4
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2012 р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої-судді: Шалаути Г.І.,
суддів: Горблянського Я.Д., Бойчука І.В.
секретаря: Балагури М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 19 червня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" про стягнення збитків, -
встановила:
ОСОБА_2 подав позов до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" про стягнення збитків(упущеної вигоди) в розмірі 3213,78 доларів США. З позовної заяви випливає, що 17.06.2007 року між позивачем та Івано-Франківською філією АКБ "Київ" був укладений депозитний договір про зберігання коштів в іноземній валюті (в доларах США) з виплатою відповідних відсотків та відкрито рахунок 26203950105401, який банк відмовився закрити на письмове звернення позивача від 21.04.2009 року та перерахувати залишок коштів із зазначеного рахунку позивача в цьому банку, на інший рахунок позивача №262005011649, відкритий ним в іншому банку - ПАТ "Європейський газовий банк". Вчинити таку дію ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Київ" зобов»язано рішенням Івано-Франківського міського суду від 15.06.2007 року, на яке зіслався позивач в обгрунтування заявлених вимог.
Ухвалою судді.Івано-Франківського міського суду -Бабій О.М від 07.06.2012 року позовну заяву було залишено без руху через її невідповідність вимогам ст.119 ЦПК України: не зазначення ціни позову в національній валюті, не _____________________________________________________________________________
Справа №0907/8710/2012 Головуючий у І інстанції Бабій О.М.
Провадження №22ц/0990/1645/2012 Суддя-доповідач Шалаута Г.І.
Категорія 27
чітке формулювання позовних вимог та виклад обставин, якими обґрунтовуються такі вимоги, не зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину та наявність підстав для звільнення від доказуваня, а також через несплату судового збору.
В ухвалі суддею зазначено, що посилання позивача на звільнення його від сплати судового збору з підстав, зазначених в п.7 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" є помилковим, оскільки Закон України "Про захист прав споживачів" не регулює спірні правовідносини, що виникли між сторонами, що такі відносини регулюються нормами зобов»язального права. Позивачу в ухвалі було надано строк для усунення зазначених недоліків - 5 днів з дня отримання ухвали.
З матеріалів справи видно, що зазначену ухвалу вручено представнику позивача за дорученням ОСОБА_3 12.06.2012 року.
Недоліків, зазначених в ухвалі представник позивача не усунув, натомість 15.06.2012 року подав письмову заяву про відвід судді Бабій О.М., розцінивши ухвалу про залишення позовної заяви без руху як перешкоду, створену суддею Бабій О.М. в реалізації захисту порушених прав ОСОБА_2 як споживача банківських послуг, яка викликає сумнів щодо її безсторонності.
Ухвалою цієї ж судді від 19 червня 2012 року позовну заяву ОСОБА_2 до ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Київ" про стягнення збитків(упущеної вигоди) повернуто у зв'язку з тим, що позивачем не усунуто недоліків, зазначених в ухвалі від 07.06.2012 року, якою позовну заяву залишено без руху.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що ухвала від 19 червня 2012 року підлягає скасуванню через порушення норм процесуального права, неправильне тлумачення суддею змісту ст.119 ЦПК України, яка не передбачає обов»язку позивача чітко формулювати зміст позовних вимог та виклад обставин, зазначати ціну позову в національній валюті. Також апелянт зазначає, що підставою для звільнення від доказування є рішення суду від 18.02.2011 року, яким такі обставини встановлені, а обставини щодо розміру спричиненої позивачу шкоди підтверджено прайс-листами з інших банків про умови укладення ними депозитних договорів, в яких позивачем були відкриті депозитні рахунки.
Представник апелянта вважає, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п.7 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" та правових норм закону України "Про захист прав споживачів", а тому вимоги в ухвалі про залишення позовної заяви без руху через несплату судового збору вважає неправомірними. Через невідповідність вимогам закону ухвали про залишення позовної заяви без руху від 07.06.2012 року, вважає, що ухвала про повернення позовної заяви від 19.06.2012 року підлягає скасуванню.
