Справа № 2-130/11

01.07.2011

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2012 року                               Іванівський районний суд Херсонської області

в складі;

                              головуючого судді                    Берлімової Ю.Г.

                              за участю секретаря                    Хоптинської А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Іванівка цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк» до товариства з обмеженою відповідальністю «Асіенда», ОСОБА_1 Маіровича, ОСОБА_2 державного бюро технічної інвентаризації, приватного підприємства «Співдружність», ОСОБА_3, ОСОБА_4 сільської ради Іванівського району Херсонської області, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання неправомірними дій, визнання відповідачів недобросовісними набувачами, скасування свідоцтв про право власності, визнання договору купівлі-продажу недійсним, визнання права власності, зобов’язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» звернулося із зазначеною позовною заявою до суду, мотивує свої вимоги тим, що 22 лютого 2006 року між Промінвестбанком та ПП Співдружність було укладено кредитний договір № 10, згідно якого банком було надано відповідачу кредит в розмірі 1300000 грн., в забезпечення виконання зобов’язань ПП «Співдружність» було передано, згідно нотаріально посвідченого іпотечного договору № 10/1 від 22 лютого 2006 року, зернотік, розташований за адресою вул.. Першотравнева, 25а, с. Трохимівка, Іванівського району, Херсонської області, в зв’язку з чим нотаріусом було накладено заборони на відчуження предмету іпотеки та внесено відповідні відомості до реєстрів. В подальшому, в зв’язку з невиконанням ПП «Співдружність» умов кредитного договору нотаріусом 05 березня 2007 року було вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на зернотік та відкрито 23 березня 2007 року виконавче провадження по даному виконавчому документу. 04 квітня 2007 року ДВС Іванівського РУЮ було складено акт опису та арешту майна, яким накладено арешт та заборону відчуження будівель вказаного зернотоку.

Але, не зважаючи, на існуючу заборону 18 червня 2007 року Постійно діючим третейським судом при Асоціації «Українських виробників обладнання для станції технічного обслуговування автомобілів» винесено рішення, яким визнано дійсним договір про припинення зобов’язань переданням відступного, укладений між ОСОБА_1 та ПП «Співдружність» та визнано право власності на зернотік, розташований за адресою: с. Трохимівка, Іванівський район, Херсонська область, вул.. Першотравневе, 25а, за ОСОБА_1 Маіровичем.

На підставі цього рішення, в порушення вимог законодавства, а саме у відсутність виконавчого листа компетентного суду, ОСОБА_2 державним бюро технічної інвентаризації здійснено перереєстрацію права власності на зернотік за ОСОБА_1 Маіровичем.

Потім, в зв’язку із внесенням ОСОБА_1 зернотоку до статутного фонду ТОВ «Асіенда», 02 квітня 2008 року ОСОБА_4 сільською радою видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно на підставі рішення виконавчого комітету ОСОБА_4 сільської ради від 27 березня 2008 року та здійснено ОСОБА_2 ДБТІ реєстрацію права власності на зернотік за ТОВ «Асіенда».

Банком вживалися заходи щодо відновлення свого порушеного права на отримання задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки. Так, рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 10 листопада 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 17 лютого 2010 року, визнано недійсною третейську угоду про передачу спору на вирішення третейського суду, укладену 30 травня 2007 року між ПП «Співдружність» та ОСОБА_1, а також скасовано рішення третейського суду від 18 червня 2007 року, яке стало підставою для реєстрації права власності на зернотік за ОСОБА_1

Крім того, сам третейський суд 23 червня 2009 року переглянув своє рішення від 18 червня 2007 року за нововиявленими обставинами та скасував його.

Всі вищезазначені рішення були прийняті з посиланням на те що, спірне нерухоме майно перебувало в іпотеці в банку та ПП «Співдружність» не мало права вчиняти будь-які дії по його відчуженню.

Крім того, рішенням сесії Трохиімвської сільської ради, Іванівського району, Херсонської області № 134 від 23 липня 2008 року визнано таким, що втратило чинність рішення виконкому сільської ради від 27 березня 2008 року № 31 «Про оформлення права власності на зернотік за ТОВ «Асіенда».

Оскільки судом скасовано документи на підставі яких ОСОБА_2 ДБТІ було здійснено перереєстрацію права власності на зернотік з ПП «Співдружність» на ОСОБА_1, то Генічеське ДБТІ повинно провести дії по перереєстрації права власності на попереднього власника – ПП «Співдружність».

