РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

_____________________________________________________________________

Справа №: 22-ц/0190/5860/2012Головуючий суду першої інстанції:Шилова О.М.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Пономаренко А. В.

РІШЕННЯ

"17" жовтня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіПономаренко А.В.

СуддівДралла І.Г., Павловської І.Г.

При секретаріТаранець О.О.

У січні 2012 року ОСОБА_6 звернувся до суду з зазначеним позовом,мотивуючи свої вимоги тим, що 05 листопада 2011 року сталося залиття його власної квартири АДРЕСА_1 , з вище розташованої на шостому поверсі квартири №126, де проживають відповідачі ОСОБА_7 з членами сім'ї ОСОБА_8 і ОСОБА_9, в результаті тріщини фільтру тонкого очищення в квартирі відповідачів , що призвело до пошкодження кухонної меблі та ламінату у жилій кімнаті квартири .

Посилаючись на ці обставини, позивач просив стягнути солідарно з відповідачів майнову шкоду у розмірі 11982,58 грн. , яку складають вартість відновлювального ремонту квартири - 2857грн., 2115 грн. - за проведення експертного дослідження,10,58 грн. оплата комісії банку за перерахування грошей , 7000грн. - ремонт та реставрація кухонних меблів , а також відшкодувати моральну шкоду у розмірі 5000 грн.

Рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 26 червня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на користь ОСОБА_6 на відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири у розмірі 2908 грн., в іншій частині позову - відмовлено. Також судом вирішено питання про розподіл судових витрат шляхом солідарного стягнення з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на користь ОСОБА_6 судового збору - в сумі 214,60 грн. , витрат, пов'язаних із проведенням судової експертизи - 1000 грн., а загалом - 1214,60 грн.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_6 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове або змінити рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповне їх з'ясування та недоведеність обставин, які суд вважав встановленими.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд не дав належної правової оцінки наявним у справі доказам та доводам позивача щодо завданих йому матеріальних збитків, а також безпідставно проігнорував факт спричинення моральної шкоди, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі.

В запереченнях на апеляційну скаргу Комунальне підприємство (далі-КП) «Житловик-3» м.Євпаторії просить залишити її без задоволення, а рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 26 червня 2012 року - без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу (далі-ЦПК) України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалене у справі рішення суду не відповідає цілком зазначеним вимогам процесуального закону.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_6 , суд першої інстанції виходив з доведеності факту затоплення належної йому квартири з вини відповідачів ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 та покладення на них обов'язку відшкодувати заподіяну позивачеві майнову шкоду у сумі 2908 грн. , але вважав безпідставним позов з приводу компенсації моральної шкоди .

З таким висновком суду не може у повному обсязі погодитися судова колегія .

Вирішуючи справу , суд правильно керувався вимогами статей 1166 і 1167 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України , положеннями яких встановлено загальні підстави для відповідальності за завдану майнову і моральну шкоду , а також критерії визначення моральної шкоди .

Приписами зазначених правових норм визначені підстави відповідальності за завдану фізичний особі майнової і моральної шкоди винною особою, з яких суди повинні виходити при покладанні обов'язку по відшкодуванню такої шкоди, зокрема, шкода, заподіяна особі і майну громадянина , підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови , що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Як встановив суд першої інстанції при вирішенні справи 05 листопада 2011 року сталося залиття належної ОСОБА_6 двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , з квартири шостого поверху № 126 цього будинку , де проживають відповідачі ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 в результаті тріщини фільтру тонкого очищення, установленого в туалеті даної квартири, унаслідок чого зазнали ушкоджень приміщення квартири позивача , а саме : кухня (стеля) і жила кімната (деформація ламінату на всій площі підлоги ).

Зазначені обставини сторонами не оспорюються і підтверджені комісійним актом КП «Житловик-3» м.Євпаторії від 10 листопада 2011 року та висновком судової будівельно-технічної експертизи № 37 від 11 червня 2012 року , яким також визначений розмір заподіяної позивачеві внаслідок затоплення квартири матеріальної шкоди у сумі 2908 грн. , що складає вартість ремонтно - відновлювальних робіт ( а.с.5, 98-120).

Положення статті 177 Житлового кодексу України та Правил користування приміщеннями житлових будинків , затверджених Постановою Кабміну України від 24 січня 2006 року №45, зобов'язують власників і наймачів квартир обережно відноситися до санітарно-технічного та іншого обладнання жилих приміщень, додержуватися правил утримання житлового будинку , забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень, технічного обладнання , не допускати дій, що викликають псування приміщень, порушують умови проживання громадян .

З огляду на наведене суд першої інстанції правильно виходив з наявності правових підстав для покладення на відповідачів солідарного обов'язку по відшкодуванню позивачеві 2908 грн. матеріальної шкоди .

Колегія суддів також погоджується з висновком суду щодо безпідставності позовних вимог ОСОБА_6 з приводу компенсації вартості відновлення кухонних меблів у сумі 7000 грн. у зв'язку з недоведеністю факту пошкодження цього майна в результаті залиття квартири з вини відповідачів .

На думку судової колегії, місцевий суд обґрунтовано відмовив ОСОБА_6 у стягненні 2115 грн. вартості експертного будівельно-технічного дослідження № 103 від 16 грудня 2011 року і 10,58 грн. комісії банку за перерахування цих грошей, оскільки такі позовні вимоги суперечать частині 3 статті 79 ЦПК України, якою передбачено вичерпний перелік судових витрат , що підлягають відшкодуванню за рахунок відповідачів.

Разом з тим, відмовляючи ОСОБА_6 у компенсації моральної шкоди , суд першої інстанції не достатньо врахував , що питання про відшкодування цієї шкоди має вирішуватися судом відповідно до частини 3 статті 23 ЦК України з урахуванням характеру і тривалості правопорушення, глибини душевних страждань, ступені вини відповідача, вимог розумності та справедливості .

З урахуванням наведених обставин даної справи , характеру і обсягу моральних страждань позивача унаслідок залиття його квартири , виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, колегія суддів дійшла висновку в обґрунтування розміру грошового відшкодування завданої ОСОБА_6 моральної шкоди у 1000 грн.

Оскільки суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та характер спірних правовідносин , однак припустився порушення норм матеріального права при вирішенні питання про компенсацію моральної шкоди , відповідно до пункту 4 частини 1 статті 309 ЦПК України , судова колегія вважає необхідним скасувати рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 26 червня 2012 року в частині відмови у позові ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди та ухвалити в цій частині нове рішення про стягнення з відповідачів ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 у солідарному порядку на користь позивача 1000 грн. моральної шкоди .

На підставі наведеного та керуючись статтею 303, пунктом 2 частини 1 статті 307, пунктом 4 частини 1 статті 309 , статтями 313, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 26 червня 2012 року в частині відмови у позові ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, Євпаторійської міської ради та Комунального підприємства «Житловик-3» м.Євпаторії, про відшкодування моральної шкоди скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути солідарно з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на користь ОСОБА_6 у відшкодування моральної шкоди 1000 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили у день його проголошення та може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності.

Судді: Пономаренко А.В. Дралло І.Г. Павловська І.Г.