Справа № 22ц- 4592/2007
Головуючий у першій інстанції Ганич М.Ф.
Доповідач Летягіна О.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2007 року колегія судців судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого, судді Іващенко В.В.
суддів Летягіної О.В. Руснак А.П.
при секретарі Войциховській Е.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 07 травня 2007 року, -
встановила:
Позивачка звернулась до суду з вищевказаним позовом та вточнивши позовні вимоги просила суд зобов'язати відповідачку принести їй публічні вибачення в присутності жителів будинку АДРЕСА_1 та осіб, що були присутніми при примусовому виконанні рішення про вселення у квартиру НОМЕР_1 зазначеного будинку її чоловіка ОСОБА_3., а також стягнути з відповідача у відшкодування моральної шкоди 20 000грн.
Вимоги мотивовані тим, що 07 серпня 2006 року при виконанні рішення суду про примусове вселення її чоловіка ОСОБА_3. у квартиру НОМЕР_1будинку АДРЕСА_1 відповідачка - боржник по виконавчому провадженню в присутності державного виконавця Кльонова Ю.Є. і дільничного інспектора міліції Рачка В.А., а також у присутності інших осіб принижувала її честь та гідність, висловлюючи на її адресу факти, які не відповідають дійсності, ображала її нецензурно, говорила, що вона повія, злодійка, займається шахрайством, має алкогольну залежність, що вона стара, спокушає парубків. Зазначені висловлення відповідачки принижують її честь і гідність. У зв'язку з неправомірними діями відповідачки були порушені її права, чим їй була заподіяна моральна шкода, яку вона оцінює в 20 000грн.
Рішенням Ялтинського міського суду від 07 травня 2007року позов задоволений частково. Зобов'язано ОСОБА_2. принести ОСОБА_1 протягом одного місяця від дня вступу рішення суду в закону силу публічні вибачення в присутності осіб, що приймали участь 07 серпня 2006року при примусовому виконанні рішення суду про вселення, а саме в присутностіОСОБА_3, понятих ОСОБА_4 та ОСОБА_5, державного виконавця Кльонова Юрія Євгеновича, дільничного інспектора міліції Рачка Володимира Анатолійовича. Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 2000 гривень. Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті судового збору та витрат з інформаційне - технічне забезпечення розгляду цивільної справи Ялтинським міським судом АР Крим у сумі 1007 гривень 50 копійок.
2
На зазначене рішення суду ОСОБА_2. подала апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції, з постановлениям нового рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неповне з'ясування судом обставини, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Вказує, що ОСОБА_3. в даній спірній квартирі безперешкодно проживав, мав ключі від квартири. При постановленні рішення суд не врахував , що ОСОБА_3. в спірній квартирі ламав меблі і двері. Дані факти підтверджуються скаргами до органів міліції. В квартирі він проживав до 2005 року, а після чого став проживати з ОСОБА_1, що підтверджується поясненнями ОСОБА_6. Також судом не було прийнято до уваги, що ОСОБА_1. перебуває в неприязних відносинах з ОСОБА_2. Вважає , що ОСОБА_1. не надала доказів того, що їй була заподіяна моральна шкода.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши сторони, проаналізувавши доводи апеляційної скарги , колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов , суд виходив з того, що факт поширення 7 серпня 2006 року відповідачкою відносно позивачки відомостей, які не відповідають дійсності, принижують її честь і гідність, мав місце, тому зобов'язав відповідачку спростувати недостовірну інформацію відносно позивачки тим же способом яким вона була поширена, а саме принести публічні вибачення. Крім того, задовольняючи частково позов про відшкодування моральної шкоди, суд виходив з того, що позивачка принизила честь та гідність позивачки чим заподіяла їй моральну шкоду.
Колегія суддів частково згодна з такими висновками суду.
Судом було встановлено, що на підставі рішення Ялтинського міського суду АРК від 9 листопада 2004 року державною виконавчою службою 7 серпня 2006 року примусово виконувалося рішення суду про вселення ОСОБА_3, брата відповідачки, у квартиру НОМЕР_1 будинкуАДРЕСА_1. Боржником при виконанні рішення була відповідачка ОСОБА_2.
Судом також було встановлено, що при виконанні рішення суду про вселення ОСОБА_3. в квартиру була присутня позивачка ОСОБА_1., що співмешкає з ОСОБА_3.
Факт неправомірних дій відповідачки відносно позивачки, який виразився в висловлюваннях ОСОБА_2. на адресу ОСОБА_1, що принижували її честь, гідність, а саме, ОСОБА_2. називала ОСОБА_1. повією, аферисткою, та іншими образливими словами, підтверджується показаннями свідків, допитаних в судовому засіданні, та матеріалами справи.
Тому колегія суддів повністю згодна з висновком суду про те, що факт приниження честі та гідності відповідачки найшов свої підтвердження, тому обґрунтоване вказав на необхідність зобов'язання відповідачки принести публічні вибачення позивачці.
Проте, колегія суддів не згодна з висновком суду про стягнення саме суми 2000 гривень в відшкодування моральної шкоди з ОСОБА_2. на користь відповідачки.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами по справі існують тривали неприязні відносини, що склалися також з неправомірної поведінки самій ОСОБА_1 і ОСОБА_3. відносно ОСОБА_2.
Тому, поява ОСОБА_1, яка проживає в іншому під'їзді даного будинку, на місці виконання рішення суду, в чому не було ніяких підстав, тільки спровокувало конфлікт між неї та ОСОБА_2.
Враховуючи вказане, а також виходячи з принципів розумності та справедливості, колегія суддів вважає необхідним знизити суму стягнену в відшкодування моральної шкоди з 2000 гривень до 300 гривень.
Крім того, колегія суддів вважає можливим знизити суму судових витрат стягнених з відповідачки з 1007 гривень до 41 гривна 50 коп..
3
Статтею 3 п. "ж" Декрету України „Про державне мито" передбачається, що із позовних заяв про розгляд питань честі та гідності, а саме із позовних заяв немайнового характеру розмір ставка держмита складає один неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто 17 гривень. Із позовних заяв про відшкодування моральної шкоди з ціною мінімуму позову до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 1 відсоток ціни позову, але не менше одного неоподаткованого доходу громадян, тобто не менш 17 гривень.
Держмито в розмірі 1 відсотка з 300 гривень, яки колегія суддів вважає можливим стягнути в відшкодування моральної шкоди, складає суму 3 гривні, однак розмір держмита не може бути менш одного неоподаткованого мінімуму доходу громадян, тобто 17 гривень, то стягується держмито в сумі 17 гривень. Також підлягає стягненню сума витрат на інформаційне - технічне забезпечення в сумі 7 грн. 50 коп.
Таким чином держмито за даним рішенням повинно складати суму 41 гривна 50 коп., а ні 1007 гривень 50 коп.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303,304,313,316,317,319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія судців судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 07 травня 2007 року змінити, зменшивши суму стягнуту з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в відшкодування моральної шкоди з 2000 гривень до 300 гривень, а також зменшивши стягнуту на користь ОСОБА_1 суму судових витрат з 1007 гривень 50 коп. до 41 грн.50 коп.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржено протягом двох місяців з дня набрання нею законною сили в касаційному порядку до Верховного Суду України.