Справа №2-а-57/10 Головуючий у суді у 1 інстанції - Білера П.П.

Номер провадження 22-а/1890/12736/12 Суддя-доповідач - Попруга С. В.

Категорія - 100

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2012 року м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ адміністративного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Попруги С. В.,

суддів - Жмаки В. Г., Собина О. І.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 та апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Охтирському районі Сумської області (далі-Управління)

на постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 02 березня 2010 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Охтирському районі Сумської області

про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання проведення нарахування пенсійного забезпечення відповідно до чинного законодавства України,

в с т а н о в и л а:

Постановою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 02 березня 2010 року позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Управління щодо нарахування та виплати позивачу державної пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком відповідно до вимог ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру пенсії за віком, визначеної ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Зобов'язано Управління здійснити перерахунок державної пенсії позивачу у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком відповідно до вимог ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру пенсії за віком, визначеної ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати з серпня 2006 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року.

Зобов'язано Управління здійснити перерахунок додаткової пенсії позивачу у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, згідно до ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та провести відповідні виплати з серпня 2006 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року.

Стягнуто з Управління на користь ОСОБА_3 витрати на правову допомогу в розмірі 24,70 грн.

В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить змінити постанову, зобов'язати відповідача провести перерахунок державної та додаткової пенсій з 01 січня по 21 травня 2008 року, провести компенсацію втрати частини пенсії за весь спірний період, а також стягнути з відповідача більший розмір грошових коштів за надання правової допомоги, згідно актів виконаних робіт.

В апеляційній скарзі Управління, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії та є інвалідом III групи осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і має право на щомісячну державну пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка має призначатися відповідно до закону у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.

Проте, відповідач в порушення закону у вищезгаданому спірному періоді виплачував позивачеві названу державну та додаткову пенсії у меншому розмірі, керуючись відповідними постановами Кабінету Міністрів України, чим порушив права позивача, які підлягають захисту в судовому порядку.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення з наступних підстав.

Так, приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції врахував всі факти, що входять до предмета доказування. Обставини, якими мотивовано постанову підтверджуються належними й допустимими доказами, яким суд дав оцінку з дотриманням вимог ст. 86 КАС України. Висновки суду по суті спору, відповідають встановленим фактам, протилежного відповідач на порушення ст. 71 КАС України не довів.

Суд першої інстанції дійшов цих висновків з дотриманням та правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, на які послався у постанові.

Доводи апеляційних скарг висновків суду по суті спору не спростовують, оскільки не підтверджуються належними доказами, суперечать фактичним обставинам справи та вимогам закону.

Так, постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до статті 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», встановлюються пенсії у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Особам, віднесеним до категорії 1, державні пенсії призначаються відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Це пенсія по інвалідності та пенсія у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію, особам, віднесеним до категорії 1, призначається у розмірах, встановлених статтею 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Розмір мінімальної пенсії за віком, визначений статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно з якою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Застереження з приводу поширення дії частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком для обчислення інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком.

Розмір прожиткового мінімуму щороку встановлюється законом про державний бюджет України на відповідний рік.

Згідно з частиною третьою статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, який проводиться з дня встановлення цього мінімуму.

Отже, з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму в органів Пенсійного фонду України виникає обов'язок провести перерахунок призначених пенсій без звернення громадянина.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, спірні правовідносини регулюють саме вищезгадані норми Законів, а не підзаконні акти, на які посилається відповідач.

Оскільки дію положень ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було тимчасово зупинено в період з 01 січня по 21 травня 2008 року, то законних підстав для перерахунку вищезгаданих пенсій позивачу за цей період немає, отже його апеляційна скарга в цій частині задоволенню не підлягає.

Граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних з правовою допомогою судом першої інстанції визначено правильно, з дотриманням положень передбачених Додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590, тому доводи апеляційної скарги висновків суду з цього приводу не спростовують.

Що стосується питання компенсації втрати частини пенсій, то суд першої інстанції по цій вимозі рішення не ухвалював, тому відсутній предмет апеляційного перегляду, проте зазначене питання може бути вирішене в порядку ст.168 КАС України.

Ураховуючи викладене, колегія суддів також вважає, що відсутні порушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, Законом України "Про внесення змін до розділу ХІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій та статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами" колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 та апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Охтирському районі Сумської області залишити без задоволення.

Постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 02 березня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий - (підпис)

Судді - (підписи)

З оригіналом згідно: суддя С.В. Попруга