Та, оскільки ОСОБА_1 не мав права розпоряджатися зернотоком, то внесення ним зернотоку до складу статутного фонду ТОВ «Асіенда» є неправомірним, а враховуючи, що рішення виконавчого комітету ОСОБА_4 сільської ради про оформлення права власності на зернотік за ТОВ «Асіенда» скасовано рішенням сесії цієї ж сільської ради, то свідоцтво про право власності ТОВ «Асіенда» на зернотік є неправомірним та підлягає скасуванню.

В судовому засіданні, представник позивача уточнив позовні вимоги, посилаючись на те, що внаслідок незаконних дій ОСОБА_4 сільської ради, яка своїм рішенням безпідставно змінила адресу зернотоку, незважаючи на заборону відчуження (ухвала Олександрійського міськрайонного суду від 25 лютого 2010 року № 1143/2010), та не зважаючи на те, що сільська рада рішенням сесії № 133 від 23 липня 2008 року скасувала відповідне рішення виконкому, стала можливою незаконна перереєстрація спірного зернотоку на співвідповідачів ОСОБА_3, О.О., ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 Вважає, всі наступні рішення виконкому сільської ради, свідоцтва про право власності на нерухоме майно та інші правовстановлюючі документи, видані на ім’я всіх співвласників зернотоку – співвідповідачів, підлягають скасуванню. Тому, відповідно ст.. 330, 388 ЦК України вважає всіх теперішніх співвласників недобросовісними набувачами, у яких майно може бути витребуване в будь-якому разі. Тому, враховуючи вищевикладене, а також на підстві первісних позовних вимог, просить суд:

1) визнати неправомірними дії ПП "Співдружність" щодо укладення з ОСОБА_1 Маіровичем договору про припинення зобов'язань переданням відступного №1-06 від 11.01.2006 року та передання відповідно до його умов зернотоку розташованого за адресою: вул. Першотравнева, 25а, с. Трохимівка, Іванівського району Херсонської області;

2) визнати неправомірними дії ОСОБА_1 Маіровича щодо перереєстрації права власності на зернотік, розташований за адресою: вул. Першотравнева, 25а, с. Трохимівка, Іванівського району Херсонської області, за ним та внесення зазначеного зернотоку до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю "Асіенда";

3) визнати ОСОБА_1 Маіровича, Товариство з обмеженою відповідальністю «Асіенда», ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5 недобросовісними набувачами права власності на спірний зернотік, розташований за адресою: вул. Першотравнева, 25а, с. Трохимівка, Іванівського району Херсонської області

4) визнати неправомірними дії ОСОБА_2 державного бюро технічної інвентаризації щодо реєстрації права власності на зернотік, розташований за адресою: вул. Першотравнева, 25а, с. Трохимівка, Іванівського району Херсонської області за ОСОБА_1 Маіровичем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Асіенда», ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5;

5) скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно серія САВ № 548500 видане 02 квітня 2008 року ОСОБА_4 сільською радою Товариству з обмеженою відповідальністю «Асіенда»;

6) скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії САС № 472604, видане 05 листопада 2010 року ОСОБА_4 сільською радою Товариству з обмеженою відповідальністю "Асіенда" та скасувати відповідне рішення виконкому ОСОБА_4 сільської ради як підставу видачі вказаного свідоцтва;

7) скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії САС № 472607, видане 08 листопада 2010 року ОСОБА_4 сільською радою ОСОБА_3 та скасувати відповідне рішення виконкому ОСОБА_4 сільської ради як підставу видачі вказаного свідоцтва;

8) скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ № 345086, видане 06 грудня 2005 року ОСОБА_4 сільською радою ОСОБА_8 та скасувати відповідне рішення виконкому ОСОБА_4 сільської ради як підставу видачі вказаного свідоцтва;

9) визнати недійсним договір купівлі-продажу ВРВ 608858 посвідчений 26 листопада 2010 року приватним нотаріусом Іванівського районного нотаріального округу Херсонської області ОСОБА_10 та зареєстрований в реєстрі за № 726, на підставі якого за ОСОБА_9 зареєстровано право власності на частину спірного зернотоку;

10) скасувати свідоцтво ВРД 728029 від 13 січня 2011 року видане приватним нотаріусом Іванівського нотаріального округу Херсонської області ОСОБА_10, зареєстроване в реєстрі № 11, на підставі якого за ОСОБА_7 зареєстровано право власності на частину спірного зерно току;

11) скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії САС № 45085, видане 28 лютого 2011 року ОСОБА_4 сільською радою ОСОБА_11 та скасувати відповідне рішення виконкому ОСОБА_4 сільської ради як підставу видачі вказаного свідоцтва;