Апелянт просить скасувати обидві ухвали суду першої інстанції від 07.06.2012 року про залишення позовної заяви без руху та ухвалу від 19 червня 2012 року про повернення позовної заяви, а також вирішити заяву про відвід судді Бабій О.М., яка не вирішена до цього часу та передати ці питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
В судове засідання представник апелянта не з»явився, хоча належним чином був повідомлений про день і час розгляду справи, що не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги у його відсутності.
Дослідивши зміст позовної заяви, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, а ухвалу суду першої інстанції від 19.06.2012 року вважає такою, що постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, законність якої доводи апелянта не спростовують, виходячи з наступних доводів.
З позовної заяви ОСОБА_2.(а.с.1-2) колегією суддів встановлено, що вона по змісту не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України, зокрема зміст позовних вимог не викладено (про що позовна заява), ціна позову не зазначена, хоча заявлено вимогу майнового характеру - про стягнення 3213,78 доларів США., що третину позовної заяви ОСОБА_2 займає описова та резолютивна частина рішення Івано-Франківського міського суду від 18.02.2011 року, на яке в апеляційній скарзі представник апелянта зсилається як на підставу звільнення від доказування обставин, які позивач мав би викласти раніше, відповідно до вимог п.5 ст.119 ЦПК України, а потім зазначити докази, що підтверджують кожну обставину або зіслатися на підстави звільнення від доказування (п.6 ст.119 ЦПК України).
Крім того основним недоліком позової заяви є те, що до неї не долучено квитанції про сплату судового збору, а посилання позивача на п.7 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" як на підставу звільнення від сплати судового збору з посиланням на те, що предметом позову є захист прав споживача та що до спірних правовідносин слід застосовувати правові норми Закону України "Про захист прав споживачів", є помилковим.
В контексті Рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року у справі№1-26/2011(справа про захист прав споживачів кредитних послуг) за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_1 щодо офіційного тлумачення положень пунктів 22, 23 ст.1 та ст.22 ЗаконуУкраїни "Про захист прав споживачів" у взаємозв»язку з положеннями ч.4 ст.42 Конституції України дія правових норм цього закону поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником(споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення так і виконання договору споживчого кредиту та врегульовують спірні питання між ними щодо ненадання інформації кредитодавцем споживачеві про умови кредитування, форми його забезпечення, відсоткової ставки, сукупної вартості кредиту, вартості послуг з оформлення кредиту, строків, на який він надається та умов його повернення.
Предметом даного спору є не виконання договору банківського вкладу з боку відповідача - ПАТ "Акціонерний комерційний банк Київ», яким на думку позивача йому спричинено збитки(упущену вигоду), до таких правовідносин Закон України "Про захист прав споживачів" не може застосовуватися, а тому посилання позивача на норми ст.1, 4 зазначеного закону як на правову підставу заявлених ним вимог та на підставу звільнення від сплати судового збору є помилковими.
Між сторонами виникли зобов»язальні правовідносини, які регулюються договором, укладеним між ними та загальними нормами зобов»язального права ЦК України, а тому судом першої інстанції правомірно винесено ухвалу від 07 червня 2012 року про залишення позовної заяви без руху та надано позивачу п'ятиденний строк з часу отримання копії ухвали для сплати судового збору в розмірі 1% від ціни позову, яку слід було визначити у гривневому еквіваленті відповідно до зазначеного розміру збитків в іноземній валюті - 3213.78 доларів США, оскільки судовий збір повинен бути сплачений в гривнях. Зважаючи на те, що представником позивача не виконано вимог ухвали від 07 червня 2012року, та не сплаченого судового збору, судом правомірно з додержанням вимог закону, винесено ухвалу 19.06.2012 року про повернення позовної заяви позивачу.
Не підлягає задоволенню і вимога представника апелянта про задоволення заяви щодо відводу судді Бабій О.М., оскільки вирішувати таке питання відповідно до змісту ст.24 ЦПК України та своїх повноважень апеляційний суд не має права.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.305, 307, 312, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.
Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 19 червня 2012 року залишити без змін.
В задоволенні інших вимог відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Судді Г.І.Шалаута
Я.Д.Горблянський
І.В.Бойчук