2

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2012 року м.Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої-судді: Шалаути Г.І.,

суддів: Меленко О.Є., Фединяк В.Д.,

секретаря: Городецької У.С.,

з участю сторін: апелянта ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ПАТ Українська страхова компанія "Гарант-Авто" до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди в порядку регресу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 19 липня 2012 року, -

встановила:

Рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 19 липня 2012 року позов ПАТ Українська страхова компанія "Гарант-Авто" до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди в порядку регресу задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ Українська страхова компанія "Гарант-Авто" 3802,73 грн. витрат страхового відшкодування. Вирішено питання щодо судових витрат.

Непогоджуючись із зазначеним рішенням ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, вважаючи рішення незаконним та необґрунтованим, таким, що підлягає скасуванню, з наступних підстав. Судом неправильно застосовано строк позовної давності до пред'явлення даного позову. Позивач в позовній заяві вважає, що має право на відшкодування шкоди в порядку регресу, що є неправильним, оскільки у даному випадку має місце перехід до страховика, який виплатив страхове відшкодування, права вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Оскільки право страхувальника ОСОБА_3 на відшкодування шкоди виникло після ДТП 07 січня 2009 ________________________________________________________________________________

Справа №2/0904/630/2012 Головуючий у І інстанції Мула О.Д.

Провадження №22ц/0990/1666/2012 Суддя-доповідач Шалаута Г.І.

Категорія 25

року і саме це право вимоги перейшло до позивача, то трьохрічний строк позовної давності, визначений ст.257 ЦК України закінчився 07 січня 2012 року, а позовна заява подана після спливу строку позовної давності. Апелянт просить врахувати рекомендації Верховного Суду України щодо розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування та рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову в позові в зв'язку з пропущенням строку позовної давності.

Позивач у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справу у його відсутності.

Апелянт доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід скасувати та постановити нове про відмову в позові з наступних підстав.

Відповідно до ст..309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції по справі встановлено наступні обставини.

07.01.2009 року ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки ВАЗ 21099, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, здійснив дорожньо-транспортну пригоду по вул.Міцкевича у м.Бурштин Галицького району Івано-Франківської області - зіткнення з легковим автомобілем, за кермом якого перебував громадянин ОСОБА_4

Постановою судді Апеляційного суду Івано-Франківської області від 23.04.2009 року відповідач визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Згідно протоколу огляду транспортного засобу, власником якого є ОСОБА_3, автомобіль отримав механічні пошкодження, вартість ремонту становить 8718,23 грн.

Згідно платіжного доручення №367 від 21.09.2009 року позивачем вигодонабувачеві ВАТ КБ "Надра" перераховано 3719,73 грн. призначення платежу - страхове відшкодування ОСОБА_3

Наведені обставини сторони не заперечували.

Статтею 979 Цивільного кодексу України визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст.993 Цивільного кодексу України та ст..27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Виходячи із змісту вказаних норм у даному випадку нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає, а відбувається заміна кредитора, потерпілий(страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди, внаслідок цього страховик виступає замість потерпілого. Оскільки право вимагати відшкодування збитків потерпіла особа набула із часу їх завдання, то перебіг позовної давності на звернення з вимогами про відшкодування починається з моменту виникнення страхового випадку. При передачі цього права вимоги іншій особі (страховику), переривання перебігу позовної давності не відбувається.

Колегія суддів погоджується з висновком районного суду, що у позивача виникло право вимоги до відповідача з підстав, визначених ст.993 ЦК України, в той же час посилання суду на ст.1191 ЦК України (регрес) є помилковим, вказана норма не повинна була застосовуватись судом.

Суд першої інстанції не звернув уваги на обставини справи, за яких страхова подія сталася 07.01.2009 року, а позивач звернувся з позовом лише 30.03.2012 року, тобто із пропуском ст.257 ЦК України трирічного строку позовної давності, при цьому в суді першої інстанції не заявляв про його поновлення та не наводив причин пропуску строку, які могли б бути визнані поважними.

Відповідач заперечуючи проти позову в суді першої інстанції та в апеляційній інстанції заявляв про сплив позовної давності та застосування його наслідків(а.с.21,66).

Про застосування наслідків спливу позовної давності заявлено стороною у спорі, що відповідно до ч.4 ст.267 є підставою для відмови у позові, суду не надано доказів наявності поважних причин, які б перешкоджали позивачу протягом трьохрічного строку з моменту настання страхової події звернутися з позовом до відповідача. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку щодо необхідності застосування позовної давності, що є підставою для відмови у позові.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 19 липня 2012 року скасувати.

Ухвалити нове рішення. В позові ПАТ Українська страхова компанія "Гарант-Авто" до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди в порядку регресу відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту набрання ним законної сили.

Судді Г.І.Шалаута

О.Є.Меленко

В.Д.Фединяк