Справа № 11а - 766/ 2007 рік                                 Головуючий у 1 інстанції   Попко Я.С.

Категорія  ст.  ст.  115 ч.1,  395КК України           Доповідач          Приколота Ю.А.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

07 вересня 2007 року Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду

Львівської області

в складі:

Головуючого:                                                                     Макойди З.М.

суддів :                                                                           Голубицького С. С. , Приколоти Ю.А.

з участю прокурора:                                                     Куцика В.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальну справу за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Мостиського районного суду Львівської області від 19 червня 2007 року,

встановила:

Цим вироком

ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  який народився та проживає у АДРЕСА_1,  українець,  громадянин України,  з середньою освітою,  не одружений,  не працюючий ,  судимий 17.02. 1997 року Франківським районним судом м. Львова за  ст.  ст.  229-6 ч.1,  46-1 КК України до двох років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на один рік,  17.06. 1997 року Франківським районним судом м. Львова за  ст.  ст.  299-6 ч.2,  42 КК України до чотирьох років позбавлення волі,  25.11. 2002 року Франківським районним судом м. Льова за  ст.  296 ч. 4 КК України до трьох років позбавлення волі,  16.12. 2004 року Франківським районним судом м. Львова за  ст.  309 ч.2 КК України до двох років позбавлення волі,  засуджений за  ст.  395 КК України до шести місяців арешту та за ч.1  ст.  115 КК України до одинадцяти років позбавлення волі. На підставі  ст.  70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно йому призначене покарання у вигляді одинадцяти років позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 залишено взяття під варту і початок строку відбуття покарання рахується з моменту його фактичного затримання,  а саме з 11 лютого 2007 року.

Питання речових доказів по справі вирішене відповідно до вимог закону.

Цивільний позов та судові витрати по справі відсутні.

За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те,  що під час відбуття ним покарання в місцях позбавлення волі на підставі постанови Сихівського районного суду м. Львова від 09 жовтня 2006 року йому було встановлено адміністративний нагляд строком на один рік.   Однак,  в

порушення покладених на нього обов»язків 10.02. 2007 року у вечірній час,  без відповідного дозволу працівника органу внутрішніх справ,  він самовільно залишив своє місце проживання,  тобто квартиру АДРЕСА_1 і виїхав у інший населений пункт,  а саме в с Дмитровичі Мостиського району Львівської області,  де вчинив умисне вбивство і наступного дня повернувся у м. Львів. 11.02. 2007 року о 10.00. год. засуджений ОСОБА_1. знову самовільно залишив своє місце проживання у м. Львові і виїхав у с Дмитровичі Мостиського району Львівської області.

Засуджений ОСОБА_1. о 22.00. год. 10.02. 2007 року,  знаходячись в приміщенні кухні будинку ф-на ОСОБА_2.  ,  що в с Дмитровичі Мостиського району Львівської області,  під час сварки,  що виникла з приводу неправомірної поведінки потерпілого ОСОБА_3. ,  який напередодні спричинив тілесні ушкодження та моральні страждання ОСОБА_4.  з якою той перебував у фактичних шлюбних відносинах,  з метою вбивства,  ножем умисно наніс останньому чотири удари в життєво важливі органи - голову,  шию,  грудну клітку чим спричинив смерть останнього.

Засуджений ОСОБА_1. вироку суду оскаржив.

В апеляційній скарзі,  засуджений,  не оспорюючи кваліфікації своїх дій,  просить змінити оскаржуваний вирок та пом»якшити призначене йому покарання. Апелянт вваажає,  що при постановленні вироку,  суд першої інстанції не в повній мірі врахував обставини,  що пом»якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Так,  на думку апелянта,  слід врахувати те,  що він добровільно з»явився з явкою з повинною,  повністю визнав свою винуватість у вчиненому злочині,  щиро розкаявся у ньому,  сприяв слідству та суду. Також судом не в повній мірі прийнято до уваги його стан здоров»я,  те,  що його батьки похилого віку,  у нього є дві доньки,  одна з яких неповнолітня,  та його поганий стан здоров»я. Вважає,  що обране щодо нього покарання є занадто суворим і просить скаргу задоволити.

Заслухавши суддю-доповідача,  пояснення засудженого,  який свої вимоги підтримав,  думку прокурора про залишення вироку без змін,  перевіривши справу,  колегія суддів дійшла до висновку,  що апеляція до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Так,  суд першої інстанції правильно кваліфікував дії ОСОБА_1. за  ст.  395 та ч.1  ст.  115 та ч.1  ст.  185 КК України як порушення правил адміністративного нагляду та вчинення умисного вбивства,  чого не оспорює і сам засуджений.

У відповідності до  ст.  65 КК України при призначенні покарання слід враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину,  особу винного та обставини,  що пом»якшують та обтяжують покарання. Особі,  яка вчинила злочин,  має бути призначене покарання,  необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи ОСОБА_1 прокарання,  суд врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів,  врахував як пом»якшуючі так і обтяжуючі його винність обставини.

Покликання засудженого на інші пом»якшуючі обставини є не достатньо переконливими і не можуть слугувати для зміни вироку.

При таких обставинах колегія суддів приходить до висновку,  що призначене ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам  ст.  65 КК України,  а тому підстави для його пом»якшення відсутні.

Керуючись  ст.  ст.  366,  377,  379 КПК України,

ухвалила:

Вирок   Мостиського   районного  суду  Львівської  області   від   19   червня   2007   року   щодо

ОСОБА_1. залишити без змін,  а апеляцію засудженого ОСОБА_1 без задоволення.