АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11/1690/920/2012
Головуючий по 1-й інстанції Чернюк
Суддя-доповідач: Давиденко Е. В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2012 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області у складі:
головуючого Давиденка Е.В.
суддів Герасименко В.М., Денисенко Л.М.
за участю прокурора Попок О.В.
захисників - адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3
виправданого ОСОБА_4
2012 року жовтня місяця 09 дня, розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтава кримінальну справу за апеляцією Миргородського міжрайонного прокурора прокуратури Полтавської області на вирок Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 24 липня 2012 року.
Цим вироком
виправданий:
- за ч.2 ст.364 КК України за відсутністю в його діях складу злочину.
Вирішено долю речових доказів.
Органами досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачувався в тому, що перебуваючи на посаді спеціаліста-землевпорядника Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області, будучи службовою особою органу місцевого самоврядування, в чиїх повноваженнях перебуває готування та внесення на розгляд сесії пропозицій щодо погодження, надання та вилучення земельних ділянок державної власності, приймання участі у підготовці матеріалів для оформлення договорів оренди та здійснення їх реєстрації в сільській раді, при підготовці проекту рішення сесії сільської ради від 25 травня 2005 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок ТОВ „Сорочинський ярмарок" для комерційного використання, в травні 2005 року, за місцем своєї роботи, в приміщенні Великосорочинської сільської ради, що по вул. Леніна, 10 в с. Великі Сорочинці Миргородського району Полтавської області, допустив злочинну зацікавленість та, діючи умисно, всупереч інтересам служби, з метою сприяння ТОВ „Сорочинський ярмарок" в уникненні обов'язкових до відшкодування витрат сільськогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських угідь, скоїв зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки.
При цьому, за пред'явленим обвинуваченням ОСОБА_4, діючи умисно та протиправно, в супереч інтересам служби, в порушення імперативних приписів статей 207, 208 Земельного кодексу України, статті 67 Бюджетного кодексу України, статті 35 Закону України „Про державну експертизу землевпорядної документації" ( дати редакції норм матеріального права відносно дати інкримінованого діяння у обвинувальному висновку не наведені ), положень Постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 року № 1279 „Про розмір та порядок визначення втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, що підлягають відшкодуванню", за відсутності позитивного висновку Державної експертизи землевпорядної документації, як законодавчо встановленої передумови затвердження проекту землеустрою, маючи належно оформлений розрахунок розміру витрат сільськогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських угідь із земель площею тільки на 0,99 га, вийшов за межі законодавчо-обумовлених підстав, чим протиправно встановив не передбачені законом пільги. Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_4 підготував проект рішення сільської ради про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок ТОВ „Сорочинський ярмарок" для комерційного використання в межах с. Великі Сорочинці на території Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області вже в розмірі 16,1 га, при цьому зазначив суму втрат, яка відповідала площі 0,99 га та становила 31360 гривень, що призвело до зміни цільового призначення та уникнення обов'язкових до відшкодування витрат на всю площу.
Згідно цього ж обвинувачення 25 травня 2005 року ОСОБА_4 з метою приховання своїх злочинних дій, в порушення регламенту Великосорочинської сільської ради, поза обговоренням питання на профільній депутатській комісії сільської ради, підготував та виніс на розгляд двадцять четвертої сесії четвертого скликання згаданого органу місцевого самоврядування проект рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок ТОВ „Сорочинський ярмарок" для комерційного використання в межах с.Великі Сорочинці на території Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області в розмірі 16,1 га, втім із сумою витрат, яка відповідала площі 0,99 га під будівлями та становила 31360 гривень.
25 травня 2005 року рішенням Великосорочинської сільської ради Миргородського району затверджено згаданий проект землеустрою, щодо відведення земельних ділянок ТОВ „Сорочинський ярмарок" і цього ж дня між цим товариством та Великосорочинською сільською радою укладено договори оренди земельних ділянок для комерційного використання з правом забудови загальною площею 16,1 га, які знаходяться в с. Великі Сорочинці Миргородського району.
За обвинуваченням такі умисні та протиправні дії спеціаліста-землевпорядника Великосорочинської сільської ради Миргородського району ОСОБА_4 перебувають у причинному зв'язку з суспільно-небезпечними наслідками у вигляді недоотримання бюджетами різних рівнів втрат за наслідками вилучення сільськогосподарських угідь для потреб, пов'язаних із сільськогосподарським виробництвом, а саме безпосередньо обласним бюджетом 118386,54 гривень, районним бюджетом 71031, 93 гривень та сільським бюджетом 284127,7 гривень, а в цілому на суму 473546,17 гривень, що становить 3614 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, чим спричинено тяжких наслідків державним інтересам, що є кваліфікуючою ознакою скоєного.
