АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11/1690/808/2012
Головуючий по 1-й інстанції Хоменко
Суддя-доповідач: Давиденко Е. В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 вересня 2012 року м.Полтава
колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області у складі:
Головуючого - судді - Давиденко Е.В.
суддів - Голубенко Н.В., Гонтар А.А.
з участю прокурора Кашициної О.Є.
захисника адвоката ОСОБА_2
засудженого -ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтава кримінальну справу за апеляцією прокурора Лук'яненка К.В., який затверджував обвинувальний висновок, апеляцію із внесеними змінами захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 на вирок Лохвицького районного суду Полтавської області від 27 червня 2012 року, -
У С Т А Н О В И Л А :
Цим вироком:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженець с. Сенча, Лохвицького району Полтавської області, проживаючого в АДРЕСА_1 освіта середня-спеціальна, працівника ПП "Антарес", не одруженого, раніше не судимого,
засуджено за ч. 1 ст.122 КК України покарання у виді обмеження волі строком один рік.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 від відбування покарання звільнено з випробуванням з іспитовим строком на один рік з покладенням відповідно до ст. 76 КК України не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи та повідомляти ці органи про зміну місця проживання.
За вироком суду ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин заподіяв тілесні ушкодження середньої тяжкості ОСОБА_4 при наступних обставинах.
26.04.2009 року близько 00:30 год. біля вхідних дверей кафе "Світанок" в центрі с. Сенча Лохвицького району Полтавської області ОСОБА_5 зустрів ОСОБА_6 який запропонував продовжити спільний відпочинок. Остання на дану пропозицію відмовилась і між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 виникла сварка в ході якої ОСОБА_7 покликала на допомогу свого товариша ОСОБА_3, який в той момент знаходився в приміщенні кафе. Далі ОСОБА_5 почав сходити по східцям до проїжджої частини дороги де на тротуарі його наздогнав ОСОБА_3 та маючи умисел направлений на нанесення тілесних ушкоджень, кулаком правої руки завдав удав ОСОБА_5 в обличчя зліва. Від отриманого удару ОСОБА_5 спиною упав на землю, а ОСОБА_3 продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, взявши ОСОБА_5 лівою рукою за верхній одяг кулаком правої руки завдав іще один удар в обличчя, після ОСОБА_3 розуміючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно наніс ОСОБА_5 правою ногою не менше трьох ударів по лівій стороні тулуба та голові, один з яких був направлений в область ребер, таким чином спричинивши ОСОБА_5 перелом восьмого ребра зліва по передній підкрильцевій лінії з розвитком лівобічної пневмонії, який утворився від дії тупого предмета з обмеженою контактуючою поверхнею, яким могла бути нога людини у взутті, які згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи № 138 від 18.12.2009 року кваліфікуються як ушкодження середнього ступеня тяжкості по критерію тривалого розладу здоров'я, а також закриту черепно-мозкову травму - струс головного мозку, крововилив в м'які тканини обличчя зліва, садна шкіри обличчя, які утворилися від дії тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, яким могла бути нога людини у взутті чи інший предмет з подібними характеристиками, які згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи № 138 від 8.12.2009 року можуть бути оцінені у своїй сукупності як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
В апеляції прокурор, не оспорюючи доведеності вини засудженого ОСОБА_3 у вчиненні злочину та правильності кваліфікації його дій, вважає, що вирок підлягає скасуванню в частині призначеної міри покарання, яка не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості.
При цьому посилається на п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 « Про практику призначення судами кримінального покарання» та ст.65 КК України, що суди, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК суд повинен призначати покарання в межах, установлених санкцією статті Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом більш суворого покарання особам, які вчинили злочини на ґрунті пияцтва, алкоголізму, наркоманії, за наявності рецидиву злочину, у складі організованих груп.
А тому просив, кримінальну справу розглянути в апеляційному суді з постановленням нового вироку, за яким призначити покарання за ч.1 ст.122 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України його звільнити від відбування покарання з іспитовим строком у 3 роки, покласти обов'язки, передбачені п. 2,3,4 ч.1 ст. 76 КК України.
В апеляції захисник ОСОБА_2 із внесеними змінами просив вирок суду скасувати, а матеріали кримінальної справи направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду у зв'язку з неповнотою та неправильністю судового слідства.
Заслухавши доповідача суддю апеляційного суду, вислухавши думку прокурора, яка не підтримала доводи апеляції прокурора, який затверджував обвинувальний висновок, вважала цей вирок законним та обґрунтованим, вислухавши доводи апеляції адвоката ОСОБА_2, який вніс узгоджені із засудженим ОСОБА_3 зміни до апеляції та просив скасувати вирок суду першої інстанції та кримінальну справу направити на новий судовий розгляд, засудженого ОСОБА_3, який підтримав доводи свого захисника, заслухавши учасників судового розгляду в судовий дебатах, а засудженого в останньому слові, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій, колегія суддів апеляційного суду, вважає, що апеляції не підлягають задоволенню.
Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини нанесення умисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень засудженим ОСОБА_3 та обґрунтовано визнав його винним за сукупністю досліджених в судовому засіданні та наведених у вироку доказів, яким суд дав належну оцінку, та які не оскаржуються учасниками процесу.
Винуватість ОСОБА_3 підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, дослідженими та перевіреними в судовому засіданні.
Як вбачається з матеріалів справи та апеляцій ОСОБА_3 не заперечував факт нанесення потерпілому ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесних ушкоджень, проте зазначив, що в ході сварки він спочатку відштовхнув ОСОБА_5, а другий раз ударив в область лівої щоки кулаком правої руки, при цьому ОСОБА_5 взагалі не падав і намагався його вдарити, ногами ОСОБА_5 він не бив.
Проте, винність ОСОБА_3 у вчиненні злочину доведена дослідженими та перевіреними доказами в судовому засіданні не зважаючи на те, що на досудовому слідстві він винним себе в пред'явленому йому звинуваченні не визнав та відмовився від дачі показів згідно ст.63 Конституції України.
Так, допитаний як в ході досудового так і судового слідства, потерпілий ОСОБА_5 стабільно стверджував, що 25.04.2009 року він разом із ОСОБА_8, ОСОБА_9, відпочивав в кафе «Світанок» при цьому вживали горілку. Близько 00:30 год. він вийшов із приміщення кафе на крильце та побачив двох молодих дівчат і між ними виникла сварка. Далі він почав сходити по східцях кафе вниз в напрямку проїжджої частини, в даний момент почув за своєю спиною голос ОСОБА_7 «ОСОБА_3 мене обізвали». Після цього через 5-10 секунд відчув удар взутою в кросівок ногою в голову в районі лівої скроні, далі ще один удар ногою в район лівої щоки. Від отриманих ударів почав втрачати свідомість і зігнувшись отримав знову удар ногою в район ребер тулуба, але скільки було нанесено ударів точно сказати не може. Через деякий час його підхватив ОСОБА_8 який довів його додому. Боковим зором бачив, що бив хлопець років 20-22, зріст 170-180 см., атлетичної структури, одягнутий в спортивний костюм. Як пізніше він дізнався це був ОСОБА_3 по приїзду в м. Дніпропетровськ звернувся до 6-ї міської лікарні м.Дніпропетровська, де йому надали медичну допомогу. В період з 29.04. по 25.05.2009 року перебував на стаціонарному лікування в 12 -й міській лікарні з діагнозом струс головного мозку, перелом 8-го ребра зліва та посттравматичною пневмонією. 28.04.2009 року звернувся до Самарського РВ в Дніпропетровській області з приводу побиття. Згідно довідки судово-медичного дослідження №2114 від 10.06.2009 року виданої МОЗ України ГУ03 Дніпропетровської ОДА ОКЗ «БЮРО судово-медичної експертизи» виявлені тілесні ушкодження відносяться до середнього ступеня тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоров'я понад 21 добу (а.с. 48).
Під час проведення відтворення обстановки і обставин скоєння даного злочину із свідком ОСОБА_10 видно, що останній підтвердив свої показання дані ним на допиті в якості свідка від 11.04.2011 року і відтворив та показав дії ОСОБА_3 по відношенню до ОСОБА_5 очевидцем яких він був 26.04.2009 року в с. Сенча Лохвицького району Полтавської області. При відтворенні ОСОБА_10 вказав, що кафе де він відпочивав із друзями в тому числі там був і ОСОБА_3 відтворив як саме ОСОБА_3 завдав перший удар правою рукою зжатою в кулак в голову ОСОБА_5 за допомогою статиста він відтворив механізм нанесення ударів ОСОБА_3 щодо ОСОБА_5 замах, направлення, місце удару. Таким чином коли після першого удару ОСОБА_5 упав спиною на асфальтне покриття поруч із металічною урною ОСОБА_3 підійшов до лежачого ОСОБА_5 і нахилився над ним і тримаючи лівою рукою за верхній одяг правою рукою почав наносити удари кулаком в обличчя. При цьому ОСОБА_10 вказує як саме та куди припадали удари. Далі ОСОБА_10 показав як ОСОБА_3 завдав по лежачому дещо на правому боці ОСОБА_5 правою ногою 2-3 удари з лівої сторони по тулубу та голові, один з яких був спрямований в область ребер (а.с. 131).
Свідок ОСОБА_7 остаточно підтвердила власні показання дані нею на допиті в якості свідка від 13.04.2011 року і відтворила та показали дії ОСОБА_3 по відношенню до ОСОБА_5 очевидцем яких вона була 26.04.2099 року в с. Сенча Лохвицького району Полтавської області (а.с. 138).
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила, що вона підтверджує покази дані нею при відтворенні обстановки і обставин скоєння даного злочину на допиті в якості свідка від 11.04.2011 року. Покази, що вона дала раніше не відповідають дійсності, так як на час вчинення злочину ОСОБА_3 вона була його дівчиною і не хотіла щоб його притягли до відповідальності, також пояснила, що свідчення були дані під впливом ОСОБА_3, він просив і їй було шкода його.
Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що перші покази які він давав слідчому були не правдиві, бо на той час ОСОБА_3 зустрічався з його сестрою ОСОБА_7, але про це його ніхто не просив.
Із показів свідка ОСОБА_10 даних ним на досудовому слідстві видно, що він разом із компанією 25.04.2009 року відпочивав у кафе «Світанок» в с.Сенча Лохвицького району Полтавської області, з ним знаходився і ОСОБА_3 Коли ОСОБА_10 разом із сестрою та ОСОБА_11 із приміщення кафе на крильці до них підійшов ОСОБА_5 почав приставати до сестри. ОСОБА_10 відтягнув його від сестри і сказав щоб він її не чіпав. Після цього ОСОБА_5 погодився і припинив свої дії і почав спускатися по сходах до низу. В цей час із приміщення кафе вийшов ОСОБА_3, якому ОСОБА_7 повідомила, що до неї чіплявся ОСОБА_5 Потім ОСОБА_3 наздогнав ОСОБА_5 і правою рукою зжатою в кулак наніс в обличчя ОСОБА_5 один удар в область лівої скроні. ОСОБА_5 упав спиною на асфальтне покриття поруч із металевою урною. Далі він підійшов до лежачого ОСОБА_5 та нахилився над ним і, тримаючи лівою рукою за верхній одяг, правою рукою почав наносити удари кулаком в обличчя. Далі коли ОСОБА_5 не робив ніякого спротиву, він піднявся та правою ногою наніс 2-З удари по тулубу та голові (а.с. 130).
Згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи №103 від 24.06.2011 року видно, що покази ОСОБА_10 дані ним 12.04.2011 року при відтворенні обстановки та обставин злочину відповідають давності механізму утворення та анатомічній локалізації тілесних ушкодження виявлених у ОСОБА_5 (а.с. 153-156).
Свідок ОСОБА_7 показала, що 25.04.2009 року разом зі своєю компанією в складі: брата ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_11 відпочивали у кафе «Світанок» в с.Сенча Лохвицького району Полтавської області. В період часу з 23:30 до 24:00 год. 25.04.2009 року коли вона вийшли з приміщення кафе на крильце і пішла вниз по східцях, то за нею йшов чоловік, наздогнав її, схопив за руки та запропонував вступити з ним в інтимні стосунки, але вона відмовилася і він почав її ображати нецензурною лайкою, а потім долонею правої руки вдарив її по обличчю. За ним виходив її хлопець ОСОБА_3 який кинувся захищати її від дій ОСОБА_5 ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_5 який вже знаходився на тротуарі біля сходин кафе біля металевої урни та правою рукою кулаком наніс ОСОБА_5 один удар в обличчя в область лівої скроні і від цього удару ОСОБА_5 упав на асфальтне покриття спиною. ОСОБА_3 знову підійшов до лежачого ОСОБА_5 нахилився над ним, трохи підняв за верхній одяг і тримаючи лівою рукою наніс правою рукою десь 2-3 удари кулаком руки по обличчю. Чи наносив ОСОБА_3 удари по тулубу в районі лівого боку не бачила.
Згідно висновку комісійної судово -медичної експертизи № 102, №104 від 24.06.2011 року видно, і що покази ОСОБА_7 та ОСОБА_12 дані при відтворенні обстановки та обставин злочину відповідають механізму утворення тілесного ушкодження в ділянці лівого ока ОСОБА_5
Показання потерпілого об'єктивно узгоджуються з даними висновку комісійної судово-медичної експертизи №138 від 18.12.2009 року у потерпілого ОСОБА_5 мають місце тілесні ушкодження у вигляді перелому 8-го ребра зліва по передній підкрильцевій лінії з розвитком лівобічної пневмонії, який утворився від дії тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могли бути нога людини у взутті, які кваліфікуються як ушкодження середнього ступеня тяжкості по критерію тривалого розладу здоров'я (а.с. 95-102).
Згідно медичної документації на ім'я ОСОБА_5 копією довідки судово-медичного дослідження №2114 від 10.06.2009 року, копією історії хвороби та довідками лікарів видно, що у нього виявлені ушкодження у вилиці, закриті травми грудної клітки з переломами VIII-го ребра ліворуч, черепно-мозкової травми, струс головного мозку, синці обличчя які спричинені від дії тупих предметів у термін та при обставинах на які вказує ОСОБА_5 і за своїм характером виявлені ушкодження відносяться до середнього ступеня тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоров'я понад 21 день.(а.с. 43-44, 60-63).
Згідно протоколу очної ставки між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 видно, що ОСОБА_5 прямо вказує на ОСОБА_3 як на особу, що завдала йому 26.04.2009 року в с. Сенча Лохвицького району "Полтавської області тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості (а.с. 114-115).
Згідно проведеного відтворення обстановки і обставин скоєння даного злочину і потерпілим ОСОБА_5 видно, що останній підтвердив свої показання дані ним на допиті в якості потерпілого і відтворив та показав, як саме ОСОБА_3 наніс йому тілесні ушкодження гри, подіях які мали місце 26.04.2009 року поблизу кафе «Світанок» в с.Сенча Лохвицького району Полтавської області (а.с. 50-58).
Вина ОСОБА_3 по факту умисного нанесення середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження, що спричинили тривалий розлад здоров'я підтверджується також показаннями свідка ОСОБА_13.(а.с 64); показаннями свідка ОСОБА_8 (а.с. 70); показаннями свідка ОСОБА_1.(а.с. 118); показаннями свідка ОСОБА_15 (а.с. 85) та показаннями свідка ОСОБА_16(а.с. 113).
Показання потерпілого є стабільними та послідовними протягом досудового та судового слідства, та не суперечать показанням свідків по справі, а тому посилання адвоката на неповноту та неправильність судового слідства є безпідставними.
Суд першої інстанції правильно кваліфікував дії засудженого ОСОБА_3 за ч.1 ст.122 КК України.
Відповідає вимогам ст.ст. 65, 70 КК України і призначене ОСОБА_3 покарання, яке обране з урахуванням даних про особу засудженого, ступеню тяжкості вчиненого злочину та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
За таких обставин, колегія суддів вважає вирок суду щодо ОСОБА_3 законним та обґрунтованим, а тому апеляції прокурора Лук'яненка К.В., захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 задоволенню не підлягають. Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, -
У Х В А Л И Л А :
Вирок Лохвицького районного суду Полтавської області від 27.06.2012 року стосовно засудженого ОСОБА_3 - залишити без зміни, а апеляції прокурора Лук'яненка К.В., захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 - без задоволення.
Головуючий: Е. В. Давиденко
Судді: