ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
11.10.06 Справа № 5/94-А
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого судді Орищин Г.В.
суддів Бобеляк О.М.
Якімець Г.Г.
при секретарі судового засідання Чубатюк О.В.
розглянув апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Виноградівському районі Закарпатської області, м.Виноградів (далі –ДПІ) від 20.06.2006р. № 7027
на постанову господарського суду Закарпатської області від 26.05.2006 року
у справі № 5/94-А
за позовом відкритого акціонерного товариства «Агропромислова група «Закарпатський сад», смт. Королево Виноградівського р-ну (далі –ВАТ АПГ)
до відповідача ДПІ у Виноградівському районі, м.Виноградів
про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень
За участю представників сторін:
від скаржника –Богдан І.І. –СДПРІ ВКПР (дов. № 6465 від 06.05.2006 р.),
Олаг Т.Е. – СДПІ юр. сект. (дов. № 11208 від 06.10.2006 р.)
від позивача –Маркусь М.І. – предст. (дов. № юр-1 від 01.08.2006 р.)
Права і обов”язки сторін, передбачені ст.ст. 49,51 Кодексу адміністративного судочинства України, представникам роз”яснено.
Постановою господарського суду Закарпатської області від 26.05.2006 р. у справі № 5/94-А (суддя Йосипчук О.С.) частково задоволено позовні вимоги відкритого акціонерного товариства «Агропромислова група «Закарпатський сад», смт.Королево Виноградівського р-ну (далі –ВАТ АПГ), визнано протиправним та нечинним в повному обсязі податкове повідомлення-рішення ДПІ у Виноградівському районі від 04.04.2006 р. № 0000822351/0, яким позивачу донараховано 390798,40 грн., з яких 295082 грн. –податок на прибуток та 95716,40 грн. – штрафна (фінансова) санкція; визнано протиправним та нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Виноградівському районі № 0001231752/0 в частині донарахування позивачу 71155,13 грн., з яких 18896,35 грн. –податок з доходів фізичних осіб та 52258,78 грн. –штрафна (фінансова) санкція; в решті позовних вимог –відмовлено.
Відповідач у справі – ДПІ у Виноградівському районі, подав апеляційну скаргу на згадану постанову господарського суду, оскільки, на думку скаржника, судом не взято до уваги, що всі положення щодо порядку визначення та суми перевищення позивачем вартості основних засобів ІІІ групи основних фондів при реалізації основних засобів даної групи (перевищення становить 3185793,3 грн.) над їх залишковою вартістю на момент реалізації (ІІІ кв. 2005 р.), про що зазначено в акті перевірки, відповідають вимогам чинного законодавства і перегляду не підлягають. Також, судом не взято до уваги висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, щодо обов”язку позивача як податкового агента, у відповідності із п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», утримати податок з доходів фізичних осіб від сум виплачених доходів п.Федоренко О.О. та п.Погоріляк І.П., і т.і.
Позивач з вимогами скаржника не погоджується з підстав, викладених у запереченнях на апеляційну скаргу (а.с.164-166) та в усних поясненнях в судових засіданнях.
При розгляді апеляційної скарги та матеріалів справи судовою колегією встановлено наступне:
За результатами проведеної комплексної документальної перевірки
дотримання вимог податкового законодавства ВАТ «Агропромислова група «Закарпатський сад»за період з 01.01.2005 р. по 31.12.2005 р., 28 березня 2006 року складено акт за № 30/23-0112/00413771, яким, зокрема, встановлено порушення позивачем п.п.5.4.10 п.5.4 ст.5, п.5.9 ст.5, ст.4, п.11.9 ст.11, п.п.8.6.1 п.8.6 ст.8 та п.п.12.1.1 п.12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податкові зобов»язання по податку на прибуток за 2005 рік на 295082 грн.; порушення п.п.9.12.2 ст.9, п.п.4.2.15 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»- донараховано 18943,78 грн. податку з доходів фізичних осіб; порушення ст.6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів»- донараховано 19095 грн. податку з власників транспортних засобів.
На підставі вказаного акту перевірки податковим органом 04.04.2006 р.
прийнято податкові повідомлення-рішення:
№ 0001231752/0, яким позивачу нараховано 71333,53 грн., де 18943,78 грн. –
податок з доходів фізичних осіб, а 52389,75 грн. –штрафні (фінансові) санкції;
№ 0000822351/0, яким позивачу донараховано 390798,40 грн., де 295082 грн. –
податок на прибуток та 95716,40 грн. –штрафні (фінансові) санкції;
№ 0001241752/0, яким позивачу визначено податкове зобов»язання з податку
з підприємств і організацій –власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на суму 21174,50 грн., де 19095 грн. –основний платіж та 2079,50 грн. –штрафні (фінансові) санкції.
Заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам та матеріалам справи, судова колегія відзначає наступне:
По податку на прибуток:
Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, до 2005 року позивач був платником фіксованого сільськогосподарського податку, відповідно до Закону України „Про фіксований сільськогосподарський податок", базою оподаткування по якому були наявні та використовувані товариством сільськогосподарські угіддя, а наявні та використовувані позивачем основні засоби, в т.ч. і належні до ІІІ групи основних фондів, не враховувались при визначенні розміру сільськогосподарського податку.
Станом на 01.01.2005 р., згідно даних звітності підприємства залишкова балансова вартість основних фондів ІІІ групи становить 2142100 грн., податковим органом в результаті перевірки виведена вартість основних фондів ІІІ групи в сумі 50000 грн., тобто взято до уваги тільки залишкову вартість основних засобів даної групи основних фондів, що були відображені у звітності за 2004 рік з врахуванням їх руху.
Зважаючи на те, що у 2005 році, позивач довключив до вартості основних фондів ІІІ групи вартість основних фондів сільськогосподарського призначення, вартісний показник цієї групи у 2004 році, що ліг в основу висновків податкового органу, не міг бути покладений в основу визначення амортизаційних відрахувань у 2005 році. Тобто, факт виключення позивача у 2005 році із обліку платників фіксованого сільськогосподарського податку та, у зв'язку з цим, збільшення у обліку основних фондів 3 групи, шляхом довключення необліковуваних основних фондів, виключає можливість застосування у 2005 році даних 2004 року, робить цей показник 2004 року недостовірним. Крім цього, податковим органом безпідставно не взято до уваги акти інвентаризації основних засобів ІІІ групи основних фондів, які підтверджують наявність та перелік відповідних основних засобів і які були надані при проведенні перевірки.
Подані в суді першої інстанції позивачем інвентарні картки обліку основних засобів, підтверджують наявність на підприємстві позивача основних фондів сільськогосподарського призначення, які правомірно у 2005 році були віднесені до складу основних засобів 3 групи (ці дані містяться також і в головних книгах 2003, 2004 років).
Викладене підтверджується і аудиторським висновком (а.с. 38-40), згідно якого балансова вартість ІІІ групи основних фондів становить станом на 01.01.2005 р. 2093936,46 грн., а не 50000 грн., як зазначено в акті перевірки, і свідчить, зокрема, про те, що твердження відповідача про розмір залишкової вартості основних засобів ІІІ групи основних фондів не ґрунтується на достовірних даних, а на припущеннях.
Що стосується визначення податкового зобов”язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 16226,57 грн., які були донараховані позивачу на кошти, виплачені приватним підприємцям Федоренко О.О. та Погоріляк І.П., не визнаючи їх фінансово-господарські операції із позивачем такими, що здійснюються в межах продекларованої діяльності, судова колегія відзначає наступне:
Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, у 2005 році позивач здійснював перерахування коштів Федоренко О.О. за продані ним будівельні матеріали на загальну суму 122904,73 грн. Федоренко О.О. є приватним підприємцем, платником єдиного податку. Згідно з свідоцтвом платника єдиного податку від 01.01.2005 р. №376648 Федоренко О.О. здійснює виготовлення та реалізацію столярних виробів, ремонт та будівництво житла. Аналогічно, приватний підприємець Погоріляк І.П. є платником єдиного податку (а.с.75) із зазначенням видів діяльності, за які здійснено розрахунок позивачем.
Відповідно до п.п.9.12.1 ст.9 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб", оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту. Тобто, позивач сплачував кошти суб”єктам підприємницької діяльності за матеріальні цінності та надані послуги, а не за виконання трудових обов”язків і правомірно не виступало податковим агентом при виплаті вказаним особам відповідних грошових сум. Невірним є нарахування податковим органом 2669,78 грн. прибуткового податку, на підставі виявленого факту несвоєчасного повернення працівниками позивача виданих під звіт коштів, оскільки позивачем надано записки про відрядження №1 та №9, з яких термін відрядження закінчується 06.05. та 26.08 2005 року. Подібне спростування подане позивачем і по відношенню до коштів, виданих п.Чука О.О. та п. Ашихмін О.С.
Тобто, висновки податкового орагну про порушення граничних термінів повернення коштів спростовуються матеріалами справи, тому, вимоги скаржника не підлягають задоволенню по даному податку.
З огляду на викладене, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови, як такої, що прийнята у відповідності з вимогами чинного законодавства, на підставі фактичних обставин і матеріалів справи.
Отже, керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209 п.п.6 і 7 р.YІІ
Кодексу адміністративного судочинства України, -
Львівський апеляційний господарський суд У Х В А Л И В:
Постанову господарського суду Закарпатської області від 26.05.2006 р. у справі
№ 5/94-А залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути
оскаржена в касаційному порядку, у відповідності із ст.ст.211, 212 КАС України.
Справу повернути в господарський суд Закарпатської області.
головуючий суддя Г.В. Орищин
судді О.М. Бобеляк
Г.Г. Якімець