№ 33ц-493-07                                                 Головуючий в першій інстанції:

Категорія: 1                                                   Доповідач: Демянчук С.В.

     УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

24 вересня 2007 року                                                                            м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі: Собіни І.М.

Демянчук С.В. Шимківа С.С.

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Городницької сільської ради, третя особа по справі сільський голова Козак Б.В. про визнання неправомірними дії сільськогом голови в частині звільнення з посади техпрацівника та кочегара, зобов"язати не чинити перешкод у виконанні цієї роботи, зобов"язання сільського голову в п"ятиденний термін внести запис до трудової книжки, стягнення моральної шкоди, стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та поновлення на роботі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 20 вересня 2005 року,

встановила:

В березні 2005 року з позовом до Городницької сільської ради звернулась ОСОБА_1, просила визнати неправомірними дії сільськогом голови в частині звільнення з посади техпрацівника та кочегара, зобов"язати не чинити перешкод у виконанні цієї роботи, зобов"язання сільського голову в п"ятиденний термін внести запис до трудової книжки, стягнути моральну шкоду, стягнути заборгованість по заробітній платі, стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу та поновлення на роботі.

Свої вимоги позивачка обгрунтувала тим, що розпорядженням сільського голови з 19.01 2005 року звільнена з роботи за прогул, яке 20 січня 2005 року відмінено,однак до роботи її не допускають. Фактично її обов"язки виконує інша людина. Сільський голова відмовляється внести запис в трудову книжку про зміну розпорядження про звільнення, тому змушена звернутись за захистом до суду.

Рішенням Городенківського районного суду від 07.06.2005р. зобов"язано Козака Б.В. внести запис до трудової книжки ОСОБА_1, не чинити перешкод у виконанні роботи згідно трудового договору. Стягнуто із сільської ради заборговану заробітну плату в сумі 260 грн.60 коп., поновлено на посаді прибиральниці та стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу 913 грн. 92 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено

Рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 20 вересня 2005 року рішення суду першої інстанції в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді прибиральниці Городницької сільської ради та стягнення з сільського голови на користь ОСОБА_1 913 грн.92 коп. середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу скасовано та відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні зазначених вимог. В решті рішення залишено без змін.

В касаційній скарзі на рішення сууду апеляційної інстанції ОСОБА_1 просить скасувати зазначене рішення апеляційної інстанції, а рішення суду першої

інстанції залишити в силі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

В поданих поясненнях на касаційну скаргу представник сільської ради та сільський голова просять касаційну скаргу відхилити, зазначають, що рішення суду апеляційної інстанції є законним та обгрунтованим .

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті та справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Касаційний суд перевіряє законність судових рішень лише в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положеннями статті 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням судом норм матеріального та процесуального права, і доводи скарги висновків суду не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Керуючись Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій України" щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ" від 22 лютого 2007 року, ст.ст. 331, 332, 335-337, 343, 344 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області,

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 20 вересня 2005 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.