№ 33ц-517-07                                                 Головуючий в першій інстанції: Обідняк В.Д.

Категорія: 34                                                   Доповідач: Демянчук С.В.

       УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

24 вересня 2007 року                                                                            м. Рівне

Колегія  суддів   судової  палати  у  цивільних  справах  апеляційного  суду Рівненської області в складі: Собіни І.М.

Демянчук С.В. Шимківа С.С.

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Коломийської міської ради, третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на 1/2 частину квартири за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 27 вересня 2005 року,

встановила:

В лютому 2005 року з позовом до суду звернулась ОСОБА_1 до Коломийської міської ради, третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на 1/2 частину квартири.

Заявлені вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її сестра, яка проживала разом із ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_1. Спадкоємців першої черги після смерті сестри немає, а вона є єдиним спадкоємцем другої черги за законом.

Оформити спадщину нотаріус відмовляє, тому звернулась до суду, поскільки відповідно до ст. 549 ЦК України / в редакції 1962 року/ прийняла спадщину і вступила в фактичне володіння майном померлої. Так, після смерті сестри допомагала проводити похорони, із квартири забрала речі померлої.

Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 17 червня 2005 року встановлено факт прийняття ОСОБА_1 спадщини після смерті сестри ОСОБА_3 та визнано за нею право власності на 1/2 частину квартири.

Рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 27 вересня 2005 року рішення суду першої інстанції скасовано і ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено .

В касаційній скарзі на рішення суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 просить скасувати зазначене рішення апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлено, що вона в шестимісячний строк прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3, так як взяла з квартири останньої частину майна , отже вступила в управління спадковим майном. Окрім того, вказує, що ОСОБА_2 не відноситься до числа спадкоємців після смерті ОСОБА_3, тому права останнього не порушуються рішенням суду першої інстанції.

В поданих поясненнях на касаційну скаргу ОСОБА_2, яка є представником ОСОБА_2, просить касаційну скаргу відхилити, зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції є законним та обгрунтованим , оскільки висновки суду відповідають встановленим дійсним обставинам справи.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає. Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті та справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Касаційний суд перевіряє законність судових рішень лише в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положеннями статті 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням судом норм матеріального та процесуального права, і доводи скарги висновків суду не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Керуючись Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій України" щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ" від 22 лютого 2007 року, ст.ст. 331, 332, 335-337, 343, 344 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області,

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 27 вересня 2005 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.