12) скасувати свідоцтво ВРД 728028 від 13 січня 2011 року видане приватним нотаріусом Іванівського нотаріального округу Херсонської області ОСОБА_10, зареєстроване в реєстрі № 8, на підставі якого за ОСОБА_5 зареєстровано право власності на частину спірного зернотоку;

13) визнати право власності на зернотік, розташований за адресою, вул. Першотравнева, 25а, с. Трохимівка, Іванівського району Херсонської області, за Приватним підприємством "Співдружність";

14) зобов’язати Генічеське державне бюро технічної інвентаризації змінити номер вулиці в адресі місця знаходження зернотоку з «Першотравнева, 64» на «Першотравнева, 25а»;

15) зобов’язати Генічеське державне бюро технічної інвентаризації здійснити реєстрацію права власності на зернотік, розташований за адресою: вул.. Першотравнева, 25а, с. Трохимівка, Іванівського району, Херсонської області на первісного власника – Приватне підприємство «Співдружність»

16) зобов’язати ОСОБА_1 Маіровича, Товариство з обмеженою відповідальністю «Асіенда», ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5 повернути зернотік, розташований за адресою: вул.. Першотравнев, 25а, с. Трохимівка, Іванівського району, Херсонської області, належному власнику – Приватному підприємства «Співдружність» (т.1 а.с. 214-216).

Відповідач ОСОБА_1 та представник ТОВ «Асіенда» в судовому засіданні позов не визнали, ОСОБА_1 пояснив, що при укладанні третейської угоди з ПП «Співдружність» та зверненні до третейського суду він не знав про те, що даний зернотік перебуває в іпотеці у банку, йому це повідомлено не було. Тому, вважає своє право власності на даний зернотік набутим правомірно та законно, і тому він як власник мав право ним розпоряджатися. Тому він вніс дане майно в статутний фонд ТОВ «Асіенда».

Представники відповідачів ОСОБА_2 ДБТІ, ПП «Співдружність» в судове засідання не з’явилися, суд на місці ухвалив, проводити розгляд справи в їх відсутність.

Представник відповідача ОСОБА_4 сільської ради Херсонської області голова сільської ради ОСОБА_12 в судовому засіданні позов не визнала, пояснила, що зміна адреси зернотоку з вул.. «Першотравнева 25 а» на «Першотравнева 64» відбулася на підставі рішення виконкому сільради у зв’язку з необхідністю впорядкування нежилих будівель та споруд під зернотоком належному приватному підприємству «Співдружність». Про те, що дане майно в іпотеці у банку та не підлягає відчуженню відомо не було.

Відповідач ОСОБА_8 в судовому засіданні позов не визнав, пояснив, що частину зернотоку склад літера «А-1к» придбав ще 06 грудня 2005 року, даний об’єкт ніколи у власності ПП «Співдружність», а потім у ТОВ «Асіенда» не був, тому вважає вимоги у відношенні нього незаконними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідач ОСОБА_6 в судовому засіданні позов не визнав, пояснив, що частину зернотоку склад літера «К» придбав ще 26 липня 2001 року на підставі накладної № 584, даний об’єкт ніколи у власності ПП «Співдружність», а потім у ТОВ «Асіенда» не був, тому вважає вимоги у відношенні нього незаконними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідачі ОСОБА_7, ОСОБА_5 та їх адвокат ОСОБА_13 в судовому засіданні позов не визнали, мотивуючи тим, що вони є добросовісними набувачами частин спірного зернотоку, а саме: ОСОБА_7 – будівлі млину літера «Г», ОСОБА_5 – будівлі олійниці літера «В», оскільки отримали це майно на підставі рішень Іванівського районного суду Херсонської області по цивільним справам № 2-153/2009, № 2-154/2009 року, згідно яких стягнуто з ТОВ «Асіенда» на користь ОСОБА_7 – 86856 грн. боргу, на користь ОСОБА_5 – 52136 грн. боргу. На підставі отриманих виконавчих листів за цими рішеннями 20 березня 2010 року ВДВС Іванівського РУЮ відкрило зведене провадження та в рахунок стягнення боргу з ТОВ «Асіенда» було описано майно товариства, а саме спірний зернотік. Згодом були проведені торги, але вищезазначене нерухоме майно реалізоване не було та ВДВС запропонувало їм залишити нерухоме майно ТОВ «Асіенда» у власності в рахунок погашення боргу, що вони і зробили та оформили право власності на це майно. Посилання позивача на ст.. 330, 388 ЦК України про витребування майна є необґрунтованими, оскільки законних підстав передбачених ст.. 388 ЦК України позивачем не наведено. Крім того, зазначають, що з віндикаційним позовом повинен звертатися власник майна ПП «Співдружність», а не заставоутримувач, в даному випадку банк.

