11а-746/07
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
Іменем України
31 серпня 2007 року м. Львів
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, в складі:
головуючого - Пайонкевича Т.Т.,
суддів - Танечника І.І., Голубицького С. С. ,
за участю прокурора Куцика В.Б., без участі засудженого, розглянувши кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1. на вирок Яворівського районного суду Львівської області від 26 січня 2007 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя м. Новояворівська Яворівського району Львівської обл., українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, не маючого судимості,
визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України і
засуджено до чотирьох років позбавлення волі.
За вироком ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він 25 листопада 2006 року, близько 13-ої години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, шляхом обману заманив малолітнього ОСОБА_2 в лісовий масив на окраїні м. Новояворівська Яворівського району Львівської області, де зв'язавши руки ременем прив'язав його до дерева і наніс удар рукою по голові, тобто застосував насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, після чого відкрито викрав з кишень його верхнього одягу мобільний телефон "Сіменс-А65" із стартовим пакетом "Киівстар" загальною вартістю 449 гривень та гроші в сумі 10 грн., а всього майна на суму 459 грн..
В своїй апеляції засуджений ОСОБА_1 не оспорюючи юридичної кваліфікації його дій дану судом першої інстанції та вини у скоєному вказує, що призначене йому місцевим судом покарання є надто суворим і посилаючись на наявність на його утриманні одинокого престарілого батька, який потребує догляду та відшкодування потерпілому спричинених збитків, просить апеляційний суд даний вирок змінити і пом'якшити призначене покарання.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді Голубицького С. С. про обставини справи, зміст вироку суду і зміст поданої апеляції, вислухавши думку прокурора про її відхилення і залишення вироку без змін, розглянувши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.
Суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно розглянув зібрані по справі докази та дав правильну юридичну оцінку скоєному ОСОБА_1 злочину.
Що стосується призначеного йому місцевим судом покарання, то, на думку апеляційного суду, воно відповідає характеру скоєного злочину і особі засудженого.
Як видно із вироку, при обранні ОСОБА_1 виду та міри покарання місцевий суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу засудженого та обставини, які, як обтяжують, так і пом'якшують покарання.
Зокрема, суд врахував, що ОСОБА_1 по місцю проживання характеризується позитивно, у вчиненому щиро розкаявся, активно сприяв органам досудового слідства у розкритті злочину і добровільно відшкодував потерпілій стороні заподіяну шкоду, тобто врахував саме ті обставини на які посилається скаржник у своїй апеляції.
Разом з цим, згідно вимог кримінального закону та принципів об'єктивності і всебічності, при призначенні покарання засудженому суд врахував і негативні обставини скоєного ним злочину, а саме - що даний злочин було скоєно ним відносно малолітнього і в стані алкогольного сп'яніння.
Посилання скаржника в апеляції про хворобу батька і необхідність через це надавати йому підтримку та допомогу у веденні господарства на думку колегії є надуманими. Адже, як вбачається із справи, в ході всього досудового слідства і в суді у своїх поясненнях ОСОБА_1 жодного разу не згадував про наявність в батька хвороби, яка-б перешкоджала йому вести домашнє господарство і потребувала сторонньої допомоги. Також в матеріалах справи відсутні будь-які довідки про наявність такої. Натомість, як видно із показів його батька - ОСОБА_3 у справі (а.с. 71), останній є працездатною особою і працює на посаді слюсаря-сантехніка у ЖКГ м. Новояворівська. Крім того, із показів засудженого і його батька в справі видно, що ОСОБА_1 має сестру, яка проживає в с. Добростани Яворівського району неподалік від місця проживання батька, і в разі потреби зможе надати йому необхідну допомогу.
За викладених обставин, враховуючи тяжкість скоєного злочину, його умисний характер та колишню судимість засудженого, призначення йому судом за даний злочин мінімального покарання передбаченого санкцією ч.2 ст. 186 КК України - у вигляді чотирьох років позбавлення волі, не можна визнати явно несправедливим і таким, що не відповідає його особі та рівню соціальної небезпеки скоєного злочину.
Наведене дає підстави судовій колегії прийти до висновку, що питання про вид і розмір покарання, яке повинно було бути призначене засудженому ОСОБА_1 за скоєний злочин, вирішувалось судом відповідно до закону, з дотриманням
вимог ст. 65 КК України, врахуванням його особи і всіх обставин справи. Тому колегія вважає, що призначене місцевим судом засудженому покарання є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, яке не можна визнати явно несправедливим і суворим, таким, що не відповідає тяжкості скоєного злочину та особі засудженого, в зв'язку з чим не знаходить підстав для пом'якшення призначеного ОСОБА_1 покарання і залишає вирок суду без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 366, 377 КПК України, колегія -
ухвалила:
Вирок Яворівського районного суду Львівської області від 26 січня 2007 року яким ОСОБА_1 було визнано винним і засуджено по ч.2 ст. 186 КК України - залишити без змін, а апеляцію засудженого - без задоволення.
Ухвала набуває законної сили негайно і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом шести місяців з дня її проголошення.