10.10.2012
Справа № 22-ц/2190/2736/12р. Головуючий в 1 інстанції:
Гонтар Д.О.
Категорія 20 Доповідач: Вадзінський П. О.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Херсонської області у складі:
Головуючого: Капітан І.А.,
суддів: Вадзінського П.О.,
Колісниченка А.Г.,
при секретарі: Лукашевич Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 09 липня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_3 і ОСОБА_4 до закритого акціонерного товариства „Агрофірма «Титанік»", ОСОБА_5, третя особа -Херсонське державне бюро технічної інвентаризації, про визнання правочину недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння, -
ВСТАНОВИЛА:
В квітні 2011 року позивачі звернулися до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що договір купівлі-продажу від 26 серпня 2005 року, укладений між ТОВ «Правовий Центр «Понтифік»і ОСОБА_3 щодо відчуження нежилих приміщень загальною площею 80,5 кв.м., що знаходяться в АДРЕСА_1, не скасований і є дійсним. Проте, ЗАТ „Агрофірма «Титанік»" в особі ліквідатора Малюка Є.В. уклала договір купівлі-продажу від 03 березня 2011 року з відповідачем ОСОБА_5, яким у власність останнього відчужене спірне майно. Вважають, що укладений правочин є незаконним. Просили визнати недійсним договір купівлі-продажу від 03 березня 2011 року, укладений між ТОВ „Агрофірма «Титанік»" і ОСОБА_5 щодо відчуження нежилих приміщень №№5-9 загальною площею 80,5 кв.м., що знаходяться в адміністративному корпусі літ. "А" по АДРЕСА_1, а також вилучити у ОСОБА_5 та повернути у власність ОСОБА_3 вказане нерухоме майно.
Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 09 липня 2012 року в задоволенні заявлених вимог позивачів відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали апеляційну скаргу, посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, просили рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове, яким задовольнити заявлені ними вимоги у повному обсязі.
Письмових заперечень на доводи апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не находило.
Заслухавши суддю-доповідача та осіб, що з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення у визначених законом межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 26 серпня 2005 року між ТОВ «Правовий центр «Понтифік»та ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу, за яким останній придбав у власність нежилі приміщення №№ 5-9 загальною площею 80,5 кв.м., розташовані в адміністративному корпусі літ. «А»по АДРЕСА_1, та які належали продавцю на підставі ухвали Суворовського районного суду м. Херсона від 07 вересня 2004 року про затвердження мирової угоди між ЗАТ «Агрофірма «Радан»та ТОВ «Правовий центр «Понтифік»/а.с.12/.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Херсона від 16 січня 2006 року ухвалу про затвердження мирової угоди від 07 вересня 2004 року було скасовано.
Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 10 грудня 2009 року позов ЗАТ «Агрофірма «Радан»до ТОВ «Правовий центр «Понтифік», ОСОБА_3, третя особа: приватний нотаріус ОСОБА_7 про визнання недійсним договору та витребування майна задоволено /а.с.15-16/.
Визнано договір купівлі-продажу нерухомого майна від 26 серпня 2005 року, укладений між ТОВ «Правовий центр «Понтифік»та ОСОБА_3, недійсним.
Вилучено у ОСОБА_3 та передано ЗАТ «Агрофірма «Радан»нежилі приміщення № 5 площею 20, 1 кв.м, № 6 площею 21,5 кв.м, № 7 площею 20,6 кв.м, № 8 площею 7,6 кв.м, № 9 площею 10,7 кв.м адміністративного корпусу літ. «А», що розташовані в АДРЕСА_1
Визнано за ЗАТ «Агрофірма «Радан»право власності на нежилі приміщення № 5 площею 20, 1 кв.м, № 6 площею 21,5 кв.м, № 7 площею 20,6 кв.м, № 8 площею 7,6 кв.м, № 9 площею 10,7 кв.м адміністративного корпусу літ. «А», що розташовані в АДРЕСА_1
Ухвалою Суворовського районного суду м. Херсона від 12 січня 2010 року виправлено допущену в повному тексті рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 10 грудня 2009 року описку. У вступній та резолютивній частині рішення слова: «ЗАТ «Агрофірма «Радан»виправлено на «ЗАТ «Агрофірма «Титанік»/а.с.99/.
Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 01 липня 2010 року рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 10 грудня 2009 року в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу від 26 серпня 2005 року скасовано та в цій частині ухвалене нове - про відмову в задоволенні позовних вимог щодо визнання договору недійсним /а.с.17-19/.
Рішення суду в частині вилучення у ОСОБА_3 спірного нерухомого майна змінено та зазначено, що вказане майно підлягає витребуванню у ОСОБА_3
Рішення суду в іншій частині та ухвала від 12 січня 2010 року залишені без змін.
Ухвалою вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 лютого 2012 року рішення апеляційного суду Херсонської області від 01 липня 2010 року залишено без змін /а.с.101-103/.
16 липня 2010 року Херсонське державне БТІ на підставі рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 10 грудня 2009 року зареєструвало за ЗАТ «Агрофірма «Титанік» право власності на нежилі приміщення літ. А №№ 5, 6, 7, 8, 9, розташовані по АДРЕСА_1 , про що в книзі № 5 зроблено відповідний запис за № 1354 /а.с.114,119/.
Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 22 жовтня 2010 року, ухваленим в цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ домоволодіння, спірне нерухоме майно було розподілено між сторонами як таке, що було придбано під час спільного сумісного проживання /а.с.25/.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 22 липня 2011 року, яка набрала законної сили, визнано протиправними дії Херсонського ДБТІ щодо реєстрації за ЗАТ «Агорфірма «Титанік»права власності на нежилі приміщення № № 5,6,7,8,9 першого поверху адмінкорпусу літ. «А», розташованого по АДРЕСА_1, та скасовано державну реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно, зареєстроване за ЗАТ «Агрофірма «Титанік», із внесенням змін до Єдиного електронного реєстру прав власності на нерухоме майно /а.с.107-111/.
03 березня 2011 року ЗАТ «Агрофірма «Титанік»в особі голови ліквідаційної комісії Малюка Є.В. та ОСОБА_5 уклали договір купівлі-продажу нежилих приміщень №№ 5-9 загальною площею 80,5 кв.м., розташовані в адміністративному корпусі літ. «А»по АДРЕСА_1 /а.с.193-194/.
При цьому право власності продавця на вказане нерухоме майно підтверджувалося рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 10 грудня 2009 року та було зареєстровано в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, про що в книзі № 5 було зроблено відповідний запис за № 1354 від 16 липня 2010 року.
Згідно Цивільного кодексу України особа, яка вважає, що її речові права порушені, має право звернутись до суду як з позовом про визнання відповідної угоди недійсною (ст.ст. 215-235), так і з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння (ст.ст. 330,338).
Стаття 215 ЦК України встановлює загальне правило про те, що правочин є недійсним у зв'язку з недодержанням в момент його вчинення стороною (сторонами) загальних вимог, які необхідні для чинності правочину, передбачених ст.203 ЦК України.
Однак, статтею 216 ЦК України визначено особливі правові наслідки недійсності правочину. Зокрема, кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення відшкодувати вартість того, що одержано за цінами, які існують на момент відшкодування, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсності правочинів.
Отже, на угоду, укладену з порушенням вимог закону, не поширюється загальне правило про наслідки недійсності правочину (двостороння реституція), якщо сам закон передбачає інші наслідки такого порушення.
Як свідчать матеріали справи, вимагаючи визнати недійсним договір купівлі -продажу від 03 березня 2011 року, позивачі посилались на ст. ст. 386-387 ЦК України і зазначали, що дана угода була укладена під час зупинення Верховним судом України виконання рішення апеляційного суду Херсонської області від 01.07.2010 року, а також в період наявності в матеріалах інвентарної справи з 05.07.2010 року постанови ВДВС Суворовського РУЮ у м. Херсоні про накладення арешту на нерухоме майно. З інших, передбачених ст. ст. 215-235 ЦК України підстав, вимоги щодо визнання правочину недійсним позивачі не заявляли.
