Справа № 2-55/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕ М       УКРАЇНИ

20 вересня 2007 року

Ленінський районний суд м. Луганська в складі:

головуючого судді Гончарової І.А.,

при секретарі: Холодовій О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду М.Луганська цивільну справу за

позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення

боргу,-

встановив:

Позивач звернулася до суду із позовною заявою до відповідача, в обґрунтування якої зазначила, що вона надала у борг ОСОБА_2 гроші в сумі 5 328 доларів США, про що 04 квітня 2001 року відповідачем була складена розписка. Згідно даної розписки, відповідач зобов'язувалася повернути гроші у повному обсязі, але до теперішнього часу свої обов'язки не виконала, на прохання повернути гроші не реагує. Позивач обґрунтовуючи свої вимоги зазначила, що у теперішній час вона знаходиться на пенсії та перебуває у матеріальній скруті, тому просить стягнути зОСОБА_2 на її користь суму, еквівалентну 5 328 доларам США, що становить 28 238 гривень.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, суду дав аналогічні позову пояснення, просив позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, просив залишити їх без задоволення.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі, вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04 квітня 2001 року відповідачем ОСОБА_2 була складена розписка, згідно якої ОСОБА_1 надала їй у борг гроші у сумі 5328 доларів США та зобов'язувалася їх повернути.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (кредитор), передає у власність іншій стороні (позичальнику) гроші або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути кредитору таку ж суму грошей (суму позики) або рівну кількість речей того ж роду і якості. Договір вважається укладеним з моменту передачі грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладеного договору позики і його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, що засвідчує передачу йому позикодавцем певної грошової суми або певної кількості речей.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредитору позику (грошові кошти в тій же сумі або речі, визначені родовими при знаками, в тій же кількості, того ж роду і якості, які були передані йому кредитором) в строк і в порядку, встановлених договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або   цей строк   визначений моментом пред'явлення   вимоги, позика   має бути

2

повернена позичальником протягом тридцяти  днів від дня  пред'явлення  позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Судом встановлено, що на теперішній час відповідачем не виконані зобов'язання згідно розписки від 04 квітня 2001 року, про це свідчить наявність цієї розписки у позивача.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору і вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, які звичайно висуваються.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 такими, що підлягають задоволенню.

Суд також вважає, що відповідно до вимог ст.88 ЦПК України зОСОБА_2 на користь ОСОБА_1  належить стягнути  понесені  позивачем  витрати по сплаті державного мита у розмірі 283 гривні, а також стягнути з відповідача на користь держави витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у сумі 30 гривень. Керуючись ст.ст. 212-215 ЦПК України, ст.1046, 1047, 1049 ЦК України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимогиОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користьОСОБА_1 борг в сумі 28 тисяч 238 гривень.

Стягнути зОСОБА_2 на користьОСОБА_1 витрати по сплаті державного мита у розмірі 238 гривень.

Стягнути  з ОСОБА_2 на  користь  держави  витрати     з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у сумі 30 гривень.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 діб з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Ленінський райсуд м.Луганська.