Справа №1-98/2008р
В И Р О К
Іменем України
04 серпня 2008 року
Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Гажі О.П.
при секретарі Андреєвій Ю.В.
з участю прокурора Плотнікова О.В.
потерпілої ОСОБА_1.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нова Одеса справу про обвинувачення:
1. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця с. Койгородок Койгородського району Автономної Республіки Комі Російської Федерації, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не військовозобов'язаного, не працюючого, не одруженого, неповнолітніх дітей не має, проживаючого по вул. АДРЕСА_1, раніше не судимого в порядку ст.89 КК України,
2. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженця м. Нова Одеса Новоодеського району Миколаївської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, за спеціальністю слюсар механік сільгоспмашин, працюючого слюсарем на току СЗАТ “Південний колос”, не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, не військовозобов'язаного, проживаючого по вул. АДРЕСА_2, раніше судимого:
1.13.07.2004 року Новоодеським районним судом Миколаївської області за ст.ст.185ч.3,75 КК України до 3 років позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на один рік;
2. 14.01.2005 року Новоодеським районним судом Миколаївської області за ст.ст.185ч.2,71 КК України до 3 років одного місяця позбавлення волі з відбуванням покарання в ВК. Звільненного з місць позбавлення волі 15.07.2006 року по постанові Бережанського райсуду Тернопільської області від 07.07.2006 року на підставі ст.107 КК України - умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 5 місяців.
3. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, уродженця с. Карлівка Новоодеського району Миколаївської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, за спеціальністю столяр будівельник, військовозобов'язаного, не працюючого, не одруженого, неповнолітніх дітей не має, проживаючого по вул.АДРЕСА_3, раніше не судимого ,
в скоєні злочину передбаченого ст. 186 ч.2 КК України, -
В С Т А Н О В И В :
30 березня 2008 року, близько 19 години,ОСОБА_2., ОСОБА_3, ОСОБА_4та ще одна невстановлена слідством особа, справа у відношенні якої виділена слідством в окреме провадження розпивали спиртні напої біля магазину ПП “Воленюк”, що розташований на території автовокзалу по вул. Кухарева в м. Нова Одеса Миколаївської області. В процесі цього, там, у вищезазначений час, між вказаними особами і ОСОБА_5., який перебував в стані алкогольного сп'яніння, виникла суперечка. В ході цієї суперечкиОСОБА_2., ОСОБА_3, ОСОБА_4., невстановлена слідством особа разом з ОСОБА_5. відійшли за будівлю автовокзалу, для вияснення стосунків. Там, у невстановленої слідством особи виник умисел на відкрите викрадення майна потерпілого ОСОБА_5., в зв'язку з чим він першим наніс потерпілому ОСОБА_5 удар рукою в обличчя, а після цьогоОСОБА_2. та ОСОБА_3 також почали бити потерпілого ОСОБА_5. руками та ногами по різним частинам тіла, внаслідок чого потерпілий упав. В процесі побиття потерпілого, та заподіяння йому насильства, яке не являлось небезпечним для його життя та здоров'я,ОСОБА_2., за вказівкою невстановленої слідством особи, відкрито викрав у потерпілого мобільний телефон “Моторола С-155”, вартістю 100 гривень з карткою “ДіДжус”, вартістю 25 гривень, а також кредитну картку комерційного банку “Дельта Банк” та банківську картку на якій було зазначено ПІН-код. Невстановлена слідством особа, ОСОБА_3, ОСОБА_4Знаходились в цей час поряд, спостерігаючи за тим, що відбувалося та за оточуючою обстановкою. Крім того, ОСОБА_4помітивши на землі, поряд з потерпілим, СД-плеєр “ВВК”, вартістю 200 гривень, що належав потерпілому, відкрито заволодів ним, після чого розпорядився ним на власний розсуд. Викрадені у потерпілого мобільний телефон, кредитні картки банку,ОСОБА_2. віддав цій невстановленої слідством особі, справа у відношенні якої виділена в окреме провадження. Продовжуючи злочинні дії, направлені на подальше заволодіння викраденим майном,ОСОБА_2., ОСОБА_3, та ця невстановлена слідством особа, діючи спільно, залишивши місце злочину, направилися до банкомату “ПриватБанку”, що розташований в магазині “Канцтовари”, по вул. Кухарева м. Нова Одеса, де ОСОБА_3 за допомогою викраденої у потерпілого кредитної картки, яка видана на ім'я ОСОБА_1, зняв з карткового рахунку готівку, яку передав цій невстановленій слідством особі. В цей же час до них підійшов ОСОБА_4., якому ОСОБА_3 передав частину знятих ним грошей з рахунку, в сумі 400 гривень, які ОСОБА_4взяв і в подальшому витратив на свій розсуд.
Заволодівши грошима, вказані особи витратили їх на власний розсуд.
Вказаними злочинними діями ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4. та невстановленої слідством особи, справа у відношенні якої досудовим слідством виділена в окреме провадження, потерпілому ОСОБА_5 було спричинено матеріальної шкоди на суму 325 гривень, а потерпілій ОСОБА_1. на суму 2885 гривень.
ПотерпілаОСОБА_1. відмовилася від заявленого цивільного позову, в звязку з повним, добровільним відшкодуванням підсудними заподіяної їм матеріальної шкоди.
Допитані в судовому засіданні в якості підсудних,ОСОБА_2. та ОСОБА_3 визнали свою провину в ікримінованому їм злочині частково, заявивши, що вони діяли спонтано, коли заволодівали майном потепілого, без попередньої змови між собою. Тому не визнають кваліфікуючої ознаки злочину - попередню змову групи осіб на заволодіння майном. Фактичні обставини визнали повністю, розповіли, як вони побили потепілого та заволоділи його майном. Визнали також факт заволодіння грошима через банкомат, які вони зняли з кредитної картки, яку відібрали у потерпілого,
Підсудний ОСОБА_4повністю визнав свою вину у скоєні інкримінованого йому в провину злочині, передбаченого ст.186 ч.2 КК України. Також розповів суду про обставини цього злочину, повністю підтвердивши показання підсудних ОСОБА_2та ОСОБА_3
В скоєному, всі підсудні щиро каються, заявляючи, що більше злочинів скоювати не будуть, просять суд не позбавляти їх волі.
Крім повного фактичного визнання підсудними своєї вини в інкримінованому їм в провину злочині, їх показань про обставини його скоєння, вина підсудних у відкритому викрадені чужого майна повністю знайшла своє підтвердження в досліджених в судовому засіданні доказах і підтверджується показаннями свідка ОСОБА_6., показаннями потерпілої ОСОБА_1., оголошеними в судовому засіданні показаннями потерпілого ОСОБА_5., неявка якого в суд, через хворобу, визнана з поважних причин, протоколами слідчих дій та документами кримінальної справи.
Так, свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що він бачив, як побили потерпілого, а потім бачив, як підсудні зняли через банкомат з кредитної картки потерпілого гроші, які використали на свої потреби.
Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що від працівників міліції взнала, що невідомі особи побили її чоловіка і відібрали телефон, СД плеєр, її кредитну картку, яка була у нього, з якої через банкомат зняли залишок грошей в сумі 2885 гривень. З пояснень її чоловіка їй відомо, що він був пяним і як його побили і ограбили він не памятає. Підсудні їй добровільно відшкодували заподіяну шкоду, тому від свого позову відмовляється, просить суд не позбавляти підсудних волі.
З оголошених в судовому засіданні показань потерпілого ОСОБА_5 (а.с.40), вбачається, що його побили і обікрали невідомі йому особи, але як і при яких обставинах він не пам'ятає, так як був п'яним.
Крім цього, вина підсудних у відкритому викрадені чужого майна, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя і здоровя потерпілого також доводиться заявою потерпілого ОСОБА_5. про викрадення майна (а.с.5), ксерокопією банківських умов надання кредитної картки ОСОБА_1. (а.с.11-13), довідками про вартість СД плеєра та мобільного телефону (а.с.14-15), протоколом огляду викраденого плеєра (а.с.22), який було повернуто потерпілим, випискою за операціями по картковому рахунку ОСОБА_1. (а.с.50-54), з якого вбачається, що гроші були зняті підсудними з кредитної картки потерпілої, протоколами впізнання підсудних свідком за їх фотографіями(а.с. 73-74), випискою з журналу реєстрації виїздів швидкої допомоги Новоодеської ЦРЛ (а.с.124),
Всі дослідженні в судовому засіданні докази повністю узгоджуються як між собою, так і з показаннями самих підсудних щодо фактичних обставин скоєня ними злочину про який вони розповіли та з іншими доказами - фактичними обставинами справи, що були досліджені в судовому засіданні, повністю викриваючи їх провину в скоєні відкритого викрадення чужого майна, поєднаного з насильством, яке не являлось небезпечним для його життя та здоров'я.
