Справа № 9кв -531/ 2007р.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Головуючий по 1 інстанція
Категорія : 41 Литовченко Н.О.
Доповідач в апеляційній Інстанції Доповідач в касаційній інстанції
Попруга С.В. Бородійчук В.Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2007р. м. Черкаси
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області у складі суддів
Храпко В.Д. Магда Л.Ф. Бородійчук В.Г.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 22 лютого 2005 року і ухвалу апеляційного суду Сумської області від 10 травня 2005 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Тростянецьке підприємство «Райагросервіс», третя особа : ОСОБА_2 про поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку з проведенням компенсації індексації цих сум, у зв'язку з несвоєчасною їх виплатою, про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, про стягнення моральної шкоди,
встановила:
23 грудня 2004 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до ВАТ «Тростянецьке підприємство «Райагросервіс», просив постановити рішення, яким поновити його на роботі - на посаді голови правління ВАТ, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, стягнути невиплачені при звільненні свми компенсації за невикористані відпустки - 2355 грн., різниці в заробітній платі за час дії контракту, які прокомпенсувати і проіндексувати, у зв'язку з несвоєчасною виплатою, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06 листопада 2003 року, стягнути моральну шкоду у розмірі 9000 грн..
Посилаючись на поважні причини пропуску строку звернення до суду, позивач просив поновити цей строк.
Свої вимоги ОСОБА_1. обґрунтував тим, що він працював на посаді голови правління ВАТ. 21 жовтня 2003 року, під час знаходження на стаціонарному
2
лікуванні, на вимогу голови спостережної ради ВАТ Гончарові Е.Л., він вимушений був написати заяву про звільнення з роботи у зв'язку з хворобою.
За рішенням спостережної ради ВАТ від 21 жовтня 2003 року його було звільнено з роботи, а головою правління ВАТ тимчасово призначено іншу особу.
Наказ на його звільнення було видано 05 листопада 2003 року. В наказі зазначено, що його звільнено з роботи за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України.
Копію його наказу і трудову книжку він отримав під розписку 15 січня 2004 року.
Після 05 листопада 2003 року він ще працював, і йому нарахували заробітну плату.
Посилаючись на такі обставини, позивач стверджував, що його звільнення з роботи є незаконним, а тому він підлягає поновленню на посаді голови правління ВАТ.
Крім того, при звільненні відповідач не виплатив йому заборгованість по заробітній платі - 7000 грн., компенсацію за невикористані відпустки - 2355 грн..
Названі суми вважає позивач мають бути проіндексовані у зв'язку з несвоєчасною їх виплатою.
З відповідача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06 листопада 2003 року по день вирішення спору.
В результаті вищезгаданих неправомірних дій відповідача йому заподіяно моральну шкоду, розмір якої становить 9000 грн..
Рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 22 лютого 2005 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ВАТ «Тростянецьке підприємство «Райагросервіс» на користь ОСОБА_1. компенсацію за невикористані відпустки - 2355,02 грн. та моральну шкоду у розмірі 100 грн., а на користь держави 68 грн. держмита.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено в зв'язку з необґрунтованістю.
Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 10 травня 2005 року рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 22 лютого 2005 року залишено без зміни.
В касаційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 22 лютого 2005 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 10 травня 2005 року як такі, що винесені з неповним з'ясуванням обставин справи та направити справу на новий судовий розгляд.
Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду судових рішень відсутні, виходячи з наступного.
Згідно ч.2 ст.324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Встановлено і це вбачається із матеріалів справи, що судове рішення ухвалено з додержанням судом норм матеріального та процесуального права і доводи скарги його висновків не спростовують.
Відсутні і передбачені ст.338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у
3
задоволенні касаційної скарги.
Керуючись Законом України від 22.02.2007 № 697-V «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій України» щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ», підпунктом 2 пункту 3 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій України», ст.ст. 323, 332, 336, 337, ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Черкаської області
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 22 лютого 2005 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 10 травня 2005 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.