Відповідно до ст.330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст.388 цього Кодексу, майно не може бути витребуване у нього.
Пунктом 3 ч.1 ст. 388 ЦК України передбачено, що в разі придбання майна за відплатним договором у особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у випадку, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Добросовісне придбання, згідно ст. 388 ЦК України, можливе тоді, коли майно придбане не безпосередньо у власника, а у особи, яка не мала права відчужувати це майно. Наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна з чужого незаконного володіння (віндикація).
Таким чином, оскільки право власності на приміщення №№ 5-9 загальною площею 80,5 кв.м., що знаходяться в адміністративному корпусі літ. "А" по АДРЕСА_1 згідно рішення суду, яке є чинним і має преюдиціальне значення, визнано за ЗАТ «Агрофірма «Титанік», суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4, як осіб, які не є власниками вказаного нерухомого майна або стороною оспорюваного ними договору, щодо визнання недійсним договору від 03 березня 2011 року, укладеного між ЗАТ „Агрофірма «Титанік»" в особі ліквідатора Малюка Є.В. та ОСОБА_5, та вилучення спірного майна у ОСОБА_5 і повернення його у власність ОСОБА_3, є безпідставними і обґрунтовано відмовив у їх задоволенні з підстав, заявлених у позові.
При цьому суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги доводи позивачів про те, що право власності ОСОБА_3 на спірне нерухоме майно підтверджується договором купівлі-продажу від 26 серпня 2005 року, який рішенням апеляційного суду Херсонської області від 01 липня 2010 року визнано дійсним, оскільки вказаним судовим рішенням дійсність зазначеного правочину не встановлювалася, а лише було відмовлено ЗАТ «Агрофірма «Титанік», як не стороні договору, у визнанні його недійсним, натомість цим рішенням суду підтверджено належність вказаного майна на праві власності ЗАТ «Агрофірма «Титанік».
Також не приймається до уваги посилання позивачів як на підставу визнання недійсною угоди, укладеної в період зупинення Верховним судом України виконання рішення апеляційного суду від 01.07.2010 року та під час накладення арешту на нерухоме майно (а.с. 20, 21-25), оскільки зупинення виконання рішення апеляційного суду від 01 липня 2010 року не є обмеженням для власника розпоряджатись своїм майном, а ухвалу про забезпечення позову від 01 липня 2010 року постановлено судом в рамках розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розподіл майна, рішення по якій ухвалено 22 жовтня 2010 року.
Посилання апелянтів, як на підтвердження обґрунтованості своїх позовних вимог, на рішення Суворовського районного від 22 жовтня 2010 року до уваги колегії суддів не приймається, оскільки зазначеним рішенням суду питання щодо законності підстав набуття ОСОБА_3 права на спірне майно не вирішувалося.
Посилання в апеляційній скарзі на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 липня 2011 року, якою було скасовано державну реєстрацію права власності на це майно за ЗАТ «Агрофірма «Титанік», до уваги колегією суддів також не приймаються, оскільки скасування реєстрації не тягне за собою позбавлення права власності, яке визнано рішенням суду.
На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно та повно встановив фактичні обставини справи, дав їм належну оцінку і дійшов обґрунтованого висновку про необхідність відмови позивачам в задоволенні заявлених позовних вимог.
Порушень норм матеріального та процесуального права при розгляді даної справи судом першої інстанції допущено не було.
Доводи апеляційної скарги колегією суддів перевірені та до уваги не приймаються, оскільки вони не ґрунтуються на законі та матеріалах справи, не містять посилання на нові факти чи засоби доказування і не спростовують висновків суду.
За таких обставин підстав для скасування чи зміни рішення суду колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.303,307,308 ЦПК України колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 і ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 09 липня 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту її проголошення, однак вона може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги.
Головуючий:
Судді: