ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

1 квітня 2008 року

         Володимир-Волинський міський суд Волинської області

 

         В складі : головуючого судді                   Віннічука І.Г.

                          при секретарі                            Хамулі О.В.

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Володимирі-Волинському цивільну справу за позовом Військового прокурора Луцького гарнізону в інтересах ОСОБА_1 до Волинського обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та нечинним рішення Волинського облвійськомату про відмову в призначенні пенсії за вислугу років , -

                                               В С Т А Н О В И В :

В період з 31.07.1970 року по 1.12.1984 року ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах СРСР.

Наказом Головнокомандувача Сухопутними військами № 0899 від 12.11.1984 року  та наказом командирам в/ч №321 від 1.12.1984 року ОСОБА_1 був звільнений з військової служби в запас і виключений із списків особового складу військової частини 43110 та направлений для постановки на військовий облік до Вол.-Волинського об*єднаного військового комісаріату.

Після звільнення з військової служби ОСОБА_1 в період з 13.12.1984 року по 18.02.2002 року працював у цивільних установах і організаціях понад 14 років , і його загальний  трудовий стаж з врахуванням військової служби складає понад 28 календарних років.

24.03.2006 року ОСОБА_1 звернувся за місцем проживання до Володимир-Волинського об*єднаного військового комісаріату з заявою про призначення пенсії за вислугу років.

29.12.2006 року листом Волинського обласного військового комісаріату № 1162 ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років, було відмовлено.

На цій підставі ОСОБА_1 звернувся з позовом в суд та просить визнати протиправним та нечинним рішення Волинського облвійськомату

№ 1162 від 29.12.2006 року про відмову в призначенні йому пенсії за вислугу років .

В судовому засіданні позивач позов підтримав, пославшись на обставини вказані в позовній заяві.

Представник Волинського облвійськомату в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що   позивач ОСОБА_1 на час досягнення ним  45 років  військовослужбовцем не був, а тому в позові йому слід відмовити.

Представник Пенсійного Фонду  позов визнала частково, згідна виплату пенсії проводити не з 24.03.2005 року, а з 01.01.2007 року.

Вислухавши пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю виходячи із наступного.

Згідно п. «б» ст. 12 Закону України « Про пенсійне забезпечення військовослужбовців , осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб » від 09.04.1992 року із змінами, внесеними Законом України від 04.07.2002 року, який набув чинності 06.08.2002 року право на пенсію за вислугою років мають особи офіцерського складу , прапорщики і мічмани , військовослужбовці надстрокової служби та військової служби незалежно від підстав та часу звільнення і досягли 45- річного віку, крім осіб , позбавлених військових або спеціальних звань , а також звільнених із служби у зв*язку з засудженням за умисний злочин , вчинений з використанням свого посадового становища , або вчинення корупційного діяння, а ті з них, що є інвалідами

війни-  незалежно від віку, і мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба.

         Позивач на час звернення до Волинського обласного військового комісаріату мав всі перелічені в названій статті Закону необхідні умови для призначення йому пенсії за вислугу років , тобто на момент звернення за призначенням пенсії він мав вік понад  45 років,  загальний трудовий стаж більше 25 років, із яких військова служба складає теж більше 12 років

6 місяців.

         В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 звернувся з заявою до Волинського обласного військового комісаріату про призначення пенсії 24.03.2006 року і на цей час Закон України « Про пенсійне забезпечення військовослужбовців , осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб » від 09.04.1992 року із змінами, внесеними Законом України від 04.07.2002 року не був змінений і скасований, а тому позов позивача є підставний і підлягає до задоволення повністю . На  підставі ст.50 вище вказаного Закону пенсію позивачу слід призначити з березня 2005 року, тобто за 12 місяців до дня звернення за отриманням пенсії.

КЕРУЮЧИСЬ ст.ст. 105, 162 КАС України та на підставі п «б» ст. 12, ст. 50 Закону України « Про пенсійне забезпечення військовослужбовців , осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб » від 09.04.1992 року із змінами від 04.07.2002 року , суд, -

                                               ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним і нечинним рішення військового комісаріату від 29 грудня 2006 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років.

Зобов*язати Головне Управління Пенсійного фонду України у Волинській області призначити та виплатити пенсію за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до п. «б » ст.12 Закону України

 « Про пенсійне забезпечення військовослужбовців , осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб » від 09.04.1992 року із змінами, внесеними Законом України від 04.07.2002 року, з 24.03.2005 року.

На постанову може бути подано заяву про апеляційне оскарження на протязі 10 днів з дня її проголошення та апеляційну скаргу протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

 

Головуючий : /-/ підпис.

Копія вірна.

 

 

 

 

Суддя Володимир-Волинського

міського суду                                                      І.Г.Віннічук

 

 

 

Рішення не набрало чинності .

 

 

 

Суддя Володимир-Волинського

міського суду                                                      І.Г.Віннічук

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                

                    Справа № 2-а-17-08

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

10 квітня 2008 року

         Володимир-Волинський міський суд Волинської області

 

         В складі : головуючого судді                   Віннічука І.Г.

                          при секретарі                            Попко С.С .

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Володимирі-Волинському цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Устилузької міської ради про визнання рішення суб*єкта владних повноважень та його зобов*язання вчинити передбачену законом дію, -

В С Т А Н О В И В :

30.01.2007 року позивач ОСОБА_2 звернувся до Устилузької міської ради з письмовою заявою про безоплатну передачу в його власність 0,14 га земельної ділянки , яка межує з його земельною ділянкою , для ведення особистого селянського господарства.

Листом голови Устилузької міської ради від 30.05.2007 року в задоволенні заяви позивачу ОСОБА_2 відмовлено, а тому останній звернувся з позовом в суд і просить визнати нечинною відмову Устилузької міської ради від 30.05.2007 року про безоплатну передачу в його власність 0,14 га земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та зобов*язати  Устилузьку міську раду передати безоплатно в його власність земельну ділянку площею 0,14 га для ведення особистого селянського господарства.

Позивач і його представник в судовому засіданні позов підтримали , пославшись на обставини вказані в позовній заяві.

Представник відповідача в суді позов не визнала і пояснила , що дійсно позивач 30.01.2007 року звернувся з письмовою заявою до Устилузької міської ради про безоплатну передачу в його власність 0,14 га земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства , однак листом міського голови від 30.05.2007 року йому в цьому було відмовлено , оскільки ОСОБА_2 згідно рішення Устилузької міської ради від 7.12.1997 року вже отримав 0,10 га землі для обслуговування житлового будинку і 0,46 га для ведення особистого селянського господарства.

Крім цього, на час звернення позивача до Устилузької міської ради на 30.01.2007 року земельна ділянка площею 0,14 га була прибережною зоною річки Студянка, а на даний час проводиться реконструкція автомобільної дороги Устилуг-Луцьк-Рівне і прокладання даної дороги передбачається   через земельну ділянку ОСОБА_2, у зв*язку з чим ставиться питання про вилучення вказаної земельної ділянки для суспільних потреб.

З цих підстав відповідач вважає, що позов позивача безпідставний і до задоволення не підлягає.        

Вислухавши пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в позові слід відмовити.

Згідно рішення Устилузької міської ради № 2/14 від 20.04.2006 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення , вилучення , викуп та надання земельних ділянок в користування Службі Автомобільних доріг у Волинській області вбачається, що міська рада затвердила проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок Службі автомобільних доріг у Волинській області для реконструкції автомобільної дороги Устилуг-Луцьк-Рівне , куди входить і земельна ділянка позивача ОСОБА_2 і інших.

Як вбачається з висновку про погодження проекту відведення земельної ділянки під об*єкт для будівництва автомобільної дороги від листопада 2002 року  , що позивач ОСОБА_2 погодився з вилученням і надання земельної ділянки для будівництва дороги.

В судовому засіданні встановлено, що на час відмови позивачу в наданні земельної ділянки площею 0,14 га дана територія  була прибережною зоною річки Студянка.

При виїзді складу суду в місто Устилуг до  земельної ділянки

ОСОБА_2 встановлено, що земельна ділянка площею 0,14 га є болотом на якому розміщений ставок і дана територія з*єднується  із старим руслом річки Студянка і до даної земельної ділянки навезена земля висотою до 11 м для прокладання автодороги.

         Як вбачається з оглянутого в судовому засіданні оригіналу  проекту реконструкції дороги Устилуг- Луцьк- Рівне прокладання даної дороги передбачається   через земельну ділянку ОСОБА_2 та  інших осіб.

Отже, виходячи з вище наведених підстав суд приходить до висновку, що в позові ОСОБА_2 слід відмовити.

КЕРУЮЧИСЬ ст.ст.161,162 КАС України, ст.ст.116,121 ЗК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

 В позові ОСОБА_2 до Устилузької міської ради про визнання нечинної відмови Устилузької міської ради від 30.05.2007 року про безоплатну передачу в його власність 0,14 га земельної ділянки , яка межує з його земельною ділянкою , для ведення особистого селянського господарства та зобов*язати Устилузьку міську раду передати безоплатно в його власність 0,14 га земельної ділянки відмовити.

На постанову може бути подано заяву про апеляційне оскарження на протязі 10 днів з дня її проголошення та апеляційну скаргу протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

 

Головуючий :

 

 

 

Справа № 2-662-08

 

РІ Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 

21 травня 2008 року

         Володимир-Волинський міський суд Волинської області

 

         В складі : головуючого судді                   Віннічука І.Г.

                          при секретарі                            Попко С.С.

 

         провівши попереднє судове засідання в залі суду в місті Володимирі-Волинському цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до Володимир-Волинської міської ради про визначення частки квартири, що належить на праві спільної сумісної власності , -

 

                                               В С Т А Н О В И В :

05.03.1996 року Вол.-Волинським міськвиконкомом було видано свідоцтво про право власності на житло, яким посвідчено, що квартира , яка знаходиться АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної сумісної власності позивачу ОСОБА_3 та його мамі ОСОБА_4.

Квартира розташована на 2 поверсі 3-х поверхового будинку і складається з 2-х кімнат, житловою площею 31,1 кв.м., загальною площею квартири 43,3 кв.м.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мама позивача ОСОБА_4 і після її смерті відкрилась спадщина на належну їй  ½  частину квартири, що є у спільній сумісній власності, яка належала покійній.

         Однак позивач не може реалізувати свого права на отримання спадщини, так як не визначена частка квартири. На цій підставі позивач ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Володимир-Волинської міської Ради про визначення по ½  частки квартири № 8 , що є у спілній сумісній власності, яка залишилась після смерті його матері        ОСОБА_4 та знаходиться в будинку АДРЕСА_1.

         Позивач в судовому засіданні позов підтримав, пославшись на обставини викладені в позовній заяві.

         Представник відповідача позов визнала, не заперечує проти його задоволення.

         Вислухавши пояснення позивача та представника Вол.-Волинської міської ради, проаналізувавши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Як вбачається з свідоцтва про право власності на житло , що квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності двом особам : позивачу , його покійній мамі - ОСОБА_4.

         З свідоцтва про народження вбачається, що  ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 була матір*ю позивача  ОСОБА_3.         Свідоцтвом про смерть стверджується, що мати позивача ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

         Отже з цих підстав позов позивача ОСОБА_3 слід задовольнити.

         Керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 213 ЦПК України та на підставі ст.ст. 325, 368, 370 ЦК України, суд, -   

 

В И Р І Ш И В :

        

Визначити по  ½ частки квартири , що є у приватній  спільній сумісній власності за ОСОБА_3 та ½ частки квартири за ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

         Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження .

 

        

 

 

 

Суддя Володимир-Волинського

Міського суду                                                    І.Г.Віннічук

Згідно з оригіналом .

 

Суддя Володимир-Волинського

міського суду                                                                       І.Г.Віннічук

 

Рішення  набуло чинності.

 

 

 

Суддя Володимир-Волинського

міського суду                                                                       І.Г.Віннічук