Справа № 33ц-503/07

Категорія 33

Головуючий у І інстанції - Довгунь І.М.

Доповідач - Расевич С.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

17 жовтня 2007 року                                                                                       місто Луцьк

Колегія суддів з розгляду цивільних справ у касаційному порядку апеляційного суду Волинської області в складі:

Лончука В.Г., Расевича С.І., Русинчука М.М.

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користу­ванні земельною ділянкою шляхом знесення неправомірно зведеної господарської будівлі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Підволочиського ра­йонного суду Тернопільської області від 7 жовтня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 22 листопада 2005 року,

встановила:

У травні 2005 року ОСОБА_1 звернулася в суд із зазначеним позовом.

Позивач зазначала, що відповідач ОСОБА_2., який є її сусідом, самовільно без на­лежного дозволу по АДРЕСА_1 на від­стані 40 см від її межі збудував цегляну споруду з порушенням державних будівельних норм, що порушує її права, оскільки відбувається стік дощових вод на територію її госпо­дарства, внаслідок чого забруднюється і затоплюється належна їй присадибна земельна ді­лянка. Просила зобов'язати відповідача знести самочинно збудовану господарську будів­лю.

Рішенням Підволочиського районного суду Тернопільської області від 17 жовтня 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 22 листопада 2005 року в задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення і направити справу на новий розгляд в суд першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.

Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для скасування судових рішень відсутні, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем ОСОБА_2 на власній зе­мельній ділянці зі згоди позивача ОСОБА_1, яка є користувачем суміжної земель­ної ділянки, побудовано господарську будівлю курник, дах якого схиляється в сторону садиби відповідача і відповідно стік дощових вод відбувається саме на територію будин-коволодіння останнього.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог місцевий суд виходив з того, що доводи ОСОБА_1 про наявність перешкод у користуванні належною їй земельною ділян­кою через будівництво відповідачем господарської споруди курника з порушенням буді­вельних норм не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Апеляційний суд обґрунтовано погодився з висновками суду першої інстанції і за­лишив його рішення без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є непра­вильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Статтею 335 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції не може встанов­лювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. 

Встановлено і це стверджується матеріалами справи, що рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права Відсутні передбаче­ні ч. 1 ст. 338 ЦПК України підстави для його обов'язкового скасування.

Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, -

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 7 жовтня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 22 листопада 2005 року в да­ній справі залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.