СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
|
22 серпня 2006 року |
Справа № 2-30/1018-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Заплави Л.М.,
суддів Лисенко В.А.,
Маслової З.Д.,
за участю представників:
позивача: не з'явився;
відповідача - ОСОБА_1.;
третьої особи: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Ловягіна Ю.Ю.) від 06 березня 2006 року у справі № 2-30/1018-2006
за позовом Житлово-експлуатаційного об'єднання Київського району міста Сімферополя (вул. Лермонтова, 17, місто Сімферополь, 95000)
до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (вул. АДРЕСА_1, місто Сімферополь, 95034)
третя особа - Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради (вул. Толстого, 15, місто Сімферополь, 95000)
про виселення та стягнення 199, 20 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 6 березня 2006 року у справі №2-30/1018-2006 позов задоволено, зобов'язано виселити суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 із займаного нежилого приміщення за адресою м. Сімферополь. вул. АДРЕСА_2, площею 6,9 кв.м., передавши його по акту прийому-передачі Житлово-експлуатаційному об'єднанню Київського району міста Сімферополя; стягнуто з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на користь Житлово-експлуатаційного об'єднання Київського району м. Сімферополя 199, 20 грн. неустойки.
Не погодившись з даним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати у зв'язку з тим, що воно було прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.
Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду залишити без змін.
Від позивача та третьої особи надійшли клопотання про розгляд справи без участі їх представників.
У судовому засіданні 22 серпня 2006 року відповідач підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції скасувати.
Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо не з'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представників позивача та третьої особи, оскільки згідно зі статтею 101 Господарського процесуального кодексу України господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення (ухвали) місцевого господарського суду у повному обсязі.
Повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
Житлово-експлуатаційне об'єднання Київського району м. Сімферополя звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про виселення його із нежилого приміщення площею 6,9 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Сімферополь, вул. АДРЕСА_2; про стягнення 199, 20 грн. неустойки.
Позив мотивований тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди №НОМЕР_1 від 02 березня 2000 року, строк дії якого сплив 01 липня 2005 року. Приписом №НОМЕР_2 від 07 червня 2005 року позивач сповістив відповідача про припинення договору оренди у зв'язку зі спливом строку його дії та повідомив про необхідність звільнити приміщення, однак до теперішнього часу відповідач його не звільнив, чим порушує пункт 3.7 договору, статтю 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав та обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Як вбачається із матеріалів справи, 02 березня 2000 року, на підставі розпорядження Виконавчого комітету Київської районної ради міста Сімферополя, між Житлово-експлуатаційним об'єднанням Київського району м. Сімферополя (який діяв на підставі договору з Фондом комунального майна) та Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 було укладено типової договір оренди нежилого приміщення №НОМЕР_1.
Як вбачається із змісту договору, Житлово-експлуатаційне об'єднання Київського району м. Сімферополя - Орендодавець, на підставі розпорядження виконавчого комітету Київської районної ради міста Сімферополя від 01 лютого 2000 року №021-8/30 передає, а суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 -Орендар, приймає до оренди нежиле приміщення - площею 6, 9 кв.м., розташованого за адресою: м. Сімферополь, вул. АДРЕСА_2, для надання комп'ютерних послуг населенню.
За актом прийому - передачі від 02 лютого 2000 року Житлово-експлуатаційне об'єднання Київського району м. Сімферополя передало суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 приміщення, площею 6, 9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. АДРЕСА_2, .
Строк дії договору сторони встановили: до 01 березня 2001 року.
Розпорядженнями Виконавчого комітету Київської районної ради міста Сімферополя №НОМЕР_3 від 22 липня 2002 року; №НОМЕР_4 від 26 листопада 2003 року; №НОМЕР_5 від 2 серпня 2004 року договір був пролонгований до 01 серпня 2003 року, 01 серпня 2004 року, 01 липня 2005 року.
Згідно з пунктом 2 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 14 березня 1995 року №98/95-ВР договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на якій його було укладено.
Відповідно до пункту 5.5. договір оренди нежилого приміщення повинно бути розірваний, якщо сплив строк оренди та якщо договір не пролонгований.
Як вбачається із матеріалів справи, строк договору оренди нежилого приміщення №НОМЕР_1 від 02 березня 2000 року сплив 01 липня 2005 року.
22 червня 2005 року ЖЕО Київського району міста Сімферополя вручила відповідачу припис від 07 червня 2005 року № НОМЕР_2, в якому повідомляє, що строк дії договору оренди нежилих приміщень від 02 березня 2000 року №НОМЕР_1 спливає 01 липня 2005 року, у зв'язку з чим орендарю необхідно до 08 липня 2005 року звільнити займане приміщення.
Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", пункту 3.7 договору, у разі закінчення строку дії договору та відмови від його продовження орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Однак, строк договору вже закінчився, відповідач до теперішнього часу не звільнив займане приміщення.
Доводи відповідача, що 16 червня 2005 року листом він звернувся до позивача із заявою про продовження строку дії договору на який не отримав відповіді, у зв'язку з чим вважав, що договір діє на новий термін, не можуть бути прийняти до уваги, оскільки приписом від 07 червня 2005 року №НОМЕР_2 позивач сповістив відповідача про відсутність наміру на продовження дії договору оренди на новий строк.
Також, не можуть бути прийняти до уваги доводи відповідача, що у нього є переважне право на укладення договору з тим, що, відповідно до частини 1 статті 777 Цивільного кодексу України, частини 3 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар може реалізувати надане йому переважне право на продовження строку дії договору тільки у тому випадку, коли після його закінчення орендодавець має намір передати об'єкт оренди інший особі.
Проте, як пояснив позивач у своєму листі від 02 березня 2006 року № НОМЕР_6 приміщення, яке було предметом оренди за договором від 02 березня 2000 року, ЖЕО Київського району м. Сімферополя має намір використовувати для власних потреб.
Крім того, відповідач вказує, що він використовує орендоване приміщення для складу особистих речей, що свідчить про неналежне виконання своїх обов'язків, оскільки згідно із змісту договору він зобов'язаний був використовувати приміщення для надання комп'ютерних послуг населенню.
Згідно зі статтею 783 Цивільного кодексу України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.
З урахуванням висловленого, судова колегія вважає, що господарський суд правомірно задовольнив позов в частині виселення відповідача із займаного приміщення у зв'язку з закінченням строку дії договору.
У частині стягнення з відповідача неустойки, судова колегія вважає неможливим задовольнити позов у зв'язку з тим, що не передбачено договором оренди, а також неустойка застосовується у разі припинення договору згідно зі статті 781 Цивільного кодексу України, дані спірні правовідносини не підпадають під дії даної статті, у зв'язку з чим рішення господарського суду в частині стягнення з відповідача неустойки у розмірі 199, 20 грн. підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 101, 103 (частина 2), 104 (частина 1 пункти 3, 4), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 06 березня 2006 року у справі № 2-30/1018-2006 змінити.
У задоволенні позову в частині стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 неустойки 119, 20 грн. відмовити.
У решті частині рішення господарського суду Автономної Республіки Крим залишити без змін.
Головуючий суддя Л.М. Заплава
Судді В.А. Лисенко
З.Д. Маслова