Крім того, згідно обвинувачення, з метою доведення свого злочинного умислу, засудженим складено та представлено до районного відділу Держкомзему у Миргородському районі піврічний звіт „Про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності станом на 01 липня 2005 року", який є офіційним документом, на підставі чого відділом Держкомзему у Миргородському районі до державної статистичної звітності за формами (6-зем, 2-зем) внесені зміни, за якими землекористувачем зазначено ТОВ „Сорочинський ярмарок".
Суд першої інстанції дослідивши докази у справі дійшов висновку про відсутність в діях підсудного ОСОБА_4 складу злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, а тому виправдав його.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить вирок суду скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд для розгляду по суті в зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, що потягло за собою неправильне застосування кримінального закону, не дотримано принципу змагальності, визнано докази представлені органами досудового слідства як неналежні та недопустимі.
Інші учасники судового розгляду вирок суду не оскаржили, але принесли заперечення проти апеляції прокурора.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, апелянта прокурора Попок О.В., який підтримав доводи апеляції і вважав за необхідне скасувати вирок суду, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд, не навівши належних підстав, вислухавши пояснення та заперечення виправданого ОСОБА_4 та в його інтересах захисників адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які заперечували проти задоволення апеляції прокурора та вважали вирок суду законним і обґрунтованим, вислухавши учасників судового розгляду в судових дебатах , а виправданого ще й в останньому слові, перевіривши доводи апеляції та матеріали кримінальної справи, дійшла висновку, що апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
За змістом ст.22 КПК України на прокурора, слідчого і особу, яка провадить дізнання, покладено зобов'язання вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.
Згідно ст. 281 КПУ України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
З матеріалів кримінальної справи вбачається, що досудове слідство по даній кримінальній справі проведено однобічно та поверхово внаслідок чого допущено неповноту, яку не можливо усунути в суді, в результаті чого суд першої інстанції дійшов до поспішного висновку.
Так, з вироку вбачається, що судом першої інстанції встановлено, що відповідно до рішення двадцять третьої сесії четвертого скликання Великосорочниської сільської ради Миргородського району Полтавської області від 26 квітня 2005 року за результатами розгляду заяви ТОВ „Сорочинський ярмарок" згаданому товариству надано дозвіл на виготовлення проекту відводу на земельні ділянки площею 16,1 га в межах населеного пункту для комерційного призначення з подальшим укладенням та оформленням договору їх оренди / т. 1, а.с. 22 /;
На основі згаданого рішення в травні 2005 року Державним підприємством „Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок ТОВ „Сорочинський ярмарок" для комерційного використання ( код 1.11 згідно УКЦВЗ ) в межах с. Великі Сорочинці на території Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області.
Згідно з рішенням двадцять четвертої сесії четвертого скликання Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області від 25 травня 2005 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок ТОВ „Сорочинський ярмарок" для комерційного використання загальною площею 16,1 га, з них 15,94 га пасовищ, 0,16 га під ставками та надано в довгострокову оренду терміном на 20 років.
Цим же рішенням ухвалено провести відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва в двомісячний термін після затвердження проекту відводу земель в сумі 31,36 тис. гр. з поділом на спеціальні рахунки / т. 1, а.с. 58 /.
Проте, судом першої інстанції не звернуто уваги на показання підсудного ОСОБА_4, який зазначав, що у користуванні ТОВ «Сорочинський ярмарок» вже перебувало 12,1 га для комерційного використання, і службові особи цього товариства звернулися до Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області про надання їм ще 4 га землі.
Ці показання підсудного ОСОБА_4 підтверджуються і відповідним рішенням Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області від 26 квітня 2005 року(т.1 а.с.35)
Але, ані органом досудового слідства ані судом першої інстанції не було звернуто увагу на даний факт.
Не було з'ясовано чи дійсно перебувало у користуванні ТОВ «Сорочинський ярмарок» земельна ділянка у розмірі 12, 1 га, який було встановлено режим користування, чи проводилось відшкодування цим товариством за вже передані у користування 12, 1 га, також з цього приводу не були допитані службові особи вказаного ТОВ «Сорочинський ярмарок».
Хоча на думку колегії суддів, з'ясування цих обставин має значення для правильного вирішення даної справи.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, державним підприємством „Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок ТОВ „Сорочинський ярмарок" для комерційного використання.
За показаннями підсудного ОСОБА_4 даний проект був переданий йому 25 травня 2005 року і в цей же день рішенням двадцять четвертої сесії четвертого скликання Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області від 25 травня 2005 року було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок ТОВ „Сорочинський ярмарок" для комерційного використання загальною площею 16,1 га, з них 15,94 га пасовищ, 0,16 га під ставками та надано в довгострокову оренду терміном на 20 років.
При цьому органом досудового слідства не було з'ясовано чому таке важливе питання було розглянуто в день надходження документів, без винесення попереднього обговорення цього питання до комісії депутатів по земельним питанням Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області.
Крім того, органом досудового слідства не звернуто увагу та не з'ясовано належним чином питання з приводу проведення держаної експертизи землевпорядної документації.
