Справа № 22-ц-2336 /2007
Головуючий суду першої інстанції - Куренда В.Й.
Доповідач - Летягіна О.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді: Іващенко В.В.
Суддів: Летягіної О.В., Руснак А.П.
При секретарі: Войциховській Е.В.
розглянувши у відкритому судову засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Ізобільненської сільської ради до ОСОБА_1 про знос самочинно побудованої господарської споруди, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Ізобільненської сільської ради в особі Тищенко Тетяни Олександрівни про визнання права власності на земельну ділянку, визнання права власності на недобудовані господарські споруди, відшкодування моральної шкоди , за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 06 жовтня 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
Ізобільненська сільська рада звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1. про знос самочинно побудованої господарської споруди.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 21 жовтня 2003року рішенням Ізобільненської сільської ради №37 ОСОБА_1. дозволено складання проекту відведення земельної ділянки для індивідуального садівництва площею 0,07га., розташованого за межами населеного пункту на землях запасу сільської ради за адресою Ізобільненська сільська рада м.Алушта, район с.Красний Рай с.Ізобільне. У виконання даного рішення Ізобільненською сільською радою було підготовлено висновок за № 35\02-17 від 16.12.2003року по відведенню земельної ділянки для індивідуального садівництва на землях Ізобільненської сільської ради (район с.Красний Рай, с.Ізобільне).
До теперішнього часу ОСОБА_1. не здійснене складання проекту відведення земельної ділянки для індивідуального садівництва площею 0,07га., крім цього на виділеній ділянці відповідач самочинно почав проведення будівельних робіт. Вважають, що ОСОБА_1., своїми неправомірними діями порушує вимоги закону, відносно правил цільового використання і забудови земельної ділянки, а також ухиляється від належного оформлення прав на земельну ділянку. Просять суд винести рішення і зобов'язати відповідача знести об'єкт самовільного будівництва за рахунок ОСОБА_1. та стягнути з нього судові витрати.
У зустрічному позову ОСОБА_1. просить визнати його власником земельної ділянки індивідуального садівництва площею 0,0913га., розташованого навпроти Управління ППВКХ м.Алушта, на підставі набувальницької давності.
2
визнати його власником недобудованих споруд на території земельної ділянки, на підставі незначності невиконаних робіт, стягнути з Ізобільненської сільської ради на його користь моральну шкоду у розмірі 10 000грн.
Рішенням Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 6 жовтня 2006 року позов Ізобільненської сільської ради до ОСОБА_1. був задоволений. Зобов'язано ОСОБА_1. знести самочинно побудовану господарську споруду на земельній ділянці наданою Ізобільненською сільською радою ОСОБА_1. для ведення садівництва, затрати по зносу будівлі покласти на ОСОБА_1.
У задоволенні позову ОСОБА_1. до Ізобільненської сільської ради в особі Тищенко Т.О. про визнання права власності на земельну ділянку, визнання права власності на недобудовану господарську споруду - відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1. на користь Ізобільненської сільської ради держмито у розмірі 8,50грн. а також витрати за інформаційно - технічне забезпечення у сумі 7,50грн., а загалом 16грн.
Додатковим рішенням Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 05 лютого 2007року позов Ізобільненської сільської ради до ОСОБА_1. -задоволено частково. Зобовязано ОСОБА_1. - знести самочинно побудовану господарську споруду на земельній ділянці наданої Ізобільненською сільською радою ОСОБА_1., в іншій частині позову - відмовлено.
У задоволенні позову ОСОБА_1. до Ізобільненської сільської ради в особі Тищенко Т.О. про визнання права власності на земельну ділянку, визнання права власності на недобудовану господарську споруду, відшкодуванні моральної шкоди було відмовлено.
На зазначене рішення суду від 6 жовтня 2006роу ОСОБА_1. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду і постановити по справі нове рішення, посилаючись на неповне з'ясування судом обставини, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апелянт вказує на те , що при вирішенні спору суд не прийняв до уваги, що він є добросовісним користувачем земельної ділянки впродовж 15 років і просив суд визнати за ним право власності на земельну ділянку на підставі набувальницької давності. Крім того вважає, що суд в порушенні норм процесуального закону не допитав свідків з боку апелянта, які були запрошені в суд, але не були допитані у залі судового засідання, вважає, що Ізобільненська сільська рада не є належним позивачем по справі. Також вважає, що суд не звернув увагу на те, що він весь час після отримання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки прикладав зусилля для її оформлення звертаючись до різних органів та установ, звертаючись з позовами до суду.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши сторони, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в позові ОСОБА_1. та задовольняючи позов Ізобільненської сільської ради, суд виходив з того, що ОСОБА_1. не набув право власності та право постійного користування на земельну ділянку, не одержав документа, що посвідчує право власності, чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації, порушив порядок використовування земельною ділянкою, самочинно збудував господарську споруду на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, без належного дозволу, належного затвердженого проекту і с істотними порушеннями будівельних норм і правил.
