КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

Справа № 2-2134/11 р.

Провадження № 2/1414/442/12 р.

РІШЕННЯ

Іменем України

11.06.2012 року                                                                                м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва

в складі: головуючої у справі судді –Чернявської Я.А.

при секретарі судового засідання –Малаховій О.Д.,

за участю представника позивача –ОСОБА_2,

за участю відповідача –ОСОБА_3,

за участю представника відповідача –ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо –транспортної пригоди, де третьою особою у справі виступає Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант - Авто»,-

ВСТАНОВИВ:

          У серпні 2011 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду у розмірі 47 467 грн. 80 коп., моральну шкоду у розмірі 10 000 грн., вартість проведених експертних послуг у сумі 500 грн., суму франшизи у розмірі 1 000 грн. та судові витрати. Заявою від 07 грудня 2012 року позивач зменшив позовні вимоги у зв’язку із здійсненням страховою компанією страхового відшкодування та просив суд стягнути з відповідача різницю між реальними збитками, спричиненими внаслідок дорожньо –транспортної пригоди та сумою страхового відшкодування у розмірі 30767 грн. 80 коп., суму франшизи у розмірі 1000 грн., 500 грн. на відшкодування вартості експертного дослідження, а також понесені ним судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 26.05.2011 року приблизно 00.10 годин по пр. Жовтневому зі сторони вул. Космонавтів в напрямку вул. Старофортечної м. Миколаєва, сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої пошкоджено автомобіль «Део Ланос», державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5. ОСОБА_3 керуючи транспортним засобом «ВАЗ 21099», державний ВЕ 9925 АР порушив вимоги п.п. 2.3 б, 12.1 ПДР України, а саме був неуважний, не слідкував за дорожньою обстановкою та особливостями її зміни, не вибрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого не справився з керуванням, виїхав на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення з рухаючимся в зустрічному напрямку автомобілем НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5 Внаслідок ДТП вищевказаний автомобіль отримав ряд механічних пошкоджень.

Постановою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 14.06.2011 року ОСОБА_3 було визнано винним у скоєнні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Враховуючи те, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована полісом № АА/1541656 від 05.03.2011 року обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВАТ «Дженералі Гарант», позивачу було відшкодовано 26700 грн. страхового відшкодування. Позивач вказував, що витрати на відновлення автомобіля становлять більшу суму, ніж ту, що було йому відшкодовано страховою компанію та просив стягнути з відповідача різницю між фактично витраченою сумою на відновлення автомобіля та реально отриманою сумою, виплаченою страховою компанією у сумі 30767 грн. 80 коп. Також позивач просив стягнути з відповідача суму франшизи у розмірі 1000 грн. та 500 грн. на відшкодування вартості експертного дослідження. Крім того, позивач вказував, що у зв’язку із пошкодженням його майна йому було завдано моральну шкоду, яку позивач оцінює в 10000 грн.

          Ухвалою суду від 20 грудня 2011 року до участі у справі було залучено Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант -Авто», яка є правонаступником усіх прав ВАТ «Дженералі Гарант».

У судовому засіданні позивач представник позивача позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, підтримала та посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просила позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, заперечували проти задоволення позову. Посилаючись на те, що позивач добровільно відмовився від пропозиції страхової компанії щодо реалізації пошкодженого автомобіля за ціною, яка відповідала ринковій ціні на аналогічний автомобіль «Део Ланос»(того ж року випуску та в технічному стані, який мав до дорожньо –транспортної пригоди автомобіль. який належить позивачу), просили суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Представник третьої особи - ПАТ «УСК «Гарант - Авто»в судовому засіданні просила ухвалити рішення на розсуду суду. Надала усні пояснення, в яких зазначила, що розмір шкоди було визначено згідно страхового полісу № АА/1541656 від 05.03.2011 року на підставі Калькуляції № 1024543/5 від 17.06.2011 року у сумі 52 595 грн. 50 коп. Сума відшкодування склала 26700 грн., яку перераховано платіжним дорученням позивачу.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача та його представника, дослідивши матеріали справи, надавши належну оцінку зібраним по справі доказам, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26.05.2011 року приблизно 00.10 годин по пр. Жовтневому зі сторони вул. Космонавтів в напрямку вул. Старофортечної м. Миколаєва, сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої пошкоджено автомобіль «Део Ланос», державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5. ОСОБА_3 керуючи транспортним засобом «ВАЗ 21099», державний ВЕ 9925 АР порушив вимоги п.п. 2.3 б, 12.1 ПДР України, а саме був неуважний, не слідкував за дорожньою обстановкою та особливостями її зміни, не вибрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого не справився з керуванням, виїхав на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення з рухаючимся в зустрічному напрямку автомобілем НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5 Внаслідок ДТП вищевказаний автомобіль отримав ряд механічних пошкоджень.

