Справа № 2-410/11 Головуючий у 1 інстанції:Хитрик Р.І.

Провадження № 22-ц/0390/25/12 Категорія:31 Доповідач: Свистун О. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2012 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Свистун О В

суддів - Овсієнка А.А., Осіпука В.В.,

при секретарі Губарик К.А.,

з участю:

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди

за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Рожищенського районного суду від 10 жовтня 2011 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Рожищенського районного суду від 10 жовтня 2011 року позов задоволено частково.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1000 грн. моральної шкоди, а також судові витрати.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

В судовому засіданні позивач апеляційну скаргу заперечила, просила залишити рішення суду без змін, оскільки ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідач ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, станом на 18 червня 2012 року із заявами про прийняття спадщини ніхто не звертався.

Заслухавши доповідача, пояснення позивача, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу відповідача слід відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходив з того, що у зв'язку з ушкодженням здоров'я внаслідок протиправної поведінки відповідача, позивач зазнала фізичного болю та душевних страждань, а тому має право на відшкодування моральної шкоди.

Такі висновки суду є правильними і відповідають обставинам справи та вимогам матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно з постановою Рожищенського районного суду від 21 вересня 2011 року, яка набрала законної сили, ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі п. «г» ст. 1 Закону України «Про амністію» від 08.07.2011 року, а кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2 за ст. 125 ч.1 КК України закрито на підставі ст. 6 ч.1 п.4 КПК України.

Постановою суду встановлено, що 23 травня 2011 року в АДРЕСА_1 на грунті особистих неприязних стосунків ОСОБА_2 наніс ОСОБА_1 заподіяв їй легкі тілесні ушкодження.

Встановлені судом обставини підтверджуються сукупністю наявних у справі доказів, яким суд дав належну правову оцінку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтями 23, 1167, 1168 цього Кодексу передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав винними діями іншої особи. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, і може відшкодовуватися грішми одноразово. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Як вбачається з роз'яснень, викладених у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань та з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача й інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Визначивши розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен навести в рішенні відповідні мотиви.

За таких обставин справи та відповідно до зазначених норм матеріального права колегія суддів вважає, що в даному випадку наявні передбачені законом підстави для відшкодування моральної шкоди, оскільки шкода завдана здоров'ю позивача в результаті винних неправомірних дій саме відповідача, який вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, та вина якого встановлена у визначеному законом порядку постановою суду, яка не оскаржувалася та набрала законної сили.

З огляду на вказане, суд першої інстанції, встановивши наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вину останнього в її заподіянні, підставно та обґрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача завдану внаслідок вчинення злочину моральну шкоду.

Що стосується розміру відшкодування моральної шкоди, то колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, врахувавши характер вчиненого відповідачем злочину, ступінь вини відповідача, глибину душевних страждань і переживань позивача, фізичні страждання позивача, а також вимоги розумності та справедливості, вірно визначив розмір моральної шкоди в сумі 1000 гривень.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними, не ґрунтуються на вимогах закону та не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Виходячи з меж апеляційного розгляду, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухваленого у даній справі судового рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Рожищенського районного суду від 10 жовтня 2011 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді