Справа №22-1040     Головуючий у 1 інст.Калюжний А.Є.

Доповідач - Собіна І.М.

         РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

26 вересня 2007 року                                                                      м. Рівне

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого судді Собіни І.М.

Суддів Ковалевича СП.,   Пашкевича О.О.

При секретарі судового засідання Сеньків Т.Б.

З участю ОСОБА_1 та представників, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Здолбунівського районного суду від 17 квітня 2007 року в справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, Здолбунівського районного відділу земельних ресурсів, треті особи на стороні відповідачів без самостійних вимог Здовбицька сільська рада, Здолбунівський район електричних мереж про встановлення земельного сервітуту,

встановила:

Рішенням Здолбунівського районного суду від 17 квітня 2007 року встановлено земельний сервітут на право прокладення та експлуатації лінії електричних мереж з розміщенням даної лінії на присадибній земельній ділянці ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 із врахуванням передбачених норм ширини проїжджої частини вул.І.Богуна в с Здовбиця Здолбунівського району та ширини тротуару по 1,5 м. з обох сторін проїжджої частини вулиці. 

В позові до Здолбунівського районного відділу земельних ресурсів відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на незаконність та необґрунтованість рішення суду з підстав недоведеності обставин, які суд вважав встановленими, невідповідності висновків суду обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права.

На її думку суд невірно застосував до спірних правовідносин ст. 99 ЗК України, тоді як на її думку підлягала до застосування ст. 146 ЗК, яка передбачає право викупу частини землі у власників земельних ділянок, у тому числі для встановлення та обслуговування ліній електропередач.

Рішення про викуп у неї частини земельної ділянки Здовбицька сільська рада не приймала.

Позивачі не довели своїх потреб у встановленні земельного сервітуту, оскільки їхні будинки забезпечені електроенергією. Неможливість заміни стовпів, на яких проходить лінія електропередач, без встановлення земельного сервітуту в судовому засіданні не була встановлена.

Відповідно до ст. 402 ЦК земельний сервітут може бути встановлений договором. З пропозиціями про укладення такого договору до неї ніхто не звертався.

Просила оскаржуване рішення скасувати і ухвалити у справі нове рішення про відмову у позові.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою апеляційну скаргу підтримала і дала пояснення в межах її доводів.

Представники третіх осіб - Здолбунівського районного відділу земельних ресурсів та Здовбицької сільської ради, просили рішення суду залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши доводи та заперечення сторін, перевіривши матеріали справи дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Відповідно до ст. З ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до

суду   за   захистом   своїх   порушених,   невизнаних   або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що земельні ділянки позивачів не є суміжними із земельною ділянкою ОСОБА_1

Звертаючись із позовними вимогами про встановлення земельного сервітуту, позивачі не наводять доказів перешкод у прокладанні або неможливості отримання ними електричної енергії, посилаючись при цьому лише на те, що опори електропередач вимагають заміни. Власник же Здолбунівських електричних мереж з вимогами щодо встановлення земельного сервітуту до суду не звертався і вимог таких до ОСОБА_1 не пред"являв.

Посилаючись на ст. 99 ЗК суд першої інстанції не звернув уваги на те, що вона регулює лише види права земельного сервітуту, який може встановлюватись зокрема, для прокладання та експлуатації ліній електропередачі.

По суті ж спір між сторонами зводиться до приведення у відповідність із нормативами земель комунальної власності, у даному випадку параметрів дороги та тротуару по пров. І.Богуна с Здовбиця.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" здійснення контролю за додержанням земельного законодавства покладено на виконавчі органи місцевого самоврядування.

За обставин, що склалися у позивачів відсутні підстави для звернення до суду з вимогами про встановлення земельного сервітуту.

На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, що призвело до ухвалення неправильного рішення, яке підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про відмову у позові за його безпідставністю.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

вирішила:

Рішення Здолбунівського районного суду від 17 квітня 2007 року скасувати, і в позові ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в прибуток держави по 4,25гривень судового збору та по 7,50гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи з кожного.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.

Рішення місцевого суду та рішення апеляційної інстанції можуть бути оскаржені сторонами в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили.