ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________

_______________________________________________________________________________

Головуючий у 1-й інстанції: Волощук В.В.

Суддя-доповідач:Одемчук Є.В.

ПОСТАНОВА

іменем України

"26" квітня 2012 р. Справа № 2-а-1693/11

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Одемчука Є.В.

суддів: Бондарчука І.Ф.

Бучик А.Ю.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Олевської райдержадміністрації Житомирської області на постанову Олевського районного суду Житомирської області від "02" листопада 2011 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської райдержадміністрації Житомирської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Олевського районного суду Житомирської області від 02 листопада 2011 року позов задоволено частково.

Визнано дії Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області щодо ненарахування та невиплати позивачу допомоги, передбаченої ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а також доплати до заробітної плати, передбаченої ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", протиправними.

Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області провести перерахунок та виплату позивачу допомоги як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення, відповідно до ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", встановивши її на рівні 40 процентів від мінімальної заробітної плати, визначеної законодавством щомісячно, за період з 01.02.2011року по 01.08.2011 року, з урахуванням проведених виплат.

Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області провести перерахунок та виплату позивачу доплати до заробітної плати як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення відповідно до ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", встановивши її на рівні однієї мінімальної заробітної плати, визначеної законодавством щомісячно, за період з 01.02.2011 року по 23.07.2011 року, з урахуванням проведених виплат.

В решті позовних вимог позивача відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Позивач звернулася до суду із позовом у серпні 2011 року, як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 3-ї категорії, проживає та працює у зоні гарантованого добровільного відселення. Він отримує допомогу у зв'язку із обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва, передбачену ст.37 Закону №796-ХІІ, та доплату до заробітної плати відповідно до ст.39 Закону №796-ХІІ, але у розмірах, встановлених постановою КМУ.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на соціальний захист визначені Законом № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах: у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів від мінімальної заробітної плати; у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати.

Статтею 39 вказаного Закону передбачено, що громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати.

Водночас суми, з яких здійснювався розрахунок виплат позивачу, передбачених Законом № 796-XII, визначалися згідно постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи". Зазначеною постановою, всупереч вимогам Закону № 796-ХІІ, який встановлює розмір доплат як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати, установлено конкретні розміри таких доплат в твердій грошовій сумі.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру доплат застосуванню підлягають саме ст.ст.37,39 Закону №796-ХІІ, а не постанова КМУ від 26.07.1996 р. за №836, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав. Ці кошти мають бути виплачені управліннями праці та соціального захисту населення згідно із Порядком використання коштів державного бюджету для використання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою КМУ від 20.09.2005 р. № 936.

Однак, суд першої інстанції у своїй постанові про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області провести перерахунок та виплату позивачу доплати до заробітної плати як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення відповідно до ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", встановивши її на рівні однієї мінімальної заробітної плати, визначеної законодавством щомісячно, за період з 01.02.2011 року по 23.07.2011 року, з урахуванням проведених виплат, помилково визначив доплату в розмірі однієї мінімальної заробітної плати. Позивач проживає та працює в с.Жубровичі Олевського району, яке віднесено до зони гарантованого добровільного відселення, а тому відповідно до ст.39 Закону №796 він має право на отримання доплати до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, змінити постанову суду.

Згідно до частини 1 статті 201 КАС України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанова суду першої інстанції підлягає зміні шляхом зазначення в резолютивній частині правильного розміру виплати позивачу підвищення до заробітної плати громадянам, які проживають та працюють на територіях радіоактивного забруднення відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі двох мінімальних заробітних плат.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 201, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Олевської райдержадміністрації Житомирської області залишити без задоволення.

Абзац четвертий резолютивної частини постанови Олевського районного суду Житомирської області від 02 листопада 2011 року змінити, зазначивши про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_5 доплати до заробітної плати як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення відповідно до ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", встановивши її на рівні двох мінімальних заробітних плат, визначеної законодавством щомісячно, за період з 01.02.2011 року по 23.07.2011 року, з урахуванням проведених виплат.

В решті постанову залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Є.В.Одемчук

судді: І.Ф.Бондарчук А.Ю.Бучик

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1

3- відповідачу Управління праці та соціального захисту населення Олевської райдержадміністрації Житомирської області вул. Привокзальна, 5,м. Олевськ,Житомирська область,11002