконання покладених на неї обов'язків, визначених у ст. 76 КК України або
- систематичного вчинення правопорушень, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання такої особи стати на шлях виправлення.
У цьому зв'язку не ґрунтуються на законі доводи апеляції про те, що місцевим судом при прийнятті рішення про направлення засудженого для відбування призначеного покарання не враховано, що за час іспитового строку він не вчинив жодного правопорушення, оскільки засудженим не виконано умову, передбачену ч. 2 ст. 78 КК України про періодичну явку для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.
З матеріалів справи убачається, що 25 січня 2011 року ОСОБА_4 був засуджений Карлівським районним судом Полтавської області за ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 1 рік. Зважаючи на те, що ОСОБА_4 злочин вчинив до постановлення зазначеного вироку, до нього було застосовано ст. 75 КК України.
Згідно матеріалів особової справи, після отримання копії вироку засуджена особа була викликана до інспекції де у відповідності з вимогами ч. 3 ст. 164 КВК України з нею проведена співбесіда, роз'яснено порядок та умови відбування покарання, правові наслідки за невиконання покладених на неї судом обов'язків, встановлені дні реєстрації. Йому було роз'яснено, що в разі незмоги своєчасно прибути у встановлені дні для чергової реєстрації необхідно заздалегідь у письмовій формі попередити про це кримінально-виконавчу інспекцію (а.с.13, 14 особ. спр.).
За результатами проведеної бесіди ОСОБА_4 дав підписку про ознайомлення з вимогами законодавства щодо нього та обов'язками, покладеними на нього судом, які засуджений зобов'язаний виконати.
Наведене стверджує, що в період з лютого по червень 2011 року його двічі ознайомлювали з вимогами законодавства про порядок та умовами відбування покарання щодо особи, звільненої від відбування покарання з випробуванням, обов'язками, покладеними на нього судом, які він зобов'язаний був виконувати, що свідчить про його належну обізнанність.
Незважаючи на це, ОСОБА_4 не виконував покладені на нього судом обов'язки та ухилявся від періодичної явки на реєстрацію до КВІ. Так, засуджений в період часу з 21 червня 2011року по 3 січня 2012 року зобов'язаний був з'явитися на реєстрацію 14 разів, фактично з'явився лише тричі, нехтуючи застосовані до нього застереження.
З матеріалів справи випливає, що кримінально -виконавчою інспекцією до ОСОБА_4 застосовані застереження у вигляді трьох письмових попереджень про можливість скасування звільнення від відбуття покарання з випробуванням та направлення для відбування призначеного покарання, на які він не реагував (а. с. 21, 26, 34 особ. спр.).
Пояснення ОСОБА_4, які містяться в матеріалах справи є суперечливими та непереконливими. Так, він стверджує, що поважних причин, які фактично позбавили його можливості своєчасно прибути до інспекції і які документально підтверджені немає (а.с.14,27,35 особової справи), а.с.24 -пояснення під час судового засідання).
В подальшому вказує, що в жовтні -грудні 2011 року працював у ВАТ «Карлівський машинобудівний завод». Водночас ці пояснення частково заперечує стверджуючи, що в жовтні -листопаді 2011 року працював по найму в м. Пирятині і не мав можливості вчасно з'являтися на реєстрацію (а.с.33,62). Поміж тим, з наявної у матеріалах справи характеристики вбачається, що на вказаному заводі він у зазначений період не працював, а почав працювати лише з 8 грудня 2012 року(а.с.52).
Зважаючи на викладене, посилання в апеляції на правдивість свідчень ОСОБА_4, які начебто підтверджуються рапортами дільничних інспекторів Карлівського РВ УМВС, не відповідають матеріалам справи. Оскільки, зазначені рапорти інспекторів містять інформацію про перевірку засудженого за місцем проживання, а не про факти явки останнього на реєстрацію до КВІ.
Доводи апеляції адвоката-захисника про перебування засудженого в дні реєстрації на роботі в період часу з 20 червня по 20 липня 2011 року та з 1 по 18 серпня 2011 року в зв'язку з чим надані договори підряду (які не містять передбачених обов'язкових реквізитів) не знімають із засудженого обов'язок завчасно повідомити про неможливість своєчасно з'явитися до кримінально-виконавчої інспекції. Поряд з цим, цей період охоплює тільки 5 неявок до КВІ із 11.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 з заявою до начальника Чутівського МРВ КВІ про зміну днів явки на реєстрацію не звертався.
Відповідно до чинного законодавства встановлення та зміна днів явки на реєстрацію регламентується винесенням постанови з якою ознайомлюють засудженого з наступним затвердженням начальником Чутівського МРВ КВІ УДДУПВП в Полтавській області. Із змісту пояснень засудженого та начальника Чутівського МРВ КВІ ОСОБА_6, даних в суді першої інстанції випливає, що така постанова не виносилася, а відтак в матеріалах справи не міститься.
У цьому зв'язку посилання в апеляції захисника на усну домовленість між засудженим та інспектором КВІ про явки ніби-то в інші дні, в які інспектор не завжди надавав листок для реєстрації, що унеможливило виконання покладеного на засудженого ОСОБА_4 обов'язку, безпідставні.
Встановлення днів явки на реєстрацію до КВІ не впливає на перевірку засудженого за місцем проживання працівниками КВІ, тому ці доводи апеляції не заслуговують на увагу.
Твердження в апеляції про те, що згідно свідчень ОСОБА_7 вкінці листопада 2011 року він відпускав ОСОБА_4 на реєстрацію в м. Карлівку, де зустрівши біля райвідділу міліції інспектора ОСОБА_10. той сказав, щоб він прийшов наступного разу, спростовуються протоколом судового засідання. Так, свідок вказує, що поїздка засудженого до м. Карлівки мала місце вкінці жовтня 2011 року, а не листопада. Окрім того, від ОСОБА_4 йому стало відомо, що останній відмічався в КВІ (а.с.63).
Разом з тим, згідно постанови про встановлення днів явки на реєстрацію та листка реєстрації ні вкінці жовтня ні вкінці листопада 2011 року засуджений не був зобов'язаний з'являтися на реєстрацію до КВІ.
В жовтні та листопаді 2011 року факти неявок засудженого на реєстрацію фіксувала начальник Чутівського МРВ КВІ ОСОБА_6, що виключає причетність до неналежної реєстрації інспектора ОСОБА_10. (а.с. 13 звор. особ. спр., про що стверджує в апеляції захисник.
Твердження в апеляції про те, що 3 січня 2012 року був офіційним робочим днем не відповідає дійсності.
Отже, суд першої інстанції, приймаючи рішення про скасування щодо ОСОБА_4 звільнення від відбування покарання з випробуванням та направляючи його для відбуття покарання дійшов обґрунтованого висновку, що протягом іспитового строку він не виконував покладені на нього обов'язки, що полягало в систематичній неявці на реєстрацію та свідчить про його небажання стати на шлях виправлення. Поважних причин, документально підтверджених, чи інших перешкод для виконання покладених на нього обов'язків не було.
Даних про те, що у справі допущені порушення кримінального -процесуального законодавства, які могли б бути підставою для скасування постанови колегією суддів не встановлено.
З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України колегія суддів апеляційного суду, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію адвоката-захисника ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Карлівського районного суду Полтавської області від 20 червня 2012 року щодо останнього без зміни.
Су д д і:
Голубенко Н. В. Гонтар А.А. Томилко В.П.