Відповідач ОСОБА_3 та його адвокат ОСОБА_13 в судовому засіданні позов не визнали, мотивуючи тим, що він є добросовісним набувачем частини спірного зернотоку – складу літера «І», оскільки набув право власності на це майно на підставі ухвали Іванівського районного суду Херсонської області від 29 вересня 2010 року по цивільній справі № 2-152/2009 року, за мировою угодою затвердженою в процесі виконання рішення суду. Про будь-які права третіх осіб на дане майно він не знав і не міг знати, коли продавав частину складу ОСОБА_9 будь яких обтяжень, заборон у реєстрі нотаріус не встановив. Посилання позивача на ст.. 330, 388 ЦК України про витребування майна є необґрунтованими, оскільки законних підстав передбачених ст.. 388 ЦК України позивачем не наведено. Крім того, зазначають, що з віндикаційним позовом повинен звертатися власник майна ПП «Співдружність», а не заставоутримувач, в даному випадку банк. Також, зазначає, що якщо банк вважає, що його права порушені внаслідок незаконної зміни адреси спірного зернотоку ОСОБА_4 сільської радою, то позивач повинен звернутися до суду відповідно ст.. 1173, ст.. 1174 ЦК України згідно яких, в даному випадку завдана шкода повинна відшкодовуватися за рахунок органу місцевого самоврядування.

Відповідач ОСОБА_9 та його адвокат ОСОБА_13 в судовому засіданні позов не визнали, надали аналогічні пояснення що і відповідач ОСОБА_3

Вислухавши пояснення сторін та перевіривши їх наданими доказами, вивчивши інвентарні справи на спірний зерноток суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав, встановив наступні факти і відповідні ним правовідносини.

В судовому засіданні встановлено що 22 лютого 2006 року між ПАТ «Промінвестбанк» та ПП «Співдружність» було укладено кредитний договір № 10, згідно якого банком було надано ПП «Співдружність» кредит в розмірі 1300000 грн. (т. 1 а.с. 7-9).

В забезпечення виконання зобов’язань ПП «Співдружність» було передано, згідно нотаріально посвідченого іпотечного договору № 10/1 від 22 лютого 2006 року, зернотік, розташований за адресою вул.. Першотравнева, 25а, с. Трохимівка, Іванівського району, Херсонської області, в зв’язку з чим нотаріусом було накладено заборони на відчуження предмету іпотеку та внесено відповідні відомості до реєстрів. (т. 1 а.с. 10-15).

В подальшому, в зв’язку з невиконанням ПП «Співдружність» умов кредитного договору нотаріусом 05 березня 2007 року було вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на зернотік. (т. 1 а.с. 16).

23 березня 2007 року було відкрите виконавче провадження по даному виконавчому документу. 04 квітня 2007 року ДВС Іванівського РУЮ було складено акт опису та арешту майна, яким накладено арешт та заборону відчуження будівель вказаного зернотоку (т. 1 а.с. 17).

Крім того, рішенням господарського суду Кіровоградської області від 14 грудня 2009 року з приватного підприємства «Співдружність» стягнуто на користь публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» заборгованість за вищевказаним кредитним договором в сумі 1047 546, 42 грн., з яких 1030000,00 грн. – основна заборгованість по кредиту, 17 546,42 грн. – прострочені відсотки, держмито та ІТЗ. (т. 2 а.с. 16-23)

Але всупереч, чинних заборон на вказаний зернотік 18 червня 2007 року Постійно діючим третейським судом при Асоціації «Українських виробників обладнання для станції технічного обслуговування автомобілів» винесено рішення, яким визнано дійсним договір про припинення зобов’язань переданням відступного, укладений між ОСОБА_1 та ПП «Співдружність» та визнано право власності на зернотік, розташований за адресою: с. Трохимівка, Іванівський район, Херсонська область, вул.. Першотравневе, 25а, за ОСОБА_1 Маіровичем (т. 1 а.с. 18-20).

Згідно рішення виконкому ОСОБА_4 сільської ради Іванівського району Херсонської області від 28 лютого 2008 року № 6 зернотоку, належному приватному підприємству «Співдружність», присвоєний номер 64 (т. 1 а.с. 27).

На підставі рішення третейського суду від 18 червня 2007 року та виконавчого листа Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07 березня 2008 року ОСОБА_2 державним бюро технічної інвентаризації 20 березня 2008 року, уточнивши адресу майна та отримавши відповідь сільради, здійснено перереєстрацію права власності на зернотік: юридична адреса: вул.. Першотравнева, 64, с. Трохимівка, Іванівський район, Херсонська область за ОСОБА_1 Маіровичем. (т. 3 а.с. 62 ),

Надалі, згідно протоколу № 1 зборів засновників ТОВ «Асіенда» від 25 березня 2008 року ОСОБА_1 вніс зернотік до статутного фонду ТОВ «Асіенда» (т. 1 а.с. 136-138).

27 березня 2008 року виконком ОСОБА_4 сільської ради оформив право власності за ТОВ «Асіенда» на зазначений зернотік (т. 1 а.с. 28) та 02 квітня 2008 року на підставі цього рішення було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно (т. 3 а.с. 63).

На підставі цього ОСОБА_2 державним бюро технічної інвентаризації 20 березня 2008 року здійснено перереєстрацію права власності на зернотік (юридична адреса: вул.. Першотравнева, 64, с. Трохимівна, Іванівський район, Херсонська область) за ТОВ «Асіенда». (т. 3 а.с. 64).

Згідно рішень ОСОБА_4 сільської ради Іванівського району Херсонської області від 23 липня 2008 року №№ 133, 134 визнані такими що втратили чинність рішення виконкому від 28 лютого 2008 № 25, стосовно присвоєної юридичної адреси зернотоку, а також рішення виконкому від 27 березня 2008 року № 31, стосовно оформлення право власності на зернотік за ТОВ «Асіендою» (т. 1 а.с. 29, 30).

23 червня 2009 року третейський суд переглянув своє рішення від 18 червня 2007 року за нововиявленими обставинами та скасував його. (т. 1 а.с. 21-22).

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 10 листопада 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 17 лютого 2010 року, визнано недійсною третейську угоду про передачу спору на вирішення третейського суду, укладену 30 травня 2007 року між ПП «Співдружність» та ОСОБА_1, а також скасовано рішення третейського суду від 18 червня 2007 року, яке стало підставою для реєстрації права власності на зернотік за ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 23-26).

Всі вищезазначені рішення були прийняті з посиланням на те що, спірне нерухоме перебувало в іпотеці в банку та ПП «Співдружність» не мало права вчиняти будь-які дії по його відчуженню.

12 березня 2010 року ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області допущено поворот рішення третейського суду від 18 червня 2007 року (т. 1 а.с. 31).

Після вивчення інвентарних справ на спірний зернотік, суд за клопотанням позивача 22 серпня 2011 року та 17 жовтня 2011 року залучив в якості співвідповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 сільську раду Іванівського району, Херсонської області, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, оскільки частина спірного майна були передані їм у власність (т. 1 а.с. 113, 188).

Так, 28 жовтня 2010 року рішенням виконкому ОСОБА_4 сільської ради Іванівського району Херсонської області № 58 на підставі ухвали Іванівського районного суду Херсонської області від 29 вересня 2010 року було оформлено право власності на склад літера «І», вищезазначеного зернотоку за гр.. ОСОБА_3 та підставі цього рішення 08 листопада 2010 року було видано свідоцтво про право власності на даний об’єкт. На інше майно оформлено право власності за ТОВ «Асіенда» (т. 1 а.с. 107-109, 157).

На підставі цього ОСОБА_2 державним бюро технічної інвентаризації 08 листопада 2010 року здійснено реєстрацію права власності на даний об’єкт за ОСОБА_3, а 05 листопада 2010 року все інші об’єкти були повторно зареєстровані за ТОВ «Асіенда» (т. 1 а.с. 158, 179, 185, т. 3 а.с. 65).

Надалі 26 листопада 2010 року ОСОБА_3 продав Ѕ частину даного об’єкту ОСОБА_14, згідно договору купівлі-продажу ВРВ 608858, посвідчений приватним нотаріусом Іванівського районного нотаріального округу Херсонської області ОСОБА_10, на підставі чого 06 грудня 2010 року ОСОБА_2 ДБТІ за ним було зареєстровано право власності на даний об’єкт (т. 1 а.с. 183, т. 3 а.с. 66-67)

Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 27 грудня 2010 року ухвала Іванівського районного суду від 29 вересня 2010 року була скасована та прийняте нове рішення, яким у визнанні мирової угоди ОСОБА_15, ОСОБА_16 Маіровичу в процесі виконання рішення суду відмовлено (т. 1 а.с. 110-111).

Також, відповідно до свідоцтва, посвідченого приватним нотаріусом Іванівського районного нотаріального округу Херсонської області ОСОБА_10 13 січня 2011 року серія ВРД 728028 за ОСОБА_5 зареєстровано право власності на частину спірного зернотоку: будівля олійниці літера «В», прибудова літера «в» на підставі акту про передачу майна стягувану в рахунок погашення боргу, затвердженого ВДВС Іванівського РУЮ Херсонської області 15 грудня 2010 року, оскільки майно не було реалізоване на прилюдних торгах, на підставі чого 09 лютого 2011 року ОСОБА_2 ДБТІ за ним було зареєстровано право власності на даний об’єкт (т.1 а.с. 181, т. 3 а.с. 68-69)           

Відповідно до свідоцтва, посвідченого приватним нотаріусом Іванівського районного нотаріального округу Херсонської області ОСОБА_10 13 січня 2011 року серія ВРД 728029 за ОСОБА_7 зареєстровано право власності на частину спірного зернотоку: будівля млину літера «Г», на підставі акту про передачу майна стягувану в рахунок погашення боргу, затвердженого ВДВС Іванівського РУЮ Херсонської області 15 грудня 2010 року, оскільки майно не було реалізоване на прилюдних торгах, на підставі чого 09 лютого 2011 року ОСОБА_2 ДБТІ за ним було зареєстровано право власності на даний об’єкт (т.1 а.с. 183, т. 3 а.с. 70-71)           

На підставі свідоцтва про право власності серія САС № 450851 від 28 лютого 2011 року виданого ОСОБА_4 сільською радою Іванівського району Херсонської області гр.. ОСОБА_11 належить частина спірного зернотоку: склад літера «К», підстава видачі - рішення виконавчого комітету ОСОБА_4 сільської ради від 26 січня 2011 року № 11, (підстава придбання накладна № 584 від 26 липня 2001 року, згідно якої ОСОБА_6 придбав у ПСП «Мирний». Після чого ОСОБА_2 державним бюро технічної інвентаризації 28 лютого 2011 року здійснено реєстрацію права власності на даний об’єкт за ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 182, т. 3 а.с. 58-59, 72-75).

Крім того, згідно інформаційної довідки ОСОБА_2 ДБТІ 06 грудня 2005 року за гр.. ОСОБА_8 було зареєстроване право власності на нежитлову будівлю «склад» літера «А-1к», розташований за адресою: Херсонська область, Іванівський район, с. Трохимівна, вул.. Першотравнева, 25 а на підставі свідоцтва про право власності № ЯЯЯ 345086 від 06 грудня 2005 року, виданого ОСОБА_4 сільської ради, після чого ОСОБА_2 державним бюро технічної інвентаризації 06 грудня 2005 року здійснено реєстрацію права власності на даний об’єкт за ОСОБА_8 (т. 1 а.с. 184).

Відповідно до ст. ст. 3, 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених прав, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає порушені права цих осіб у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.

Згідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляд інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої вставлено ці обставини.

          Згідно положень ЦК України особа, яка вважає, що її речові права порушені, має право звернутись до суду як з позовом про визнання відповідної угоди недійсною відповідно до ст. ст. 215-235 цього Кодексу, так і з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння за ст. ст. 330, 338 ЦК України.

Позивач звернувся з позовом про визнання дій незаконними, скасувань свідоцтв про право власності, визнання договору купівлі-продажу недійсним, визнання права власності та повернення спірного майна належному власнику.

Стаття 215 ЦК України встановлює загальне правило про те, що правочин є недійсним у зв'язку з недодержанням в момент його вчинення стороною (сторонами) загальних вимог, які необхідні для чинності правочину, передбачених статтею 203 ЦК України.

Однак статтею 216 ЦК України визначено особливі правові наслідки недійсності правочину. Зокрема, кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Отже, на угоду, укладену з порушенням вимог закону, не поширюється загальне правило про наслідки недійсності правочину (двостороння реституція), якщо сам закон передбачає інші наслідки такого порушення.

Відповідно до статті 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Частина 1 ст. 388 ЦК України передбачає, що у випадку, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Згідно ч. 2 ст. 388 ЦК України майно не може бути витребуване від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

При цьому за змістом ст. 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.

Наявність в діях власника волі на передачу майна іншій особі виключає можливість його витребування від добросовісного набувача.

Добросовісне придбання, згідно статті 388 ЦК України, можливе тоді, коли майно придбане не безпосередньо у власника, а у особи, яка не мала права відчужувати це майно. Наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна з чужого незаконного володіння (віндикація).

Таким чином, права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захистові шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, встановленого статтями 215, 216 ЦК України, такий захист можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача.

Стовно вимог щодо відповідачів ОСОБА_8, ОСОБА_6, то вони задоволенню не підлягають як необґрунтовані та не доведені, оскільки об’єкти: склад літера «К», «склад» літера «А-1к», розташовані за адресою: Херсонська область, Іванівський район, с. Трохимівна, вул.. Першотравнева, 25 та які належать їм на праві власності, у власності ПП «Співдружність» не перебували, що підтверджується договором купівлі-продажу від 24 вересня 2001 року, укладеного між ПСГП «Мирний» та ПП «Співдружність», а також інвентарними справами на спірний зернотік. Крім того, посилання позивача про те, що це майно також перебувало в іпотеці в банку, не відповідає дійсності, що підтверджується іпотечним договором (т. 1 а.с. 10-15, т. 3 а.с. 58-61, а.с. 72-75)

          Стосовно вимог позивача щодо визнання неправомірними дій ПП "Співдружність" щодо укладення з ОСОБА_1 Маіровичем договору про припинення зобов'язань переданням відступного №1-06 від 11.01.2006 року та передання відповідно до його умов зернотоку розташованого за адресою: вул. Першотравнева, 25а, с. Трохимівка, Іванівського району Херсонської області, то суд вважає є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, оскільки ПП «Співдружність» достовірно значи про те, що спірний зернотік перебуває в іпотечному договорі у Промінвестбанку укладає третейську угоду з ОСОБА_1, визнану рішенням третейського суду, згідно якого спірне майно було передане йому, яка в подальшому була визнана Олександрійським міськрайонним судом недійсною на підставі ст.. 215, 230 ЦК України, рішення третейського суду скасовано, 17 лютого 2010 року зазначене рішення залишене без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області.

Таким чином, дії ОСОБА_1 Маірович щодо перереєстрації права власності на зернотік, розташованого за адресою: вул. Першотравнева, 25а, с. Трохимівка, Іванівського району Херсонської області, за ним та внесення зазначеного зернотоку до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю "Асіенда" є неправомірними, оскільки він отримав спірне майно за недійсним правочином, судом визнається недобросовісним набувачем та згідно ст.. 216 ЦК України повинен повернуту спірне майно за недійсним правочином.

Але враховуючи те, що спірний зернотік, на теперішній час в його власності не перебуває, переданий іншим особам, а саме: ТОВ «Асіенда», ОСОБА_3, ОСОБА_9 ОСОБА_7, ОСОБА_5 то в даному випадку, майно може бути витребуване від них, які не були сторонами недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача – з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.

Це стосується і вимог позивача щодо скасування свідоцтв про право власності на відповідачів виданих ОСОБА_4 сільською радою та відповідних рішень виконкому на підставі яких були видані свідоцтва, в даному випадку позивачем невірно обраний спосіб захисту, як застосування правових наслідків недійсності правочину згідно ст.. 216 ЦК України.

Стосовно вимог щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу укладеного 26 листопада 2010 року між гр.. ОСОБА_3 та ОСОБА_14, посвідчений приватним нотаріусом Іванівського районного нотаріального округу Херсонської області ОСОБА_10, то суд вважає, що вони не підлягають задоволенню, як необґрунтовані, оскільки згідно роз’яснень п. 10 постанови ПВСУ України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06 листопада 2009 року № 9, реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв’язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред’явлена тільки стороні недійсного правочину. Норма частини першої статті 216 ЦК не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК, як вже зазначалося вище.

Стосовно вимог позивача щодо визнання співвідповідачів ТОВ «Асіенда», ОСОБА_3, ОСОБА_9 ОСОБА_7, ОСОБА_5, (ОСОБА_8, ОСОБА_6 – обґрунтоване вище) теперішніх власників спірного майна, недобросовісними набувачами то суд не може з цим погодитись, оскільки це ґрунтується лише на припущеннях позивача тієї обставини, що вони могли знати про те, що спірне майно ними придбано в особи, яка не мала права його відчужувати, оскільки з матеріалів справи не вбачається, що відповідачі знали чи могли знати про те що, спірне майно перебуває в іпотеці та в Державному реєстрі іпотек і в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна є інформація про заборону його відчуження, а навпаки при перевірці, було встановлено, що спірне майно: розташовано за адресою с. Першотравневе, 64, Іванівського району, Херсонської області, в забороні не було. Посилання позивача на те, що ухвалою Олександрійського міськрайонного суду від 25 лютого 2010 року накладено арешт та заборону відчуження на спірний зернотік та ці данні внесено до реєстру заборон, нічим не підтверджено.

Щодо вимог позивача про визнання неправомірними дій ОСОБА_2 ДБТІ по реєстрації права власності на спірне майно за позивачами, то ухвалою Іванівського районного суду Херсонської області від 17 вересня 2012 року, то провадження по справі в частині цих позовних вимог закрито, в зв’язку з тим що вони підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства (т. 3 а.с. 93-94).

Що стосується вимог зобов’язати ДБТІ змінити номер вулиці в адресі місця знаходження зернотоку, то позивачем ця вимога взагалі немотивована, та оскільки позивач повинен довести ті обставини, на яких ґрунтується його вимоги та заперечення, суд вважає ці позовні вимоги недоведеними та такі що не підлягають задоволенню. При чому суд наголошує, що рішення виконкому від 28 лютого 2008 № 25, стосовно присвоєної юридичної адреси зернотоку, втратило чинність на підставі рішення сесії ОСОБА_4 сільської ради від 23 липня 2008 року № 133, таким чином рішенням сільради дані правовідносини повернуті в первісний стан (т. 1 а.с. 29).

В обґрунтування вимог щодо визнання права власності ПП «Співдружність» на спірний зернотік та зареєструвати це право власності за підприємством, позивач зазначив, що це сприятиме відновленню прав Банку, як іпотекодержателя та зробить можливим задоволення їх вимог за рахунок цього майна, але судом ці доводи не можуть бути прийняти як належні докази, оскільки розділом І Цивільного кодексу України та Законом України «Про власність» чітко визначні підстави набуття право власності на майно, зокрема власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (ст.392 ЦК України). Позивач же, делегуючи повноваження ПП «Співдружність», просить визнати право власності за ними на спірне майно, а також зобов’язати ДБТІ зареєструвати це право власності, але підприємство ніяким чином не уповноважувало їх на це.

Щодо вимог позивача щодо зобов’язання відповідачів (співвласників майна) повернути спірний зернотік належному власнику ПП «Співдружність» з посиланням на статтю 330, 388 ЦК України, то в даному випадку відповідно до статті 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Частина 1 ст. 388 ЦК України чітко зазначає випадки витребування майна у добросовісного набувача, але позивач в обґрунтування своїх вимог не навів жодних доказів та правових підстав такого витребування.

При цьому, слід зазначити, що матеріально-правова вимога Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» стосується зобов'язання відповідачів вчинити дії з передання майна на користь іншої особи – Приватного підприємства «Співдружність».

Проте, Цивільно-процесуальним кодексом України не передбачено звернення однієї особи з вимогами, що направлені на захист порушеного права іншої особи.

Обставини того, що Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» є іпотекодержателем Приватного підприємства «Співдружність», не свідчить про порушення прав позивача, які підлягають захисту в межах даної справи та з урахуванням заявлених позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, правових підстав звертатися до суду з заявленими позовними вимогами у Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» не було у зв'язку з відсутністю порушеного права цієї особи в контексті заявлених позовних вимог.

Тобто, підсумовуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем невірно обрано заходи захисту своїх прав та інтересів, оскільки дані спірні правовідносини підлягають регулюванню за правилами, закріпленими спеціальними нормами законодавства - Законом України "Про іпотеку".

Уточнити позовні вимоги позивача суду не представилося можливим, зв’язку з тим, що позивач до судового засідання неодноразово не з’являвся, надав заяву про розгляд справи в його відсутність, суд же зі свого боку розглядав справу в межах заявлений позовних вимог та на підставі наданих доказів, за межі яких згідно ст. 11 ЦПК не може вийти.

Керуючись ст.ст. 3,4, 60, 61 ЦПК України, ст..ст. 203, 215-216, 330, 388, 392 ЦК України, Законом України «Про іпотеку», постановою ПВСУ України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06 листопада 2009 року № 9, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк» до товариства з обмеженою відповідальністю «Асіенда», ОСОБА_1 Маіровича, ОСОБА_2 державного бюро технічної інвентаризації, приватного підприємства «Співдружність», ОСОБА_3, ОСОБА_4 сільської ради Іванівського району Херсонської області, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання неправомірними дій, визнання відповідачів недобросовісними набувачами, скасування свідоцтв про право власності, визнання договору купівлі-продажу недійсним, визнання права власності, зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії ПП "Співдружність" щодо укладення з ОСОБА_1 Маіровичем договору про припинення зобов'язань переданням відступного №1-06 від 11.01.2006 року та передання відповідно до його умов зернотоку розташованого за адресою: вул. Першотравнева, 25а, с. Трохимівка, Іванівського району Херсонської області.

Визнати неправомірними дії ОСОБА_1 Маіровича щодо перереєстрації права власності на зернотік, розташований за адресою: вул. Першотравнева, 25а, с. Трохимівка, Іванівського району Херсонської області, за ним та внесення зазначеного зернотоку до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю "Асіенда".

          Визнати ОСОБА_1 Маіровича недобросовісним набувачем права власності на спірний зернотік, розташований за адресою: вул. Першотравнева, 25а, с. Трохимівка, Іванівського району Херсонської області.

          В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Херсонської області шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду до Іванівського районного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, або повного виготовлення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

ОСОБА_17