Постановою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 14.06.2011 року ОСОБА_3 було визнано винним у скоєнні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Таким чином, в результаті ДТП, що сталося з вини відповідача, автомобілю, що належить ОСОБА_5, було нанесено значні пошкодження, вартість відновлювальних робіт яких згідно звіту про оцінку вартості матеріальних збитків, спричинених ушкодженням транспортного засобу, № 207/08-2011 від 01.08.2011 року складає 57 467 грн. 80 коп. За послуги по визначенню заподіяного матеріального збитку ОСОБА_5 сплачено 500 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 48 від 01.08.2011 року.

Враховуючи те, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована у Публічному акціонерному товаристві «УСК «Гарант-Авто», розмір шкоди було визначено згідно страхового полісу № АА/1541656 від 05.03.2011 року на підставі Калькуляції № 1024543/5 від 17.06.2011 року у сумі 52 595 грн. 50 коп. Сума відшкодування склала 26700 грн., яку перераховано платіжним дорученням ОСОБА_5

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі.

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Враховуючи те, що позивач отримав від страхової компанії лише частину вартості відновлювального ремонту у сумі 26700 грн., суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача в частині стягнення з відповідача різниці між фактично виплаченої суми страхового відшкодування та суми вартості відновлювального ремонту згідно з актом товарознавчого дослідження у розмірі 30767 грн. 80 коп. та суму франшизи у розмірі 1000 грн.

В частині стягнення моральної шкоди суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ст. 23 ЦК Україна постраждала сторона має право на відшкодування морального збитку. Моральний збиток полягає в душевних переживаннях, що виникли у зв'язку з протиправними діями що відносно потерпів, а також душевних переживаннях, що виникли у зв'язку із знищенням або пошкодженням майна. Статтею 1187 ЦК України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

В свою чергу, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Частина 2 ст. 59 ЦПК України передбачає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем в порушення зазначених вимог закону не доведено факт спричинення йому моральної шкоди, а лише констатація факту заподіяння такої шкоди не може бути безумовною та достатньою підставою для її відшкодування, без наведення доказів її заподіяння та причинного зв’язку між діями по нанесенню моральної шкоди та її заподіянню в реальності.

Відповідно до положень ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача державне мито у розмірі 322 грн. 68 коп. та 91 грн. 61 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи пропорційно до задоволених вимог, а також 500 грн. на відшкодування вартості експертного дослідження

          Ухвалюючи рішення, суд виходив із загальних засад цивільного судочинства: справедливості, добросовісності та розумності, зазначених у ст. 3 Цивільного кодексу України.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 28, 29, 57-60, 88, 158, 179, 185, 208, 209, 212, 214, 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо –транспортної пригоди, де третьою особою у справі виступає Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант - Авто» – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 різницю між реальними збитками, спричиненими внаслідок дорожньо –транспортної пригоди та сумою страхового відшкодування у розмірі 30767 грн. 80 коп., суму франшизи у розмірі 1000 грн., 500 грн. на відшкодування вартості експертного дослідження, державне мито у розмірі 322 грн. 68 коп. та 91 грн. 61 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи.

В частині позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_3 щодо стягнення моральної шкоди у сумі 10000 грн. - відмовити.

Суддя:                                                                                Я. А. Чернявська