Справа 22ц-11261 Головуючий у першій
Категорія 21(2) Інстанції Грищенко Н.М.
Доповідач Сокол а н Н.О.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 серпня 2007 року Колегія суддів судової палати у цивільних справа Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді НеклесиВ.І.
Суддів - Соколан Н.О., Митрофанової Л.В.
при секретарі Гладиш К.І.
за участю позивача ОСОБА_1 представника відповідача Відділення Фонду Овсянікова Іллі Володимировича
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу
за апеляційними скаргами ОСОБА_1, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 28 лютого 2007 року за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі, про перерахунок щомісячних страхових виплат
встановила:
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 28 лютого 2007 року позов задоволено частково. З Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі -недоплату по щомісячним страховим виплатам в сумі 17262 грн 24 коп, за період з 1.05.2003 року по 1.02. 2007 року, щомісячно, страхові виплати в рахунок відшкодування шкоди, починаючи з 1.02. 2007 року по 837 грн.25 коп. до виникнення обставин, які потребують перерахунок або припинення страхових виплат.
В апеляційній скарзі позивач ставить питання про зміну рішення суду, задовольнивши позовні вимоги в повному обсязі. На думку скаржника, суд не взяв до уваги, що до вимог йро відшкодування шкоди, спричиненої каліцтвом, пошкодженням здоров'я позовна давність не застосовується, та не застосував ст. 268-ЗЦК України 2003 року за вимогами позовна давність, яких не минула за станом на 01.01.2004р., крім того , суд не мотивував з яких підстав відмовляє в задоволені позову про стягнення компенсації з Відділення Фонду, та не застосував ст. 625-3 ЦК України 2003 року, в якій не
має жодної вказівки про провину боржника та не застосував ст. 83 ЦК України 1963 року.
В апеляційній скарзі Відділення Фонду ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки судом порушені норми матеріального і процесуального права. - Зокрема на думку скаржника, у Відділення фонду існує інтерес як 3-ї особи, тому суд безпідставно залучив Відділення Фонду до участі в справі як відповідача, а не третьої особи. Суд необгрунтовано відкоригував суми відшкодування шкоди на коефіцієнти росту тарифних ставок, окладів, а не на коефіцієнти фактичного росту заробітної плати, не давши належної оцінки економічному обґрунтуванню застосування або не застосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок і окладів, та неправильно застосував п.28 «Правил відшкодування шкоди, оскільки у липні 1994 року, січні 1996 року, червня 1999 року відбулася лише зміна структури заробітної плати, та не вірно розрахував заборгованість за період з 01.03.06 за 12 місяців, а не за 11 місяців.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1, не підлягає задоволенню , апеляційна скарга Відділення Фонду підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач працював підземни електрослюсарем на шахті «Батьківщина» ДВО «Кривбасруда» з 1990 року. 24.01.1995року при виконанні позивачем трудових обов'язків з ним трапився нещасний випадок.
Рішенням МСЕК від 30.05.199, 5 року позивачу встановлено вперше 60 % втрати професійної працездатності безстроково.
ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» призначило і виплачувало позивачеві відшкодування шкоди.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи , проте частково дійшов неправильних висновків. Так, висновок суду про необхідність перерахунку страхових виплат та стягнення на користь ОСОБА_1 з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі заборгованість по щомісячним страховим платежам за період з 1.05. 2003року по 1.02.2007 року та стягувати щомісячні страхові виплати по 837 грн.25 коп. є вірним.
Однак, при ухваленні рішення суд першої інстанції не вірно розрахував заборгованість за період з 01.03.2006року по 1.02.2007 року за 12 місяців, а не за 11 місяців. З цієї підстави слід зміни рішення в частині розміру стягнутої заборгованості з 17262, 24 грн. до 16780, 87 грн.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про залучення Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі в якості відповідача по справі і
стягнув суму заборгованості по щомісячним страховим виплатам з 01.11.2002 року, оскільки Закон України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності", набрав чинності з 01.04.2001 року.
Доводи позивача в апеляційній скарзі про те, що до вимог про відшкодування шкоди, спричиненої каліцтвом, пошкодженням здоров'я позовна давність не застосовується;, та що суд не мотивував з яких підстав відмовляє в задоволені позову про стягнення компенсації з Відділення Фонду є безпідставними, оскільки рішення суду відповідає вимогам пункту 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України номер 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди, виплати, призначені, але своєчасно не одержані потерпілим, або особою, яка має право на їх одержання, а також вимоги про перерахунок сум щомісячних платежів, раніше визначених судом або роботодавцем, підлягають задоволенню за час, що не перевищує трьох років та ст. 40 Закон України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" і спростовуються висновками суду.
Доводи відповідача Фонду соціального страхування про те, що суд не врахував, що у Фонду соціального страхування є юридичний інтерес як 3-ї особи є безпідставними, спростовуються матеріалами справи і висновками суду.
Доводи відповідача Фонду соціального страхування про те, що судом незаконно зроблено перерахунок страхових виплат, є безпідставні, оскільки згідно п. 28 абз. 5 "Правил відшкодування шкоди", які діяли на момент виниклих між сторонами правовідносин, розмір відшкодування шкоди перераховується у разі кожного підвищення тарифних ставок (посадових окладів) на підприємстві. Перерахунок проводиться шляхом множення розміру відшкодування шкоди на фактичні коефіцієнти підвищення тарифних ставок (посадових окладів) відповідним працівникам на підприємстві. Відповідно до постанови адміністрації і профкому підприємства відповідача від 26.01.1996 року тарифні ставки, посадові окладі збільшені на коефіцієнт 2.5; спільною постановою дирекції та профкому підприємства від 21.05.1997 року; тарифні ставки з 01.06.1997 року були збільшені в 1.25 рази; спільною постановою дирекції та профкому підприємства від 25.12.1997 року тарифні ставки та оклади збільшені 1, 3 з 1.01. 1998 року, спільною постановою дирекції та профкому підприємства від 30.06.1999 року тарифні ставки та оклади збільшені в 1, 265 разів з 01.07. 1999 року, спільною постановою дирекції та профкому підприємства від 28.12.1999 року тарифні ставки та оклади збільшені в 1, 1 разів з 01.01.2000 року, наказом по ДП КДЗРК від 29.05. 2000 року № 159 тарифні ставки і оклади підвищені з 1.05.2000 року в 1, 217 рази, у зв'язку з чим судом першої інстанції обґрунтовано застосовані зазначені коефіцієнти до сум відшкодування шкоди.
Доводи в апеляційній скарзі, що судом порушені вимоги п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду № 9 є безпідставними та спростовуються висновками суду.
Інші доводи в апеляційній скарзі Відділення Фонду не ґрунтуються на законі є безпідставними та спростовуються висновками суду. За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду в частині розміру стягнутої заборгованості по щомісячним страховим виплатам необхідно змінити , зменшити розмір з 17262, 24 гривень до 16780, 87 гривень.
Керуючись ст. ст. 303, 307, п.3 ч.1 ст. 309, ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі задовольнити частково.
Рішення Дзержинськогого районного суду м. Кривого Рогу від 28 лютого 2007 року змінити в частині розміру стягнутої одноразово заборгованості по щомісячним страховим виплатам відшкодування шкоди з 17262, 24 гривень до 16780, 87 гривень.
В інші частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення , але може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.