ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.11.2006 Справа № А38/187-06
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Шуби І.К. (доповідач),
суддів: Кузнецова І.Л., Чимбар Л.О.,
при секретарі судового засідання Гайдук Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2006р. у справі № А38/187-06
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “ЕОС РИСК Україна”, м. Дніпропетровськ;
до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська ;
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень;
за участю представників сторін:
позивача - Порохня Д.А. –довіреність №8 від 09.06.2006 р., РахмановВ.Р. –довіреність №10 від 02.10.2006р.;
відповідача –не з’явився.
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2006 р. (суддя Бишевська Н.А.), яка в повному обсязі виготовлена 01.08.2006 р., позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) з іноземними інвестиціями “ЕОС РИСК Україна”, м.Дніпропетровськ до Державної податкової інспекції (далі - ДПІ) у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень задоволено, податкові повідомлення-рішення №0003032301/0 від 29.12.2005р., № 0003032301/1 від 26.01.2006р., №0003032301/2 від 22.03.2006р. про визначення податкового зобов’язання ТОВ з іноземними інвестиціями “ЕОС РИСК Україна”, м. Дніпропетровськ по податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 34950 грн. (23 700 грн. податку на прибуток приватних підприємств та 11 250 грн. штрафних (фінансових) санкцій) визнано недійсними.
Постанова місцевого господарського суду мотивована тим, що посилання відповідача в спірних податкових повідомленнях–рішеннях на порушення позивачем підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 9 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” є безпідставними, так як позивач обґрунтовано включив до складу валових витрат суми винагород, виплачених приватним підприємцям за надання послуг по консультуванню клієнтів з питань страхування, факт виконання яких підтверджений договорами про надання послуг та актами виконаних робіт, які приєднані до матеріалів справи.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, 09.09.06р. ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська відправила поштою на адресу господарського суду Дніпропетровської області апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, встановлені по справі обставини, зокрема відсутність у позивача на момент проведення документальної перевірки документальних доказів, передбачених статтею 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, на підтвердження факту виплати позивачем фізичним особам винагороди, як компенсації за надання консультативних послуг, які придбавались для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, просив скасувати постанову господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2006р. по даній справі, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову ТОВ з іноземними інвестиціями „ЕОС РИСК Україна” відмовити.
Дніпропетровський апеляційний господарський суд ухвалою від 22.09.2006 р. призначив розгляд клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2006р. у судовому засіданні 09.10.2006р., ухвалою від 09.10.2006р. поновив строк апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції, відкрив апеляційне провадження у справі та призначив розгляд апеляційної скарги на 08.11.2006р.
31.10.2006р. до Дніпропетровського апеляційного господарського суду від позивача надійшло заперечення на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, вважаючи, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про законність віднесення позивачем до валових витрат сум винагород, сплачених приватним підприємцям за надані ними послуги, які в подальшому були використані позивачем у своїй господарській діяльності, просив залишити постанову господарського суду Дніпропетровської області по даній справі без змін, а апеляційну скаргу ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська –без задоволення.
Представник відповідача у судове засідання 08.11.2006р. не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Заслухавши представників позивача щодо розгляду справи при неявці представника відповідача, які покладались на думку суду, колегія суддів ухвалила розглядати справу у відсутності представника відповідача.
В зв’язку зі складністю справи 08.11.2006р. було оголошено вступну та резолютивну частини постанови, в повному обсязі постанова складена 10.11.2006р.
Заслухавши доповідь головуючого судді–доповідача, пояснення представників позивача, з’ясувавши обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови господарського суду Дніпропетровської області, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська підлягає задоволенню з наступних підстав.
По справі встановлено, що ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська провела планову виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ з іноземними інвестиціями „ЕОС РИСК Україна” м.Дніпропетровськ за період з 07.07.2004р. по 01.10.2005р.
За результатами перевірки був складений акт №412/23-1/32192974 від 19.12.2005р. (т.1 а.с.10-25).
Згідно вказаного акту в ході перевірки встановлено наступні обставини.
Підприємство уклало з приватними підприємцями Аветісовим О.О., Камишна Т.Л., Порохня Д.А., Білоусенко О.А. та Крупицьким В.П. договори про надання послуг консультаційних та супроводження договорів страхування.
В податковому обліку підприємства вартість виконаних зазначеними приватними підприємцями послуг по консультуванню клієнтів з питань страхування на загальну суму 231 грн. 01 коп. була віднесена до складу валових витрат ТОВ з іноземними інвестиціями „ЕОС РИСК Україна” за відповідні податкові періоди за 3,4 кв. 2004р., 9 міс. 2005р., при відсутності документальних доказів того, що виконані послуги придбавались для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, що така винагорода була сплачена як компенсація за вказані послуги і вони фактично були надані, що є необхідним для віднесення цих сум до валових витрат відповідно до вимог пункту 5.1 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.
Первинні документи підприємства, надані при перевірці, а саме: договори та акти виконаних робіт не відповідають вимогам статей 1,9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.
Зокрема, акти виконаних робіт, що складені між вищезазначеними приватними підприємцями та ТОВ з іноземними інвестиціями „ЕОС РИСК Україна”, містять лише назву послуг (консультаційні послуги з надання страхування) та їх вартість, однак до перевірки не надані докази виконання саме цих послуг, про їх обсяг із зазначенням дати виконання та конкретної вартості кожної з них.
Крім того, в окремих випадках зовсім не вказано, які саме види послуг були надані приватним підприємцем (це договори укладені з приватним підприємцем Порохня Д.А.).
Приватні підприємці Аветісов О.О., Камишна Т.Л., Порохня Д.А., Білоусенко О.А. та Крупицький В.П. згідно із штатним розписом підприємства є штатними працівниками ТОВ з іноземними інвестиціями „ЕОС РИСК Україна”, основним видом діяльності якого є допоміжна діяльність у сфері страхування. При проведенні перевірки ТОВ з іноземними інвестиціями „ЕОС РИСК Україна” не надав документи, які б свідчили про факт виконання зазначеними працівниками консультаційних послуг у вільний від роботи час, у зв’язку з чим не можливо встановити ким надані послуги –приватними підприємцями або працівниками ТОВ з іноземними інвестиціями „ЕОС РИСК Україна”.
На підставі вищевикладеного, надані до перевірки документи не можуть свідчити про фактично надані приватними підприємцями послуги, внаслідок чого віднесену до складу валових витрат ТОВ з іноземними інвестиціями „ЕОС РИСК Україна” вартість консультаційних послуг неможливо кваліфікувати як валові витрати виробництва та обігу відповідно до вимог пункту 5.1 статті 5, підпункту 11.2.3 пункту 11.2 статті 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.
Таким чином, ТОВ з іноземними інвестиціями „ЕОС РИСК Україна” в порушення вимог пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” безпідставно віднесено до складу валових витрат 184 415 грн. 70 коп. у тому числі за ІІІ-ІVкв. 2004р. 88,9 тис. грн. та за 9 місяців 2005р. на 95,5 тис. грн. Даний показник відображений в рядку 06 Декларації про прибуток підприємства.
За результатами перевірки та розгляду скарг ТОВ з іноземними інвестиціями „ЕОС РИСК Україна” ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська прийняла спірні податкові повідомлення –рішення №0003032301/0 від 29.12.2005р., №0003032301/1 від 26.01.2006р., №0003032301/2 від 22.03.2006р. про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 23 700 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 11 250 грн. згідно з підпунктом 4.2.2 статті 4 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” (т.1 а.с. 55,66; т.2 а.с. 6,7,23).
Викладені у вищевказаному акті перевірки обставини підтверджуються наданими позивачем доказами: наказом №10 від 01.05.2003р., згідно якого особи, з якими позивач уклав договори про надання послуг як з приватними підприємцями, є його штатними працівниками (т.1 а.с.106); договорами про надання послуг та актами про надання послуг і актами виконання робіт (т.1 а.с. 111-209), в яких відсутні обов’язкові для первинних документів реквізити, а саме: обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; відсутні дані, які б свідчили, що оплачені позивачем суми згідно наведених актів виконаних послуг (робіт) є компенсацією саме за ті послуги, які придбавались для подальшого використання у власній господарській діяльності.
У відповідності з вимогами пункту 5.1 та підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності;
Не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами;
Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Згідно статей 1,9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення;
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:
назву документа (форми);
дату і місце складання;
назву підприємства, від імені якого складено документ;
зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
З огляду на встановлені обставини та, вимоги наведених норм законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд вважає, що господарський суд Дніпропетровської області в порушення вимог статті 86 КАС України щодо всебічного, повного та об’єктивного дослідження доказів, не дав належної оцінки доказам, зібраним по справі, тому прийшов до невірного висновку про наявність у позивача підстав для включення до складу валових витрат сум винагород, виплачених приватним підприємцям по договорам про надання послуг та актам надання послуг (виконання робіт), які не мають передбачених законом обов’язкових реквізитів, при відсутності доказів –первинних документів, які б свідчили про придбання позивачем всіх оплачених послуг для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.
В зв’язку з встановленим, колегія суддів вважає, що позивач необґрунтовано та безпідставно включив до складу валових витрат виплачені приватним підприємцям грошові кошти у сумі 184 415 грн. 70коп.
Спірні податкові повідомлення - рішення прийняті відповідачем у відповідності з вимогами пункту 5.1 та підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, підпункту 4.2.2 пункту 4.2 та підпункту 17.1.2 пункту 17 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, підстав для визнання їх недійсними не має, тому позовні вимоги ТОВ з іноземними інвестиціями „ЕОС РИСК Україна” не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 94, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська задовольнити.
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2006 року у справі № А38/187-06 скасувати.
В позові відмовити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “ЕОС РИСК Україна”, м. Дніпропетровськ на користь Державного бюджету України судові витрати зі сплати державного мита за розгляд справи судом апеляційної інстанції у сумі 1 грн. 70 коп.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя | І.К. Шуба |
Суддя
| І.Л. Кузнецова |
Суддя | Л.О. Чимбар |