З такими висновками суду колегія суддів погоджується частково.
3
Позивач ОСОБА_1. свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що він має право на безкоштовну передачу йому у власність земельної ділянці у порядку набувальної давності.
Статтею 119 ЗК України передбачається, що громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть звернутися до органів державної влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу у власність або надання у користування .
Однак, є також стаття 344 ч.1 ЦК України яка передбачає, що особа яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років набуває право власності на це майно \ набувальна давність\, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом.
Проте, з п.1 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України слідує, що цей кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 року. П.8 цих положень передбачено, що правила статті 344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.
З вказаного слідує, що положення закону про набувальну давність ще не діють, так як строк набувальної давності законом зв'язується з набранням чинності кодексу, тобто строк давності починає обчислюватися за три роки до 2004 року, що 10, що 15 років набувальної давності.
Враховуючи вказане, колегія суддів вважає, що судом обгрунтоване відмовлено в позові ОСОБА_1. про визнання права власності на земельну ділянку , та на недобудовану господарськ споруду.
Проте, колегія суддів вважає рішення суду в частині задоволення в позові Ізобільненської сільської ради не обґрунтованим і підлягаючим скасуванню з постановлениям нового рішення про відмову в позові.
З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1. дійсно рішенням № 37 Ізобільненської сільської ради 21 жовтня 2003 року був даний дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки для індивідуального садівництва площею 0,07 га і на час звернення позивача до суду відповідачем не здійснене складання проекту відведення земельної ділянки, побудована на даній ділянці самовільна споруда.
Однак, з матеріалів справи також вбачається, що весь цей час ОСОБА_1. звертався до відповідних органів, до суду з вимогами про встановлення свого права на цю земельну ділянку.
Так з матеріалів справи слідує, що постановою Алуштинського міського суду від 17.04.2006 року скарга ОСОБА_1. була задоволена , дії начальника управління архітектури і містобудування Алуштинської міської ради, головного архітектора м. Алушти про відмову ОСОБА_1. в узгодженні місце розташування і оформлення проекту відведення земельної ділянки для індивідуального садівництва визнані неправомірними. Суд зобов'язав управління архітектури і містобудування Алуштинської міської ради народних депутатів видати узгодження місцебудування і оформити проект відведення земельної ділянки ОСОБА_1. для індивідуального садівництва \а.с.43\.
Ухвалою Алуштинського міського суду АРК від 10 серпня 2006 року був роз'яснений порядок виконання вищевказаної ухвали суду і вказане - запропонувати ОСОБА_1. узгодити проект відводу земельної ділянки з органом
4
по земельним ресурсам, органом архітектури та подати на розгляд відповідної місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування \а.с.44\.
З матеріалів справи також слідує, що по даній справі було відкрите виконавче провадження про примусове виконання ухвали Алуштинського міського суду від 17.04.2006 року.
З вказаного слідує, що висновок суду про те, що ОСОБА_1. ухиляється від належного оформлення прав на земельну ділянку є необгрунтованим.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає рішення суду про задоволення позову Ізобільненської сільської ради таким, що підлягає скасуванню і в позові про знос самочинне побудованої господарської споруди відмовляє, так як є набравши законної сили рішення суду, яким зобов'язано оформити відповідним органам документальне право ОСОБА_1. на дану земельну ділянку.
Керуючись статтями 303,304,313,316,317,319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 06 жовтня 2006 року в частині задоволення позову Ізобільненської сільської ради скасувати.
Постановити в цієї частині нове рішення.
Ізобільненської сільської ради в задоволенні позову до ОСОБА_1 про знос самочинно побудованої господарської споруди відмовити.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржено протягом двох місяців з дня набрання нею законною сили в касаційному порядку до Верховного Суду України.