Справа № 2-816/11

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2012 року м.Городище

          Городищенський районний суд Черкаської області у складі: судді Подороги Л.В., при секретарі Гудзь І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Городище, цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення, -

В С Т А Н О В И В :

ПАТ КБ «ПриватБанк» м. Дніпропетровськ, звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про звернення стягнення, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору № CSR0АU00100077 від 29.11.2006 року, відповідач ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 52838 грн. 00 коп., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,08% на рік, на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 29.11.2011 року. Зобов’язання за кредитним договором позивач виконав у повному обсязі. Однак, відповідач своїх зобов’язань не виконав та, станом на 27.09.2011 року, його заборгованість складає 122995 грн. 20 коп., що складається із: 35159 грн. 55 коп. заборгованості за кредитом, 47927 грн. 70 коп. - заборгованості по процентах за користування кредитом, 1735 грн. 17 коп. - заборгованості по комісії за користування кредитом, 38172 грн. 78 коп. - пені за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором. У забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором, між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1, 29.11.2006 року було укладено договір застави рухомого майна - автомобіля «Daewwo Sens», 2006 року випуску, типу - легковий седан - В, № кузова/шасі: Y6DТ1311060298581, д/н НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1. У зв'язку з вказаним, позивач просив звернути стягнення на предмет застави, у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № CSR0АU00100077 від 29.11.2006 року, в сумі 122995 грн. 20 коп.. Крім цього, позивач просив стягнути з відповідача судові витрати.

У судовому засіданні, представники позивача ОСОБА_2 підтримав пред’явлені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 на розгляд справи не з’явився, хоча про дату, час та місце слухання справи, повідомлявся вчасно та належним чином, про що свідчить оголошення у періодичному виданні - газеті «Черкаський край» № 1 (19626) від 04.01.2012 року. Про причину своєї неявки, суд не повідомив.

Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку, які виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, в тому числі з договорів. Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором, банк або інша фінансова установа, зобов’язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки. Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту. Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Згідно вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

          Як підтверджено наявними у справі доказами, 29.11.2006 року, між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1, було укладено кредитний договір № CSR0АU00100077. Згідно п. 1.1 вказаного договору, банк зобов’язувався надати позичальникові кредитні кошти на купівлю автомобіля у вигляді їх перерахування на рахунок ЗАТ «Черкаси-Авто», в розмірі 41935 грн. 00 коп., а також на сплату страхових платежів, у передбачених Договором випадках, у розмірі 10903 грн. 00 коп., на строк з 29.11.2006 року по 29.11.2011 року включно.

          Відповідно до п. 1.1, 2.2.2 кредитного договору, позичальник зобов’язався сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі 1,34% на місяць. Крім цього, відповідно до п. 1.1, 2.2.3 Договору, позичальник зобов’язався щомісяця сплачувати банку винагороду у розмірі 0,14% від суми виданого кредиту. Відповідно до п. 3.2 кредитного договору, при порушенні позичальником зобов’язань по погашенню кредиту, передбачених п. 1.1, 2.2.4, 2.3.3 Договору, позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 3,11 % на місяць, нараховані на суму непогашеної в строк заборгованості за кредитом. Відповідно до п. 3.4 кредитного договору, нарахування відсотків здійснюється в останню дату списання відсотків, при цьому відсотки розраховуються на фактичний залишок заборгованості за кожний календарний день, виходячи з фактичної кількості днів користування кредитом – 360 днів у році. Відповідно до п. 4.1 кредитного договору, при порушенні позичальником будь – якого зобов’язання, передбаченого п. 2.2.2, 2.2.3 Договору, банк має права нарахувати, а позичальник зобов’язується сплатити банку пеню в розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожен день прострочення.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості, вбачається, що станом на 27.09.2011 року, відповідач має заборгованість по кредиту в сумі 35159 грн. 55 коп. та заборгованості по процентах за користування кредитом у сумі 47927 грн. 70 коп..

          Однак, позивач, ставлячи вимоги про стягнення з відповідача заборгованість по комісії за користування кредитом у розмірі 1735 грн. 17 коп., не надав жодних доказів, що підтверджували б право позивача на отримання такої комісії, як і не надав жодних її розрахунків.

          Крім цього, відповідно до ст. 258 ЦК України, позовна давність про стягнення неустойки (штрафу, пені), становить один рік. З урахуванням даної норми Закону, а також дати звернення позивача з даним позовом до суду – 24.10.2011 року, позивач має право на стягнення з відповідача пені, починаючи з 24.10.2010 року. Однак, суд також враховує вимоги ст.ст. 10, 60 ЦПК України, щодо обов’язку позивача надати суду розрахунок пені, заявленої до стягнення. Враховуючи те, що позивачем такого розрахунку не надано, а надано лише загальний розмір пені станом на відповідну дату, суд вважає, що у задоволенні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 38172,78 грн., слід відмовити.

          За даних обставин, суду вважає, що позивач має право на стягнення з відповідача заборгованість по кредиту в сумі 35159 грн. 55 коп. та заборгованість по процентах за користування кредитом у сумі 47927 грн. 70 коп..

Судом також встановлено, що у забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором, між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1, 29.11.2006 року було укладено договір застави рухомого майна - автомобіля «Daewwo Sens», 2006 року випуску, типу - легковий седан - В, № кузова/шасі: Y6DТ1311060298581, д/н НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1.

Відповідно до п. 2 договору застави, заставою забезпечується виконання зобов’язань позичальника за кредитним договором по поверненню кредиту, сплаті відсотків за користування кредитом, сплаті винагороди та пені. Відповідно до п. 15.7.1, 15.9 договору застави, з метою задоволення своїх вимог, включаючи кредит, проценти, комісії та інші платежі, заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави у випадку, якщо в момент настання термінів виконання якого–небудь із зобов’язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані. Відповідно до п. 24 договору застави, звернення стягнення на предмет застави за вибором заставодержателя здійснюється з додержанням встановленого чинним законодавством порядку будь–яким із способів, зокрема, шляхом продажу заставодержателем предмету застави з укладенням договору купівлі–продажу з третьою особою – покупцем або на публічних торгах; шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю, в тому числі з правом укладання заставодержателем договору купівлі –продажу предмета застави від імені заставодавця.

Згідно ст. ст. 19, 20 Закону України «Про заставу», за рахунок заставного майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих простроченням виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. При частковому виконанні боржником забезпеченого заставою зобов'язання застава зберігається в початковому обсязі.

Таким чином, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення в частині звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у сумі 83087 грн. 25 коп..

Крім цього, суд вважає за необхідне, стягнути з відповідача судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 11, 258, 509, 526, 530, 610, 629, 1054 ЦК України, ст.ст. 19, 20 Закону України «Про заставу», ст. ст. 10, 11, 13, 14, 57, 60, 81, 88, 209, 212, 214, 215, 224 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № CSR0АU00100077 від 29.11.2006 року, укладеного між публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1, в сумі 83087 (вісімдесят три тисячі вісімдесят сім) гривень 25 копійок, звернути стягнення на предмет застави: легковий автомобіль «Daewwo», моделі «Sens», 2006 року випуску, типу - легковий седан - В, № кузова/шасі: Y6DТ1311060298581, д/н НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_2, шляхом продажу вказаного автомобіля публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» (м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код. ЄДРПОУ 14360570), з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати в сумі 911 (дев’ятсот одинадцять) гривень 93 копійки.

У іншій частині позову – відмовити.

Рішення суду може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення суду, може бути подано протягом десяти днів, з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області, через суд першої інстанції, протягом десяти днів, з дня його проголошення.

Суддя           ОСОБА_3