Справа № 1 la - 768/ 2007 рік Головуючий у 1 інстанції Сенечин В.М.
Категорія 185 ч.3КК України Доповідач Приколота Ю.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2007 року Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області
в складі:
Головуючого: Макойди З.М.
суддів: Голубицького С. С. , Приколоти Ю.А.
з участю прокурора: Дудинської Т.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальну справу за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_1. на вирок Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 22 червня 2007 року,
встановила:
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився та проживає у АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, не працюючий, судимий 28.03. 2006 року Самбірським міськрайонним судом Львівської області за ст. 309 ч.1, 75 КК України до двох років років позбавлення волі з іспитовим строком на один рік, засуджений за ст. 185 ч.3КК України до чотирьох років позбавлення волі і на підставі ст. 71 КК України до обраного покарання шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком остаточно йому визначене покарання у вигляді чотирьох років та шести місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_1 залишено взяття під варту і початок строку відбуття покарання рахується з 09 листопада 2006 року, а також зараховано у строк відбуття покарання час його затримання з 06 листопада по 09 листопадад 2006 року.
Питання речових доказів вирішено у відповідності до вимог закону.
Стягнуто із ОСОБА_1. на користь НДЕКЦ при УМВСУ у Львівській області чотириста двадцять три грн. 70 коп. витрат пов»язаних із проведенням експертиз.
За вироком суду ОСОБА_1 о 01.30. год. 06.11. 2006 року , перебуваючи в стані викликаному вживанням наркотичних засобів, за попередньою змовою з іншою особою, кримінальна справа щодо якого виділена в окреме провадження і він оголошений в розшук, знаходячись на території автостанції, що по вул. Валовій у м. Самборі Львівської області, шляхом пошкодження навісних замків, проникли в приміщення кіоску, звідки таємно викрали електродрель марки «Flak» вартістю 120 грн., електродрель марки «Eurotek« вартістю 185 грн., точило марки «Unistar« 150 грн., точило марки «Unistar« вартістю 250 грн., машинку для шліфування марки «Eurotek« вартістю 130 грн., прифуратор марки «Enhell« вартістю 350 грн., електродрель марки «Enhelk вартістю 130 грн., фрезер марки «Eurotek« вартістю 300 грн., фрезерний станок марки «Unistar« вартістю 280 грн., , машинку для шліфування кутів марки «DVT« вартістю 350 грн., машинку для шліфування кутів марки «DVT« вартістю 280 грн., 25 шт. газово-водяних шлангів на суму 250 грн., візок вартістю 50 грн., що належали потерпілому ОСОБА_2, спричинивши останньому шкоду на суму 2 тис. 825 грн., а також 9 ключних врізних замків до дверей загальною вартістю 540 грн. та 10 пар дверних ручок загальною вартістю 500 грн., що належали потерпілому ОСОБА_3., спричинивши йому шкоду на суму 1 тис. 040 грн.
Засуджений ОСОБА_1 вироку суду оскаржив.
У своїй апеляції засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду першої інстанції скасувати ваажаючи такий незаконним, оскільки як судове так і досудове слідство проведено упереджено, однобічно та неповно, і прийняти по справі законне рішення. На думку апелянта з моменту його затримання досудове слідство велося однобічно і неповно з обвинувальним ухилом, що призвело до того, що суд першої інстанції невірно оцінив докази на яких грунтувалось обвинувачення. Як досудовим слідством так і судом в основу вироку було покладено показання працівників міліції, які його затримували. Під час досудового слідства не було проведено ставок віч на віч між ним та ОСОБА_4., а також зі ОСОБА_5., яка в судовому засіданні ствердила, що показання проти нього дала на прохання свого співмешканця ОСОБА_4., якого за це було звільнено з-під варти, а тому судом неправильно дана оцінка показанням свідка ОСОБА_5. Вважає, що справа щодо нього сфальсифікована, його оговорили і прийняте по ній рішення є не законним.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення засудженого, який викладені в апеляції вимоги підтримав, просить вирок суду скасувати і виправдати його, міркування прокурора про залишення вироку без змін, оглянувши заперечення на апеляцію державного обвинувача, який приймав участь у справі, перевіривши справу, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляція до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Суд першої інстанції з належною повнотою дослідив зібрані по справі докази, з»ясував фактичні обставини справи і дійшов обгрунтованого висновку щодо винності засудженого ОСОБА_1. в інкримінованому йому злочині.
Так, під час проведення досудового слідства допитаний в якості підозрюваного та обвинуваченого ОСОБА_4 (а.с. 52-53, 161-162) ствердив, що 05.11.2006 року разом зі ОСОБА_5. знаходився у м. Самборі в квартирі ОСОБА_1. і близько опівночі погодився на пропозицію останнього вчинити крадіжку з кіоску, що поблизу автостанції у
м. Самборі. При цій розмові ОСОБА_5. не було. З квартири вони вийшли у трьох, причому у ОСОБА_1. були ножиці по металу. ОСОБА_5. залишилась поблизу будинку, а вони пішли до автостанції, де на одному з кіосків ОСОБА_1 перекусив дужку навісного замка металевої брами та дужки на двох замках вхідних дверей. З кіоску вони викрали візок на якому були складені електротовари в коробках та взяли в руки ще деякий товар, який віднесли на одну з вулиць де є перехід по сходах на гірку і разом з ножицями по металу залишили його. Після чого повернулись в кіоск, де він взяв декілька коробок, а ОСОБА_1 велику кількість газових шлангів і коли на вулиці вони побачили патрульну машину то почали втікати. Після повернення до квартири ОСОБА_1. зустрівся зі ОСОБА_5. і не дочекавшись останнього разом із нею поїхали у м, Хирів.
В процесі проведення досудового слідства за участю ОСОБА_4. було проведено ставку віч на віч між ним та ОСОБА_1 ( а.с. 54, 55-59) та відтворення обстановки та обставин події під час чого той показав при яких саме обставинах було вчинено злочин.
Винуватість засудженого у вчиненому злочині стверджується і показаннями свідка ОСОБА_5., які вона давала в процесі досудового слідства (а.с. 43-44) про те, що дійсно 05.11. 2006 року вона разом з ОСОБА_4. знаходилась у квартирі засудженого ОСОБА_1. , де гостилися, пили каву. Близько опівночі ОСОБА_4 сказав, що йому кудись треба піти з ОСОБА_1. і при виході з квартири останній взяв з собою великі ножиці по металу. Поблизу автобусної станції у м. Самборі ОСОБА_4 сказав їй погуляти і через деякий час вона почула шум і побачила як міліцейська автомашина наздоганяє двох людей. Коли вона повернулась до будинку ОСОБА_1. через деякий час туди прийшов і ОСОБА_4, який повідомив, що разом з ОСОБА_1. вони вчинили краджіку і втікали від переслідування працівниками міліції. Так як ОСОБА_1. не дочекались, поїхали у м. Хирів.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_5. дані нею при проведенні досудового слідства показання змінила. Однак суд першої інстанції вірно не прийняв до уваги таку зміну показань свідком, дав їм належну оцінку в сукупності з іншими зібраними по справі доказами і належним чином відреагував на це шляхом винесення окремої постанови ( а.с. 277).
Про те, що саме ОСОБА_1 в групі з іншою особою вчинив даний злочин стверджується і показаннями допитаних в судововму засіданні працівників міліції ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які безпосередньо затримали ОСОБА_1. з викраденими речами, віднайшли решту викраденого і яким ОСОБА_1 розповів про те, що вчинив крадіжку та показав приміщення кіоску з якої її було вчинено.
Висновком судово-трасологічної експертизи (а.с. 117-124) стверджується, що сліди перекусу на дужках навісних замків вилучених з місця події залишені металевими ножицями вилученими при затриманні ОСОБА_1.
Те, що на час вчинення злочину ОСОБА_1 знаходився в стані, викликаному вживанням наркотичних засобів стверджується і складеним протоколом медичного огляду від 06.11.2006 року (а.с. 13).
Допитаний в судовому засіданні як свідок слідчий ОСОБА_8. свердив, що в ході досудового слідства ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5. давали показання добровільно, без будь-якого тиску на них.
При таких обставинах, даючи аналіз зібраним по справаі доказам, суд першої інстанції, вірно оцінив і надав віру показанням ОСОБА_4 та ОСОБА_5., які вони давали в процесі проведення досудового слідства, визнав їх об»єктивними та достовірними, оскільки такі підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та іншими зібраними по справі доказами, а також правильно було прийнято до уваги і те, що підстав для оговору засудженого ОСОБА_1. у вказаних осіб не було.
Відтак, на думку колегії суддів, судом першої інстанції дана правильна критична оціннка показань засудженого ОСОБА_1. , які дані ним з метою ухилення від кримінальної відповідальності, неодноразово змінювались, хоча відбирались без будь-якого тиску та за участі захисника.
Оскільки засуджений ОСОБА_1 вчинив умисне таємне викрадення чужого майна шляхом проникнення в приміщення, суд першої інстанції, вірно кваліфікував його дії за ч.3 ст. 185 КК України.
Призначене судом засудженому ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, а також судом вірно застосовані вимоги ст. 71 КК України, оскільки засуджений після постановления вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин.
Постановлене щодо ОСОБА_1. судове рішення є законним та обгрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає.
Керуючись ст. ст. 362, 365, 366 КПК України колегія суддів, -
ухвалила:
Вирок Самбірського міськрайонного Львівської області від 22 червня 2007 року по кримінальній справі щодо ОСОБА_1 - залишити без змін, а апеляцію засудженого без задоволення.