ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.11.2006 Справа № А23/191
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Шуби І.К. (доповідач),
суддів: Кузнецова І.Л., Чимбар Л.О.,
при секретарі судового засідання Гайдук Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Південної міжрайонної Державної податкової інспекції у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2006 року у справі № А23/191
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "КЗМО Ропчице", м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області;
до Південної міжрайонної Державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області ;
про визнання недійсними рішень;
за участю представників сторін:
позивача Шульженко Д.В. –довіреність №371 від 16.06.2006р.;
відповідача Сігалова М.Е. –довіреність №15270/10/100 від 16.08.2006р.
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2006 р. (суддя Добродняк І.Ю.), яка в повному обсязі виготовлена 04.08.2006 р., позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "КЗМО Ропчице", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області до Південної міжрайонної Державної податкової інспекції (далі –Південна МДПІ) у м. Кривому Розі, Дніпропетровської області про визнання недійсними рішень Південної МДПІ у м. Кривому Розі від 11.11.2005. № 0000482307/0, від 16.12.2005. № 0000482307/1, від 17.02.2006 № 0000482307/2, від 06.05.2006р. № 0000482307/3, якими до нього застосовані штрафні санкції в сумі 8 374 грн. 04 коп. за порушення Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" та Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" задоволено в повному обсязі, вказані рішення визнані нечинними.
Постанова місцевого господарського суду мотивована тим, що позивач поставив нерезиденту продукцію на суму 13566,08 доларів США по контракту від 25.05.2005 р. згідно митної декларації від 26.06.2005 р., а 23.09.2005р. сторонами за контрактом був складений акт заліку однорідних вимог на вказану суму відповідно до ст.601 Цивільного кодексу України, тому дебіторська заборгованість нерезидента перед позивачем відсутня, зобов’язання нерезидента по контракту вважаються припиненими з 23.09.2005р. до закінчення строку, передбаченого ст.1 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”; валютні цінності у вигляді коштів в сумі 1356,08 доларів США декларуванню не підлягали, підстави для застосування до позивача спірними рішеннями відповідача штрафних санкцій за порушення: термінів розрахунків в іноземній валюті та строку декларування валютних цінностей відсутні.
Не погодившись з постановою суду, Південна МДПІ у м. Кривому Розі відправила поштою 05.08.2006р. заяву про апеляційне оскарження, а 07.09.2006р. - апеляційну скаргу, в якій просила поновити строк подання апеляційної скарги на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2006 року по справі А23/191, скасувати цю постанову та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на те, що судом першої інстанції не прийнято до уваги вимоги: статей 1,4 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, абзацу 5 ст.1 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва”, а також порушено вимоги ст.86 КАС України щодо дослідження, оцінки доказів по справі; встановлення фактичних даних та обставин, не конкретизуючи ці докази, дані та обставини справи.
Дніпропетровський апеляційний господарський суд ухвалою від 22.09.2006р. призначив розгляд клопотання відповідача про поновлення строку апеляційного оскарження постанови господарського суду Дніпропетровської області по даній справі на 09.10.2006 року, ухвалою від 09.10.2006 р. поновив зазначений строк, відкрив апеляційне провадження у справі та призначив розгляд апеляційної скарги на 08.11.2006р.
31.10.2006р. від позивача надійшло заперечення на апеляційну скаргу Південної МДПІ у м. Кривому Розі, в якому посилаючись на невідповідність доводів апеляційної скарги чинному законодавству України та їх необґрунтованість, вважаючи, що оскаржена постанова суду першої інстанції прийнята із додержанням норм матеріального і процесуального права, позивач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову господарського суду Дніпропетровської області - без змін.
В зв’язку зі складністю справи 08.11.2006р. було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали, в повному обсязі ухвала складена 10.11.2006р.
Заслухавши доповідь головуючого судді –доповідача, пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини справи, дослідивши докази, перевіривши законність та обґрунтованість постанови місцевого господарського суду, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга Південної міжрайонної державної податкової інспекції не підлягає задоволенню з наступних підстав.
По справі встановлено, що Південна МДПІ у м. Кривому Розі на підставі акту за №51/220/06/32693432 від 03.11.2005р. про результати невиїзної документальної перевірки дотримання вимог валютного законодавства ТОВ „КЗМО Ропчице” за період з 25.05.2005р. по 02.11.2005р. (а.с. 33-38), посилаючись на порушення позивачем вимог ст. 1 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, п.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, керуючись п.11 ст.11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, ст.4 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, п.2.7 ст.2 Постанови Правління Національного банку України від 08.02.2000р. №49 „Про затвердження Положення про валютний контроль” прийняв спірні рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 8 374 грн. 04 коп. 11.11.2005р. за №0000482307/0; та за результатами розгляду скарг позивача в порядку апеляцій 16.12.2005р. за №0000482307/1; 17.02.2006р. за №0000482307/2; 06.05.2006р. за №0000482307/3 (а.с. 48-51).
Згідно змісту вищевказаного акту відповідач вважав, що позивач на виконання умов експортного контракту №30/4-2005р. від 25.05.2005р. відвантажив на адресу іноземного партнера –покупця ГУП „Тираспольський завод литейних машин ім. С.М. Кірова” (Республіка Молдова), далі ВАТ „Литмаш”, товар на суму 13 566,08 доларів США по ВМД №113000001/5/002489 від 26.06.2005р. на суму 68 576 грн. 53 коп. по курсу НБУ 5,055, оплата за товар до граничного терміну 24.09.2005р. в Україну не надійшла. На підставі складеного між позивачем і іноземним партнером акту заліку однорідних зустрічних вимог від 23.09.2005р. припинені однорідні зустрічні зобов’язання у сумі 13 566, 08 доларів США.
Вказана сума валютних коштів не була задекларована в Управлінні Національного Банку України, станом на 01.10.2005р. в Україну не надійшла.
Відповідач прийшов до висновку, що документальною перевіркою встановлені порушення позивачем вимог: ст.1 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” і відповідно до ст. 4 цього Закону повинна бути нарахована пеня; п.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання та валютного контролю”; абз.4 п.1 Указу Президента „Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами ”; п.3 наказу Міністерства фінансів України №207 від 25.12.1995р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.01.1996р. за №18/1043; п.5 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2000р. №419.
Факт укладення позивачем (продавцем) з іноземним партнером (покупцем) контракту на поставку продукції 25.05.2005р. за №30/4-2005, виконання умов цього контракту, а саме, поставку товара позивачем на суму 13 566,08 доларів США за митною декларацією №113000001/5002489 від 26.06.2005р. підтверджений змістом позовної заяви позивача (а.с. 5-8) та наданими останнім доказами: копіями вище наведених контракту (а.с. 11-15) і митної декларації (а.с. 18).
Згідно акту заліку зустрічних однорідних вимог від 23.09.2005р. підписаного позивачем (продавцем по контракту №30/4-2005 від 25.05.2005р.) та ВАТ „Литмаш” м.Тирасполь (покупцем по контракту №30/4-2005 від 25.05.2005р.) між цими сторонами проведено залік боргу ВАТ „Литмаш” перед ТОВ „КЗМО Ропчице” по контракту №30/4-2005 від 25.05.2005р. в сумі 13 566,08 доларів США та заборгованості ТОВ „КЗМО Ропчице” перед ВАТ „Литмаш” по контракту №1-4/0527-804 від 07.06.2005р. на суму 6 547 доларів США і контракту №31/4-2005 від 26.05.2005р. на суму 7 520 доларів США, наявність яких відповідач не заперечував, копії двох останніх контрактів є в матеріалах справи (а.с. 20-21, 26-29). Після проведення заліку вказані сторони прийшли до згоди про припинення однорідних зустрічних вимог на суму 13 566,08 доларів США, відсутності заборгованості по контракту №30/4-2005 від 25.05.2005р.
Ці дії відповідають вимогам ст.601 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.202 Господарського кодексу України, статей 2,6,7,14 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність”. Заборони щодо проведення вказаного заліку діючим законодавством України не встановлено.
Припинення зобов’язань зарахуванням однорідних зустрічних вимог відбулося 23.09.2005р., до спливу 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортувалась позивачем 26.06.2005р.
В зв’язку з встановленим колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду вважає, що господарський суд Дніпропетровської області прийшов до обґрунтованого висновку, що факти порушення позивачем ст.1 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, п.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, п.1 Указу Президента „Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами” відсутні, тому спірні рішення відповідача підлягають визнанню нечинними.
Доводи апеляційної скарги щодо застосування до спірних правовідносин положень Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва”, як і про порушення судом першої інстанції ст. 86 КАС України, не прийняття до уваги вимог статей 1,4 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” є необґрунтованими та безпідставними.
В зв’язку з викладеним, враховуючи судову практику Верховного Суду України з аналогічних спорів, зокрема, наведену в постановах: від 28.01.2003р. у справі №188/12-204, від 17.12.2002р.у справі №2-15/2542-02 Дніпропетровський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування чи зміни оскарженої відповідачем постанови господарського суду Дніпропетровської області.
Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Південної міжрайонної Державної податкової інспекції у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2006 року у справі № А23/191 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя | І.К. Шуба |
Суддя
| І.Л. Кузнецова |
Суддя | Л.О. Чимбар |