Так, відповідно до положень Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» №1808-1 від 17.06.2004 року та Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації, затвердженої наказом Держкомзему від 3.12.2004 року №391 проведення державної експертизи передбачає експертне дослідження, перевірку, аналіз і оцінку об'єкта державної експертизи та підготовку обґрунтованого та об'єктивного експертного висновку.
Позитивні висновки державної експертизи щодо об'єктів є підставою для прийняття рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, при цьому реалізація заходів, передбачених документацією без позитивних висновків державної експертизи забороняється.
За матеріалами справи встановлено, що такого позитивного висновку державної експертизи на момент прийняття рішення двадцять четвертої сесії четвертого скликання Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області від 25 травня 2005 року, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок ТОВ „Сорочинський ярмарок" для комерційного використання загальною площею 16,1 га не було.
Так, вбачається, що за висновком державної експертизи землевпорядної документації №322 від 31 травня 2005 року проект який було розроблено ДП „Полтавським науково-дослідним та проектним інститутом землеустрою" та мав деякі недоліки, що були вказані у відповідному висновку(т.1 а.с.166-167).
Допитані, як свідки обвинувачення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суду повідомили, що у 2005 році Полтавським головним управлінням земельних ресурсів здійснено державну експертизу проекту землеустрою, щодо відведення земельних ділянок ТОВ „Сорочинський ярмарок" в межах с. Великі Сорочинці. Цей проект було розроблено ДП „Полтавським науково-дослідним та проектним інститутом землеустрою" та мав деякі недоліки, що були вказані у відповідному висновку. Чи усувались ці недоліки їм невідомо.
При цьому органом досудового слідства це питання належним чином не перевірялось та не з'ясовувалось, яким чином потрапив висновок державної експертизи землевпорядної документації №322 від 31 травня 2005 року в проектну документацію, яка була затверджена рішенням двадцять четвертої сесії четвертого скликання Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області від 25 травня 2005 року.
На думку колегії суддів і це питання є також важливим для правильного вирішення кримінальної справи щодо підсудного ОСОБА_4
Окрім того, органом досудового слідства також належним чином не з'ясовувалось питання про невідповідність документів у проектній документації землеустрою щодо відведення земельних ділянок ТОВ „Сорочинський ярмарок" для комерційного використання.
Не відповідають матеріалам справи, і висновку суду першої інстанції про те, що вилучені документи у відділі Держкомзему у Миргородському районі, в ДП „Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою, в Великосорочинській сільській раді Миргородського району за своїм змістом є однотипні і підтверджують факт передачі на підставі відповідних договорів, дозволів та виготовленої технічної документації в довгострокову оренду земельної ділянки ТОВ „Сорочинський ярмарок".
Так, вбачається, що у проектній документації, яка була надана відділу Держкомзему у Миргородському районі Полтавської області у пояснювальній записці, яку надав інженер-землевпорядник ОСОБА_7.(т.1 а.с.20) зазначено у п.2.3 грошова оцінка земельної ділянки, що згідно розрахунків вартість втрат сільськогосподарського виробництва складає 504000, 49 грн., а в документації, яка була вилучена у ДП „Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" ця фраза відсутня(т.2 а.с.68).
При цьому ніхто з службових осіб не був допитаний з цього питання, також належним чином це питання не з'ясовувалось і у інженера-землевпорядника ОСОБА_7 та не пред'являлось йому для огляду, також не з'ясовувалось, яким чином ці невідповідності могли вплинути на прийняття рішення двадцять четвертої сесії четвертого скликання Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області від 25 травня 2005 року, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок ТОВ „Сорочинський ярмарок" для комерційного використання загальною площею 16,1 га.
В свою чергу, на думку колегії суддів апеляційного суду, також і судом першої інстанції належним чином не з'ясовано питання і про те чи є виправданий ОСОБА_4 службовою особою, як в розумінні положень ст.364 КК України так і в розумінні ст.ст. 10,12 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та поспішно вказано, що він не є службовою особою.
Отже, враховуючи вище викладене, на думку колегії суддів апеляційного суду, без з'ясування всіх цих обставин не можна прийняти законне і обґрунтоване судове рішення про винуватість або невинуватість ОСОБА_4, а тому виправдувальний вирок суду першої інстанції необхідно скасувати, а кримінальну справу направити прокурору для організації додаткового розслідування, оскільки відповідно до змісту ст. 367 КПК України, в якій вказано, що однією з підстав для скасування або зміни судових рішень, зазначених у частині першій статті 347 цього Кодексу, при розгляді справи в апеляційному суді є однобічність або неповнота дізнання, досудового чи судового слідства.
Так як прокурором не зазначено законних підстав для направлення справи на новий судовий розгляд, і навпаки допущено однобічність та неповноту досудового слідства, його апеляція підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію прокурора задовольнити частково.
Вирок Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 24 липня 2012 року відносно ОСОБА_4 скасувати, а матеріали кримінальної справи направити прокурору на додаткове розслідування.
Головуючий: Е. В. Давиденко
Судді: