Справа № 0308/11253/2012 Провадження №11/0390/657/2012 Головуючий у 1 інстанції:Остапук В.І.

Категорія:ч. 2 ст. 185 КК України Доповідач: Матвієнко Н. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2012 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Матвієнко Н. В.,

суддів - Філюка А.О., Опейди В.О.,

при секретарі - Бубало О.О.,

за участю прокурора -Кухтей-Хилюк Л.В.,

засудженої - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду кримінальну справу за апеляційними скаргами прокурора, який брав участь в розгляді справи судом 1 інстанції та засудженої ОСОБА_1 на вирок на вирок Луцького міськрайонного суду від 30 липня 2012 року,

ВСТАНОВИЛА:

Зазначеним вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка та мешканка АДРЕСА_2 громадянка України, з середньо-спеціальною освітою, неодружена, непрацююча, судима: 11.04.2000 р. за ст.140 ч.1 КК України на 2 роки виправних робіт; 18.01.2001 р. за ст.140 ч.2, 141 ч.2 КК України на 5 років позбавлення волі; 14.12.2007 р. за ст.186 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі, звільнена 12.10.2011 р. за відбуттям покарання; 24.05.2012 р. за ч.2 ст.185 КК України на 5 місяців арешту, -

- засуджена за ч.2 ст.185 КК України на 1 рік позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Луцького міськрайонного суду від 24.05.2012 р., більш суворим, призначеним даним вироком, остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді 1 року позбавлення волі.

Даним вироком ОСОБА_1 визнана винною в тому, що 8 травня 2012 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в квартирі АДРЕСА_1, шляхом вільного доступу, скориставшись неуважністю потерпілого ОСОБА_2, таємно викрала належний йому телефон "Нокія 5130" з сім-карткою оператора мобільного зв'язку "МТС" та флеш-картою пам'яті, чим спричинила потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 340 грн.

В апеляції прокурор, не оспорюючи доведеності вини та кваліфікації дій засудженої, посилається на те, що призначене ОСОБА_1 покарання не відповідає вимогам ст.65 КК України. Судом не враховано те, що ОСОБА_1 неодноразова судима, і знов вчинила аналогічний злочин, не враховано рецидив злочину, як обставину, що обтяжує покарання, тому просить вирок суду скасувати і постановити свій вирок, яким призначити їй покарання 3 роки 6 місяців позбавлення волі

В своєї апеляції засуджена ОСОБА_1, також не оспорюючи доведеності винуватості та правильності кваліфікації дій, просить вирок в частині призначеного покарання змінити. Врахувавши, що даний злочин нею вчинений до постановлення попереднього вироку, яким їй призначене покарання у виді арешту, просить призначити їй покарання у виді арешту.

Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку та доводи апеляцій, прокурора, який підтримав свою апеляцію і заперечував апеляцію засудженої, засуджену ОСОБА_3, яка підтримала свою апеляцію і заперечувала апеляцію прокурора, просила пом'якшити їй покарання, провівши часткове слідство та перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляції до задоволення не підлягають.

Висновок суду про вчинення ОСОБА_1 злочину при обставинах, викладених у вироку, підтверджується сукупністю зібраних у справі, правильно оцінених та обґрунтовано покладених судом в основу вироку доказів, що не заперечується в апеляції. Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані судом за ч.2 ст.185 КК України.

Що стосується доводів апеляцій прокурора та засудженої ОСОБА_1 щодо призначеного останній покарання, то вони є безпідставними.

Як вбачається з вироку суду першої інстанції, при призначені ОСОБА_1 покарання судом у відповідності до вимог ст.65 КК України враховано тяжкість вчиненого нею злочину, дані про її особу та усі обставини справи, в тому числі і ті, що зазначені в апеляціях прокурора та засудженої.

Зокрема, судом врахована тяжкість вчиненого ОСОБА_1 злочину, який відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, дані про особу засудженої, яка раніше судима, характеризується задовільно, вину у вчиненні злочину визнала повністю. Враховані також судом обставини, що пом'якшують покарання, - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів, та обставини, що обтяжують покарання, а також обставини, при яких був вчинений злочин.

Врахувавши наведене, суд першої інстанції обґрунтовано призначив засудженій ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції, передбаченої ч.2 ст.185 КК України. Що стосується посилання в апеляції прокурора на те, що судом при призначенні покарання не врахована обставина, що обтяжує покарання - рецидив злочину, то таке посилання є безпідставним, тому що дана обставина органами досудового слідства в обвинувальному висновку щодо ОСОБА_1 не зазначалась.

Колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам ст. ст. 50, 65 КК України, є необхідним і достатнім для її виправлення і попередження вчинення нею нових злочинів, тому підстав для задоволення як апеляції прокурора, так і апеляції засудженої ОСОБА_1 не знаходить.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області,

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора, який брав участь в розгляді справи судом 1 інстанції, та засудженої ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Луцького міськрайонного суду від 30 липня 2012 року щодо ОСОБА_1 - без змін.

Головуючий

Судді