Органом досудового слідства дії підсудних кваліфіковано за ст. 186 ч.2 КК України. Аналізуючи та оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що органом досудового слідства безпідставно предявлено обвинувачення і зайво кваліфіковано дії підсудних, як вчиненні групою осіб.
Відповідно до диспозиції ч.2 ст.186 КК України, кримінальна відповідальність передбачена за скоєння відкритого викраддення чужого майна (грабіжу), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілого, або погрозою застосування такого насильства, або вчинений повторно, або за попередньою змовою групою осіб. Така кваліфікуюча ознака, як просто скоєння цього злочину групою осіб, без попередньої змови між собою, що інкримінується підсудним, диспозицією ч.2 ст.186 КК України не передбачена і, як вбачається з досліджених в судовому засіданні обставин справи, в діянні підсудних відсутня. В судовому засіданні при дослідженні доказів не встановлено, що підсудні діяли за попередньою змовою між собою і таких доказів щодо дій підсудних за попередньою змовою між собою обвинуваченням суду не надано. Тому, за таких вищевикладених обставин, з обвинувачення всіх підсудних слід виключити кваліфікуючу ознаку - скоєння злочину групою осіб.
Суд дії підсудних ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4. кваліфікує за ч.2 ст.186 КК України, так як вони скоїли відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильстівом, яке не є небезпечним для життя і здоровя потерпілого.
Призначаючи покарання підсудним, суд враховує як ступінь тяжкості та характер скоєного злочину, так і роль та участь кожного з них у скоєні цього злочину, їх особи, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Суд зазначає, що злочин скоєний підсудними відноситься до категорії тяжкого. Серед обставин, що обтяжують покарання підсудних, суд зазначає скоєння ними злочину в стані алкогольного спяніння. Серед обставин, що пом'якшують покарання підсудних суд враховує їх каяття, усунення заподіяної шкоди, шляхом її повного відшкодування. Також суд враховує молодий вік підсудних, їх стан здоров`я, їх сімейний та матеріальний стан, їх поведінку в минулому, позитивні характеристики за місцем проживання, думку потерпілої щодо призначення покарання не повязаного з позбаавленням волі.
З урахуванням всього викладеного, суд приходить до висновку, що підсудним має бути призначене покарання необхідне й достатнє для їх виправлення і попередження нових злочинів у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті обвинувачення, але з наданням можливості виправлення без реального відбування покарання через звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України.
Цивільний позов по справі не розглядався, в звязку з відмовою позивача на початку судового засідання від свого позову та прийняттям судом цієї заяви про відмову від позову.
Керуючись ст.ст. 321, 323-324, 328-338 КПК України, суд, -
З А С У Д И В :
ОСОБА_2 визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі на строк чотири роки з випробуванням, якщо він протягом трьох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 наступні обов'язки:
· не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти ці органи про зміну свого місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
ОСОБА_3 визнати винним у скоєні злочину передбаченого ст.186 ч.2 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі на строк чотири роки з випробуванням, якщо він протягом трьох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 наступні обов'язки:
не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти ці органи про зміну свого місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
ОСОБА_4 визнати винним у скоєні злочину передбаченого ст.186 ч.2 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4. від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі на строк чотири роки з випробуванням, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4. наступні обов'язки:
не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти ці органи про зміну свого місця проживання.
Речовий доказ по справі: СД плеєр, що переданий потерпілому ОСОБА_5 залишити йому у його власності.
Зарахувати засудженим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в строк відбування покарання час знаходження під вартою на досудовому слідстві з 15 квітня 2008 року по 04 серпня 2008 року.
Запобіжний захід у відношенні засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до вступу вироку в закону силу змінити з утримання під вартою на підписку про про невиїзд, звільнивши їх з під варти негайно в залі суду.
Вирок суду може бути оскаржений протягом 15 діб до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляції через Новоодеський районний суд Миколаївської області.
Головуючий: підпис
Копія вірна.
Суддя